13 травня: 1Самуїла 13:23-14:52, Іван 7:30-53, Псалом 108(109):1-31 (РСП, NIV: 109:1-31), Приповісті 15:5-7

Іван 7:30-53:

 30 Тож шукали вони, щоб схопити Його, та ніхто не наклав рук на Нього, бо то ще не настала година Його.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Ісус говорить про воскресіння

 31 А багато з народу в Нього ввірували та казали: Коли прийде Христос, чи ж Він чуда чинитиме більші, як чинить Оцей?

 32 Фарисеї прочули такі поголоски про Нього в народі. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою службу, щоб схопити Його.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Фарисеї та іродіади змовляються проти Ісуса.

 33 Ісус же сказав: Ще недовго побуду Я з вами, та й до Того піду, Хто послав Мене.

 34 Ви будете шукати Мене, і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете...

Джеймс Тіссо (1836-1902). Фарисеї питають Ісуса.

 35 Тоді говорили юдеї між собою: Куди це Він хоче йти, що не знайдемо Його? Чи не хоче йти до виселенців між греки, та й греків навчати?

 36 Що за слово, яке Він сказав: Ви будете шукати Мене, і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?

 37 А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: Коли прагне хто з вас нехай прийде до Мене та й п'є!

 38 Хто вірує в Мене, як каже Писання, то ріки живої води потечуть із утроби його.

Ary Scheffer (1795-1858). Христос-Примиритель.

 39 Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було бо ще Духа на них, не був бо Ісус ще прославлений.

 40 А багато з народу, почувши слова ті, казали: Він справді пророк!

 41 Інші казали: Він Христос. А ще інші казали: Хіба прийде Христос із Галілеї?

 42 Чи ж не каже Писання, що Христос прийде з роду Давидового, і з села Віфлеєму, звідкіля був Давид?

 43 Так повстала незгода в народі з-за Нього.

 44 А декотрі з них мали замір схопити Його, та ніхто не поклав рук на Нього.

Джеймс Тіссо (1836-1902). "І ніхто не наклав рук на Нього..."

 45 І вернулася служба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: Чому не привели ви Його?

 46 Відказала та служба: Чоловік ще ніколи так не промовляв, як Оцей Чоловік...

Грег Ольсен (1958). Розмова.

 47 А їм відповіли фарисеї: Чи й вас із дороги не зведено?

 48 Хіба хто з старших або з фарисеїв увірував у Нього?

 49 Та проклятий народ, що не знає Закону!

 50 Говорить до них Никодим, що приходив до Нього вночі, і що був один із них:

Генрі Оссава Таннер (1859-1937). Христос і Никодим.

 51 Хіба судить Закон наш людину, як перше її не вислухає, і не дізнається, що вона робить?

 52 Йому відповіли та сказали вони: Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не прийде Пророк із Галілеї.

 53 І до дому свого пішов кожен.

Псалом 108(109):1-31 (РСП, NIV: 109:1-31):

109:1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Боже слави моєї, не будь мовчазливий,

Пітер де Греббер (1600-1652/53). Давид на молитві (1635-1640)

 2 бо мої вороги порозкривали на мене уста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим говорять зо мною!

 3 і вони оточили мене словами ненависти, і без причини на мене воюють,

 4 обмовляють мене за любов мою, а я молюся за них,

 5 вони віддають мені злом за добро, і ненавистю за любов мою!

 6 Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане!

Рембрандт ван Рейн (1606-1669). Давид грає на арфі перед Саулом. 

 7 Як буде судитись нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!

 8 Нехай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере!

 9 Бодай діти його стали сиротами, а жінка його удовою!

 10 і хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!

 11 Бодай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю!

 12 Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости!

 13 Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє!

 14 Беззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері!

Гверчино (1591–1666). Саул кидає списа в Давида.

 15 Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять,

 16 ворог бо не пам'ятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серцем засмучену, щоб убивати її!

 17 Полюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього!

 18 Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива!

 19 Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним підпережеться!

Джеймс Тіссо (1836-1902). Смерть Саула.

 20 Це заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло!

 21 А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Ймення Свого, що добре Твоє милосердя, мене порятуй,

 22 бо я вбогий та бідний, і зранене серце моє в моїм нутрі!...

 23 Я ходжу, мов та тінь, коли хилиться день, немов сарана я відкинений!

 24 Коліна мої знесилилися з посту, і вихудло тіло моє з недостачі оливи,

 25 і я став для них за посміховище, коли бачать мене, головою своєю хитають...

Christian Gottlieb Welté (1745/49-1792). Цар Давид. 

 26 Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!

 27 і нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчинив!

 28 Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови! Вони повстають, та нехай засоромлені будуть, а раб Твій радітиме!

 29 Хай зодягнуться ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!

Gerard van Honthorst (1592-1656). Цар Давид грає на арфі.

 30 Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду,

 31 бо стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його!

Приповісті 15:5-7:

Вільям Холман Хант (1827-1910). Травневий ранок у Башті Магдалини.

 5 Зневажає безумний напучення батькове, а хто береже осторогу, стає розумніший.

Микола Пимоненко (1862-1912). Великодня ранкова служба.

 6 Дім праведного скарб великий, а в плоді безбожного безлад.

Васілій Пєров (1833-1882). Сільський хресний хід на Пасху. (1861).

 7 Уста мудрих знання розсівають, а серце безглуздих не так.

Алонсо Кано (1601-1667). Проповідь Святого Вінсента.

1Самуїла 13:23-14:52:

13:23 І вийшла филистимська залога до переходу Міхмашу.

Фредерік Лейтон (1830-1896). Йонатан та його слуга.

14:1 Одного дня сказав Йонатан, син Саулів, до слуги, свого зброєноші: Ходім, і перейдімо до филистимської залоги, що з того боку. А батькові своєму він цього не розповів.

 2 А Саул сидів на кінці згір'я під гранатовим деревом, що в Міґроні. А народу, що з ним, було близько шости сотень чоловіка.

 3 А Ахійя, син Ахітува, брата Іхавода, сина Пінхаса, сина Ілія, священика в Шіло, носив ефода. А народ не знав, що пішов Йонатан.

 4 А між тими переходами, що Йонатан хотів перейти до филистимської залоги, була зубчаста скеля з цього боку переходу й зубчаста скеля з того боку переходу. А ім'я одній Боцец, а ім'я другій Сенне.

 5 Один зуб скеля стовп із півночі, навпроти Міхмашу, а один із півдня, навпроти Ґеви.

 6 І сказав Йонатан до слуги, свого зброєноші: Ходім, і перейдімо до сторожі тих необрізаних, може Господь зробить поміч для нас, бо Господеві нема перешкоди спасати через багатьох чи через небагатьох.

 7 І сказав йому його зброєноша: Роби все, що на серці твоїм! Звертай собі, ось я з тобою, куди хоче серце твоє.

 8 І сказав Йонатан: Ось ми приходимо до тих людей, і покажемось їм.

Йонатан та його зброєноша. Книжкова ілюстрація.

 9 Якщо вони скажуть до нас так: Стійте тихо, аж ми прийдемо до вас, то ми станемо на своєму місці, і не підіймемося до них.

 10 А якщо вони скажуть так: Підійміться до нас, то підіймемося, бо Господь дав їх у нашу руку. Це для нас буде знаком.

 11 І вони обидва показалися филистимській сторожі. І сказали филистимляни: Ось виходять із щілин євреї, що поховалися там.

 12 І люди залоги відповіли Йонатанові та його зброєноші та й сказали: Підіймися до нас, і ми вам щось скажемо! І сказав Йонатан зброєноші своєму: Підіймайся за мною, бо Господь дав їх у Ізраїлеву руку!

 13 І піднявся Йонатан на руках своїх та на ногах своїх, а за ним його зброєноша. І падали филистимляни перед Йонатаном, а його зброєноша добивав за ним.

 14 І була перша поразка, що вдарив Йонатан та його зброєноша, близько двадцяти чоловіка, на половині скиби оброблюваного парою волів поля на день.

Йонатан та його зброєноша. Книжкова ілюстрація.

 15 І стався сполох у таборі, на полі, та в усьому народі. Залога та нищителі затремтіли й вони. І задрижала земля, і знявся великий сполох!

 16 І побачили Саулові вартівники в Веніяминовій Ґів'ї, аж ось натовп розпливається, і біжить сюди та туди.

 17 І сказав Саул до народу, що був з ним: Перегляньте й побачте, хто пішов від нас? І переглянули, аж ось нема Йонатана та його зброєноші.

 18 І сказав Саул до Ахійї: Принеси Божого ковчега! Бо Божий ковчег був того дня з Ізраїлевими синами.

 19 І сталося, коли Саул говорив до священика, то замішання в филистимському таборі все більшало та ширилось. І сказав Саул до священика: Спини свою руку!

 20 І зібралися Саул та ввесь народ, що був із ним, і вони пішли аж до місця бою, аж ось меч кожного на його ближнього, замішання дуже велике!

 21 А між филистимлянами, як і давніш, були євреї, що поприходили з ними з табором, і вони теж перейшли, щоб бути з Ізраїлем, що був із Саулом та Йонатаном.

 22 А всі ізраїльтяни, що ховалися в Єфремових горах, почули, що филистимляни втікають, і погналися за ними й вони до бою.

 23 І спас Господь Ізраїля того дня. А бій перейшов аж за Бет-Евен.

 24 Та ізраїльтянин був пригноблений того дня. А Саул наклав клятву на народ, говорячи: Проклятий той чоловік, що буде їсти хліб до вечора, поки я пімщуся на своїх ворогах. І ввесь той народ не їв хліба.

 25 І ввесь народ пішов до лісу, а там був мед на галявині.

 26 І ввійшов народ до того лісу, аж ось струмок меду! Та ніхто не простяг своєї руки до уст своїх, бо народ боявся присяги.

 27 А Йонатан не чув, коли батько його заприсягнув був народ. І простягнув він кінець кия, що був у руці його, і вмочив його в стільник меду, та й підніс руку свою до уст своїх. І роз'яснилися очі йому!

Йонатан куштує мед. Книжкова ілюстрація.

 28 А на це один із народу промовив і сказав: Заприсягаючи, заприсяг твій батько народ, говорячи: Проклятий той чоловік, що буде їсти хліб сьогодні! І змучився від цього народ.

 29 І сказав Йонатан: Знещасливив мій батько цю землю! Подивіться но, як роз'яснилися очі мої, коли я скуштував трохи цього меду.

 30 А що, коли б народ сьогодні справді був їв зо здобичі своїх ворогів, що знайшов? Чи тепер не збільшилася б поразка филистимлян?

 31 І били вони того дня між филистимлянами від Міхмашу аж до Айялону. А народ дуже змучився.

 32 І кинувся народ на здобич, і позабирали худобу дрібну й худобу велику та телят, та й різали на землю. І їв народ із кров'ю!

 33 І розповіли Саулові, кажучи: Ось народ грішить проти Господа, їсть із кров'ю! А той відказав: Зрадили ви! Прикотіть до мене сьогодні великого каменя.

 34 І сказав Саул: Розійдіться між людьми, та й скажіть їм: Приведіть до нас кожен вола свого, і кожен штуку дрібної худобини, і заріжте тут. І будете їсти, і не згрішите проти Господа, якщо не будете їсти з кров'ю. І поприводив увесь народ тієї ночі кожен вола свого своєю рукою, і порізали там.

 35 І збудував Саул жертівника для Господа; його першого зачав він будувати, як жертівника для Господа.

Jack Levine (1915-2010). Саул.

 36 І сказав Саул: Зійдімо вночі за филистимлянами, та й винищуймо їх аж до ранкового світла, і не полишімо між ними нікого. А вони сказали: Роби все, що добре в очах твоїх. А священик сказав: Приступімо тут до Бога!

 37 І запитався Саул Бога: Чи зійти за филистимлянами? Чи даси їх в Ізраїлеву руку? Та Він не відповів йому того дня.

 38 І сказав Саул: Зійдіться сюди всі видатні народу, і пізнайте та побачте, у чому стався той гріх сьогодні.

 39 Бо як живий Господь, що допоміг Ізраїлеві, якщо він був хоча б на сині моїм Йонатані, то конче помре він! Та ніхто не відповів йому з усього народу.

 40 І сказав він до всього Ізраїля: Ви станете на один бік, а я та син мій Йонатан на другий бік. І сказав той народ до Саула: Зроби, що добре в очах твоїх!

41 І сказав Саул до Господа, Бога Ізраїля: Дай же тумім! І був виявлений жеребком Йонатан та Саул, а народ повиходив оправданим.

 42 І сказав Саул: Киньте поміж мною та поміж сином моїм Йонатаном. І був виявлений Йонатан.

 43 І сказав Саул до Йонатана: Розкажи мені, що ти зробив? І розповів йому Йонатан і сказав: Я справді скуштував кінцем кия, що був у руці моїй, трохи меду. Ось я помру за це!

 44 І сказав Саул: Так нехай зробить Бог, і так нехай додасть, що конче помреш, Йонатане!

 45 А народ сказав до Саула: Чи помирати Йонатанові, що зробив оце велике спасіння в Ізраїлі? Борони Боже! Як живий Господь, не спаде волосина з голови його на землю, бо з Богом робив він цього дня! І визволив народ Йонатана, і він не помер.

Мапа до 1Самуїла 13 та 14.

 46 І відійшов Саул від филистимлян, а филистимляни пішли на своє місце.

 47 І здобув Саул царювання над Ізраїлем, і воював навколо зо всіма своїми ворогами: з Моавом, і з синами Аммона, і з Едомом, і з царями Цови, і з филистимлянами. І скрізь, проти кого він обертався, мав успіх.

 48 І склав він військо, та й побив Амалика, і врятував Ізраїля з руки грабіжника.

 49 І були в Саула сини: Йонатан, і Їшві, і Малкішуя; а ім'я двох дочок його: ім'я старшій Мерав, а ім'я молодшій Мелхола.

 50 А ім'я Саулової жінки: Ахіноам, дочка Ахімааца. А ім'я провідника його війська: Авнер, син Нера, Саулового дядька.

 51 А Кіш батько Саулів, а Нер батько Авнера, син Авіїлів.

 52 І була сильна війна на филистимлян за всіх Саулових днів. І коли Саул бачив якого чоловіка хороброго та якого сильного, то брав його до себе.