8 травня: 1Самуїла 2:22-4:22, Іван 5:24-47, Псалом 105(106):1-12 (РСП, NIV: 106:1-12), Приповісті 14:30-31

Іван 5:24-47:

Philippe de Champaigne (1602-1674). Фарисеї намагаються спокусити.

 24 Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя.

 25 Поправді, поправді кажу вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.

 26 Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.

 27 І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він Людський Син.

 28 Не дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах, Його голос почують,

 29 і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду.

Мікельанжело Буанаротті (1575-1664). Суд Божий під час Дугого приходу Христа.

 30 Я нічого не можу робити Сам від Себе. Як Я чую, суджу, і Мій суд справедливий, не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.

 31 Коли свідчу про Себе Я Сам, то свідоцтво Моє неправдиве.

 32 Є Інший, Хто свідчить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідоцтво, яким свідчить про Мене.

 33 Ви послали були до Івана, і він свідчив про правду.

Ель Греко (1541-1614). Іван Христитель.

 34 Та Я не від людини свідоцтва приймаю, але це говорю, щоб були ви спасені.

 35 Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли потішитись світлом його.

 36 Але Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню, самі свідчать про Мене, що Отець Мене послав!

 37 Та й Отець, що послав Мене, Сам засвідчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніколи, ані виду Його не бачили.

 38 Навіть слова Його ви не маєте, щоб у вас перебувало, бо не вірите в Того, Кого Він послав.

 39 Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене!

Ель Греко (1541-1614). Христос - Спаситель світу.

 40 Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.

 41 Від людей не приймаю Я слави,

 42 але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.

 43 Я прийшов у Ймення Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж прийде інший у ймення своє, того приймете ви.

 44 Як ви можете вірувати, коли славу один від одного приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не прагнете ви?

 45 Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, є, хто вас винуватити буде, Мойсей, що на нього надієтесь ви!

Laurent de La Hyre (1606-1656). Мойсей із скрижаллю Завіту.

 46 Коли б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.

 47 Якщо писанням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?

Псалом 105(106):1-12 (РСП, NIV: 106:1-12):

106:1 Алілуя! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!

Dante Gabriel Rosetti (1828-1882): Цар Давид. Невідомий художник: Аарон.

 2 Хто розкаже про велич Господню, розповість усю славу Його?

 3 Блаженні, хто держиться права, хто чинить правду кожного часу!

 4 Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого, відвідай мене спасінням Своїм,

 5 щоб побачити добре вибранців Твоїх, щоб я тішився радощами Твого народу, і хвалився зо спадком Твоїм!

Evelyn De Morgan (1855-1919). На ріках вавілонських...

 6 Ми згрішили з батьками своїми, скривили, неправдиве чинили...

 7 Не зважали на чуда Твої батьки наші в Єгипті, многоти Твоїх ласк не пригадували й бунтувались над морем, над морем Червоним.

 8 Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.

Cosimo Rosselli (1439–1507). Перехід євреїв через Червоне море. 

 9 Він кликнув на море Червоне і висохло, і Він їх повів через морські глибини, немов по пустині!...

 10 і Він спас їх з руки неприятеля, визволив їх з руки ворога,

 11 і закрила вода супротивників їхніх, жоден з них не зостався!

Andrea Previtali (1480-1528). Перехід євреїв через Червоне море.

 12 Тоді то в слова Його ввірували, виспівували Йому славу.

Приповісті 14:30-31:

Сандро Ботічеллі (1445-1510). Весна. 

 30 Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.

Сандро Ботічеллі (1445-1510). Вигнанка (або Покинута).

 31 Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.

1Самуїла 2:22-4:22:

2:22 А Ілій був дуже старий. І почув він усе, що сини його роблять усьому Ізраїлеві, і що вони злягаються з жінками, які відбувають службу при вході скинії заповіту.

Jim Padgett (1831-2009). ілюстрація Sweet Media (1984).

 23 І він сказав їм: Нащо ви робите такі речі, про які я чую? Про ваші злі вчинки я чую від усього цього народу.

 24 Ні, сини мої, недобра та чутка, що я чую, ви відхиляєте Господній народ від Закону!

 25 Якщо хто згрішить супроти людини, то помоляться за неї перед Богом. А якщо людина згрішить супроти Господа, хто заступиться за неї? Та вони не слухали голосу батька свого, бо Господь постановив погубити їх.

Jim Padgett (1831-2009). ілюстрація Sweet Media (1984).

 26 А отрок Самуїл усе ріс, та здобував ласку як у Господа, так і в людей.

 27 І прийшов Божий чоловік до Ілія, та й сказав йому: Так сказав Господь: Чи ж Я справді не об'явився домові твого батька, як були вони в Єгипті, у фараоновім домі?

 28 Я вибрав його Собі зо всіх Ізраїлевих племен за священика, щоб він входив до Мого жертівника, щоб кадив кадило, щоб носив ефода перед Моїм лицем. І дав Я домові твого батька всі жертви Ізраїлевих синів.

 29 Чого ж ви берете під ноги Мою жертву та Мою жертву хлібну, що Я заповів для скинії? І ти вшанував синів своїх більш, як Мене, щоб ви потовстіли від найкращих частин усякого Ізраїлевого дару перед лицем Моїм.

 30 Тому то слово Господа, Бога Ізраїлевого, таке: Говорячи, сказав Я: Дім твій та дім батька твого будуть ходити перед Моїм лицем аж навіки. А тепер слово Господнє: Не буде в Мене такого, бо Я шаную тих, хто шанує Мене, а ті, хто зневажає Мене, будуть зневажені!

Рембрандт ван Рейн (1606-1669). Портрет чоловіка у східному вбранні.

 31 Ось приходять дні, і Я відітну рамено твоє та рамено дому батька твого, щоб не було старого в домі твоєму.

 32 І побачиш біду Мого мешкання, хоч у всьому Я добре чинив Ізраїлеві, і не буде старого в домі твоїм по всі дні.

 33 Я не витну в тебе всіх від Мого жертівника, щоб вибрати очі твої, і щоб зробити біль душі твоїй, та ввесь доріст твого дому повмирає в силі віку.

 34 А оце тобі ознака, що прийде на обох синів твоїх, на Хофні та Пінхаса, обидва вони помруть одного дня.

 35 А Я поставлю Собі священика вірного, він буде робити згідно з серцем Моїм та з Моєю душею. І Я збудую йому тривалий дім, і він буде ходити перед Моїм помазанцем по всі дні.

 36 І станеться, кожен, хто полишиться в домі твоїм, прийде вклонятися йому за аґору срібла та за буханець хліба, і скаже: Долучи мене до одного з священицтв, щоб їсти кавалок хліба.

Jim Padgett (1831-2009). ілюстрація Sweet Media (1984).

3:1 А отрок Самуїл служив Господеві при Ілії. А Господнє слово було рідке за тих днів, видіння не було часте.

 2 І сталося того дня, коли Ілій лежав на своєму місці, а очі його стали затемнятися, він не міг бачити,

 3 і поки Божий світильник ще не погас, а Самуїл лежав у Господньому храмі, там, де Божий ковчег,

 4 то покликав Господь до Самуїла: Самуїле, Самуїле! А він відказав: Ось я!

Джошуа Рейнольдс (1723-1792). Отрок Самуїл 

 5 І побіг він до Ілія та й сказав: Ось я, бо ти кликав мене. А той відказав: Я не кликав .Вернися, лягай. І він пішов і ліг.

 6 А Господь далі покликав: Самуїле, Самуїле! І встав Самуїл, і пішов до Ілія та й сказав: Ось я, бо ти кликав мене. А той відказав: Не кликав я, сину мій. Вернися, лягай.

 7 А Самуїл ще не пізнав голосу Господа, і ще не відкрилося йому Господнє слово.

 8 А Господь далі покликав Самуїла третій раз. І він устав, і пішов до Ілія та й сказав: Ось я, бо ти кликав мене. І зрозумів Ілій, що то Господь кличе отрока.

 9 І сказав Ілій до Самуїла: Іди, лягай. І якщо знову покличе тебе, то скажеш: Говори, Господи, бо раб Твій слухає Тебе! І пішов Самуїл, та й ліг на своє місце.

Юліус Шнорр фон Карольсфельд (1794-1872). Видіння отроку Самуїлу.

 10 І ввійшов Господь, і став, і покликав, як перед тим: Самуїле, Самуїле! А Самуїл відказав: Говори, Господи, бо раб Твій слухає!

 11 І сказав Господь до Самуїла: Ось Я зроблю таку річ серед Ізраїля, що в кожного, хто почує про неї, задзвенить в обох вухах його.

 12 Того дня Я виконаю над Ілієм все, що Я говорив про дім його, від початку й до кінця.

 13 І розповім йому, що Я суджу дім його навіки за гріх, про який він знав, що сини його богозневажають, та не спиняв їх.

 14 Тому присягнув Я домом Ілія, що не очиститься гріх Ілієвого дому жертвою та жертвою хлібною навіки.

Джошуа Рейнольдс (1723-1792). Покликання Самуїла.

 15 І лежав Самуїл аж до ранку, і відчинив двері Господнього дому. А Самуїл боявся розповісти Ілієві про те видіння.

 16 І покликав Ілій Самуїла, та й сказав: Самуїле, сину мій! А той сказав: Ось я!

 17 І сказав він: Що то за річ, про яку Він говорив до тебе? Не крий правди передо мною. Нехай Господь зробить тобі так, і нехай додасть, якщо ти скажеш неправду передо мною про щось зо всього того, що говорив Він до тебе!

 18 І розповів йому Самуїл усе те, і не сказав неправди перед ним. А той сказав: Він Господь, нехай зробить те, що добре в очах Його!

John Singleton Copley (1738–1815). Ілія та Самуїл.

 19 І виростав Самуїл, а Господь був із ним, і не опустив ані жодного зо всіх Його слів. 

 20 І ввесь Ізраїль, від Дана аж до Беер-Шеви, пізнав, що Самуїл вірний, як пророк Господній.

 21 А Господь далі показувався в Шіло, бо Господь явився був у Шіло Самуїлові в слові Господньому.

4:1 І було Самуїлове слово для всього Ізраїля. І вийшов Ізраїль на війну проти филистимлян, та й таборував при Евен-Гаезері, а филистимляни таборували в Афеку.

 2 І вишикувались филистимляни навпроти Ізраїля, а коли бій став тяжкий, то Ізраїль був побитий перед филистимлянами. І вони побили в боєвому шикові на полі близько чотирьох тисяч чоловіка.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Священики перед Ковчегом Завіту.

 3 І прийшов народ до табору, а Ізраїлеві старші сказали: Чому вдарив нас Господь сьогодні перед филистимлянами? Візьмімо собі з Шіло ковчега Господнього заповіту, і нехай ввійде поміж нас, і нехай спасе нас із рук наших ворогів.

 4 І послав народ до Шіло, і понесли звідти ковчега заповіту Господа Саваота, що сидить на херувимах. А там були двоє Ілієвих синів, Хофні та Пінхас, із ковчегом Божого заповіту.

 5 І сталося, як ковчег заповіту Господнього прибув до табору, то ввесь Ізраїль скрикнув великим окриком, аж застогнала земля!

Битва при Евен-Езері. Євреї несуть Ковчега. Фреска синагоги в Дура Европос (Сирія, 3 ст. по Христу)

 6 А филистимляни почули голос окрику, та й сказали: Що це за голос цього великого окрику в єврейському таборі? І довідалися вони, що Господній ковчег прибув до табору.

 7 І полякалися филистимляни, і говорили: Бог прибув до табору! І сказали вони: Біда нам, бо такого, як це, не було ще ніколи!

 8 Біда нам! Хто нас урятує від руки цих потужних богів? Оце вони, ті боги, що вдарили були Єгипет усякою поразою у пустині!

Битва при Евен-Езері. Фреска синагоги в Дура Европос (Сирія, 3 ст. по Христу)

 9 Зміцніться та будьте мужні, филистимляни, щоб ви не служили євреям, як вони служили вам. І будьте мужні, і воюйте!

 10 І воювали филистимляни. І був побитий Ізраїль, і кожен утікав до свого намету. І та поразка була дуже велика. І впало з Ізраїля тридцять тисяч піхоти.

Gerrit Claesz. Bleker (1593-1656). Батальна сцена. 

 11 А Божий ковчег був узятий, і два Ілієві сини, Хофні та Пінхас, полягли...

 12 І побіг один веніяминівець із бою, і прибув того дня до Шіло; а одежа його була подерта, і порох на голові його.

 13 І прибув він, аж ось Ілій сидить на стільці при дорозі й виглядає, бо серце йому тремтіло за Божого ковчега. А той чоловік прийшов, і розповів у місті, і закричало все місто!

 14 А Ілій почув голос того крику та й сказав: Що це за голос того натовпу? А той чоловік поспішив і прийшов, та й розповів Ілієві.

 15 А Ілій був віку дев'ятидесяти й восьми літ, а очі його померкли, і він не міг бачити.

 16 І сказав той чоловік до Ілія: Я той, що прибіг із бою, і я втік сьогодні з бойових лав. І сказав Ілій: Що то сталося, мій сину?

Gerrit Claesz. Bleker (1593-1656). Битва при Евен-Езері.

 17 І відповів вісник і сказав: Ізраїль побіг перед филистимлянами, і сталась велика поразка в народі. І обидва сини твої, Хофні та Пінхас, полягли. А ковчег Божий узятий!

 18 І сталося, як згадав він про Божого ковчега, то впав Ілій зо стільця навзнак при брамі, зламався карк йому, і він помер, бо той муж був старий та тяжкий. А він судив Ізраїля сорок літ.

Юліус Шнорр фон Карольсфельд (1794-1872). Смерть Ілія.

 19 А невістка його, Пінхасова жінка, була важка, близька до родів. І як зачула вона ту звістку, що взятий Божий ковчег і помер тесть її та чоловік її, то впала на коліна, та й породила, бо прийшли на неї породільні болі її.

 20 А як настав час смерти її, то казали ті, що стояли при ній: Не бійся, бо ти породила сина! Та вона не відповіла, і не взяла цього до серця свого.

 21 І вона назвала ім'я тому хлопцеві: Іхавод, кажучи: Відійшла Ізраїлева слава! Бо почула про взяття Божого ковчегу, і про тестя свого та про мужа свого,

 22 та й сказала: Відійшла слава від Ізраїля, бо взятий Божий ковчег.

Поразка євреїв та захоплення Ковчегу Завіту филистимлянами. Фреска синагоги в Дура Европос (Сирія, 3 ст. по Христу)