15 березня: Числа 22:21-23:30, Лука 1:57-80, Псалом 57(58):1-12 (РСП, NIV: 58:1-11), Приповісті 11:12-13

Лука 1:57-80:

 57 А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила.

Giordano Luca (1632-1705). Різдво Івана Христителя.

 58 І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.

 59 І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій.

Доменікіно (1581-1641). Народження Івана Христителя.

 60 І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван!

 61 А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям!

 62 І кивали до батька його, як хотів би назвати його?

 63 Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.

 Доменікіно (1581-1641). Захарій пише ім'я свого сина Івана (1490).

 64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!

 65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...

 66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.

Тінторетто (1518-1594). Різдво Івана Христителя.

 67 Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:

 68 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!

 69 Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги,

 70 як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх,

 71 що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників, 

Ель Греко (1541-1614). Гвідо Рені (1575-1642). Іван Христитель.

 72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,

 73 що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому,

 74 щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому

 75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.

Бартоломео Естебан Мурільо (1617-1642). Іван Христитель у дитинстві з агнцем, який символізує Христа (фрагмент).

 76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,

 77 щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів,

 78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,

 79 щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!

Бартоломео Естебан Мурільо (1617-1642). Іван Христитель у дитинстві з агнцем та маленьким Ісусом.

 80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.

Псалом 57(58):1-12 (РСП, NIV: 58:1-11):

58:1 Для дириґетна хору. На спів: „Не вигуби". Золотий псалом Давидів. (058-2) Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи людських синів слушно судите?

Christian Gottlieb Schick (1776–1812). Давид грає перед цаем Саулом та його свитою.

 2 (058-3) Отже, у серці ви чините кривди, дорогу насильства рук ваших торуєте ви на землі.

 3 (058-4) Від лоня ще матернього вже віддалені несправедливі, з утроби ще матерньої заблудилися неправдомовці,

 4 (058-5) їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуляє,

 5 (058-6) що не слухає голосу заклиначів, чарівника, в чарах вправного!

William Strutt (1825-1915). Перша пермога Давида. Guido Reni (1575-1642). Давид з головою Голіата.

 6 (058-7) Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх устах, левчукам розбий, Господи, щелепи,

 7 (058-8) нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтікається, хай пов'януть вони, як трава по дорозі,

 8 (058-9) бодай стали, немов той слимак, що в своїй слизоті розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!

 9 (058-10) Поки почують тернину запалену ваші горшки, нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спалену!

 10 (058-11) А праведний тішитись буде, бо помсту побачить, у крові безбожного стопи свої він обмиє!

Арент де Гелдер (1645-1727). Давид отримує меч Голіата. 

 11 (058-12) і скаже людина: Поправді є плід справедливому, справді є Бог, суддя на землі!

Приповісті 11:12-13:

Jan Steen (1626-1679). Сперечання сусідів.

 12 Хто погорджує ближнім своїм, той позбавлений розуму, а розумна людина мовчить.

 13 Виявляє обмовник таємне, вірнодухий же справу ховає.

Лукас Кранах Старший (1472-1553). Портрет Фридриха Мудрого.

Числа 22:21-23:30:

Бартоломей Бренберг (1598-1657). Пейзаж з Валаамом та Ангелом.

 21 І встав Валаам уранці, і осідлав свою ослицю, та й пішов із моавськими вельможами.

 22 І запалився гнів Божий, що він іде. І став Ангол Господній на дорозі за перешкоду йому, а він їде на своїй ослиці, і двоє слуг його з ним.

John Linnell (1792-1882). Валлам зустрічає Ангола.

 23 І побачила та ослиця Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а витягнений меч його в руці його. І збочила ослиця з дороги, і пішла полем, а Валаам ударив ослицю, щоб збочила на дорогу.

 24 І став Ангол Господній на стежці виноградників, стіна з цієї сторони, і стіна з тієї.

 25 І побачила та ослиця Господнього Ангола, і притиснулася до стіни, та й притиснула до стіни Валаамову ногу. І він далі її бив.

Pieter Lastman (1583–1633). Валаамова ослиця.

 26 І Ангол Господній знов перейшов, і став у тісному місці, де нема дороги збочити ні праворуч, ні ліворуч.

 27 І побачила та ослиця Господнього Ангола і лягла під Валаамом. І запалився гнів Валаамів, і він ударив ослицю києм.

 28 І відкрив Господь уста ослиці, і сказала вона до Валаама: Що я зробила тобі, що ти оце тричі вдарив мене?

Валаам та Ангол. Nuremberg chronicles (1493).

 29 І сказав Валаам до ослиці: Бо ти виставила мене на сміх. Коли б меч був у руці моїй, то тепер я забив би тебе!

 30 І сказала ослиця до Валаама: Чи ж я не ослиця твоя, що ти їздив на мені, скільки живеш, аж до цього дня? Чи ж справді звикла я робити тобі так? І він відказав: Ні!

 31 І відкрив Господь очі Валаамові, і побачив він Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а його витягнений меч у руці його. І схилився він, і впав на обличчя своє.

Валаам та Ангол (Meister des Ludwig, 13th Century Psalter of Louis IX of France)

 32 І сказав до нього Ангол Господній: Нащо ти вдарив ослицю свою оце тричі? Ось я вийшов за перешкоду, бо ця дорога погибельна передо мною.

 33 І побачила мене ця ослиця, і збочила перед лицем моїм ось власне тричі. І коли б вона не збочила була перед лицем моїм, то тепер я й забив би тебе, а її позоставив би живою.

Рембрандт ван Рейн (1606-1669). Валаам та Ангол

 34 І сказав Валаам до Господнього Ангола: Я згрішив, бо не знав, що ти стоїш на дорозі навпроти мене. А тепер, якщо це зле в очах твоїх, то я вернуся собі.

 35 І сказав Ангол Господній до Валаама: Іди з цими людьми, і те слово, що скажу тобі, його тільки будеш говорити. І пішов Валаам з Балаковими вельможами.

Gustav Jäger (1832-1917). Валаам та Ангол

 36 І почув Балак, що прийшов Валаам, і вийшов навпроти нього до Їр-Моаву, що на границі Арнону, що на краю границі.

 37 І сказав Балак до Валаама: Чи ж справді не послав я до тебе, щоб покликати тебе, чому ж не пішов ти до мене? Чи справді я не потраплю вшанувати тебе?

 38 І сказав Валаам до Балака: Ось я прибув до тебе тепер. Чи потраплю я сказати щось? Те слово, що Бог вкладе в уста мої, його тільки я буду промовляти.

 39 І пішов Валаам із Балаком, і прибули вони до Кір'ят-Хуцоту.

Thomas Sidney Cooper (1803-1902). Худоба.

 40 І приніс Балак на жертву худобу велику та худобу дрібну, і послав Валаамові та вельможам, що з ним.

 41 І сталося вранці, і взяв Балак Валаама, та й вивів його на Бамот-Баал, щоб побачив ізвідти тільки частину того народу.

23:1 І сказав Валаам до Балака: Збудуй мені тут сім жертівників, і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів.

 2 І зробив Балак, як Валаам говорив. І приніс Балак та Валаам бичка та барана на кожному жертівнику.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Сім жертовників Валаама.

 3 І сказав Валаам до Балака: Стань над своїм цілопаленням, а я піду, може стріну Господа навпроти себе, і що Він об'явить мені, я перекажу тобі. І він пішов на лису гору.

 4 І стрівся Валаамові Бог, і сказав він Йому: Сім жертівників склав я, і приніс бичка та барана на кожному жертівнику.

 5 І вклав Господь слово до Валаамових уст та й сказав: Вернись до Балака, і будеш так промовляти.

 6 І вернувсь він до нього, аж ось він стоїть над своїм цілопаленням, він та всі вельможі моавські.

 7 І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Із Араму мене припровадив Балак, цар моавський, з гір сходу: Іди ж, прокляни мені Якова, а йди ж, скажи зло на Ізраїля!

 8 Що ж я буду того проклинати, що Бог не прокляв був його? І що ж буду казать зло на того, що гніву на нього не має Господь?

 9 Бо я бачу його з вершка скель, і з пагірків його оглядаю, тож народ пробуває самітно, а серед людей не рахується.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Пророцтво Валаама.

 10 Хто ж перелічив порох Яковів, і хто зрахував пил Ізраїлів? Хай душа моя вмре смертю праведних, і кінець мій хай буде такий, як його!

 11 І сказав Балак до Валаама: Що ти зробив мені? Я взяв тебе, щоб ти прокляв моїх ворогів, а оце ти справді поблагословив їх!

 12 А той відповів та й сказав: Чи ж не те, що Господь вкладе в мої уста, я буду пильнувати, щоб те говорити?

 13 І сказав до нього Балак: Ходи ж зо мною до іншого місця, звідки побачиш його. Тільки частину його будеш бачити, а всього його не побачиш. І прокляни мені його, мого ворога, звідти!

 14 І він узяв його на Седе-Цофім, на верхів'я Пісґі, і збудував сім жертівників, і приніс бичка та барана на кожнім жертівнику.

 15 І сказав він до Балака: Стань тут над своїм цілопаленням, а я стріну там Господа.

 16 І стрів Господь Валаама, і вклав слово до уст його та й сказав: Вернися до Балака, і будеш так промовляти.

 17 І прийшов він до нього, аж ось він стоїть над своїм цілопаленням, а з ним вельможі моавські. І сказав йому Балак: Що ж говорив Господь?

Балак та Валаам.

 18 І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Устань же, Балаку, та й слухай, нахили своє ухо до мене, о сину Ціппорів!

 19 Бог не чоловік, щоб неправду казати, і Він не син людський, щоб Йому жалкувати. Чи ж Він був сказав і не зробить, чи ж Він говорив та й не виконає?

 20 Оце я одержав наказа поблагословити, і поблагословив Він, і я того не відверну!

 21 Не видно страждання між Яковом, і не запримітно нещастя в Ізраїлі, з ним Господь, його Бог, а між ним голосний крик на славу Царя!

 22 Бог, що вивів був їх із Єгипту, Він для нього, як міць однорожця!

 23 Бо нема ворожби поміж Яковом, і чарів нема між Ізраїлем, тепер буде сказане Якову та Ізраїлеві, що Бог учинив.

 24 Тож устане народ, як левиця, і підійметься він, немов лев! Він не ляже, аж поки не буде він жерти здобичу, і аж поки не буде він пить кров забитих!

Пророцтво Валаама.

 25 І сказав Балак до Валаама: Ні проклинати не проклинай його, ні благословити не благословляй його!

 26 І сказав Валаам, і відповів до Балака: Чи ж не казав я тобі, говорячи: Усе, що буде промовляти Господь, те зроблю?

 27 І сказав Балак до Валаама: Ходи ж, візьму тебе ще до іншого місця, може сподобається в Божих очах, і ти звідти проклянеш мені його.

 28 І взяв Балак Валаама на верхів'я Пеору, що звернений до пустині.

 29 І сказав Валаам до Балака: Збудуй мені тут сім жертівників, і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів.

 30 І зробив Балак, як сказав був Валаам, і приніс бичка та барана на кожному жертівнику.