28 квітня: Судді 8:18-9:21, Лука 23:44-24:12, Псалом 98(99):1-9 (РСП, NIV: 99:1-9), Приповісті 14:9-10

Лука 23:44-24:12:

23:44 Наближалася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев'ятої...

Феофан Критський (відомий як автор робіт, які виконані між 1527-1548). Розп'яття Ісуса Христа.

 45 І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє...

 46 І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! І це прорікши, Він духа віддав...

 47 Коли ж сотник побачив, що сталось, він Бога прославив, говорячи: Дійсно праведний був Чоловік Цей!

Джеймс Тіссо (1836-1902). Віросповідання центуріона.

 48 І ввесь натовп, який зійшовсь на видовище це, як побачив, що сталось, бив у груди себе та вертався...

 49 Усі ж знайомі Його й ті жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це...

Зняття з хреста Мікельанджело Мерізі да Караваджо (1571-1610). Anthonis van Dyck (1599-1641).

 50 І ось муж, на ім'я йому Йосип, що був радником синедріону, людина шановна і праведна,

 51 не пристав він до ради та чину їх, із Ариматеї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства,

 52 цей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Тіло Ісуса несуть до гробу.

 53 І Йосип, знявши Його, обгорнув плащаницею, і поклав Його в гробі, що в скелі був висічений, і що в ньому ніколи ніхто не лежав.

Феофан Критський (відомий як автор робіт, які виконані між 1527-1548). Оплакування Христа.

 54 День той був Приготування, і наставала субота.

 55 А жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідом, і вони бачили гроба, і як покладене тіло Його. 

Лоренцо Лотто (1480-1556). Покладання до гробу.

 56 Повернувшись, вони наготували пахощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали.

Мико́ла Микола́йович Ґе (1831-1894). З Голгофи. 

24:1 А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гробу, несучи наготовані пахощі,

 2 та й застали, що камінь від гробу відвалений був.

 3 А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.

Пітер Пауль Рубенв (1577-1640). Явлення Ангола жінкам біля порожнього гробу Ісуса. 

 4 І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі в одежах блискучих з'явились при них.

 5 А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: Чого ви шукаєте Живого між мертвими?

 6 Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї.

 7 Він казав: Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп'ятому бути, і воскреснути третього дня.

 8 І згадали вони ті слова Його!

William Holman Hunt  (1827-1910). Ісус, Який воскрес та жінки. У затінку смерті.

 9 А вернувшись від гробу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.

 10 То були: Марія Магдалина, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, і вони розповіли апостолам це.

 11 Та слова їхні здалися їм вигадкою, і не повірено їм.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Воскресіння. Петро і Іван біжать до порожнього гробу Ісуса.

 12 Петро ж устав та до гробу побіг, і, нахилившися, бачить лежать самі тільки покривала... І вернувсь він до себе, і дивувався, що сталось...

William George Richardson Hind (1833-1889). Порожній гріб.

Псалом 98(99):1-9 (РСП, NIV: 99:1-9):

 1 Царює Господь, і народи тремтять, сидить на Херувимах, і трясеться земля!

Рафаель Санті (1483-1520). Господь на херувимі у видінні Єзекіїля (бл.1518)

 2 Великий Господь на Сіоні, і піднесений Він над усіма народами!

 3 Хай ім'я Твоє славлять, велике й грізне воно!

 4 А сила Царя любить право, справедливість Ти міцно поставив, Ти Якову право та правду вчинив!

 5 Звеличуйте Господа, нашого Бога, і вклоняйтесь підніжкові ніг Його, Він бо Святий!

Master of Divinity Family (16 ст). Мойсей та Аарон перед фараоном (1537).

 6 Мойсей й Аарон серед священиків Його, а Самуїл серед тих, що кличуть імення Його. Вони кликали до Господа, і Він вислухав їх,

 7 у стовпі хмари до них говорив. Вони зберігали свідоцтва Його й постанови, що Він дав був для них.

 8 Господи, Боже наш, Ти вислуховував їх, Ти був для них Богом вибачливим, але мстився за їхні діла.

 9 Звеличуйте Господа, нашого Бога, і вклоняйтеся перед горою святою Його, бо Святий Господь, Бог наш!

Приповісті 14:9-10:

Ary Scheffer (1795-1858). Фауст і Мефістофель (1848). Ісус оплакує Єрусалим.

 9 Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.

Ary Scheffer (1795-1858). Медора (з поеми Байрона "Корсар")

 10 Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.

Судді 8:18-9:21:

Джеймс Тіссо (1836-1902). Гедеон просить хліба у людей Суккоту.

18 І сказав він до Зеваха та до Цалмунни: Які ті люди, що ви повбивали на Фаворі? А ті сказали: Як ти, так вони одне, мають вигляд царських синів.

 19 А він сказав: То брати мої, сини моєї матері. Як живий Господь, коли б ви були позоставили їх при житті, не повбивав би я вас!

 20 І сказав він до Єтера, свого первенця: Устань, забий їх! Та той юнак не витяг свого меча, бо боявся, бо він був ще малий.

 21 І сказав Зевах та Цалмунна: Устань ти, і кинься на нас, бо по чоловікові сила його. І встав Гедеон, і вбив Зеваха та Цалмунну, і забрав оздобні місяці, що були на шиях їхніх верблюдів.

 22 І сказали Ізраїлеві мужі до Гедеона: Пануй над нами і ти, і син твій, і син твого сина, бо ти спас нас від руки Мідіяна.

 23 І сказав до них Гедеон: Не буду панувати над вами я, і не буде панувати над вами син мій, Господь пануватиме над вами.

 24 І сказав до них Гедеон: Попрошу від вас прохання, і дайте мені кожен носову сережку зо своєї здобичі, бо в них, мідіянітян, були золоті носові сережки, бо ізмаїльтяни вони.

 25 І сказали вони: Дати дамо. І розтягнули одежу, і кидали туди кожен носову сережку зо своєї здобичі.

Ілюстрація Sweet Media.

 26 І була вага золотих носових сережок, що він просив, тисяча й сімсот шеклів золота, крім оздобних місяців, і сережок, і пурпурових шат, що були на мідіянітянських царях, і окрім нашийників, що на шиях їхніх верблюдів.

 27 А Гедеон зробив із того ефода, і поставив його у своєму місті, в Офрі. І за ним чинив там перелюб увесь Ізраїль, і це стало пасткою для Гедеона та для дому його.

 28 І був упокорений Мідіян перед Ізраїлевими синами, і він більш не підіймав своєї голови. І Край мав мир сорок літ за Гедеонових днів.

 29 І пішов Еруббаал, син Йоашів, та й осівся в своїм домі.

 30 А в Гедеона було сімдесят синів, що походили зо стегон його, бо він мав багато жінок.

Guillaume Rouillé (c.1518–1589). Суддя Гедеон 

 31 А наложниця його, що в Сихемі, породила йому сина й вона, а він назвав ім'я йому: Авімелех.

 32 І помер Гедеон, син Йоашів, у добрій сивизні, і був похований у гробі Йоаша, батька свого, в Офрі авіезеровій.

 33 І сталося, як помер Гедеон, то Ізраїлеві сини знову чинили перелюб із Ваалами, і поставили собі Ваал-Берита за бога.

 34 І Ізраїлеві сини не пам'ятали Господа, Бога свого, що спасав їх від руки всіх їхніх навколишніх ворогів.

 35 І не зробили вони милости з домом Єруббаала-Гедеона такої, як усе те добро, яке він зробив для Ізраїля.

Статуетка Ваала з бронзи та золота (Ugarit сучасна Ras Shamra, Сірія). Статуетка Астарти (алебастр, золото, терракота, рубин, Фінікія, 3ст. до Христа).

9:1 І пішов Авімелех, син Єруббаалів, до Сихему, до братів своєї матері, і говорив до них та до всього роду батьківського дому своєї матері, кажучи:

 2 Говоріть голосно до всіх сихемських господарів: Що ліпше для вас: чи панування над вами семидесяти мужів, усіх Єруббаалових синів, чи панування над вами мужа одного? І пам'ятайте, що я кість ваша та тіло ваше.

 3 І говорили брати його матері про нього голосно до сихемських господарів усі ті слова, і їхнє серце схилилося до Авімелеха, бо вони сказали: Він наш брат.

 4 І дали йому сімдесят шеклів срібла з дому Баал-Беріта, а Авімелех найняв за них пустих та легковажних людей, і вони пішли за ним.

Гюстав Доре (1832-1883). Авімелех вбиває 70 рідних братів.

 5 А він прийшов до дому свого батька в Офру, і повбивав своїх братів, синів Єруббаалових, сімдесят чоловіка на однім камені. І позостався тільки Йотам, син Єруббаалів, наймолодший, бо сховався.

 6 І були зібрані всі сихемські господарі та ввесь Бет-Мілло, і вони пішли та й настановили Авімелеха за царя при Елон-Муццаві, що в Сихемі.

 7 І повідомили про це Йотама, і він пішов, і став на верхів'ї гори Ґаріззім, і підвищив свій голос, і закликав та й сказав їм: Почуйте мене, сихемські господарі, і хай почує вас Бог!

 8 Пішли були раз дерева, щоб помазати царя над собою, і сказали вони до оливки: Царюй ти над нами!

Elidon Hoxha (сучасний грецький художник). Оливкове дерево.

 9 А оливка сказала до них: Чи я загубила свій товщ, що Бога й людей ним шанують, і сторожити піду над деревами?

 10 І сказали дерева до фіґи: Іди ти, та й над нами царюй!

Adrian Allinson (1890-1959). Фіґове дерево.

 11 І сказала їм фіґа: Чи я загубила свої солодощі та свій добрий врожай, і сторожити піду над деревами?

 12 І дерева промовили до винограду: Іди ти, та й над нами царюй!

Alessandro Mantovani (1814-1892). Виноград.  

 13 І промовив до них виноград: Чи я загубив свого сока, що Бога й людей веселити, і сторожити піду над деревами?

 14 Тоді всі дерева сказали тернині: Іди ти, та й над нами царюй!

 15 А тернина сказала деревам: якщо справді мене на царя над собою помазуєте, підійдіть, поховайтеся в тіні моїй! А як ні, то ось вийде огонь із тернини, та кедри ливанські поїсть!

Mary Ellen Taylor (modern artist). Тернина.

 16 А тепер, якщо направду й у невинності зробили ви, що настановили Авімелеха царем, і якщо ви добре зробили з Єруббаалом та з домом його, і якщо ви зробили йому за заслугою рук його,

 17 бо мій батько воював за вас, і кинув був життя своє на небезпеку, і врятував вас із руки Мідіяна,

 18 а ви сьогодні повстали на дім батька мого, та й повбивали синів його, сімдесят люда, на одному камені, і настановили царем Авімелеха, сина його невільниці, над сихемськими господарями, бо він брат ваш,

 19 і якщо в правді й невинності зробили ви з Єруббаалом та з домом його цього дня, то радійте Авімелехом, і нехай і він радіє вами!

 Шипи акаційного дерева з Палестини на тлі кадру з фільму Мела Гібсона "Страсті Христові".

 20 А як ні, вийде огонь з Авімелеха, та й поїсть господарів Сихему й Бет-Мілло, і вийде огонь із господарів Сихему й з Бет-Мілло, та й з'їсть Авімелеха.

 21 І втік Йотам і збіг, і пішов до Бееру, і сидів там перед братом своїм.