30 серпня: Йов 34:1-36:33, 2Коринтян 4:1-12,  Псалом 43(44):1-9 (РСП, NIV: 44:1-8), Приповісті 22:10-12

2Коринтян 4:1-12:

Eustache Le Sueur (1617-1655). Проповідь Павла в Ефесі. 

4:1 Ось тому, мавши за милосердям Божим таке служіння, ми не тратимо відваги,

 2 але ми відреклися тайного сорому, не ходячи в хитрості та не перекручуючи Божого Слова, але з'явленням правди доручуємо себе кожному сумлінню людському перед Богом.

Hall Groat II (сучасний художник). Прикрашена Біблія.

 3 Коли ж наша Євангелія й закрита, то закрита для тих, хто гине,

 4 для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб для них не засяяло світло Євангелії слави Христа, а Він образ Божий.

Грег Ольсен (1945). Святе місце. 

 5 Бо ми не себе самих проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа, ми ж самі раби ваші ради Ісуса.

 6 Бо Бог, що звелів був світлу засяяти з темряви, у серцях наших засяяв, щоб просвітити нам знання слави Божої в Особі Христовій.

 7 А ми маємо скарб цей у посудинах глиняних, щоб велич сили була Божа, а не від нас.

Грег Ольсен (1945). Надія на обрії.

 8 У всьому нас тиснуть, та не потиснені ми; ми в важких обставинах, але не впадаємо в розпач.

 9 Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені.

 10 Ми завсіди носимо в тілі мертвість Ісусову, щоб з'явилося в нашому тілі й життя Ісусове.

Bartolomé Esteban Murillo (1617–1682). Франциск Ассизький перед Христом.

 11 Бо завсіди нас, що живемо, віддають на смерть за Ісуса, щоб з'явилось Ісусове в нашому смертельному тілі.

 12 Тому то смерть діє в нас, а життя у вас.

Псалом 43(44):1-9 (РСП, NIV: 44:1-8): 

 1 Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний. (044-2) Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх: 

Nicolas Poussin (1594-1665). Пеемога Ісуса Навина над аморитянами.

 2 (044-3) Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив! 

 3 (044-4) Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав! 

 4 (044-5) Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова: 

 5 (044-6) Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас, 

 6 (044-7) бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені, 

Жан Франсуа Милле́ (1814-1875). Хур та Аарон тримають руки Ісуса Навина.

 7 (044-8) але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш! 

 8 (044-9) Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села, 

Приповісті 22:10-12:

 10 Глумливого вижени, й вийде з ним сварка, і суперечка та ганьба припиняться.

Анонімний німецький майстер 16-го століття. Дурень.

 11 Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.

Gaspar de Crayer (1584-1669). Святий Бенедикт, якого приймає цар остготів Тотіла.

 12 Очі Господа оберігають знання, а лукаві слова Він відкине.

Вітторе Карпаччо (бл.1455 чи 1465 - бл.1526). Видіння Святого Августина.

Йов 34:1-36:33:

34:1 І говорив Елігу та й сказав:

Вільям Блейк (1757-1827). Гнів Елігу.

 2 Слухайте, мудрі, слова ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене!

 3 Бо ухо слова випробовує, а піднебіння їжу куштує.

 4 Виберім право собі, між собою пізнаймо, що добре.

 5 Бо Йов говорив: Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.

 6 Чи буду неправду казати за право своє? Без вини небезпечна стріла моя...

Середньовічні французькі ілюміновані манускрипти 15 століття. Книга Йова.

Ліворуч: Чудовий молитовник гарцога Берійського. Праворуч: Молитовник Генріха ІІ. 

 7 Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузування, як воду,

 8 і товаришує з злочинцями, і ходить з людьми беззаконними?

 9 Бо він каже: Нема людині користи, коли її Бог уподобає.

Йов та його друзі. Гравюра за Maerten van Heemskerck (1498-1574).

 10 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!

 11 Бо за чином людини Він їй надолужить, і згідно з своєю дорогою знайде людина заплату!

 12 Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює права. 

Рафаель Санті (1483-1520). Бог відділює воду від суші.

 13 Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселенну поклав?

 14 Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій подих до Себе забрав,

 15 всяке тіло погинуло б вмить, а людина повернулася б на порох!...

Рафаель Санті (1483-1520). Бог відділяє світло від темряви.

 16 Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:

 17 Хіба стримувати може ненависник право? І хіба осудити ти зможеш Всеправедного? 

Лукас Кранах Старший (1572-1553). Другий прихід Христа.

 18 Хіба можна сказати цареві: Негідний, а вельможним: Безбожний?

 19 Таж Він не звертає уваги на зверхників, і не вирізнює можного перед убогим, бо всі вони чин Його рук,

 20 за хвилину вони помирають, опівночі... Доторкнеться Він можних і гинуть вони, сильний усунений буде рукою не людською. 

Cima da Conegliano (1459 чи 1460-1517 чи 1518). Бог-Отець.

 21 Бо очі Його на дорогах людини, і Він бачить всі кроки її,

 22 немає темноти, немає і темряви, де б злочинці сховались.

 23 Бо людині Він не призначає означений час, щоб ходила до Бога на суд.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Елігу приходить до Йова та його друзів.

 24 Він сильних ламає без досліду, і ставить на місце їх інших.

 25 Бож знає Він їхні діла, оберне вночі і почавлені будуть!

 26 Як несправедливих уразить Він їх, на видному місці,

 27 за те, що вони відступили від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,

 28 щоб зойк сіромахи спровадити до Нього, бо Він чує благання пригнічених.

Jean-François Millet (1814-1875). Вечірня молитва. 

 29 Коли Він заспокоїть, то хто винуватити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над народом, і над людиною разом,

 30 щоб не панував чоловік нечестивий із тих, що правлять за пастку народові.

 31 Бо Богові треба отак говорити: Несу я заслужене, злого робити не буду!

Antonio de Pereda y Salgado (c.1611-1678). Покаяння Святого Єронима.

 32 Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не буду чинити! 

 33 Чи на думку твою надолужить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!

 34 Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:

 35 Йов говорить немудро, а слова його без розуміння.

Вільям Блейк (1757-1827). Нарікання Йова.

 36 О, коли б Йов досліджений був аж навіки за відповіді, як злі люди,

 37 бо він додає до свойого гріха ще провину, між нами він плеще в долоні та множить на Бога промови свої...

35:1 І говорив Елігу та й сказав:

Вільям Блейк (1757-1827). Бог створює Адама. 

 2 Чи це полічив ти за право, як кажеш: Моя праведність більша за Божу?

 3 Бо ти говорив: Що поможе тобі? Яку користь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха?

 4 Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.

 5 Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, вони вищі за тебе.

Вільям Блейк (1757-1827). Створення Єви. 

 6 Як ти будеш грішити, що зробиш Йому? А стануть численні провини твої, що ти вчиниш Йому?

 7 Коли праведним станеш, що даси ти Йому? Або що Він візьме з твоєї руки?

 8 Для людини, як ти, беззаконня твоє, і для людського сина твоя справедливість!...

 9 Від безлічі гноблення стогнуть вони, кричать від твердого плеча багатьох...

Вільям Блейк (1757-1827). Друзі звинувачують Йова. 

 10 Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,

 11 що нас над худобу земну Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?

 12 Вони там кричать, але через бундючність злочинців Він відповіді не дає.

 13 Тільки марноти не слухає Бог, і Всемогутній не бачить її. 

Вільям Блейк (1757-1827). Йов та його друзі. 

 14 Що ж тоді, коли кажеш: Не бачив Його! Та є суд перед Ним, і чекай ти його!

 15 А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупоту,

 16 то намарно Йов уста свої відкриває та множить слова без знання...

36:1 І далі Елігу казав:

Вільям Блейк (1757-1827). Гнів Елігу (фрагмент). 

 2 Почекай мені трохи, й тобі покажу, бо ще є про Бога слова.

 3 Зачну викладати я здалека, і Творцеві своєму віддам справедливість.

 4 Бо справді слова мої не неправдиві, я з тобою безвадний в знанні.

 5 Таж Бог сильний, і не відкидає нікого, Він міцний в силі серця. 

John Martin (1789-1854). Загибіль Содома і Гомори.

 6 Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає. 

 7 Від праведного Він очей Своїх не відвертає, але їх садовить з царями на троні назавжди, і вони підвищаються.

 8 А як тільки вони ланцюгами пов'язані, і тримаються в путах біди,

 9 то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Содомити.

 10 Відкриває Він ухо їх для остороги, та велить, щоб вернулися від беззаконня. 

 11 Якщо тільки послухаються, та стануть служити Йому, покінчать вони свої дні у добрі, а роки свої у приємнощах.

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Лот.

 12 Коли ж не послухаються, то наскочать на ратище, і покінчать життя без знання.

 13 А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.

 14 У молодості помирає душа їх, а їхня живая поміж блудниками.

 15 Він визволяє убогого з горя його, а в переслідуванні відкриває їм ухо.

Вільям Блейк (1757-1827). Бог відповідає Йову.

 16 Також і тебе Він би вибавив був із тісноти на широкість, що в ній нема утиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне товщу було б.

 17 Та правом безбожного ти переповнений, право ж та суд підпирають людину.

 18 Отож лютість нехай не намовить тебе до плескання в долоні, а окуп великий нехай не заверне з дороги тебе.

 19 Чи в біді допоможе твій зойк та всі зміцнення сили?

Юліус Шнорр фон Карольсфельд (1794-1872). Йова, що страждає та його друзі. 

 20 Не квапся до ночі тієї, коли вирвані будуть народи із місця свого. 

 21 Стережись, не звертайся до зла, яке замість біди ти обрав.

 22 Отож, Бог найвищий у силі Своїй, хто навчає, як Він?

Юліус Шнорр фон Карольсфельд (1794-1872). Створення світу.

 23 Хто дорогу Його Йому вказувати буде? І хто скаже: Ти кривду зробив?

 24 Пам'ятай, щоб звеличувати Його вчинок, про якого виспівують люди,

 25 що його бачить всяка людина, чоловік приглядається здалека.

Юліус Шнорр фон Карольсфельд (1794-1872). День Божого покою. 

 26 Отож, Бог великий та недовідомий, і недослідиме число Його літ!

 27 Бо стягає Він краплі води, і дощем вони падають з хмари Його,

 28 що хмари спускають його, і спадають дощем на багато людей.

 29 Також хто зрозуміє розтягнення хмари, грім намету Його?

Юліус Шнорр фон Карольсфельд (1794-1872). Створення світу. 

 30 Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і морську глибінь закриває,

 31 бо ними Він судить народи, багато поживи дає.

 32 Він тримає в руках Своїх блискавку, і керує її проти цілі.

 33 Її гуркіт звіщає про неї, і прихід її відчуває й худоба.

Юліус Шнорр фон Карольсфельд (1794-1872). Створення людей та тварин.