29 квітня: Судді 9:22-10:18, Лука 24:13-53, Псалом 99(100):1-5 (РСП, NIV: 100:1-5), Приповісті 14:11-12

Лука 24:13-53:

Fritz von Uhde (1848-1911). Дорогою в Еммаус.

13 І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я Еммаус, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдесят.

 14 І розмовляли вони між собою про все те, що сталося.

Joseph von Fuhrich (1800–1876). Ісус з двома учнями. 

 15 І ото, як вони розмовляли, і розпитували один одного, підійшов Сам Ісус, і пішов разом із ними.

Грег Ольсен (1958). Зустріч на шляху до Емаусу.

 16 Очі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали.

 17 І спитався Він їх: Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні?

 18 І озвався один, йому ймення Клеопа, та й промовив до Нього: Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що сталося в нім цими днями?

/// (?-?). Дорогою в Еммаус.

 19 І спитався Він їх: Що таке? А вони розповіли Йому: Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом.

 20 Як первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смертний, і Його розп'яли...

Маттиас Грюневальд (Matthias Grünewald, Mathis Gothart-Nithart; 1470 чи 1475-1528). Ізенгеймський вівтар. 1512-1516. 

 21 А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося...

 22 А дехто з наших жінок, що рано були коло гробу, нас здивували:

Пітер Пауль Рубенв (1577-1640). Явлення Ангола благочестивим жінкам біля порожнього гробу Ісуса. 

 23 вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'явлення Анголів, які кажуть, що живий Він...

 24 І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли так, як казали й жінки; та Його не побачили...

 25 Тоді Він сказав їм: О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!

 26 Чи ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?

Altobello Melone (1490-1547). Емауські учні. Обід в Емаусі. 

 27 І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було.

 28 І наблизились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.

Рембрандт (1606-1669). Обід в Емаусі.

 29 А вони не пускали Його й намовляли: Зостанься з нами, бо вже вечоріє, і кінчається день. І Він увійшов, щоб із ними побути.

Паоло Веронезе (1528-1588). Вечеря в Емаусі.

 30 І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав...

Караваджо Мікельанджело (1571-1610) Емауські учні.

 31 Тоді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Але Він став для них невидимий...

Карл Генріх Блох (1834-1890). Обід в Емаусі.

 32 І говорили вони один одному: Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?...

 33 І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були,

 34 які розповідали, що Господь дійсно воскрес, і з'явився був Симонові.

 35 А вони розповіли, що сталось було на дорозі, і як пізнали Його в ламанні хліба.

Mathias Stomer (1600-1650), Вечеря в Емаусі.

 36 І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: Мир вам!

 37 А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа.

 38 Він же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять?

 39 Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю.

 40 І, промовивши це, показав Він їм руки та ноги.

Бенджамін Вест (1738-1820). Увірування Хоми.

 41 І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: Чи не маєте тут чогось їсти?

 42 Вони ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медового.

 43 І, взявши, Він їв перед ними.

 44 І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане.

 45 Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання.

Рембрандт ван Рейн (1606/1607-1669). Портрет Христа.

 46 І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього,

 47 і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши.

 48 А ви свідки того.

 49 І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти.

 50 І Він вивів за місто їх аж до Віфанії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.

Рембрандт ван Рейн (1606/1607-1669). Вознесіння Христа.

 51 І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і на небо возноситись.

 52 А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.

Джотто Лі Бондоне (1276-1337). Вознесіння Христа.

 53 І постійно вони перебували в храмі, переславляючи й хвалячи Бога. Амінь.

Псалом 99(100):1-5 (РСП, NIV: 100:1-5):

Thomas Cole (1801-1848). Пікнік.

100:1 Вдячний псалом. Уся земле, покликуйте Господу!

 2 Служіть Господеві із радістю, перед обличчя Його підійдіте зо співом!

Thomas Cole (1801-1848). Пейзаж з храмом та працюючим художником (1843).

 3 Знайте, що Господь Бог Він, Він нас учинив, і Його ми, Його ми народ та отара Його пасовиська.

 4 Увійдіть в Його брами з подякуванням, на подвір'я Його з похвалою! Виславляйте Його, ім'я Його благословляйте,

Alex Levin (Сучасний художник). Запрошуємо до Єрусалиму!

 5 бо добрий Господь, Його милість навіки, а вірність Його з роду в рід!

Приповісті 14:11-12:

Пітер Брейгель Старший (1525-1569). Вавілонська вежа (1563)

 11 Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.

Пітер Брейгель Старший (1525-1569). Мисливці на снігу (1565).

 12 Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

Пітер Брейгель Старший (бл.1525-1569). Сліпі (1568). 

Судді 9:22-10:18:

9:22 І володів Авімелех над Ізраїлем три роки. 

 23 І послав Господь злого духа між Авімелехом та між сихемськими господарями, і зрадили сихемські господарі Авімелеха,

Гюстав Доре (1832-1883). Авімелех вбиває 70 рідних братів.

 24 щоб прийшла кривда семидесяти Єруббаалових синів, а їхня кров спала на Авімелеха, їхнього брата, що їх повбивав, та на сихемських господарів, що зміцнили його руки забити братів своїх.

 25 І сихемські господарі поставили на верхів'ях гір чатівників на нього, і вони грабували все, що приходило до них на дорозі. І сказано про це Авімелеху.

 26 І прийшов Ґаал, Еведів син, та брати його, і вони прийшли до Сихему, і довірилися йому сихемські господарі.

 27 І виходили вони в поле, і збирали виноград свій, і вичавлювали, і робили празник. І входили вони до дому свого бога, і їли й пили та проклинали Авімелеха.

 28 І говорив Ґаал, син Еведів: Хто Авімелех і хто Сихем, що будемо служити йому? Чи ж він не син Єруббаалів, а Зевул начальник його? Служіть людям Гемора, батька Сихема, а чому ми будемо служити йому?

 29 А хто дав би цього народа в мою руку, то я прогнав би Авімелеха. І він скаже до Авімелеха: Помнож своє військо, та й вийди!

 30 І почув Зевул, голова міста, слова Ґаала, сина Еведового, і запалився його гнів.

Хронологія книги Суддів.

 31 І послав він послів до Авімелеха з хитрістю, говорячи: Ось Ґаал, син Еведів, та брати його приходять до Сихему, і ось вони підбурюють місто проти тебе.

 32 А тепер устань уночі ти та той народ, що з тобою, і чатуй на полі.

 33 І буде, встанеш рано вранці, як сходитиме сонце, і нападеш на місто. І ось, він та народ той, що з ним, вийдуть до тебе, а ти зробиш йому, як знайде потрібним рука твоя.

 34 І встав уночі Авімелех та ввесь народ, що з ним, та й чатували над Сихемом чотири відділи.

 35 І вийшов Ґаал, син Еведів, і став при вході міської брами. І встав Авімелех та народ, що з ним, із засідки.

 36 А Ґаал побачив той народ, та й сказав до Зевула: Ось народ сходить із верхів гір. І сказав до нього Зевул: Ти бачиш гірську тінь, немов людей!

 37 А Ґаал далі говорив та казав: Ось народ сходить з верхів'я, а один відділ приходить із дороги Елон-Меоненіму.

 38 І сказав до нього Зевул: Де тоді уста твої, що говорили: Хто Авімелех, що ми будем служити йому? А оце той народ, що ти погорджував ним. Виходь же тепер, та й воюй з ним!

 39 І вийшов Ґаал перед сихемськими господарями, та й воював з Авімелехом.

Guillaume Rouillé (c.1518–1589). Суддя Авімелех.

 40 І Авімелех погнав його, і він побіг перед ним. І нападало багато трупів аж до входу до брами.

 41 І осівся Авімелех в Арумі, а Зевул вигнав Ґаала та братів його, щоб не сиділи в Сихемі.

 42 І сталося другого дня, і вийшов народ на поле, а Авімелеху донесли про це.

 43 І взяв він людей, і поділив їх на три відділи, та й чатував на полі. І побачив він, аж ось народ виходить із міста, і встав він на них, та й побив їх.

 44 А Авімелех та відділи, що з ним, напали й стали при вході міської брами, а два відділи напали на все, що в полі, та й повбивали їх.

Мапа дій Гедеона та Авімелеха.

 45 І Авімелех воював із містом цілий той день, та й здобув місто, а народ, що був у ньому, позабивав. І зруйнував він те місто, та й обсіяв його сіллю.

 46 І почули про це всі, хто був у сихемській башті, і ввійшли до твердині, до дому бога Беріта.

 47 І було донесено Авімелехові, що зібралися всі господарі сихемської башти.

 48 І вийшов Авімелех на гору Цалмон, він та ввесь народ, що з ним. І взяв Авімелех сокири в свою руку, та й настинав галуззя з дерева, і позносив його, і поклав на своє плече. І сказав він до народу, що з ним: Що ви бачили, що зробив я, поспішно зробіть, як я.

 49 І настинав також увесь народ кожен галуззя собі, і пішли за Авімелехом, і поскладали над печерою, та й підпалили над ними ту печеру огнем. І повмирали всі люди сихемської вежі, близько тисячі чоловіків та жінок.

 50 І пішов Авімелех до Тевецу, і таборував при Тевеці, та й здобув його.

Юліус Карольсфельд (1794-1872). Жінка скидає каменя на Авімелеха.

 51 А в середині міста була міцна башта, і повтікали туди всі чоловіки й жінки та всі господарі міста, і замкнули за собою, та й вийшли на дах тієї башти.

 52 І прийшов Авімелех аж до башти, та й воював із нею. І підійшов він аж до входу башти, щоб спалити її огнем.

 53 Тоді одна жінка кинула горішнього каменя від жорен на Авімелехову голову, та й розторощила йому черепа.

Смерть Авімелеха. Гравюра 1556 року.

 54 І він зараз кликнув до юнака, свого зброєноші, та й сказав йому: Витягни свого меча, та й забий мене, щоб не сказали про мене: Його жінка забила! І його юнак проколов його, і він помер.

 55 І побачили ізраїльтяни, що Авімелех помер, та й порозходилися кожен на своє місце.

 56 І Бог віддав Авімелехові зло, яке він зробив був своєму батькові, що повбивав сімдесят братів своїх.

 57 А все зло сихемських людей Бог повернув на їхню голову, і прийшло на них прокляття Йотама, Єруббаалового сина.

Гюстав Доре (1832-1883). Смерть Авімелеха.

10:1 І став по Авімелехові на спасіння Ізраїля Тола, син Пуї, сина Додового, муж Іссахарів. І він сидів у Шамірі в Єфремових горах.

 2 І судив він Ізраїля двадцять і три роки, та й помер, і був похований в Шамірі.

 3 І став по ньому Яір ґілеадеянин, і судив Ізраїля двадцять і два роки.

 4 І було в нього тридцять синів, що їздили на тридцяти молодих ослах, а в них тридцять міст, їх кличуть аж до цього дня: Яірові села, що в ґілеадському краї.

 5 І помер Яір, і був похований в Камоні.

 6 А Ізраїлеві сини й далі чинили зло в Господніх очах, і служили Ваалам та Астартам, і богам арамським, і богам сидонським, і богам моавським, і богам аммонських синів, і богам филистимським. І покинули вони Господа, і не служили Йому.

Статуетка Ваала з бронзи та золота (Ugarit сучасна Ras Shamra, Сірія). Статуетка Астарти (алебастр, золото, терракота, рубин, Фінікія, 3ст. до Христа).

 7 І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він передав їх в руку филистимлян та в руку синів Аммонових.

 8 І вони били й мучили Ізраїлевих синів від того року, і гнобили вісімнадцять років усіх Ізраїлевих синів, що по той бік Йордану в аморейському краї, що в Ґілеаді.

 9 І перейшли Аммонові сини Йордан, щоб воювати також з Юдою й з Веніямином та з Єфремовим домом. І Ізраїлеві було дуже тісно!

 10 І кликали Ізраїлеві сини до Господа, говорячи: Згрішили ми Тобі, бо ми покинули свого Бога, і служили Ваалам.

 11 І сказав Господь до Ізраїлевих синів: Чи ж не спас Я вас від Єгипту, і від амореянина, і від Аммонових синів, і від филистимлян?

 12 А сидоняни, і Амалик, і Маон гнобили вас, і ви кликали до Мене, і Я спас вас від їхньої руки.

 13 А ви полишили Мене, і служили іншим богам, тому більше не спасатиму вас.

Ваал. Скульптура. Сиро-Фінікія.

 14 Ідіть, і кличте до тих богів, що ви вибрали їх, вони спасуть вас у часі вашого утиску.

 15 І сказали Ізраїлеві сини до Господа: Згрішили ми! Зроби Ти нам усе, як добре в очах Твоїх. Тільки спаси нас цього дня!

 16 І повикидали вони з-поміж себе чужих богів, та й служили Господеві. І знетерпеливилась душа Його через Ізраїлеве страждання.

 17 А Аммонові сини були скликані, та й таборували в Ґілеаді. І були зібрані Ізраїлеві сини, та й таборували в Міцпі.

 18 І сказали той народ та ґілеадські князі, один до одного: Хто той чоловік, що зачне воювати з Аммоновими синами? Він стане головою для всіх ґілеадських мешканців.