Афанасій Александрійський Про смерть на хресті

Маттіас Готард Грюнвальде (1470 чи 1475-1528). Айзенхеймський вівтар (фрагмент).

 Але коли якийсь чесний християнин хоче знати чому Господь перетерпів смерть на хресті, а не якось по іншому, то відповідаємо ми таким чином:  жодним іншим чином для нас це корисним не було би. Насправді Господь заради нас пішов на смерть, яка була надзвичайно добра.  Він прийшов був, аби понести прокляття, покладене на нас, і як же Він міг "стати прокляттям" по-іншому, як не через прийняття проклятої смерті? І смерть та - хрест, бо написано: "Проклятий кожен. хто висить на дереві".  Знову ж таки, смерть Господа - викуп за всіх і нею "серединна перегородка" повалена, і лунає заклик до язичників.  Як міг би Він покликати всіх нас, якби Він не був розп'ятий, бо лише на хресті помирає людина з розпростертими руками?  Тут знову бачимо ми доречність Його смерті та розпростертих рук: так було, аби Він міг притягнути стародавній люд однією рукою, а язичників - іншою. А ще Він передвіщав Свою викупну смерть: "І, як буду піднесений з землі, то до Себе Я всіх притягну".

Зі Скарбниці щоденної молитви 

Джерело: Блоґ  В.Горпинчука УКРАЇНСЬКЕ ЛЮТЕРАНСТВО, 13 квітня 2012р.