23 квітня: Судді 1:1-2:9, Лука 21:29-22:13, Псалом 89(90):1-90(91):16 (РСП, NIV: 90:1-91:16), Приповісті 13:24-25

Лука 21:29-22:13:

 29 І розповів Він їм притчу: Погляньте на фіґове дерево, і на всілякі дерева: 

Giovanni Domenico Tiepolo (1727-1804). Притча про смоковницю.

 30 як вони вже розпукуються, то, бачивши це, самі знаєте, що близько вже літо.

 31 Так і ви, як побачите, що діється це, то знайте, що Боже Царство вже близько!

 32 Поправді кажу вам: Не перейде цей рід, аж усе оце станеться.

 33 Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої!

Джеймс Тіссо (1836-1902). Ісус з учнями. William Brassey Hole (1846-1917). Ісус на Оливній горі.

 34 Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п'янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано,

 35 немов сітка; бо він прийде на всіх, що живуть на поверхні всієї землі.

 36 Тож пильнуйте, і кожного часу моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Людським!

 37 За дня ж Він у храмі навчав, а на ніч виходив та перебував на горі, що зветься Оливна.

 38 А зранку всі люди до Нього приходили в храм, щоб послухати Його.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Ісус в портіку Соломона.

22:1 Наближалося ж свято Опрісноків, що Пасхою зветься.

 2 А первосвященики й книжники стали шукати, як би вбити Його, та боялись народу...

 3 Сатана ж увійшов у Юду, званого Іскаріот, одного з Дванадцятьох.

 4 І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, як він видасть Його.

Джотто (1267-1337). Первосвященики дають Юді 30 срібняків.

 5 Ті ж зраділи, і погодилися дати йому срібняків.

 6 І він обіцяв, і шукав відповідного часу, щоб їм видати Його без народу...

 7 І настав день Опрісноків, коли пасху приносити в жертву належало.

 8 І послав Він Петра та Івана, говорячи: Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили ми.

 9 А вони запитали Його: Де Ти хочеш, щоб ми приготували?

Джеймс Тіссо (1836-1902). Святий Петро. Петро, Іван та чоловік з глеком води.

 10 А Він їм відказав: Ось, як будете входити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, ідіть за ним аж до дому, куди він увійде.

 11 І скажіть до господаря дому: Учитель питає тебе: Де кімната, в якій споживу зо Своїми учнями пасху?

 12 І він вам покаже велику горницю вистелену: там приготуйте.

 Франціско де Сурбаран (1598-1664). Агнець Божий.

 13 І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, і зачали там готувати пасху.

Псалом 89(90):1-90(91):16 (РСП, NIV: 90:1-91:16):

Псалом 89(90):1 Молитва Мойсея, чоловіка Божого.

Господи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід!

Philippe de Champaigne (1602-1674). Мойсей із скрижалями.

 2 Перше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку Ти Бог!

 3 Ти людину вертаєш до пороху, і кажеш: Вернітеся, людські сини!

 4 Бо в очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна...

 5 Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає:

 6 уранці вона розцвітає й росте, а на вечір зів'яне та сохне!

 7 Бо від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені,

 8 Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости на світло Свого лиця!

 9 Бо всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання...

Джон Еверет Мілле́т (1829-1896). Перемога Господа. 

 10 Дні літ наших у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо...

 11 Хто відає силу гніву Твого? А Твоє пересердя як страх перед Тобою!

 12 Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!

 13 Привернися ж, о Господи, доки терпітимемо? і пожалій Своїх рабів!

 14 Насити нас уранці Своїм милосердям, і ми будемо співати й радіти по всі наші дні!

Джеймс Тіссо (1836-1902). Мойсей дивиться на Обіцяний Край.

 15 Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоряв нас, за ті роки, що в них ми зазнали лихого!

 16 Нехай виявиться Твоє діло рабам Твоїм, а величність Твоя їхнім синам,

 17 і хай буде над нами благовоління Господа, Бога нашого, і діло рук наших утверди нам, і діло рук наших утверди його!

Псалом 90(91): 1 Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає,

Thomas Cole (1801-1848). Життєва подорож: Дитинство (1842).

 2 той скаже до Господа: Охороно моя та твердине моя, Боже мій, я надіюсь на Нього!

 3 Бо Він тебе вирве з тенет птахолова, з моровиці згубної,

Thomas Cole (1801-1848). Життєва подорож: Дитинство (фрагмент) (1842).

 4 Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти! Щит та лук Його правда.

 5 Не будеш боятися страху нічного, ані стріли, що вдень пролітає,

Thomas Cole (1801-1848). Життєва подорож: Юність (1842).

 6 ані зарази, що в темряві ходить, ані моровиці, що нищить опівдні,

 7 впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч праворуч від тебе, до тебе ж не дійде!...

Thomas Cole (1801-1848). Життєва подорож: Юність (фрагмент) (1842).

 8 Тільки своїми очима подивишся, і заплату безбожним попобачиш,

 9 бо Господа, охорону мою, Всевишнього ти учинив за своє пристановище!

 Thomas Cole (1801-1848). Життєва подорож: Зрілий вік (1842).

 10 Тебе зло не спіткає, і до намету твого вдар не наблизиться, 

 11 бо Своїм Анголам Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх,

Thomas Cole (1801-1848). Життєва подорож: Зрілий вік (фрагмент - обличчя Бога в темному небі) (1842).

 12 на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги!

 13 На лева й вужа ти наступиш, левчука й крокодила ти будеш топтати! 

Thomas Cole (1801-1848). Життєва подорож: Старість (1842). 

 14 Що бажав він Мене, то його збережу, зроблю його сильним, бо знає ім'я Моє він;

 15 як він Мене кликатиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та прославлю його,

Thomas Cole (1801-1848). Життєва подорож: Старість (фрагмент) (1842).

 16 і довгістю днів Я насичу його, і він бачити буде спасіння Моє! 

Приповісті 13:24-25:

Charles Frederic Ulrich (1858-1908). Children in a Schoolroom

 24 Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання.

Franz von Defregger (1835-1921). Благословення їжі. 

 25 Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників завсіди брак відчуває.

Судді 1:1-2:9: 

1:1 І сталося по смерті Ісуса, і питалися Ізраїлеві сини Господа, говорячи: Хто з нас вийде спереду на ханаанеянина, щоб воювати з ним?

Смерть Ісуса Навина. Ілюстрація Sweet Media.

 2 І сказав Господь: Юда піде. Оце Я дав Край у його руку.

 3 І сказав Юда до Симеона, свого брата: Іди зо мною на мій жеребок, і будемо воювати з ханаанеянином, то піду й я з тобою на твій жеребок. І пішов із ним Симеон.

 4 І піднявся Юда, а Господь дав ханаанеянина та періззеянина в їхню руку. І вони побили їх у Безеку, десять тисяч чоловіка.

 5 І знайшли вони в Безеку Адоні-Безека, і воювали з ним, і побили ханаанеянина та періззеянина.

 6 І втікав Адоні-Безек, а вони гналися за ним, і зловили його, і повідрубували великі пальці його рук та його ніг.

 7 І сказав Адоні-Безек: Сімдесят царів з відрубаними великими пальцями їхніх рук та їхніх ніг часто збирали поживу під столом моїм. Як робив я, так відплатив мені Бог!

 8 І воювали Юдині сини з Єрусалимом, і здобули його, і побили його вістрям меча, а місто пустили з огнем. 

Мапа 12-ти колін та місця служіння судей.

 9 А потому Юдині сини зійшли воювати з ханаанеянином, мешканцем гори, і Неґеву, і Шефелі.

 10 І пішов Юда до ханаанеянина, що сидить у Хевроні, а ім'я Хеврону було колись: Кір'ят-Арба, і побили Шешая, й Ахімана та Талмая.

 11 А звідти пішов він до мешканців Девіру, а ім'я Девіру колись: Кір'ят-Сефер.

 12 І сказав Калев: Хто поб'є Кір'ят-Сефер та здобуде його, то дам йому Ахсу, дочку мою, за жінку.

 13 І здобув його Отніїл, син Кенезів, брат Калевів, молодший від нього. І він дав йому свою дочку Ахсу за жінку.

Суддя Отніїл, син Кеназів. Guillaume Rouillé (c.1518–1589). Джеймс Тіссо (1836-1902).

 14 І сталося, коли вона прийшла, то намовила його жадати поля від її батька. І зійшла вона з осла, а Калев сказав їй: Що тобі?

 15 І вона сказала йому: Дай мені дара благословення! Бо ти дав мені землю суху, то дай мені водні джерела. І Калев дав їй Ґуллот-горішній та Ґуллот-долішній.

 16 А сини Кенея, Мойсеєвого тестя, пішли з міста Пальм з Юдиними синами до Юдиної пустині, що на півдні Араду. І пішов він, і осівся з народом.

 17 І пішов Юда з Симеоном, своїм братом, та й побили ханаанеянина, мешканця Цефату, і вчинили його закляттям. І назвав ім'я того міста: Хорма.

 18 І здобув Юда Аззу та границю її, й Ашкелон та границю його, і Екрон та границю його.

 19 І був Господь з Юдою, і він повиганяв мешканців гори. Та не міг він повиганяти мешканців долини, бо вони мали залізні колесниці.

 20 І дали Калевові Хеврон, як говорив був Мойсей, і він вигнав звідти трьох велетнів.

Калев перед Ісусом Навином. Літографія компанії Провіденс (1907 рік)

 21 А євусеянина, мешканця Єрусалиму, не вигнали Веніяминові сини, і осів євусеянин із Веніяминовими синами в Єрусалимі, і сидять тут аж до цього дня.

 22 І пішов також дім Йосипів до Бет-Елу, а Господь був з ними.

 23 І вивідав Йосипів дім у Бет-Елі, а ім'я того міста колись було Луз.

 24 І побачили сторожі чоловіка, що виходив із того міста, та й сказали до нього: Покажи нам вхід до міста, а ми вчинимо тобі милість!

 25 І він показав їм вхід до міста, і вони побили те місто вістрям меча, а того чоловіка та ввесь його рід відпустили.

 26 І пішов той чоловік до краю хіттеян, і збудував місто, та й назвав ім'я йому: Луз, воно ім'я його аж до цього дня.

 27 А Манасія не повиганяв мешканців Бет-Шеану та його залежних міст, і Таанаху та його залежних міст, і мешканців Дору та його залежних міст, і мешканців Ївлеаму та його залежних міст, і мешканців Міґіддо та його залежних міст, і ханаанеянин волів сидіти в тому краї.

Хронологія періоду судей.

 28 І сталося, коли Ізраїль зміцнився, то він наклав на ханаанеянина данину, але вигнати не вигнав його.

 29 І Єфрем не вигнав ханаанеянина, що мешкає в Ґезері, і осівся ханаанеянин серед нього в Ґезері.

 30 Завулон не повиганяв мешканців Кітрону та мешканців Нагалолу, і осівся ханаанеянин серед нього, і став за данину.

 31 Асир не повиганяв мешканців Акко, і мешканців Сидону, і Ахлаву, і Ахзіву, і Хелби, і Афіку, і Рехову.

 32 І осівся асирець серед ханаанеянина, мешканця того Краю, бо він не вигнав його.

 33 Нефталим не повиганяв мешканців Бет-Шемешу, і мешканців Бет-Анату, і він осівся серед ханаанеянина, мешканця того Краю, а мешканці Бет-Шемешу та Бет-Анату стали їм за данину.

 34 І тиснув амореянин Данових синів на гору, бо не давав йому сходити на долину.

 35 І волів амореянин сидіти на горі Херес в Айялоні та в Шаалевімі, та стала сильною рука Йосипового дому, він став за данину.

 36 А границя аморейська від Маале-Акраббім, і від Сели та вище.

2:1 І прийшов Ангол Господній з Ґілґалу до Бохіму, та й сказав: Я вивів вас із Єгипту до того Краю, що присягнув був вашим батькам. І сказав Я: не зламаю Свого заповіту з вами повіки!

Гюстав Доре (1832-1883). Ангол Господній являється ізраїльтянам по смерті Ісуса Навина.

 2 А ви не складете заповіту з мешканцями цього Краю, їхні жертівники порозбиваєте, та не слухали ви Мого голосу. Що це ви зробили?

 3 І Я теж сказав: Не прожену їх від вас, і вони стануть вам терням у боки, а їхні боги стануть вам пасткою.

 4 І сталося, як Ангол Господній говорив ці слова до всіх Ізраїлевих синів, то народ підніс свій голос, та й заплакав.

 5 І назвали ім'я того місця: Бохім, і приносили там жертви Господеві.

 6 А Ісус відпустив народ, і Ізраїлеві сини розійшлися кожен до свого спадку, щоб посісти той Край.

 7 І служив народ Господеві по всі дні Ісуса та по всі дні старших, які продовжили дні свої по Ісусі, що бачили всякий великий чин Господа, якого зробив Він Ізраїлеві.

 8 І вмер Ісус, син Навинів, раб Господній, віку ста й десяти літ.

 9 І поховали його в межах спадщини його, у Тімнат-Хересі, в Єфремових горах, на північ від гори Ґааш. 

Похорон Ісуса Навина. Ілюстрація Sweet Media.