6 травня: Рут 2:1-4:22, Іван 4:43-54, Псалом 104(105):16-36 (РСП, NIV: 104:16-36), Приповісті 14:26-27

Іван 4:43-54:

43 Як минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею.

William Brassey Hole (1846-1917). Ісус з учнямі подорожує до Галілеї.

 44 Сам бо свідчив Ісус, що не має пошани пророк у вітчизні своїй.

 45 А коли Він прийшов в Галілею, Його прийняли галілеяни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на святі, бо ходили на свято й вони.

 46 Тоді знову прийшов Ісус у Кану Галілейську, де перемінив був Він воду на вино. І був там один царедворець, що син його хворів у Капернаумі.

 47 Він, почувши, що Ісус із Юдеї прибув в Галілею, до Нього прийшов і благав Його, щоб пішов і сина йому вздоровив, бо мав той умерти.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Зцілння сина царедворця.

 48 Ісус же промовив до нього: Як знамен тих та чуд не побачите, не ввіруєте!

 49 Царедворець говорить до Нього: Піди, Господи, поки не вмерла дитина моя!

 50 Промовляє до нього Ісус: Іди, син твій живе! І повірив той слову, що до нього промовив Ісус, і пішов.

Joseph-Marie Vien (1716-1809). Зцілння сина царедворця.

 51 А коли ще в дорозі він був, то раби його перестріли його й сповістили, говорячи: Син твій живе.

 52 А він їх запитав про годину, о котрій стало легше йому. Вони ж відказали до нього: Учора о сьомій годині гарячка покинула його.

Bartholomeus Breenbergh (1598-1657?). Зцілння сина царедворця.

 53 Зрозумів тоді батько, що була то година, о котрій до нього промовив Ісус: Син твій живе. І ввірував сам і ввесь його дім.

 54 Це знов друге знамено Ісус учинив, як вернувся до Галілеї з Юдеї.

Bartholomeus Breenbergh (1598-1657?). Зцілння сина царедворця (фрагмент).

Псалом 104(105):16-36 (РСП, NIV: 104:16-36):

 16 і покликав Він голод на землю, всяке хлібне стебло поламав.

Дієго Веласкес (1599-1660). Туніка Йосипа.

 17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, за раба Йосип проданий був.

 18 Кайданами мучили ноги його, залізо пройшло в його тіло,

 19 аж до часу виповнення слова Його, слово Господнє його було виявило.

 20 Цар послав і його розв'язав, володар народів і його був звільнив.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Йосип у Єгипті.

 21 Він настановив його паном над домом своїм, і володарем над усім маєтком своїм,

 22 щоб в'язнив він його можновладців по волі своїй, а старших його умудряв.

 23 і ізраїль прибув до Єгипту, і Яків замешкав у Хамовім краї.

 24 А народ Свій Він сильно розмножив, і зробив був ряснішим його від його ворогів.

 25 Він перемінив їхнє серце, щоб народа Його ненавиділи, щоб брались на хитрощі проти рабів Його.

Доменіко Фетті (1589-1623).. Мойсей біля Палаючого Куща.

 26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,

 27 вони положили були серед них Його речі знаменні, та чуда у Хамовім краї.

 28 Він темноту наслав і потемніло, і вони не противились слову Його.

Jan Symonsz. Pynas (158283-1631). Аарон переміняє воду на кров.

 29 Він перемінив їхню воду на кров, і вморив їхню рибу.

 30 Їхній край зароївся був жабами, навіть в покоях царів їхніх.

 31 Він сказав й прибули рої мух, воші в цілому обширі їхньому.

Joseph Mallord William Turner (1775-1851). П'ята кара єгипецька - загибіль худоби.

 32 Він градом зробив їхній дощ, палючий огонь на їхню землю.

 33 і Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і деревину на обширі їхньому повиломлював.

John Martin (1789-1854). Сьома кара єгипецька - град.

 34 Він сказав і найшла сарана та гусінь без ліку,

 35 усю ярину в їхнім краї пожерла, і плід землі їхньої з'їла.

 36 і Він повбивав усіх первістків в їхньому краї, початок усякої їхньої сили. 

Lawrence Alma-Tadema (1836-1912). Смерть перворідного в домі фараона.

Приповісті 14:26-27:

Robert Walter Weir (1803-1889). Молитва отців-пілігримів перед тим, як висадитися в Америці.

 26 У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.

 27 Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.

Рут 2:1-4:22:

Книга Рут.

2:1 А Ноомі мала родича свого чоловіка, мужа багатого, з Елімелехового роду, а ім'я йому Боаз.

 2 І сказала моавітянка Рут до Ноомі: Піду но я на поле, і назбираю колосся за тим, у кого в очах знайду милість. А та їй сказала: Іди, моя дочко!

Наомі та Рут. Літографія компанії ПРОВІДЕНС (бл.1907 року).

 3 І пішла вона, і прийшла та й збирала за женцями. А припадок навів її на ділянку поля Боаза, що з Елімелехового роду.

 4 Аж ось прийшов із Віфлеєму Боаз, та й сказав до женців: Господь з вами! А вони відказали йому: Нехай поблагословить тебе Господь!

Джеймс Тіссо (1836-1902). Рут збирає колоски.

 5 І сказав Боаз до слуги свого, поставленого над женцями: Чия це дівчина?

 6 І відповів той слуга, поставлений над женцями, і сказав: Дівчина моавітянка вона, що вернулася з Ноомі з моавських піль.

Nicolas Poussin (1598-1665). Рут на полі Боаза.

 7 А вона сказала: Нехай я збиратиму, та назбираю між снопами за женцями! І прийшла вона, і стала від самого ранку й аж дотепер; а вдома вона була мало.

 8 І сказав Боаз до Рут: Ото чуєш, дочко моя, не ходи збирати на іншому полі, і не йди звідси, і так пристань до моїх дівчат. 

Julius Schnorr von Carolsfeld (1794–1872). Рут на полі Боаза.

 9 Доглядай цього поля, де будуть жати, і ти підеш за ними. Ось я наказав слугам не займати тебе. А як спрагнеш, то підеш до начинь, та й нап'єшся з того, що поначерпують слуги!

 10 І впала вона на обличчя своє, та й вклонилася до землі, і сказала йому: Чому знайшла я милість в очах твоїх, що ти прихилився до мене, хоч я чужа?

Рут: A.Cortina (1841-1890) та Francesco Hayez (1791-1882). 

 11 І відповів Боаз і сказав їй: Докладно розповіджено мені все, що зробила ти з своєю свекрухою по смерті твого чоловіка, і ти кинула батька свого й матір свою та край свого народження, і пішла до народу, якого не знала вчора-позавчора.

 12 Нехай Господь заплатить за чин твій, і нехай буде нагорода твоя повна від Господа, Бога Ізраїлевого, що ти прийшла сховатися під крильми Його!

Рут і Боаз: William Brassey Hole (1846-1917) та Thomas Matthews Rooke (1842–1942),

 13 А вона сказала: Нехай я знайду милість в очах твоїх, пане мій, бо ти потішив мене, і говорив до серця своєї невільниці. А я не є навіть як одна з твоїх невільниць!

 14 І сказав їй Боаз у час їди: Підійди сюди, та з'їж хліба й замочи у квасі шматок свій. І сіла вона збоку женців, а він подав їй праженого зерна. І їла вона й наситилася, і ще й позоставила.  

Жан Франсуа Мілле́ (1814-1875). Боаз запрошує Рут поїсти з женцями.

 15 І встала вона збирати. А Боаз наказав слугам своїм, говорячи: І між снопами нехай збирає, і не кривдьте її.

 16 І також конче киньте їй зо снопів, і позоставте, і буде вона збирати, а ви не лайте її.

 17 І збирала вона на полі аж до вечора, і вимолотила те, що назбирала, і було близько ефи ячменю.

Рут і Боаз: Гюстав Доре (1832-1883), Hugues Merle (1823–1881).

 18 І понесла вона, і ввійшла до міста, і її свекруха побачила, що вона назбирала. А вона вийняла, і дала їй, що позоставила по своїй їжі.

 19 І сказала їй свекруха її: Де ти збирала сьогодні, і де ти робила? Нехай буде благословенний, хто прийняв тебе! І вона розповіла своїй свекрусі, у кого працювала, та й сказала: Ім'я того чоловіка, що я сьогодні робила в нього, Боаз.

Joseph Anton Koch (1768-1839). Пейзаж з Пут та Боазом.

 20 І сказала Ноомі до невістки своєї: Благословенний він у Господа, що не позбавив милости своєї ані живих, ані померлих. І сказала їй Ноомі: Близький нам той чоловік, він із наших родичів.

 21 І сказала моавітянка Рут: Він також сказав мені: Пристань до моїх слуг, аж поки не скінчать моїх жнив.

 22 І сказала Ноомі до своєї невістки Рут: Добре, дочко моя, що ти вийдеш з його служницями, щоб не чіпали тебе на іншому полі.

Jan Victors (1619-1679). Боаз та Рут.

 23 І вона пристала до Боазових служниць, щоб збирати аж до закінчення жнив ячменю та жнив пшениці. І вона жила з своєю свекрухою.

3:1 І сказала їй свекруха її Ноомі: Дочко моя, ось я пошукаю для тебе місця спочинку, що буде добре тобі.

 2 А тепер ось Боаз, наш родич, що була ти з його служницями, ось він цієї ночі буде віяти ячмінь на току.

Jan Victors (1619-1679). Наомі та Рут.

 3 А ти вмийся, і намастися, і надягни на себе кращу одежу свою, та й зійди на тік. Але не показуйся на очі тому чоловікові, аж поки він не скінчить їсти та пити.

 4 І станеться, коли він ляже, то ти зауваж те місце, де він лежить. І ти прийдеш, і відкриєш приніжжя його та й ляжеш, а він скаже тобі, що маєш робити.

Якоб Симеон Пінас (після 1585-1656. Наомі та Рут.

 5 А та відказала до неї: Усе, що ти кажеш мені, я зроблю.

 6 І зійшла вона на тік, і зробила все, як наказала їй свекруха її.

Biblical illustrations by Jim Padgett (Sweet Medaia, 1984).

 7 А Боаз з'їв та випив, та й стало весело йому на серці, і прийшов він покластися біля копиці. А вона тихо прийшла, і відкрила його приніжжя та й лягла.

 8 І сталося опівночі, і затремтів той чоловік, та й звівся, аж ось жінка лежить у приніжжі його!

Biblical illustrations by Jim Padgett (Sweet Medaia, 1984).

 9 І він сказав: Хто ти? А вона відказала: Я невільниця твоя Рут. Простягни ж крило над своєю невільницею, бо ти мій родич.

 10 А він сказав: Благословенна ти в Господа, дочко моя! Твоя остання ласка до мене ліпша від першої, що не пішла ти за юнаками, чи вони бідні, чи вони багаті.

Biblical illustrations by Jim Padgett (Sweet Medaia, 1984).

 11 А тепер, дочко моя, не бійся! Усе, що скажеш, я зроблю тобі, бо все місто народу мого знає, що ти жінка чеснотна!

 12 А тепер справді, що я родич, та є родич ще, ближчий від мене.

Biblical illustrations by Jim Padgett (Sweet Medaia, 1984).

 13 Ночуй цю ніч, а ранком, якщо він викупить тебе добре, нехай викупить. А якщо він не схоче викупити тебе, то викуплю тебе я, як живий Господь! Лежи тут аж до ранку.

 14 І лежала вона у приніжжі його аж до ранку, і встала, перше ніж можна розпізнати один одного. А він сказав: Нехай не пізнають, що жінка приходила на тік.

Louis Hersent (1777-1860). Рут та Боаз.

 15 І він сказав: Дай хустку, що на тобі, і подерж її. І держала вона її, а він відміряв шість мір ячменю, і поклав на неї, та й пішов до міста.

 16 А вона прийшла до своєї свекрухи. А та сказала: Як справа, дочко моя? А вона розповіла їй усе, що зробив їй той чоловік.

Марк Шагал (1887-1885). Рут та Боаз.

 17 І сказала: Ці шість мір ячменю він дав мені, бо сказав: Не приходь порожньо до своєї свекрухи.

 18 А та сказала: Почекай, моя дочко, аж поки довідаєшся, як випаде справа, бо той чоловік не заспокоїться, доки не викінчить цієї справи сьогодні.

Марк Шагал (1887-1885). Наомі з двома невістками. Зустріч Рут та Боаза.

4:1 А Боаз прийшов до брами, та й сів там. Аж ось проходить родич, про якого говорив був Боаз. І він сказав йому: Зайди сюди, послухай, і сядь отут! І той зайшов і сів.

John Frederick Lewis (1804-1876). Три араба.

 2 А Боаз узяв десять мужа зо старших того міста та й сказав: Сідайте тут! І вони посідали.

 3 І сказав він до родича: Ділянку поля, що нашого брата Елімелеха, продала Ноомі, яка вернулася з моавського поля.

Biblical illustrations by Jim Padgett (Sweet Medaia, 1984).

 4 А я постановив: Подам тобі до ушей твоїх, говорячи: Купи при тих, що сидять тут, та при старших мого народу. Якщо викупиш викупи, а якщо не викупиш скажи мені, і нехай я знаю, бо окрім тебе нема кому викупити, а я за тобою. А той сказав: Я викуплю.

 5 І сказав Боаз: Того дня, коли набудеш поле з руки Ноомі, то набудеш також моавитянку Рут, жінку померлого, щоб поставити ім'я померлому на наділі його.

Biblical illustrations by Jim Padgett (Sweet Medaia, 1984).

 6 А родич сказав: Не можу я викупити собі, щоб не понищити свого наділу. Викупи собі мого викупа, бо я не можу викупити.

 7 А оце було колись серед Ізраїля на викуп, і на заміну, і на ствердження кожної справи: чоловік здіймав сандалю свою, і давав своєму ближньому, і це було свідоцтвом серед Ізраїля.

Biblical illustrations by Jim Padgett (Sweet Medaia, 1984).

 8 І сказав родич до Боаза: Купи собі! І зняв свою сандалю.

 9 І сказав Боаз до старших та до всього народу: Ви свідки сьогодні, що я набув усе, що Елімелехове, і все, що Кілйонове та Махлонове з руки Ноомі.

Biblical illustrations by Jim Padgett (Sweet Medaia, 1984).

 10 А також моавітянку Рут, Махлонову жінку, набув я собі за жінку, щоб поставити ім'я померлому на спадкові його, і не буде знищене ім'я померлого між братами його та з брами його місця. Ви сьогодні свідки на це!

 11 І сказав увесь народ, що були в брамі, та старші, свідки: Нехай дасть Господь цю жінку, що входить до дому твого, як Рахиль та як Лію, що вони обидві збудували Ізраїлів дім. І розбагатій в Ефраті, і здобуть собі славне ім'я в Віфлеємі.

Jan Victors (1619-1679). Викуплення Рут.

 12 А з насіння, що Господь дасть тобі від цієї молодої жінки, нехай стане дім твій, як дім Переца, що Тамар породила була Юді.

 13 І взяв Боаз Рут, і вона стала йому за жінку. І він увійшов до неї, а Господь дав їй вагітність, і вона породила сина.

Jan Victors (1619-1679). Викуплення Рут.

 14 І сказали жінки до Ноомі: Благословенний Господь, що не позбавив тебе сьогодні родича! І буде славним ім'я його серед Ізраїля.

 15 І він буде тобі потішителем душі та на виживлення твоєї сивини, бо породила його твоя невістка, що любить тебе, що ліпша тобі за сімох синів.

 16 І взяла Ноомі ту дитину, і поклала її на коліна свої, і була їй за няньку.

Biblical illustrations by Jim Padgett (Sweet Medaia, 1984).

 17 А сусідки назвали ім'я йому, говорячи: Народився син для Ноомі! І назвали ім'я йому: Овед. А він батько Єссея, Давидового батька.

 18 А оце Перецові нащадки: Перец породив Гецрона,

 19 а Гецрон породив Рама, а Рам породив Аммінадава,

 20 а Аммінадав породив Нахшона, а Нахшон породив Салмона; 

Народження Оведа: Simeon Solomon (1840-1905). та William de Brailes (active c.1230–c.1260) 

 21 а Салмон породив Боаза, а Боаз породив Оведа;

 22 а Овед породив Єссея, а Єссей породив Давида.

Синагога в Дура Европос (Сирія, 3ст. по Христу). Самуїл помазує Давида.