Біблія за рік на сьогодні |
||||
|
||||
|
||||
26 липня: 2Хронік 17:1-18:34, Римлян 9:22-10:13, Псалом 19(20):1-10 (РСП, NIV: 20:1-9), Приповісті 20:2-3 Римлян 9:22-10:13:
Sir Lawrence Alma-Tadema (1836-1912). Імператор Адріан відвідує гончарну лавку. 9:22 Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щадив із великим терпінням посудини гніву, що готові були на погибіль, 23 і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготував на славу, 24 на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган. Дуччо Буонінсенья (бл.1255-1319). Пророк Осія. 25 Як і в Осії Він говорить: Назву Своїм народом не людей Моїх, і не улюблену улюбленою, 26 і на місці, де сказано їм: Ви не Мій народ, там названі будуть синами Бога Живого! Рафаель Санті (1483-1520). Пророк Ісая. 27 А Ісая взиває про Ізраїля: Коли б число синів Ізраїлевих було, як морський пісок, то тільки останок спасеться, 28 бо вирок закінчений та скорочений учинить Господь на землі! 29 І як Ісая віщував: Коли б Господь Саваот не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содом, і подібні були б до Гоморри! Simeon Solomon (1840-1905). Рабин тримає Тору. 30 Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри, 31 а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности. 32 Чому? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Закону; вони бо спіткнулись об камінь спотикання, 33 як написано: Ось Я кладу на Сіоні камінь спотикання та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоромиться! Carl Schleicher (1825-1903). Дтскусія рабинів. 10:1 Браття, бажання мого серця й молитва до Бога за Ізраїля на спасіння. 2 Бо я свідчу їм, що вони мають ревність про Бога, але не за розумом. Микола Пимоненко (1852-1912). Жертва фанатизму (спроба вбивства єврейської дівчини, яка збиралася заміж за українця-християнина). 3 Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій. 4 Бо кінець Закону Христос на праведність кожному, хто вірує. 5 Мойсей бо пише про праведність, що від Закону, що людина, яка його виконує, буде ним жити. Philippe de Champaigne (1602–1674).. Мойсей. 6 А про праведність, що від віри, говорить так: Не кажи в своїм серці: Хто вийде на небо? цебто звести додолу Христа, 7 або: Хто зійде в безодню? цебто вивести з мертвих Христа. 8 Але що каже ще? Близько тебе слово, в устах твоїх і в серці твоїм, цебто слово віри, що його проповідуємо. Jehan Bellegambe (1470-1535). Містичне омиття грішників у Христі. 9 Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся, 10 бо серцем віруємо для праведности, а устами ісповідуємо для спасіння. 11 Каже бо Писання: Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоромлений. Giovanni Bellini (бл.1430-1516). Христос у терновому вінці. 12 Бо нема різниці поміж юдеєм та гелленом, бо той же Господь є Господом усіх, багатий для всіх, хто кличе Його. 13 Бо кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасений.
Псалом 19(20):1-10 (РСП: 20:1-9): Ілля Рєпін (1844-1930). Йов та його друзі (1869). 20:1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (020-2) В день недолі озветься до тебе Господь, ім'я Бога Якового зробить сильним тебе! Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Цар Давид грає на арфі. 2 (020-3) Він пошле тобі поміч із святині, і з Сіону тебе підіпре! Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Жертвоприношення Старого Заповіту. 3 (020-4) Усі жертви твої пам'ятати Він буде, і буде вважати твоє цілопалення ситим. Села. Франциско де Сурбаран (1598-1664). Агнець Божий. 4 (020-5) Він дасть тобі, як твоє серце бажає, і виповнить цілий твій задум! 5 (020-6) Ми будем радіти спасінням Твоїм, і підіймемо прапор в ім'я Бога нашого, нехай Господь виконає всі прохання твої! Alonso López de Herrera (1579-1648). Воскресіння Христа. 6 (020-7) Тепер я пізнав, що спасає Господь помазанця Свого, дає йому відповідь з неба святого Свого могутніми чинами помічної правиці Своєї. Васілій Вєрещагін (1842-1904). Багач у своїй повозці. Індія. Делі.. 7 (020-8) Одні колесницями хваляться, а інші кіньми, а ми будем хвалитись ім'ям Господа, нашого Бога: Васілій Вєрещагін (1842-1904). Королівський слон. Індія. Делі. 8 (020-9) вони похилились і впали, а ми стоїмо та ростемо на силах! Карл Генріх Блох (1834-1890). Примиритель. 9 (020-10) Господи, спаси! Хай озветься нам Цар у день нашого кликання!
Приповісті 20:2-3: Rosa Bonheur (1822-1899). Лев. 2 Страх царя як рик лева; хто до гніву доводить його, проти свого життя прогрішає. Ілля Рєпін (1844-1930). Іван Грозний та його син Іван 16 листопада 1518 року. 3 Слава людині, що гнів покидає, а кожен глупак вибухає. Juan Antonio de Frías y Escalante (1633-1669). Дари Авігаїл Давиду.
2Хронік 17:1-18:34: 17:1 А замість нього зацарював син його Йосафат, та зміцнився над Ізраїлем. 2 І поставив він військо по всіх укріплених Юдиних містах, і дав залоги в Юдиному краї та в Єфремових містах, які був здобув його батько Аса. 3 І був Господь з Йосафатом, бо він ходив першими дорогами батька свого Давида, і не шукав Ваалів. 4 Бо він звертався до Бога свого батька, і ходив за Його заповідями, а не за чином Ізраїля. 5 І Господь зміцнив його царство в руці його, і вся Юдея давала дарунка Йосафатові, і було в нього багато багатства та слави. 6 І повищилось серце його на Господніх дорогах, і він іще повсовував пагірки та Астарти з Юди. 7 А третього року свого царювання послав він до своїх зверхників, до Бен-Хаїла, і до Овадії, і до Захарія, і до Натанаїла, і до Міхаї, щоб вони навчали в Юдиних містах. 8 А з ними були Левити: Шемая, і Натанія, і Зевадія, і Асаїл, і Шемірамот, і Єгонатан, і Адонійя, і Товійя, і Тов-Адонійя, Левити, а з ними Елішама та Єгорам, священики. 9 І навчали вони в Юдеї, а з ними була книга Закону Господнього. І ходили вони довкола по всіх Юдиних містах, і навчали серед народу. 10 І був страх Господній на всіх царствах краю, що навколо Юди, і вони не воювали з Йосафатом. 11 А від филистимлян приносили Йосафатові дари та срібло данини; також араби приводили йому дрібну худобу: сім тисяч і сім сотень баранів та сім тисяч і сім сотень козлів. 12 І Йосафат усе зростав угору. І побудував він в Юді твердині та міста на запаси. 13 І мав він багато добра по Юдиних містах, і мужів військових, хоробрих вояків в Єрусалимі. 14 А оце їхній перегляд, за домами їхніх батьків. Від Юди тисячники: зверхник Адна, а з ним три сотні тисяч хоробрих вояків. 15 А при ньому зверхник Єгоханан, а з ним двісті й вісімдесят тисяч. 16 А при ньому Амасія, син Зіхрі, що присвятив себе Господеві, а з ним двісті тисяч хоробрих вояків. 17 А від Веніямина: хоробрий вояк Ел'яда, а з ним двісті тисяч узброєних луком та щитом. 18 А при ньому Єгозавад, а з ним сто й вісімдесят тисяч узброєного війська. 19 Оці служили цареві, опріч тих, яких цар умістив по твердинних містах по всьому Юді. 18:1 І було в Йосафата багато багатства та слави, і він посвоячився з Ахавом. 2 А по кількох роках пішов він до Ахава до Самарії. І Ахав нарізав багато худоби дрібної та худоби великої йому та народові, що з ним, і намовив його піти на ґілеадський Рамот. 3 І сказав Ахав, цар Ізраїлів, до Йосафата, царя Юдиного: Чи підеш зо мною до ґілеадського Рамоту? А той відказав йому: Я як ти, народ мій як твій народ, і буду з тобою на війні. 4 І сказав Йосафат до Ізраїлевого царя: Вивідай зараз слово Господнє! 5 І зібрав Ізраїлів цар пророків, чотири сотні чоловіка, та й сказав до них: Чи йти нам на війну на ґілеадський Рамот, чи занехати? А ті сказали: Іди, і Бог дасть його в цареву руку! 6 І сказав Йосафат: Чи нема тут іще Господнього пророка, і звернімось до нього. 7 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Є ще один муж, щоб через нього звернутися до Господа. Та я ненавиджу його, бо він не пророкує на мене добре, а по всі дні свої тільки лихе. Це Міхей, син Їмлин. А Йосафат відказав: Нехай цар не говорить таке! 8 І покликав Ізраїлів цар одного евнуха й сказав: Приведи скоріше Міхея, Їмлиного сина! 9 А цар Ізраїлів та Йосафат, цар Юдин, сиділи кожен на троні своїм, повбирані в шати; а сиділи вони при вході брами Самарії, а всі пророки пророкували перед ними. 10 А Цідкійя, Кенаанин син, зробив собі залізні роги й сказав: Так сказав Господь: Оцим будеш бодати сиріян аж до вигублення їх! 11 І всі пророки пророкували так, говорячи: Виходь до ґілеадського Рамоту, і май успіх, і Господь дасть його в цареву руку! 12 А той посланець, що пішов покликати Міхея, говорив до нього, кажучи: Ось слова тих пророків, одноусно звіщають цареві добро. Нехай же буде слово твоє таке, як кожного з них, і ти говоритимеш добре. 13 І сказав Міхей: Як живий Господь, те, що скаже Господь, тільки те говоритиму! 14 І прийшов він до царя, а цар сказав до нього: Міхею, чи йти на війну до ґілеадського Рамоту, чи занехати? А той відказав: Вийдіть, і будете мати успіх, і вони будуть дані в вашу руку. 15 І сказав йому цар: Аж скільки разів я заприсягав тебе, що ти не говоритимеш мені нічого, тільки правду в Ім'я Господа? 16 А той відказав: Я бачив усього Ізраїля, розпорошеного по горах, немов вівці, що не мають пастуха. І сказав Господь: Немає в них пана, нехай вернуться з миром кожен до дому свого! 17 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Чи ж не казав я тобі, він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе? 18 А Міхей відказав: Тому послухайте Господнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесне військо стояло по правиці Його та по лівиці Його. 19 І сказав Господь: Хто намовить Ахава, Ізраїлевого царя, і він вийде й упаде в ґілеадському Рамоті? І говорили: той говорив так, а той говорив так. 20 І вийшов дух, і став перед Господнім лицем та й сказав: Я намовлю його! І сказав йому Господь: Чим? 21 А той відказав: Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків. А Господь сказав: Ти намовиш, а також переможеш; вийди та й зроби так! 22 А тепер оце Господь дав духа неправди в уста оцих твоїх пророків, і Господь говорив на тебе недобре... 23 І підійшов Цідкійя, Кенаанин син, і вдарив Міхея по щоці та й сказав: Кудою це перейшов Дух Господній від мене, щоб говорити з тобою? 24 А Міхей відказав: Ось ти побачиш це того дня, коли ввійдеш до внутрішньої кімнати, щоб сховатися... 25 І сказав Ізраїлів цар: Візьміть Міхея, і відведіть його до Амона, зверхника міста, та до Йоаша, царевого сина, 26 та й скажете: Отак сказав цар: Посадіть оцього до в'язничного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не вернуся з миром. 27 А Міхей відказав: Якщо справді вернешся ти з миром, то не говорив Господь через мене. І до того сказав: Слухайте це, усі люди! 28 І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат, цар Юдин, до ґілеадського Рамоту. 29 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Я переберуся й піду на бій, а ти вбери свої шати! І перебрався Ізраїлів цар, і пішли на бій. 30 А сирійський цар наказав зверхникам своїх колесниць, говорячи: Не воюйте ні з малим, ні з великим, а тільки з самим Ізраїлевим царем! 31 І сталося, як зверхники колесниць побачили Йонатана, то вони сказали: Це Ізраїлів цар! І вони оточили його, щоб воювати. І закричав Йосафат, і Господь допоміг йому, і Бог звабив їх від нього. 32 І сталося, як зверхники колесниць побачили, що це не Ізраїлів цар, то повернули від нього. 33 А один чоловік знехотя натягнув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між підв'язанням пояса та між панцерем. А той сказав візникові: Заверни назад, і випровадь мене від війська, бо я ранений... 34 І збільшився бій того дня, а Ізраїлів цар був поставлений на колесниці проти сиріян аж до вечора. І помер він під час заходу сонця...
|