27 грудня: Захарія 10:1-11:17, Об’явлення 18:1-24,  Псалом 145(146):1-10 (РСП, NIV: 146:1-10), Приповісті 30:33

Об’явлення 18:1-24: 

18:1 Після цього побачив я іншого Ангола, що сходив із неба, і що владу велику він мав. І земля освітилась від слави його.

Вістка про падіння Вавілону. Bamberg Apocalypse, книжкова мініатюра бл. 1020 року.

 2 І він гучним голосом кликнув, говорячи: Упав, упав великий Вавилон! Став він оселею демонів, і сховищем усякому духові нечистому, і сховищем усіх птахів нечистих та ненавидних,

 3 бо лютим вином розпусти своєї він напоїв всі народи! І земні царі з ним розпусту чинили, а земні купці збагатіли від сили розкоші його!

 4 І почув я інший голос із неба, який говорив: Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його.

 5 Гріхи бо його досягли аж до неба, і Бог ізгадав про неправди його.

Гюстав Доре (1832-1883). Падіння Вавилону.

 6 Відплатіть ви йому, як і він вам платив, і вдвоє подвойте йому за вчинки його! Удвоє налийте до чаші, що нею він вам наливав!

 7 Скільки він славив себе та розкошував, стільки муки та смутку завдайте йому! Бо в серці своєму говорить: Сиджу, як цариця, і я не вдова, і бачити смутку не буду!

 8 Через це одного дня прийдуть кари його, смерть, і плач, і голод, і спалений буде огнем, бо міцний Господь, Бог, що судить його!

Pieter Mortier (1661–1711) Ангол провіщає падіння Вавілону (ілюстрація з т.з. Mortier's Bible)

 9 І будуть плакати та голосити за ним царі земні, що з ним розпусту чинили та розкошували, коли побачать дим пожежі його.

 10 Вони через страх його мук стоятимуть здалека та говоритимуть: Горе, горе, о місто велике, Вавилоне, місто могутнє, бо суд твій прийшов однієї години!

 11 І земні купці будуть плакати та голосити за ним, бо ніхто не купує вже їхнього вантажу,

 12 вантажу золота, і срібла, і каміння дорогоцінного, і перел, і віссону, і порфіри, і шовку, і кармазину, і всякого дерева запашного, і всякого посуду з слонової кости, і всякого посуду з дорогоцінного дерева, і мідяного, і залізного, і мармурового,

 13 і кориці, і шафрану, і пахощів, і мирри, і ливану, і вина, і оливи, і тонкої муки, і пшениці, і товару, і вівців, і коней, і возів, і рабів, і душ людських.

Анжерський Апокаліпсис (гобелени 1370-1380-х рр). Падіння Ваврлону.

 14 І плоди пожадливости душі твоєї відійшли від тебе, і все сите та світле пропало для тебе, і вже їх ти не знайдеш!

 15 Купці цими речами, що вони збагатилися з нього, від страху мук його стануть здалека, і будуть плакати та голосити,

 16 і казати: Горе, горе, місто велике, зодягнене в віссон і порфіру та в кармазин, і прикрашене золотом і дорогоцінним камінням та перлами,

 17 бо за одну годину згинуло таке велике багатство... І кожен стерник, і кожен, хто пливає на кораблях, і моряки, і всі, хто працює на морі, стали здалека,

 18 і, бачивши дим від пожежі його, кричали й казали: Котре до великого міста подібне? 

 Анжерський Апокаліпсис (гобелени 1370-1380-х рр). Падіння Ваврлону.

 19 І вони посипали порохом голови свої, і закричали, плачучи та голосячи, і кажучи: Горе, горе, місто велике, що в ньому з його дорогоцінностей збагатилися всі, хто має кораблі на морі, бо за одну годину воно спорожніло!

 20 Радій з цього, небо, і святі апостоли та пророки, бо Бог виконав суд ваш над ним!

Ангол із млиновим жорном. книжкова мініатюра Ліворуч: Bamberg Apocalypse (бл. 1020р.) Праворуч: Matthias Gerung (c.1500 - c.1570). Біблія Оттерінха.

 21 І один сильний Ангол узяв великого каменя, як жорно, і кинув до моря, говорячи: З таким розгоном буде кинений Вавилон, місто велике, і вже він не знайдеться!

 22 І голос гуслярів, і співаків, і сопільників, і сурмачів уже не буде чутий в тобі! І вже не знайдеться в тобі жадного мистця й ніякого мистецтва, і шум жорен уже не буде чутий в тобі!

Samuel Colman (1832-1920). Кінець Вавилону і світу.

 23 І світло свічника вже не буде світити в тобі, і голос молодого й молодої вже не буде чутий в тобі. Бо купці твої були земні вельможі, бо твоїм ворожбитством були зведені всі народи!

 24 Бо в нім знайдена кров пророків, і святих, і побитих усіх на землі...

Псалом 145(146):1-10 (РСП, NIV: 146:1-10):

Thomas Cole (1801-1848). Вигляд Етни з боку Таорміна.

146:1 Алілуя! Хвали, душе моя, Господа,

 2 хвалитиму Господа, поки живу, співатиму Богу моєму, аж поки існую! 

Thomas Cole (1801-1848). Прометей прикований (1846-47). 

 3 Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема:

 4 вийде дух його і він до своєї землі повертається, того дня його задуми гинуть!

 5 Блаженний, кому його поміч Бог Яковів, що надія його на Господа, Бога його,

 Thomas Cole (1801-1848). Дунбар.

 6 що небо та землю вчинив, море й усе, що є в них, що правди пильнує навіки,

 7 правосуддя вчиняє покривдженим, що хліба голодним дає! Господь в'язнів розв'язує,

Thomas Cole (1801-1848). Il Penseroso (1845).

 8 Господь очі сліпим відкриває, Господь випростовує зігнутих, Господь милує праведних!

 9 Господь обороняє приходьків, сироту та вдовицю підтримує, а дорогу безбожних викривлює!

 Thomas Cole (1801-1848). Життєвий шлях: Дитинство. (фрагмент). (1842)

 10 Хай царює навіки Господь, Бог твій, Сіоне, із роду у рід! Алілуя!

Thomas Cole (1801-1848). Водоспад Ніагара. (1830)

Приповісті 30:33:

Johan Vermeer (1632-1675). Молошниця.

 33 Бо збивання молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку.

Jan Steen (1625–1679). Сварка під час азартної гри.

Захарія 10:1-11:17:

10:1 Просіть від Господа дощу часу весняного пізнього дощу, Господь чинить блискавки, і зливний дощ посилає їм, кожному траву на полі.

 Мікельанжело Буанаротті (1475-1564). Пророк Захарія (фрагмент роспису Сикстинської капели).

 2 Бо говорять марноту домові божки, і віщуни бачать лжу, і розказують сни неправдиві, потішають марнотою. Тому вони бродять, немов та отара, мандрують вони, бо без пастиря.

 3 На пастирів гнів Мій палає, а козлів навіщу, бо стадо Своє, Юдин дім покарає Господь Саваот, і вчинить Він їх, немов Своїм славним конем на війні.

 4 З нього буде наріжник, із нього кілок, з нього лук бойовий, з нього вийдуть керманичі разом усі,

 5 І будуть, немов те лицарство, що топче воно на війні, як болото на вулицях, і будуть вони воювати, бо з ними Господь, і кіннотних їздців засоромляться.

Jean-Louis Ernest Meissonier (1815–1891). Битва під Фрідлантом (1807).

 6 І вчиню Я лицарським дім Юдин, а дім Йосипів спасу, і верну їх, бо змилосердивсь над ними, і стануть вони, ніби Я їх не кидав, Бо Я Господь Бог їхній, і буду Я їх вислуховувати.

 7 І стане лицарським Єфрем, і звеселіє їхнє серце, немов від вина, а їхні сини це побачать та будуть радіти, потішиться серце їхнє Господом.

 8 Я їм дам знака та їх позбираю, бо Я викупив їх, і множитись будуть, як множились.

Пророк Захарія. Вітраж.

 9 І розсію Я їх між народами, і в далеких краях вони будуть Мене згадувати, і житимуть з дітьми своїми, і вернуться.

 10 І верну їх із краю єгипетського, і позгромаджую їх із Ашшуру, і введу їх до краю Ґілеаду й Лівану, і місця не вистачить їм.

 11 І прийде по морі нещастя, і хвилі на морі ударить, і повисихають усі глибини Ріки, і буде понижена гордість Ашшуру, і від Єгипту відійметься берло.

 12 І зміцню їх у Господі, і Йменням Його вони будуть ходити, говорить Господь!

Пророк Захарія. Грецька фреска

11:1 Ліване, відкрий свої двері, і огонь пожере з твоїх кедрів!

 2 Голоси, кипарисе, бо кедр он упав, пограбовані пишні! Голосіте, башанські дуби, бо ліс неприступний звалився!

 3 Чути голос виття пастухів, бо гордощі їхні пограбовані! Чути рик левчуків, бо йорданська краса попустошена...

 4 Так говорить Господь, мій Бог: Паси ти отару, яка на заріз,

 5 що ріжуть їх їхні купці і не винні, а їхні продавці промовляють: Благословенний Господь, що я збагатів! А їхні пастухи не помилують їх!...

Marie-Rosalie Bonheur (1822-1899). Пастух у Пірінеях.

 6 Бо Я не помилую більше вже мешканців цеї землі, промовляє Господь. І ось передам Я людину, одного одному до рук, та до рук царя їхнього, і землю вони потовчуть, і Я з їхніх рук не врятую нікого!

 7 І пас Я отару, яка на заріз тим, хто торгує отарою. І взяв Я Собі два киї, і одного назвав: Милість, а одного назвав: Згода, і пас Я отару.

 8 І знищив Я трьох пастухів за один місяць. І Я втратив терпіння до них, бо душа їхня обридила Мене.

Ілюстрація до 11-го розділу книги пророка Захарії.

 9 Тому Я сказав: Не пастиму вас! Та вівця, що має померти, нехай умре, а що має погублена бути хай буде погублена, а позосталі хай тіло одна однієї з'їдять!

 10 І Я взяв Свого кия Милість, і його поламав, щоб зламати Свого заповіта, якого Я склав був зо всіма народами.

 11 І він зламаний був того дня, і пізнали покупці отари, які на Мене вважають, що це слово Господнє.

 12 І сказав Я до них: Якщо добре це в ваших очах, дайте платню Мою, а як ні, перестаньте! І вони Мою платню відважили тридцять срібняків.

 13 І промовив до мене Господь: Кинь її ганчареві, ту славну ціну, що вони оцінили Мене! І Я взяв оті тридцять срібняків, і те кинув до дому Господнього, до ганчаря.

 Фра Беато Анжеліко (1400-1455).  Поцілунок Юди.

 14 І зламав Я Свого кия другого, Згоду, щоб зламати братерство між Юдою та між Ізраїлем.

 15 І промовив до мене Господь: Ще візьми собі знаряддя пастуха нерозумного.

 16 Бо ось Я настановлю пастиря на землі, він загублених не відвідає, розпорошеного не буде шукати, і зламаної не вилікує, стоячої не годуватиме, а м'ясо ситої їстиме, і ратиці їхні поламає.

 17 Горе негідному пастиреві, який покидає отару! Меч на рамено його та в його праве око: конче всохне рамено йому, і конче стемніє його праве око!

William Holman Hunt (1827-1910). Найманий пастир.