1 грудня: Даниїл 8:1-27, 1Івана 2:1-17, Псалом 119(120):1-7 (РСП, NIV: 120:1-7), Приповісті 28:25-26
1Івана 2:1-17:
Св.Іван Богослов. Православна ікона.
2:1 Діточки мої, це пишу я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного.
2 Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу.
3 А що ми пізнали Його, пізнаємо це з того, коли заповіді Його додержуємо.
Gerard Seghers (1620-1651). Христос-Викупитель.
4 Хто говорить: Пізнав я Його, але не додержує Його заповідів, той неправдомовець, і немає в нім правди!
5 А хто додержує Його слово, у тому Божа любов справді вдосконалилась. Із того ми пізнаємо, що в Нім пробуваємо.
6 А хто каже, що в Нім пробуває, той повинен поводитись так, як поводився Він.
Gaspar de Crayer (1584-1669). Донатори церкви Бегуане в Брюсселі.
7 Улюблені, не пишу я для вас нову заповідь, але заповідь давню, яку мали від початку: заповідь давня, то слово, що чули його від початку.
8 Але нову заповідь я вам пишу, що справді вона в Нім та в вас, що минається темрява, і світло правдиве вже світить.
9 Хто говорить, що він пробуває у світлі, та ненавидить брата свого, той у темряві досі.
10 А хто любить брата свого, той пробуває у світлі, і в ньому спотикання немає.
Адо́льф Вілья́м Бугро́ (1825-1905). Алам і Єва оплакують Авеля.
11 Хто ж ненавидить брата свого, пробуває той у темряві й ходить у темряві, і не знає, куди він іде, бо темрява очі йому осліпила.
12 Пишу я вам, дітоньки, що гріхи вам прощаються ради Ймення Його.
13 Пишу вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від початку. Пишу вам, юнаки, бо перемогли ви лукавого.
Жан-Батист Грьоз (1725-1805). Батько читає родині Біблію.
14 Пишу, діти, вам, бо ви пізнали Отця. Я писав вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від початку. Писав я до вас, юнаки, бо міцні ви, і Слово Боже в вас пробуває, і лукавого перемогли ви.
15 Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської,
Antonio de Pereda (ca.1611-1678). Алегорія суєти.
16 бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, це не від Отця, а від світу.
17 Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває!
Мікельанджело Буанаротті (1475-1564). Суд і виправдання праведних.
Псалом 119(120):1-7 (РСП, NIV: 120:1-7):
120:1 Пісня прочан. Я кликав до Господа в горі своїм, і Він мене вислухав,
Юліус Клевер (1850-1924). Зима (1876)
2 Господи, визволь же душу мою від губи неправдивої, від язика зрадливого!
3 Що Тобі дасть, або що для Тебе додасть лукавий язик?
4 Загострені стріли потужного із ялівцевим вугіллям!
Альберт Бенуа (1852-1937). Серце мандрівки.
5 Горе мені, що замешкую в Мешеху, що живу із шатрами Кедару!
6 Довго душа моя перебувала собі разом з тими, хто ненавидить мир:
7 я за мир, та коли говорю, то вони за війну!
Альберт Бенуа (1852-1937). Срібні берези.
Приповісті 28:25-26:
Belmiro de Almeida (1858-1935). Любовна сварка (1887).
25 Захланний викликує сварку, хто ж має надію на Господа, буде насичений.
Рембрандт ван Рейн (1606-1669). Портрет менонітського проповідника з дружиною.
26 Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врятований.
Gerard van Honthorst (1592-1656). Солон та Крез.
Даниїл 8:1-27:
8:1 За третього року царювання царя Валтасара з'явилося мені, Даниїлові, видіння по тому, що з'явилося мені перше.
Мікельанджело Буанаротті (1475-1564). Пророк Даниїл (розпис Сикстинської капели)
2 І бачив я в видінні, і сталося в моєму видінні, а я був у твердині Шушані, що в окрузі Еламі, і бачив я в видінні, ніби я був над потоком Улай.
3 І звів я очі свої та й побачив, аж ось один баран стоїть перед потоком, і в нього два роги. А обидва ці роги високі, і один вищий від другого, а той вищий виріс наостанку.
4 Я бачив барана, що колов на захід, і на північ, і на південь, і жоден звір не міг стати проти нього, і не було нікого, хто б урятував від його руки. І він робив за своїм уподобанням, і став величний.
Ralph Oberg (1899–1961). A High Colorado Hermit
5 І я придивлявся, аж ось козел з кіз приходить із заходу по поверхні всієї землі, і не дотикається до землі. А той козел мав подобу рога між своїми очима.
6 І прийшов він до того барана, що мав ті два роги, якого я бачив, що стояв перед потоком, і помчав на нього в лютості своєї сили.
7 І я бачив його, що він добіг аж до барана, і роз'ярився на нього, та й ударив того барана, і зламав йому ті два роги, а в барана не було сили стати проти нього. І той кинув його на землю, і потоптав його, і не було нікого, хто б вирятував барана від його руки.
Ralph Oberg (1899–1961). Горний козел.
8 А козел з кіз став аж надто великий. А коли він зміцнився, то був зламаний той великий ріг, а замість нього виросли чотири подобі рога на чотири вітри неба.
9 А з одного з них вийшов один малий ріг, і з малого став дуже великий до півдня, і до сходу, і до Пишноти.
10 І він побільшився аж до війська небесного, і скинув на землю декого з війська, із зір, і потоптав їх.
11 І він побільшився аж до Вождя того війська, і від Нього була віднята стала жертва, і покинене місце святині Його.
12 І буде віддане йому військо враз із щоденною службою через гріхи, і він кине правду на землю, і зробить, і матиме успіх.
13 І почув я одного святого, що говорив. А інший святий сказав до того, що говорив: Аж доки це видіння про сталу жертву та про нищівний гріх, доки святиня й військо віддані на топтання?
14 І відказав він мені: Аж до двох тисяч і трьох сотень вечорів-ранків, тоді буде визнана очищеною святиня.
15 І сталося, коли я, Даниїл, бачив те видіння, і шукав значення його, ось став передо мною ніби муж.
16 І почув я поміж берегами Улаю людський голос, що кликнув і сказав: Гавриїле, виясни йому це видіння!
Рембрандт ван Рейн (1606-1669). Видіння Даниїла над потоком Улай.
17 І він прийшов туди, де я стояв, а коли він прийшов, я настрашився й упав на обличчя своє. І сказав він мені: Зрозумій, сину людський, бо на час кінця це видіння!
18 А коли він говорив зо мною, я зомлів, і припав своїм обличчям до землі, але він діткнувся до мене, і поставив мене на моєму місці,
19 та й сказав: Ось я об'являю тобі, що буде в кінці гніву, бо на кінець призначеного часу це видіння.
20 Той козел, якого ти бачив, що мав ті два роги, це царі мідян та персів.
21 А козел, той волохатий, це цар Греції, а той великий ріг, що між очима його, це перший цар.
Антична мозаїка: цар Дарій тікає перед Александром Македонським (330 рік).
22 А той зламаний ріг, і що стали на його місці чотири, це чотири царства постануть із цього народу, але вже не в його силі.
23 А в кінці їхнього царства, коли покінчать своє ті грішники, постане цар нахабний та вправний у підступах.
24 І зміцніє його сила, але не його власною силою, і дивно винищить він, і буде мати успіх, і діятиме. І винищить він сильних і народ святих.
Aнтична мозаїка (фрагмент): цар Александром Македонським (330 рік).
25 А через свою мудрість буде мати успіх, омана буде в його руці, і він звеличиться в своєму серці. І в часі миру він понищить багатьох, і повстане на Владику над владиками, але без руки буде зламаний.
26 А видіння вечора та ранку, про яке було сказано, це правда, та ти сховай це видіння, бо воно відноситься на далекі часи.
27 А я, Даниїл, знемігся й заслаб на кілька днів. І встав я, і робив цареву працю, і остовпів з того видіння, але ніхто того не завважив.
Alfred George Stevens ( 1817– 1875). Пророк Даниїл.
|