1 травня: Судді 13:1-14:20, Іван 1:29-51, Псалом 101(102):1-29 (РСП, NIV: 102:1-28), Приповісті 14:15-16
Іван 1:29-51:

Олександр Андрійович Іванов (1806-1858). З'явлення Христа народу (1837-1857).
29 Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!
30 Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я.
31 І не знав я Його; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився.

Олександр Андрійович Іванов (1806-1858). З'явлення Христа народу (1837-1857). Фрагмент.
32 І свідчив Іван, промовляючи: Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому.
33 І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, це Той, Хто христитиме Духом Святим.

Хрищення Ісуса. Ліворуч: Карл Генріх Блох (1834-1890). Праворуч: José Ferraz de Almeida Júnior (1850-1899)..
34 І я бачив, і засвідчив, що Він Божий Син!
35 Наступного дня стояв знову Іван та двоє з учнів його.

Ottavio Vannini (1585-1643). Ось Агнець Божий!
36 І, поглянувши на Ісуса, що проходив, Він сказав: Ото Агнець Божий!
37 І почули два учні, як він говорив, та й пішли за Ісусом.
Мікельанджело Мерізі да Караваджо (1571-1610). Андрій та Іван йдуть за Ісусом.
38 А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним, та й каже до них: Чого ви шукаєте? А вони відказали Йому: Равві перекладене це визначає: Учителю, де Ти живеш?

Джеймс Тіссо (1836-1902). Покликання апостолів Андрія та Івана. Апостол і Євангеліст Іван.
39 Він говорить до них: Ходіть і побачте! Ті пішли та й побачили, де Він жив, і в Нього той день перебули. Було ж коло години десятої.
40 А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Симона Петра.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Апостол Андрій. Апостол Петро.
41 Він знайшов перше Симона, брата свого, та й говорить до нього: Знайшли ми Месію, що визначає: Христос.
42 І привів він його до Ісуса. На нього ж споглянувши, промовив Ісус: Ти Симон, син Йонин; будеш званий ти Кифа, що визначає: скеля.
43 Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: Іди за Мною!
44 А Пилип із Віфсаїди походив, із міста Андрія й Петра.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Апостол Пилип. Апостол Варфоломій (Натанаїл?)
45 Пилип Нафанаїла знаходить та й каже йому: Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Законі й Пророки, Ісуса, сина Йосипового, із Назарету.
46 І сказав йому Нафанаїл: Та хіба ж може бути з Назарету що добре? Пилип йому каже: Прийди та побач.
47 Ісус, угледівши Нафанаїла, що до Нього йде, говорить про нього: Ото справді ізраїльтянин, що немає в нім підступу!
48 Говорить Йому Нафанаїл: Звідки знаєш мене? Ісус відповів і до нього сказав: Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти.
Джеймс Тіссо (1836-1902). Натанаїл під фіговим деревом.
49 Відповів Йому Нафанаїл: Учителю, Ти Син Божий, Ти Цар Ізраїлів!
50 Ісус відповів і до нього сказав: Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш!

Andrea Previtali (1480-1528). Преображення Ісуса.
51 І Він каже йому: Поправді, поправді кажу вам: Відтепер ви побачите небо відкрите та Анголів Божих, що на Людського Сина підіймаються та спускаються.
Andrea Previtali (1480-1528). Спаситель світу.
Псалом 101(102):1-29 (РСП, NIV: 102:1-28):
102:1 Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою. (0102-2) Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!

Джеймс Тіссо (1836-1902). Цар Давид молиться Богу, співаючи псалм.
2 (0102-3) Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!
3 (0102-4) Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі...
4 (0102-5) Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій...

Джеймс Тіссо (1836-1902). Старий Цар Давид молиться .
5 (0102-6) Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості...
6 (0102-7) Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!
7 (0102-8) Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі...
8 (0102-9) Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!
9 (0102-10) і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,
10 (0102-11) через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене...
Оска́р Кло́д Моне́ (1840-1926). Пейзаж з грозою.
11 (0102-12) Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!
12 (0102-13) А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід.
13 (0102-14) Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,
14 (0102-15) бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!
15 (0102-16) і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.

Оска́р Кло́д Моне́ (1840-1926). Пейзаж з сорокою.
16 (0102-17) Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.
17 (0102-18) До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.
18 (0102-19) Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,

Оска́р Кло́д Моне́ (1840-1926). Дім худлжника в Аржентайлі.
19 (0102-20) бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,
20 (0102-21) щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,
21 (0102-22) щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,
22 (0102-23) коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.
23 (0102-24) Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив...

Оска́р Кло́д Моне́ (1840-1926). Квітнуче узбережжя річки в Аржентайлі.
24 (0102-25) Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.
25 (0102-26) Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,
26 (0102-27) позникають вони, а Ти будеш стояти... і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони...

Оска́р Кло́д Моне́ (1840-1926). Враження від сходу сонця над морем.
27 (0102-28) Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться!
28 (0102-29) Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!

Оска́р Кло́д Моне́ (1840-1926). Літній пейзаж. Жінка в саду.
Приповісті 14:15-16:
Jan Sanders van Hemessen (c.1500-c.1566). Виймання каменя дурості (1545-50).
15 Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.

Andrea Previtali (1480-1528). Мадонна Багліоні.
16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.
Судді 13:1-14:20:

Коло книги Суддів: гріх Ізраїля - відступництво від Бога - кара Божа - покаяння євреїв - Бог посилає суддю.
13:1 А Ізраїлеві сини й далі робили зло в Господніх очах. І Господь віддав їх у руку филистимлян на сорок літ.
2 І був один чоловік з Цар'ї, данівець з роду, а ім'я йому Маноах. А жінка його була неплідна, і не родила.
3 І явився Ангол Господній до тієї жінки, та й промовив до неї: Ось ти неплідна, і не роджала, але ти зачнеш і породиш сина.

Ілюстрація Sweet Media.
4 А тепер стережись, і не пий вина та п'янкого напою, і не їж нічого нечистого,
5 бо ось ти зачнеш, і сина породиш, і бритва не торкнеться його голови, бо дитя те буде Божим назореєм від утроби, і він зачне спасати Ізраїля з руки филистимлян.
6 І прийшла та жінка, та й сказала до чоловіка свого, говорячи: Божий чоловік приходив до мене, а вигляд його як вигляд Божого Ангола, дуже грізний. І я не питала його, звідки він, а ймення свого він мені не сказав.

Ілюстрація Sweet Media.
7 І сказав він мені: Ось ти зачнеш, і породиш сина, а тепер не пий вина та п'янкого напою, і не їж жодної нечистости, бо дитя те буде Божим назореєм від утроби аж до дня смерти своєї.
8 І благав Маноах Господа, та й сказав: О Господи, Божий чоловік, що його посилав Ти, нехай прийде ще до нас, і нехай нас навчить, що ми зробимо для дитини, що народиться.
9 І вислухав Бог цей Маноахів голос, і прийшов Божий Ангол ще до тієї жінки. А вона сиділа на полі, і Маноаха, чоловіка її, не було з нею.

Carlo Saraceni (1579-1620). Ангол являється жінці Маноаха.
10 І поспішила та жінка, і побігла та й оповіла чоловікові своєму, і сказала до нього: Ось з'явився мені той чоловік, що приходив був того дня до мене.
11 І встав, і пішов Маноах за своєю жінкою, і прийшов до того чоловіка, та й сказав йому: Чи ти той чоловік, що говорив до цієї жінки? А той сказав: Я.
12 І сказав Маноах: Тепер нехай сповниться слово твоє. Та як нам виховувати ту дитину, і що чинити з нею?

Pieter Lastman (1583–1633). Маноах з дружиною та ангол Господній.
13 І сказав Ангол Господній до Маноаха: Усього, що сказав я жінці, нехай вона стережеться.
14 Усього, що виходить із виноградного куща, не буде вона їсти, а вина та напою п'янкого нехай не п'є, і нічого нечистого нехай не їсть. Нехай додержує всього, що я наказав.
15 І сказав Маноах до Ангола Господнього: Нехай ми задержимо тебе, і приготовимо для тебе козля.
16 І сказав Ангол Господній до Маноаха: Якщо ти задержиш мене, я не буду їсти твого хліба. А якщо приготуєш цілопалення для Господа принесеш його. Бо Маноах не знав, що це Ангол Господній.

Jacques Dumont called le Romain (1701-1781). Жертвоприношення Маноаха.
17 І сказав Маноах до Господнього Ангола: Яке ім'я твоє? Коли сповниться твоє слово, то ми вшануємо тебе.
18 І сказав йому Ангол Господній: Чому ти питаєшся про моє ім'я? Воно дивне.
19 І взяв Маноах козля та жертву хлібну, і на скелі приніс Господеві. І Він учинив чудо, а Маноах та його жінка бачили те.

Жертвоприношення Маноаха. Невідомий художник та Eustache Le Sueur (1617-1655).
20 І сталося, коли полум'я підіймалося з-над жертівника до неба, то Ангол Господній вознісся в полум'ї жертівника. А Маноах та жінка його бачили це, та й попадали обличчям своїм на землю.
21 І Ангол Господній більш уже не появлявся до Маноаха та до жінки його. Тоді Маноах пізнав, що це Ангол Господній.
22 І сказав Маноах до своєї жінки: Ми справді помремо, бо ми бачили Бога.
23 І сказала йому жінка його: Коли б Господь хотів був повбивати нас, не взяв би з нашої руки цілопалення та хлібної жертви, і не дав би нам побачити всього цього, і не об'явив би нам цього часу речі, як це.
Ілюстрація Sweet Media.
24 І породила та жінка сина, і назвала ім'я йому: Самсон. І виростав той хлопець, і Господь благословляв його.
25 А Дух Господній почав діяти в ньому в Дановім таборі між Цор'а та між Ештаолом.
14:1 І зійшов Самсон до Тімни, і побачив у Тімні жінку з филистимських дочок.
2 І пішов він, і розповів своєму батькові та своїй матері, та й сказав: Я нагледів у Тімні жінку з филистимських дочок, а тепер візьміть її мені за жінку.

Leighton Frederick (1830–1896). Самсон.
3 І сказав йому батько його та мати його: Чи ж нема жінки серед дочок братів твоїх та серед усього мого народу, що ти йдеш узяти жінку з необрізаних филистимлян? І сказав Самсон до свого батька: Візьми її мені, бо вона люба очам моїм.
4 А батько його та мати його не знали, що це від Господа, бо він шукав зачіпки з филистимлянами. А того часу филистимляни панували над Ізраїлем.
5 І зійшов Самсон і батько його та мати його до Тімни, і прийшли аж до тімненських виноградників, аж ось навпроти нього ричить левчук.

Самсон і лев: Лукас Кранах Старший (1472-1553). Франче́ско А́йец (1791-1882)
6 І зійшов на нього Дух Господній, і він розірвав того левчука, як розривають ягня, а в руці його не було нічого. І він не сказав своєму батькові та своїй матері, що зробив.
7 І він зійшов, і говорив до тієї жінки, і вона стала улюблена в Самсонових очах.
8 А по часі він вертався забрати її, і звернув із дороги побачити падло лева, аж ось рій бджіл у тілі того лева та мед.

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Самсон перемагає лева.
9 І він вишкріб його на свою долоню, і пішов, і їв та й їв. І він пішов до батька свого й до матері своєї, та й дав їм, і вони їли. І він не сказав їм, що той мед він зішкріб із тіла лева.
10 І зійшов його батько до тієї жінки, а Самсон справив там прийняття, бо так роблять юнаки.
11 І сталося, коли вони побачили його, то взяли тридцятеро дружків, і були з ним.
12 І сказав їм Самсон: Нехай но я загадаю вам загадку. Якщо справді розгадаєте її мені за сім день прийняття, і відгадаєте, то я дам тридцять лляних сорочок та тридцять змін одежі.
13 А якщо не зможете розгадати мені, то ви мені дасте тридцять лляних сорочок та тридцять змін одежі. І вони сказали йому: Загадуй загадку свою, а ми послухаємо її.
14 І він сказав їм: З їдячого вийшло їстивне, а з сильного вийшло солодке. І не могли вони розгадати за три дні.

Рембрандт ван Рейн (1606-1669). Самсон загадує загадки филистимським дружкам.
15 І сталося сьомого дня, і сказали вони до Самсонової жінки: Намов свого чоловіка, і нехай він розгадає нам ту загадку, щоб ми не спалили огнем тебе та дім твого батька. Чи ви нас покликали, щоб посісти маєток наш, чи ні?
16 І плакала Самсонова жінка при ньому сім день і казала: Ти певне ненавидиш мене й не любиш мене. Ти загадав загадку синам мого народу, а мені не розгадав. А він їй сказав: Таж батькові своєму та матері своїй не розгадав я, а розгадаю тобі?
17 А вона плакала при ньому сім день, коли в них було прийняття. І сталося сьомого дня, і він розгадав їй, бо вона докучала йому. А вона розгадала ту загадку синам свого народу.
18 І сказали йому люди того міста сьомого дня, поки зайшло сонце: Що солодше від меду, і що сильніше від лева? А він їм відказав: Якби ви не орали моєю телицею, то ви загадки не відгадали б моєї.

Мапа дій Самсона.
19 І зійшов на нього Дух Господній, і він пішов до Ашкелону, та й побив з них тридцятеро чоловіка, і пороздягав їх, і віддав ті зміни одежі тим, що розгадали загадку. І запалився гнів його, і він пішов до дому батька свого.
20 А Самсонова жінка досталася дружкові його, що приятелював із ним.
|