Мартін Лютер: Господь серйозний у слабкості
Христос пішов до Єрусалиму, незважаючи на власне тремтіння і страх перед юдеями. Він нехтував страхом, незважаючи на те, яким слабким Він би не був. Проте побожні люди відчували, що їм слід мовчати, а з іншого боку, неблагочестиві, мали достатньо часу і нагод, аби лестити Кайяфі та іншим головним священикам. Слово брали лише шахраї, благочестиві боялися відкривати уста, хоча й потайки перешіптувались. Св. Іван каже про все це, аби зазначити, що Ісус пішов до Єрусалиму, можливо з тремтінням, але Він пішов незважаючи на Свій страх і незважаючи на Своє знання, що послідовників в Нього там не було. Ніхто не наважувався прилюдно сказати про Христа добре слово, бо значна більшість вважала Його за обманщика.
Та, незважаючи на Свою слабкість, Він виконує Свою місію навчання і проповідування. Він настільки дієвий і має такий успіх у Своїй слабкості, що вороги не наважуються Його зачіпати. Ось так Бог діє і з нами, коли ми здаємось і наша справа здається такою в очах світу, що ось-ось і ми спіткнемося і впадемо. У такий час не лякайтеся і не млійте від страху, а навчіться з цього прикладу, що наш Господь Бог тут не жартує. Він – серйозний, коли здається слабким. Він хоче показати, що Він повалить сильних слабкими, а слабких підніме. Але ми не повинні дивитись на це очима розуму, як то зазвичай робиться, бо розум говоритиме нам, що з нами покінчено. Ви просто мусите вірувати і от вірувати сліпо, що мета Божа – побороти сильних слабкими.
Ми чули подібні погрози на Зібранні в Ауґсбурзі. Там вони глузували: «На своєму боці вони мають п’ятьох князів і два міста!» Їх вони рахували на своїх пальцях, вони судили своїми очима і уявляли собі, що вже нас захопили. Коли нас порівнювали з цілою Римською імперією, то ми були дуже слабкі. Але чого вони добились своєю тиранією і могутністю? Божа сила зростає у нашій слабкості. Бог поклав край їхньому вихвалянню і вони принизливо забрались геть. Наша доктрина поширюється все далі й далі, а вони занепадають.
Мартін Лютер, З проповіді на Євангеліє від Св. Івана
Джерело: Блоґ Українське Лютеранство |