5 жовтня: Єремія 4:19-6:14, Колосян 1:21-2:7, Псалом 76(77):1-21 (РСП, NIV: 77:1-20), Приповісті 24:23-24

Колосян 1:21-2:7:

 21 І вас, що були колись відчужені й вороги думкою в злих учинках,

 22 тепер же примирив смертю в людськім тілі Його, щоб учинити вас святими, і непорочними, і неповинними перед Собою,

Gerard Seghers (1591-1651). Воздвиження хреста.

 23 якщо тільки пробуваєте в вірі тверді та сталі, і не відпадаєте від надії Євангелії, що ви чули її, яка проповідана всьому створінню під небом, якій я, Павло, став служителем.

 24 Тепер я радію в стражданнях своїх за вас, і доповнюю недостачу скорботи Христової в тілі своїм за тіло Його, що воно Церква;

 25 якій я став служителем за Божим зарядженням, що для вас мені дане, щоб виконати Слово Боже,

 26 Таємницю, заховану від віків і поколінь, а тепер виявлену Його святим,

 27 що їм Бог захотів показати, яке багатство слави цієї таємниці між поганами, а вона Христос у вас, надія слави!

 28 Його ми проповідуємо, нагадуючи кожній людині й навчаючи кожну людину всякої мудрости, щоб учинити кожну людину досконалою в Христі.

 29 У тому й працюю я, борючися силою Його, яка сильно діє в мені.

2:1 Я хочу, щоб ви знали, яку велику боротьбу я маю за вас і за тих, хто в Лаодикії, і за всіх, хто не бачив мого тілесного обличчя.

Pier Francesco Sacchi (c. 1485-1528). Святий Павло. 

 2 Хай потішаться їхні серця, у любові поєднані, для всякого багатства повного розуміння, для пізнання таємниці Бога, Христа,

 3 в Якому всі скарби премудрости й пізнання заховані.

 4 А це говорю, щоб ніхто вас не звів фальшивими доводами при суперечці.

 5 Бо хоч тілом я й неприсутній, та духом я з вами, і з радістю бачу ваш порядок та твердість вашої віри в Христа.

 6 Отже, як ви прийняли були Христа Ісуса Господа, так і в Ньому ходіть,

 7 бувши вкорінені й збудовані на Ньому, та зміцнені в вірі, як вас навчено, збагачуючись у ній з подякою.

 8 Стережіться, щоб ніхто вас не звів філософією та марною оманою за переданням людським, за стихіями світу, а не за Христом,

 9 бо в Ньому тілесно живе вся повнота Божества.

Ян ван Ейк (138590—1490). Мадонна з немовлям Ісусом.

 10 І ви маєте в Нім повноту, а Він Голова всякої влади й начальства.

 11 Ви в Ньому були й обрізані нерукотворним обрізанням, скинувши людське тіло гріховне в Христовім обрізанні.

 12 Ви були з Ним поховані у хрищенні, у Ньому ви й разом воскресли через віру в силу Бога, що Він з мертвих Його воскресив.

 13 І вас, що мертві були в гріхах та в необрізанні вашого тіла, Він оживив разом із Ним, простивши усі гріхи,

 14 знищивши рукописання на нас, що наказами було проти нас, Він із середини взяв його та й прибив його на хресті,

 15 роззброївши влади й начальства, сміливо їх вивів на посміховисько, перемігши їх на хресті!

Лукас Кранах Молодший (1515-1586). Смерть і Воскресіння Христа. 

 16 Тож, хай ніхто вас не судить за їжу, чи за питво, чи за чергове свято, чи за новомісяччя, чи за суботи,

 17 бо це тінь майбутнього, а тіло Христове.

Псалом 76(77):1-20 (РСП, NIV: 77:1-20): 

77:1 Для дириґетна хору. Псалом Асафів. (077-2) Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене! 

Жан-Леон Жером (1824–1904). Молитва у пустелі. 

  2 (077-3) В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена: 

  3 (077-4) згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села. 

  4 (077-5) Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю... 

  5 (077-6) Пригадую я про дні давні, про роки відвічні, 

  6 (077-7) свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає: 

  7 (077-8) Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає? 

Леон Бонна (1833-1922). Йов.

  8 (077-9) Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід? 

  9 (077-10) Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села. 

  10 (077-11) і промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього. 

  11 (077-12) Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна, 

  12 (077-13) і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім! 

  13 (077-14) Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?

Jon McNaughton (Modern American). Дорога в Емаус.

  14 (077-15) Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами, 

  15 (077-16) Ти визволив люд Свій раменом, синів Якова й Йосипа! Села. 

  16 (077-17) Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й безодні. 

  17 (077-18) Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали. 

  18 (077-19) Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля! 

Christoffer Wilhelm Eckersberg (1783-1853). Перехід євреїв черз Червоне море.  

  19 (077-20) Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води великі, і не видно було Твоїх стіп. 

  20 (077-21) Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона. 

Приповісті 24:23-24: 

Жан-Марк Наттієр (1685-1766). Алегорія битви Справедливості з несправедливістю.

 23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді на обличчя не добре.

 24 Хто буде казати безбожному: Праведний ти! того проклинатимуть люди, і гніватись будуть на того народи.

Giuseppe Arcimboldo (1526 чи 1527 – 1593). Правник.

Єремія 4:19-6:14: 

4:19 Ой, утробо моя, ти утробо моя, я тремчу! Біль серце стискає мені, і трепоче мені моє серце!... Не можу мовчати, бо вчула душа моя голос сурми, гук війни!

Мікельанжело Буанаротті (1477-1564). Пророк Єремія. 

 20 Біда на біду прикликається, вся бо земля поруйнована буде, спустошені будуть зненацька намети мої, вмить завіси мої...

 21 Аж доки я бачити прапора буду, буду чути голос сурми?

 22 Тому, що народ мій безглуздий, він не знає Мене: вони нерозумні сини й нерозважні вони, мудрі вони, щоб чинити лихе, та не вміють чинити добра!

Олександр Кисельов (1838-1911). Старий Сурамський перевал.

 23 Дивлюся на землю, аж ось порожнеча та пустка, і на небо й нема його світла!

 24 Дивлюся на гори, аж ось вони трусяться, і всі згір'я хитаються!

 25 Дивлюся, аж ось вже немає людини, і порозліталось все птаство небесне.

Арнольд Беклін (1827-1901). Пейзаж із руїнами.

 26 Дивлюся, аж ось край родючий пустинею став, а міста його знищені всі від обличчя Господнього, від полум'я гніву Його...

 27 Бо Господь так прорік: Спустошенням стане ввесь край, та кінця йому ще не вчиню!

 28 І буде в жалобі земля через це, і затьмариться небо вгорі, бо Я говорив, що задумав, і не пожалую, і не відступлюся від того...

 29 Від гуркотнечі їздця та стрільця побіжить усе місто, повтікають в гущавини й злізуть на скелі... Всі міста покинуті, і немає нікого, хто мешкав би в них...

Félix Ziem (1821-1911). Руїни Палміри.

 30 А ти, поруйнована, дочко Сіону, що будеш робити? Хоч ти зодягаєш себе в кармазин, хоч прикрашуєшся золотою оздобою, хоч очі свої підмальовуєш фарбою, та надаремно прикрашуєшся: обридили тобою коханці твої, на життя твоє важать вони!

 31 Бо чую Я крик, немов породіллі, чую стогін, мов первістки, голос Сіонської дочки, вона стогне, заломлює руки свої та голосить: Ой, горе мені, бо попало життя моє вбивникам!...

5:1 Помандруйте по вулицях Єрусалиму, і розгляньтеся та розпізнайте, і на майданах його пошукайте: чи не знайдете там людини, чи нема там такого, що чинить за правом, що правди шукає, то Я їм пробачу!

David Roberts (1796-1864). Вид на Єрусалим. 

 2 Коли ж вони кажуть: Як живий Господь, то справді клянуться неправдою.

 3 Хіба ж очі Твої не для правди, о Господи? Уразив Ти їх, але їм не болить, понищив Ти їх, та відмовились узяти поуку вони, обличчя свої поробили від скелі твердішими, відмовилися навернутись!

 4 А Я думав: Це прості лиш люди, безглузді, вони бо не знають дороги Господньої, права Бога свого.

 5 Піду но собі до вельможних і з ними помовлю, бо знають дорогу Господню вони, право Бога свого, та й вони усі разом зламали ярмо, а шлеї пірвали!

Пророк Єремія. Вітражі. 

 6 Тому лев лісовий їх поб'є, погубить їх вовк степовий, пантера чигає на їхні міста: кожен, хто вийде із них, пошматований буде, бо помножились їхні гріхи, їхні відступства численними стали!

 7 Хіба через це Я пробачу тобі: твої діти Мене полишили, і присягаються тим, хто не Бог. Я їх нагодував, а вони чужоложать і натовпом ходять до дому блудниці,

 8 волочаться, мов жеребці відгодовані: кожен ірже до жони свого ближнього...

 9 Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя?

David Roberts (1796-1864). Зруйнування Єрусалиму армією Тита 70 року (1850).

 10 Зберіться на мури його та й понищте, але не вчиняйте кінця їм! Усуньте підпори його, бо вони не для Господа,

 11 бо зраджуючи, Мене зрадив Ізраїлів дім та дім Юдин, говорить Господь.

 12 Вони відцуралися Господа та говорили: Немає Його, й зло не прийде на нас, ні меча, ані голоду ми не побачимо!

 13 А пророки поробляться вітром, і немає в них слова Господнього, отак їм пороблено буде!

Джеймс Тіссо (1836-1902). Руйнування мідного моря в храмі. 

 14 Тому вирікає отак Господь Бог Саваот: За те, що говорите слово таке, ось Я в уста твої вкладу слово Своє за огонь, а народ цей то дрова, і він пожере їх!

 15 Ось Я приведу іздалека народа на вас, о доме Ізраїлів, каже Господь, це сильний народ, стародавній це люд, люд, що мови його ти не знаєш, і не зрозумієш, що він говоритиме.

 16 Його сагайдак, як відчинений гріб, усі хоробрі вони. 

William Brassey Hole (1846-1917). Зруйнування Єрусалиму.

 17 І він пожере твоє жниво та хліб твій, поїсть він синів твоїх та дочок твоїх, худобу дрібну та худобу велику твою пожере, з'їсть твого виноградника й фіґу твою, понищить мечем твердинні міста твої, на які ти надієшся...

 18 Та й за тих днів, говорить Господь, не зроблю Я із вами кінця!

William Brassey Hole (1846-1917). Захоплення Єрусалиму вавілонянами

Master Of The Aix Annunciation (активний у 1420-х роках у Франції). Пророк Єремія.

 19 І буде, як скажуть: За що Господь, Бог наш зробив нам усе це? то ти скажеш до них: Як Мене ви покинули, і служите в вашому краї богам чужоземним, так чужинцям служити ви будете в краї не вашому!...

 20 Сповістіть в домі Якова це, та оголосіть це в Юдеї, говорить Господь.

 21 Почуй же оце, ти народе безумний й безсердий, який має очі й не бачить, має вуха й не чує! 

Cima da Conegliano (1460–1518). Блг-Отець

 22 Чи Мене ви боятись не будете, каже Господь, чи тремтіти не будете перед лицем Моїм? Мене, що пісок поклав за границю для моря, за вічну межу, якої воно не перейде: хоч повстануть, та не переможуть, і шумітимуть хвилі його, але не переступлять її! 

 23 А серце в народа цього неслухняне та непокірне, відпали вони та й пішли.

Фьодор Васильєв (1850-1873). Після дощу.

 24 І не сказали вони в своїм серці: Біймося ж Господа, нашого Бога, який дає дощ, дощ ранній та пізній часу його, стереже нам уставлені тижні для жнив.

 25 Ваші провини оце відхилили, а ваші гріхи від вас стримали цеє добро.

Василій Перов (1833-1882). Птахолов.

 26 Бо в народі Моєму безбожники є, чигають вони, немов той птахолов, вони сітки розставили, хапають людей...

 27 Як клітка, наповнена птахами, так доми їхні повні омани, тому повиростали та збагатились вони!

Tobias Stranover (1673- після 1731). Папуги, інші птахи, фрукти та білка, 

 28 Потовстіли вони та погладшали, переступають також міру злого, справедливо вони не судили сирітського суду, і мають поводження! і не помагають убогим у їхній справі.

 29 Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя?

Василій Перов (1833-1882). Сироти на могилі батьків. 30 Чудне та страшне стало в краї:

 31 пророки віщують неправду, при помочі їхній панують священики, і народ Мій оце так кохає! І що зробите ви, як кінець тому прийде?

6:1 Утікайте, сини Веніямина, з середини Єрусалиму, і засурміте в сурму у Текої, і знак підійміть на Бет-Гаккерем, бо з півночі грізно підноситься зло та велике нещастя!

 2 І викореню Я Сіонську дочку, вродливу та випещену.

Генрік Семирадський (1843-1902). Танок серед ножів. 

 3 Пастухи поприходять до неї з своїми стадами, понапинають намети навколо при ній, кожен місце своє випасатиме.

 4 Приготуйте війну проти неї, вставайте та вдармо опівдні! Горе нам, бо минає вже день, бо вже тягнуться тіні вечірні!

 5 Уставайте та підемо вночі і понищмо палати її!

 6 Бо так промовляє Господь Саваот: Постинайте дерева та вала насипте при Єрусалимі! Він те місто, що має зруйноване бути, в ньому повно насильства:

Claudius Jacquand (1803-1878). Облога Єрусалиму хрестоносцями 1299 року.

 7 як виприскує воду свою джерело, так виприскує він своє зло... Насилля й грабіж чуті в ньому, перед обличчям Моїм безперестань хвороба та рана...

 8 Будь навчений, Єрусалиме, щоб душа Моя не відвернулась від тебе, щоб тебе не вчинив Я спустошенням, незаселеним краєм!

 9 Так говорить Господь Саваот: Позбирають дорешти останки Ізраїля, мов виноградові рештки, простягни свою руку, немов виноградар по грона!

 10 До кого я буду казати та свідчити буду, і слухатимуть? Необрізане ось їхнє вухо і слухати уважно не можуть вони, ось слово Господнє для них стало посміхом вони не жадають його!

Карл Брюллов (1799-1852). Останній день Помпеї.

 11 І гніву Господнього повен я став, змучився я, його стримуючи, на вулиці виллю його на дітей та на збір юнаків одночасно, бо схоплені будуть чоловік із жінкою, старий із віджилим літа,

 12 і дістануться іншим доми їхні, теж поля та жінки... Бо Я руку Свою простягну на мешканців цієї землі, говорить Господь.

 13 Бо вони від малого свого й до великого, усі пожадливі на зиски, і від пророка та аж до священика роблять неправду...

 14 І рани народу Мого легковажно лікують, говорячи: Мир, мир, а миру нема!

John Martin (1789-1854). День Господнього гніву.