Слово Боже до цього вірша: Приповісті 20:10: "Вага неоднакова, неоднакова міра, - обоє вони - то огида для Господа". Катехізис М.Лютера до цього вірша: "Не кради! Що це означає: Ми повинні боятися і любити Бога так, щоб не відбирати у нашого ближнього грошей чи його власності й не здобувати цього підробкою товарів чи нечесною торгівлею..."
Яків Щоголів
Мірошник
І в годину, і в негоду Безперестанно народу Плине з хурами зерна До знакомого млина.
Лотоків я не заставлю, Ще й нароком так підставлю, Щоб вода з крутих коліс Кипнем рвалася, як біс.
Круг млина мого завізно; Я роблю і рано й пізно, - Де поставлю, де прийму, Одпущу і підійму;
Жорна витру й поготую, Гречку й просо шеретую, І під низом, і вгорі Доглядаю ступирі.
Із-під водяного плеса Підриваються колеса, млин мій ходором іде І грюкоче, і гуде.
Відставляй муку готову, Зерно сип на камінь знову; Жде крупа тебе давно, В ступах виспіло пшоно.
Так бери ж од мене сміло Те, що в поставах поспіло: Тут ні пилу, ні піску Ні в єдиному мішку.
А вже дома ти, я знаю, Здобриш борошно до краю І поставиш на базар Що є найлуччий товар:
Житню щедрою рукою Ти з вівсяною мукою Пересиплеш ти піску Нишком втрусиш по мішку
В жаден віз, то вже хто купе, Тільки очі в скибку втупе, Та й прокаже: "Злодій, мов, Той мірошник, що молов!"
1882
Ягнятин (Ружинський район, Житомирська область). Річка Роставиця. Млин початку ХХ століття. |