2 квітня: Повторення Закону 21:1-22:30, Лука 9:51-10:12, Псалом 73(74):1-28 (РСП, NIV: 74:1-23), Приповісті 12:11

Лука 9:51-10:12:

 Джеймс Тіссо (1836-1902). Ісус з учнями в дорозі.

9:51 І сталось, коли дні вознесення Його наближались, Він постановив піти в Єрусалим.

 52 І Він посланців вислав перед Собою. І пішли вони, та й прибули до села самарянського, щоб ночівлю Йому приготовити.

 53 А ті не прийняли Його, бо йшов Він у напрямі Єрусалиму.

 54 Як побачили ж те учні Яків й Іван, то сказали: Господи, хочеш, то ми скажемо, щоб огонь зійшов з неба та винищив їх, як і Ілля був зробив.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Святий Яків та Святий Іван.

 55 А Він обернувся до них, їм докорив та й сказав: Ви не знаєте, якого ви духа.

 56 Бо Син Людський прийшов не губить душі людські, а спасати! І пішли вони в інше село.

 57 І сталось, як дорогою йшли, сказав був до Нього один: Я піду за Тобою, хоч би куди Ти пішов.

 58 Ісус же йому відказав: Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син же Людський не має ніде й голови прихилити!

 59 І промовив до другого Він: Іди за Мною. А той відказав: Дозволь мені перше піти, і батька свого поховати.

 60 Він же йому відказав: Зостав мертвим ховати мерців своїх. А ти йди та звіщай Царство Боже.

 Джеймс Тіссо (1836-1902). Ісус проходить чрез село шляхом до Єрусалиму.

 61 А інший сказав був: Господи, я піду за Тобою, та дозволь мені перш попрощатись із своїми домашніми.

 62 Ісус же промовив до нього: Ніхто з тих, хто кладе свою руку на плуга та назад озирається, не надається до Божого Царства!

10:1 Після того призначив Господь і інших Сімдесят, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Ісус прмзначає сімдесятьох.

 2 І промовив до них: Хоч жниво велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб робітників вислав на жниво Своє.

 3 Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки. 

 4 Не носіть ні калитки, ні торби, ні сандаль, і не вітайте в дорозі нікого.

 5 Як до дому ж якого ви ввійдете, то найперше кажіть: Мир дому цьому!

Джеймс Тіссо (1836-1902). Кажіть: "Мир!" 

 6 І коли син миру там буде, то спочине на ньому ваш мир, коли ж ні до вас вернеться.

 7 Зоставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, бо вартий робітник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.

 8 А як прийдете в місто яке, і вас приймуть, споживайте, що вам подадуть.

 9 Уздоровлюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: Наблизилося Царство Боже до вас!

Fra Angelico (1387–1455). Ісус і 12 апостолів (1440-1441)

 10 А як прийдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:

 11 Ми обтрушуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що наблизилося Царство Боже!

 12 Кажу вам: того дня легше буде содомлянам, аніж місту тому!

Francisque Millet (1642–1679). Пейзаж з Ісусом та апостолами.

Псалом 73(74):1-23 (РСП, NIV: 74:1-23):

74:1 Псалом навчальний, Асафів. Нащо, Боже, назавжди Ти нас опустив, чого розпалився Твій гнів на отару Твого пасовиська?

Евелин де Морган (1855-1919). На ріках Вавилонських...

 2 Спогадай про громаду Свою, яку Ти віддавна набув, про племено спадку Свого, що його Ти був викупив, про ту гору Сіон, що на ній оселився,

 3 підійми ж Свої стопи до вічних руїн, бо ворог усе зруйнував у святині!...

 4 Ревіли Твої вороги у святині Твоїй, умістили знаки за ознаки свої,

 5 виглядало то так, якби хто догори підіймав був сокири в гущавині дерева...

 6 А тепер її різьби ураз розбивають вони молотком та сокирами,

 7 Святиню Твою на огонь віддали, оселю Твого Ймення аж дощенту збезчестили... 

 Джеймс Тіссо (1836-1902). Зруйнування моря та стовпів вавилонянами.

 8 Сказали вони в своїм серці: Зруйнуймо їх разом! і спалили в краю всі місця Божих зборів...

 9 Наших ознак ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...

 10 Аж доки, о Боже, гнобитель знущатися буде, зневажатиме ворог навіки ім'я Твоє?

 11 Для чого притримуєш руку Свою та правицю Свою? З середини лоня Свого їх понищ!

 12 А Ти, Боже, віддавна мій Цар, Ти чиниш спасіння посеред землі!

Frédéric Schopin (1804-1880). Перехід євреїв через Червоне море. 

 13 Розділив Ти був море Своєю потугою, побив голови зміям на водах,

 14 Ти левіятанові голову був поторощив, його Ти віддав був на їжу народові пустині,

 15 Ти був розділив джерело та потік, Ти висушив ріки великі!

 16 Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,

 17 всі границі землі Ти поставив, Ти літо та зиму створив!

Пітер Брейгель Старший (1525-1569). Мисливці на снігу. 

 18 Пам'ятай же про це: ворог знущається з Господа, а народ нерозумний зневажує Ймення Твоє!

 19 Не віддай звірині душі Своєї горлиці, живої Твоїх бідарів не забудь же назавжди!

 20 Споглянь же на Свій заповіт, бо темноти землі повні мешкань насилля!

 21 Нехай не відходить пригноблений посоромленим, бідний та вбогий нехай прославляють імення Твоє!

Віктор Васнєцов (1848-1926). Бог-Саваот. 

 22 Встань же, о Боже, судися за справу Свою, пам'ятай про щоденну наругу Свою від безумного!

 23 Не забудь же про вереск Своїх ворогів, про галас бунтівників проти Тебе, що завжди зростає!

Приповісті 12:11:

Рудольф Коллер (1828-1905). Оранка волами.

11 Хто оброблює землю свою, той хлібом насичується, хто ж за марницею гониться, той позбавлений розуму.

Fernando Amorsolo (1892-1972). Дівчина зі снопом.  Теодо́р Жерико́ (1791-1824). Портрет клептомана.

Повторення Закону 21:1-22:30:

21:1 Коли на землі, яку дає тобі Господь, Бог твій на володіння, буде знайдений забитий, що впав на полі, і не буде відомим, хто вбив його,

Hans Andersen Brendekilde (1857-1942). Впасти через непосильну працю (1889).

 2 то повиходять старші твої та судді твої, та й виміряють до тих міст, що навколо забитого.

 3 І станеться, коли довідаються про місто, найближче до забитого, то візьмуть старші того міста телицю з худоби великої, що нею не працьовано, що вона не тягана в ярмі.

 4 І старші того міста зведуть ту телицю до долини висихаючого потоку, що на ньому не орано, і що він не засіюваний, і там у долині висихаючого потоку переріжуть шию тій телиці.

Sonja Caywood (Modern American). Руда теличка.

 5 І підійдуть священики, Левієві сини, бо їх вибрав Господь, Бог твій, щоб служили Йому, і щоб благословляли Господнім Ім'ям, і за їхніми словами буде рішатися всяка суперечка та всяка пораза.

 6 І всі старші того міста, найближчі до забитого, умиють свої руки над телицею, що в долині висихаючого потоку їй перерізана шия.

 7 І освідчать вони та й скажуть: Руки наші не пролили цієї крови, а очі наші не бачили.

 8 Прости народові своєму, Ізраїлеві, якого Ти, Господи, викупив, і не дай неповинної крови посеред народу Свого, Ізраїля, І буде прощена їм та кров.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Святі долоні.

 9 А ти усунеш неповинну кров з-посеред себе, коли робитимеш справедливе в Господніх очах.

 10 Коли ти вийдеш на війну на ворогів своїх, і Господь, Бог твій, дасть їх у твою руку, і ти пополониш із них полонених,

 11 і побачиш серед полонених гарновиду жінку, і вподобаєш її собі, і візьмеш собі за жінку,

 12 то впровадиш її до середини свого дому, а вона оголить свою голову й обітне свої нігті.

Вільям Адольф Бугро (1825-1905). Дівчина із гранатом.

 13 І здійме вона з себе одіж полону свого, і осяде в твоєму домі, та й буде оплакувати батька свого та матір свою місяць часу, а по тому ти ввійдеш до неї й станеш їй чоловіком, і вона стане тобі за жінку.

 14 І станеться, коли ти потім не полюбиш її, то відпустиш її за її волею, а продати не продаси її за срібло, і не будеш поводитися з нею як з невільницею, бо ти жив із нею.

 15 Коли хто матиме дві жінки, одна кохана, а одна зненавиджена, і вони вродять йому синів, та кохана й та зненавиджена, і буде перворідний син від зненавидженої,

 16 то станеться того дня, коли він робитиме синів своїх спадкоємцями того, що буде його, то не зможе він зробити перворідним сина тієї коханої за життя того перворідного сина зненавидженої,

Елкана та дві його дружини - улюблена улюблена Анна та Пеніна (1Самуїла 1:). Середньовічний манускрипт.

 17 але за перворідного визнає сина зненавидженої, щоб дати йому подвійно з усього, що в нього знайдеться, бо він початок сили його, його право перворідства.

 18 Коли хто матиме неслухняного й непокірного сина, що не слухається голосу батька свого та голосу своєї матері, і докорятимуть йому, а він не буде їх слухатися,

 19 то батько його та мати його схоплять його, і приведуть його до старших його міста та до брами того місця.

 20 І скажуть вони до старших міста його: Оцей наш син неслухняний та непокірний, він не слухає голосу нашого, ласун та п'яниця.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Каменування.

 21 І всі люди його міста закидають його камінням, і він помре. І вигубиш те зло з-посеред себе, а ввесь Ізраїль буде слухатися й буде боятися.

 22 А коли буде на кому гріх смертного присуду, і буде він убитий, і ти повісиш його на дереві,

 23 то труп його не буде ночувати на дереві, але конче поховаєш його того дня, бо повішений Боже прокляття, і ти не занечистиш своєї землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі на спадок.

22:1 Коли побачиш вола свого брата або щось із отари, що заблудили, то ти не сховаєшся від них, а конче вернеш їх своєму братові.

Микола Пимоненко (1862-1912). Віл.

 2 А якщо брат твій не близький до тебе, чи ти не знаєш його, то забереш те до дому свого, і воно буде з тобою, аж поки брат твій не буде шукати його, і повернеш його йому.

 3 І так зробиш ослові його, і так зробиш одежі його, і так зробиш усякій згубі брата свого, що згублена в нього, а ти знайдеш її, не зможеш ховати її.

 4 Коли побачиш осла свого брата або вола його, що впали на дорозі, то ти не сховаєшся від них, конче підіймеш їх разом із ним.

 5 Не буде чоловіча річ на жінці, а мужчина не зодягне жіночої одежі, бо кожен, хто чинить це, огида він для Господа, Бога свого.

 6 Коли спіткається на дорозі пташине кубло перед тобою на якомубудь дереві чи на землі з пташенятами або з яйцями, а мати сидить на пташенятах або на яйцях, то не візьмеш тієї матері з дітьми,

Васілій  Пукірєв (1832-1890). Хлопчик з пташиним гніздом. 

 7 конче відпустиш ту матір, а дітей візьмеш собі, щоб було добре тобі, і щоб ти продовжив свої дні.

 8 Коли збудуєш новий дім, то зробиш поруччя для даху свого, і не напровадиш крови на дім свій, коли спаде з нього хтось.

 9 Не будеш засівати свого виноградника подвійним насінням, щоб не зробити заклятим усе насіння: і що засієш, і врожай виноградника.

 10 Не будеш орати волом і ослом разом.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Оранка волом та ослом.

 11 Не одягнеш одежі з двійного матеріялу, з вовни й льону разом.

 12 Поробиш собі кутаси на чотирьох краях свого покриття, що ним покриваєшся.

 13 Коли хто візьме жінку, і ввійде до неї, але потім зненавидить її,

 Микола Пимоненко (1862-1912). Викуп молодої.

 14 і зводитиме на неї ганьбливі слова, і пустить про неї неславу та й скаже: Жінку цю взяв я, і зблизився з нею, та не знайшов у неї дівоцтва,

 15 то візьме батько тієї дівчини та мати її, і віднесуть доказа дівоцтва тієї дівчини до старших міста, до брами.

Микола Пимоненко (1862-1912). Весілля у Київській губернії (Доказ дівоцтва).

 16 І скаже батько тієї дівчини до старших: Я дав тому чоловікові дочку свою за жінку, та він зненавидів її.

 17 І ось він зводить на неї ганьбливі слова, говорячи: Я не знайшов у твоєї дочки дівоцтва, а оце знаки дівоцтва моєї дочки. І розтягнуть одежу перед старшими міста.

Іван Соколов (1823–1910). Ранок після шлюбної ночі на Україні.

 18 А старші того міста візьмуть того чоловіка, та й покарають його,

 19 і накладуть на нього пеню, сто шеклів срібла, і дадуть батькові тієї дівчини, бо він пустив неславу на Ізраїлеву дівчину, а вона буде йому за жінку, він не зможе відпустити її по всі свої дні. 

Тарас Шевченко (1814-1861). Катерина.

 20 А якщо правдою було це слово, не знайдене було дівоцтво в тієї дівчини,

 21 то приведуть ту дівчину до дверей дому батька її, і вкаменують її люди її міста камінням, і вона помре, бо зробила негідність між Ізраїлем на спроневірення дому батька свого, і вигубиш зло з-посеред себе.

 22 Коли буде знайдений хто, що лежить із заміжньою жінкою, то помруть вони обоє, той чоловік, що лежав із жінкою, і та жінка, і вигубиш зло з Ізраїля.

Кость Трутовський (1823-1896). На сіновалі.

 23 Коли дівчина буде заручена чоловікові, і спіткає її хто в місті, і ляже з нею,

 24 то виведете їх обох до брами того міста, і вкаменуєте їх камінням, і вони помруть, ту дівчину за те, що не кричала в місті, а того чоловіка за те, що збезчестив жінку свого ближнього, і вигубиш зло серед себе.

 25 А як хто на полі спіткає заручену дівчину, і схопить її та й ляже з нею, то помре той чоловік, що ліг із нею, він сам,

 26 а тій дівчині не зробиш нічого, нема тій дівчині смертельного гріха, бо це таке, як повстане хто на свого ближнього й уб'є його, така це річ.

 27 Бо в полі він спіткав її, кричала та заручена дівчина, та не було кому врятувати її.

Микола Ґе (1831-1894). Дівчина у червоній хустці.

 28 Коли хто спіткає дівчину, що не була заручена, і схопить її, і ляже з нею, і застануть їх,

 29 то той чоловік, що лежав із нею, дасть батькові тієї дівчини п'ятдесят шеклів срібла, і вона стане йому за жінку, за те, що збезчестив її, не зможе він відпустити її по всі свої дні.

 30 (023-1) Ніхто не візьме жінки свого батька, і не відкриє подолка одежі батька свого.