27 березня: Повторення Закону 7:1-8:20, Лука 7:36-8:3, Псалом 68(69):1-19 (РСП, NIV: 69:1-18), Приповісті 12:1

Лука 7:36-8:3:

Паоло Веронезе (1528-1588). Бенкет у домі Симона Фарисея (1570).

 36 А один із фарисеїв просив Його, щоб спожив Він із ним. І, прийшовши до дому того фарисея, Він сів при столі.

Паоло Веронезе (1528-1588). Бенкет у домі Симона Фарисея (1570, деталь).

 37 І ось жінка одна, що була в місті, грішниця, як дізналась, що, Він у фарисеєвім домі засів при столі, алябастрову пляшечку мира принесла, 

 Бернардо Строцці (1581-1644). Бенкет в домі Симона Фарисея.

 38 і, припавши до ніг Його ззаду, плачучи, почала обливати слізьми Йому ноги, і волоссям своїм витирала, ноги Йому цілувала та миром мастила...

 39 Побачивши це, фарисей, що покликав Його, міркував собі, кажучи: Коли б був Він пророк, Він би знав, хто ото й яка жінка до Нього торкається, бож то грішниця!

Жан Беро́ (1848-1935). Бенкет в домі Симона Фарисея.

 40 І озвався Ісус та й говорить до нього: Маю, Симоне, дещо сказати тобі. А той відказав: Кажи, Учителю.

 41 І промовив Ісус: Були два боржники в одного вірителя; один був винен п'ятсот динаріїв, а другий п'ятдесят.

 42 Як вони ж не могли заплатити, простив він обом. Скажи ж, котрий із них більше полюбить його?

Alessandro Bonvicino (also Buonvicino) (c.1498-1554). Бенкет в домі Симона Фарисея.

 43 Відповів Симон, говорячи: Думаю, той, кому більше простив. І сказав Він йому: Розсудив ти правдиво.

Филипп де Шампань (1602-1674). Бенкет у домі Симона Фарисея.

 44 І, обернувшись до жінки, Він промовив до Симона: Чи ти бачиш цю жінку? Я прибув у твій дім, ти на ноги Мої не подав і води, а вона окропила слізьми Мої ноги й обтерла волоссям своїм.

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Бенкет у домі Симона Фарисея (1615).

 45 Поцілунку не дав ти Мені, а вона, відколи ввійшов Я, Мої ноги цілує невпинно.

 46 Голови ти Моєї оливою не намастив, а вона миром ноги мої намастила...

 47 Ось тому говорю Я тобі: Численні гріхи її прощені, бо багато вона полюбила. Кому ж мало прощається, такий мало любить.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Жінка вмиває ноги Ісусу.

 48 А до неї промовив: Прощаються тобі гріхи!

 49 А ті, що сиділи з Ним при столі, почали гомоніти про себе: Хто ж це Такий, що прощає й гріхи?

 50 А до жінки сказав Він: Твоя віра спасла тебе, іди з миром собі!

8:1 І сталось, що Він після того проходив містами та селами, проповідуючи та звіщаючи Добру Новину про Боже Царство. Із ним Дванадцять були,

 Джеймс Тіссо (1836-1902). Ісус і учні.

 2 та дехто з жінок, що були вздоровлені від злих духів і хвороб: Марія, Магдалиною звана, що з неї сім демонів вийшло,

Piero di Cosimo (1462-1522). Марія Магдалина.

 3 і Іванна, дружина Худзи, урядника Іродового, і Сусанна, і інших багато, що маєтком своїм їм служили.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Ісус і жінки, які служили Йому.

Псалом 68(69):1-19 (РСП, NIV: 69:1-18):

69:1 Для дириґетна хору. На спів: „Лелії". Давидів. (069-2) Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!

Nicolas Cordier (1567–1612). Цар Давид.

 2 (069-3) Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!

 3 (069-4) Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...

 4 (069-5) Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!

 5 (069-6) Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!

 6 (069-7) Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,

 7 (069-8) бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...

Пітер Франц де Греббер (1600-1652). Цар Давид на молитві.

 8 (069-9) Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,

 9 (069-10) бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,

 10 (069-11) і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...

 11 (069-12) За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:

 12 (069-13) про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...

Джеймс Тіссо (1836-1902). Давид на молитві.

 13 (069-14) А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,

 14 (069-15) визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!

 15 (069-16) Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!

 16 (069-17) Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,

Gerard van Honthorst (1647-1656). Давид співає псалми.

 17 (069-18) і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,

 18 (069-19) наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...

Приповісті 12:1:

Nikolaos Gyzis (1842-1901). Таємна християнська грецька школа під турецькою окупацією.

1 Хто любить навчання, той любить пізнання, а хто докір ненавидить, той нерозумний.

Charles Frederic Ulrich (1858-1908). Учні в школі.

Повторення Закону 7:1-8:20:

7:1 Коли Господь, Бог твій, уведе тебе до того Краю, куди ти входиш, щоб заволодіти ним, то Він вижене численні поганські народи перед тобою: хіттеянина, і ґірґашеянина, і амореянина, і ханаанеянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина, сім народів, численніших та міцніших за тебе.

Бенджамін Вест (1738-1820). Ісус Навин та ізраїльтяни переходять Йордан.

 2 І коли дасть їх Господь, Бог твій, тобі, то ти їх понищиш: конче учиниш їх закляттям, не складеш із ними заповіту, і не будеш до них милосердний.

 3 І не споріднюйся з ними: дочки своєї не даси його синові, а його дочки не візьмеш для сина свого,

 4 бо він відверне сина твого від Мене, і вони служитимуть іншим богам, і запалиться Господній гнів на вас, і Він скоро тебе вигубить.

 5 Але тільки так будете їм робити: жертівники їхні порозбиваєте, а їхні стовпи поламаєте, святі їхні дерева постинаєте, а бовванів їхніх попалите в огні,

 6 бо ти святий народ для Господа, Бога свого, тебе вибрав Господь, Бог твій, щоб ти був Йому вибраним народом зо всіх народів, що на поверхні землі. 

Philippe de Champaigne (1602-1674). Мойсей із скрижалями. 

 7 Не через численність вашу понад усі народи Господь уподобав вас та вибрав вас, бож ви найменші зо всіх народів,

 8 але з Господньої любови до вас, і через додержання Його присяги, що присягнув був вашим батькам, Господь вивів вас сильною рукою, і викупив тебе з дому рабства, з руки фараона, царя єгипетського.

 9 І ти пізнаєш, що Господь, Бог твій, Він той Бог, той Бог вірний, що стереже заповіта та милість для тих, хто любить Його, та хто додержує Його заповіді на тисячу поколінь,

 10 і що надолужить ненависникам Своїм, їм самим, щоб вигубити їх; не загаїться Він щодо Свого ненависника, відплатить йому самому.

Cosimo Rosselli (1439–1507). Мойсей на горі Синай та його спуск звідти та відступництво народу.

 11 А ти будеш виконувати заповіді й постанови та закони, що Я сьогодні наказую виконувати їх.

 12 І станеться, за те, що ви будете слухатися цих законів, і будете додержувати, і будете виконувати їх, то й Господь, Бог твій, буде додержувати для тебе заповіт та милість, що був присягнув батькам твоїм.

 13 І буде Він любити тебе, і поблагословить тебе, і розмножить тебе, і поблагословить плід твоєї, утроби та плід твоєї землі, збіжжя твоє, і сік твій виноградний, і сік твоїх оливок, порід биків твоїх і котіння отари твоєї на тій землі, яку присягнув батькам твоїм дати тобі.

 14 Ти будеш благословенний поміж усіма народами, не буде серед тебе безплідного та безплідної, також і між худобою твоєю.

Laurent de La Hyre (1606-1656). Мойсей із скрижалями. 

 15 І Господь відхилить від тебе всяку хворобу, і жодних лютих єгипетських недуг, які ти знаєш, не наведе їх на тебе, а дасть їх на всіх твоїх ворогів.

 16 І ти винищиш всі ті народи, що Господь, Бог твій, дає тобі, не змилосердиться око твоє над ними, і не будеш служити їхнім богам, бо то пастка для тебе.

 17 Коли скажеш у серці своїм: Ті люди численніші від мене, як я зможу вигнати їх?

 18 не бійся їх! Пильно пам'ятай, що зробив був Господь, Бог твій, фараонові та всьому Єгиптові,

 19 ті великі випробовування, що бачили твої очі, і ознаки та чуда, і сильну руку та витягнене рамено, що ними вивів тебе Господь, Бог твій, так Господь, Бог твій, учинить усім тим народом, що ти їх боїшся.

Cosimo Rosselli (1439–1507). Перехід євреїв через Червоне море.  

 20 Також і шершнів пошле Господь, Бог твій, на нього, аж поки не вигинуть позосталі та ті, що поховалися перед тобою.

 21 Не бійся їх, бо серед тебе Господь, Бог твій, Бог великий та страшний.

 22 І викидатиме Господь, Бог твій, тих людей помалу з-перед тебе; не зможеш вигубити їх скоро, щоб не розмножилася над тобою польова звірина.

 23 І дасть їх Господь, Бог твій, перед тобою, і побентежить їх великим бентеженням, аж поки не будуть вигублені.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Левити обходять стіни Єрихона.

 24 І віддасть їхніх царів у руку твою, а ти вигубиш їхнє ім'я з-під неба, не встоїть ніхто перед тобою, аж поки ти не вигубиш їх.

 25 Бовванів їхніх богів попалите в огні, не будеш жадати срібла та золота, що на них, і не візьмеш його собі, щоб тим не впасти до пастки, бо то огида для Господа, Бога твого.

 26 І не внесеш цієї огиди до дому свого, і не станеш закляттям, як вона. Конче зогидиш її, і конче будеш бридитися нею, бо закляття вона.

8:1 Усі заповіді, що я сьогодні наказав тобі, будете пильнувати виконувати, щоб ви жили, і множилися, і ввійшли й посіли той Край, що Господь присягнув вашим батькам.

Лука Сіньореллі (1445-1523) . Мойсей говорить до Ізраїля (Капелла Сістіна, Ватікан).

 2 І будеш пам'ятати всю ту дорогу, що Господь, Бог твій, вів тебе нею по пустині ось уже сорок літ, щоб упокорити тебе, щоб випробувати тебе, щоб пізнати те, що в серці твоїм, чи будеш ти держати заповіді Його, чи ні.

 3 І впокорював Він тебе, і морив тебе голодом, і годував тебе манною, якої не знав ти й не знали батьки твої, щоб дати тобі знати, що не хлібом самим живе людина, але всім тим, що виходить із уст Господніх, живе людина.

 4 Одежа твоя не витиралася на тобі, а нога твоя не спухла от уже сорок літ.

 5 І пізнаєш ти в серці своїм, що, як навчає чоловік сина свого, так навчає тебе Господь, Бог твій.

 6 І будеш виконувати заповіді Господа, Бога свого, щоб ходити Його дорогами, та щоб боятися Його,

 7 бо Господь, Бог твій, уводить тебе до Краю хорошого, до Краю водних потоків, джерел та безодень, що виходять у долині й на горі,

Нікола Пуссен (1594-1665). Повернення вивідувачів Краю із гроном винограду.

 8 до Краю пшениці, й ячменю, і винограду, і фіґи, і гранату, до Краю оливкового дерева та меду,

 9 до Краю, де подостатком будеш їсти хліб, де не забракне нічого, до Краю, що каміння його залізо, а з його гір добуватимеш мідь.

 10 І будеш ти їсти й наситишся, і поблагословиш Господа, Бога свого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі.

 11 Стережися, щоб не забув ти Господа, Бога свого, щоб не пильнувати Його заповідей, і законів Його, і постанов Його, що я сьогодні наказую тобі,

 12 щоб, коли ти будеш їсти й наситишся, і добрі доми будуватимеш, і осядеш у них,

 13 а худоба твоя велика та худоба твоя мала розмножиться, і срібло та золото розмножаться тобі, і все, що твоє, розмножиться,

 14 то щоб не загордилося серце твоє, і щоб не забув ти Господа, Бога свого, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства,

 15 що веде тебе цією великою пустинею, яка збуджує страх, де вуж, сараф, і скорпіон, і висохла земля, де немає води; що Він випроваджує тобі воду з крем'яної скелі,

Fabrizio Boschi (1572–1642). Збирання манни в пустелі.

 16 що в пустині годує тебе манною, якої не знали батьки твої, щоб упокоряти тебе, і щоб випробовувати тебе, щоб чинити тобі добро наостанку,

 17 щоб ти не сказав у серці своїм: Сила моя та міць моєї руки здобули мені цей добробут.

 18 І будеш ти пам'ятати Господа, Бога свого, бо Він Той, що дає тобі силу набути потугу, щоб виконати Свого заповіта, якого присягнув Він батькам твоїм, як дня цього.

 19 І станеться, якщо справді забудеш ти Господа, Бога свого, і підеш за іншими богами, і будеш їм служити, і будеш вклонятися їм, то врочисто свідчу вам сьогодні, ви конче погинете!

 20 Як ті люди, що Господь вигубляє з-перед вас, так ви погинете за те, що не будете слухатися голосу Господа, Бога вашого!

David Roberts (1796-1864). Зруйнування Єрусалиму.