Християнський гімн "З НЕБА АНГЕЛИ ЛЕТЯТЬ" №008 зі СЛУЖЕБНИКА Української Лютеранської Церкви (2003 року).
Слова C.Wesley (1707-1788),
Переклад: Український Євангельський співаник, Станіславів, 1933.
Музика F.Mendelssohn (1809-1847).
Церковний рік: Різдво.
Текст:
1.
З неба ангели летять,
Добру Новину вістять;
Зоря сяє в небесах,
В яслах Спас у пелюшках.
Українці, як один,
Заспіваймо хвали гімн.
Слава в небі, мир нам тут,
Бо Христос спасає люд.
2.
Спаса славлять небеса,
Славить Його вся земля.
Мудреці дари несуть,
Немовлятко вітають.
Бога в тілі здрять вони,
Йдучи по шляху зорі.
Слава в небі, мир нам тут,
Бо Христос спасає люд.
3.
Світа Спас між нас прийшов,
Рай тут дати нам готов.
Він нам - Світло і Життя,
Джерело всього добра.
Впокорівся задля нас
Наш предобрий, Любий Спас.
Богові хвала, людям мир і щастя.
Слава в небі, мир нам тут,
Бо Христос спасає люд.
У розділах АУДІО та ВІДЕО ви можете познайомитися із виконаннями гімнів та частин літургії в нашій Громаді, а у розділі ІНШІ ДЖЕРЕЛА ми подаємо записи християнських співів, які зроблені в інших парафіях нашої Церкви.
А на ТЕКСТОВІЙ сторінці цього розділу ви можете ознайомитися із порядком Головного та інших Богослужінь зі «СЛУЖЕБНИКА УЛЦ», інші обряди служб, які в нашій Громаді використовуються на зборах не в «День Господній» (тобто, не в неділю), але на інших служіннях у будні дні в Церкві чи вдома. Також подаємо тексти та ноти деяких гімнів, які є у вжитку в нашій парафії та в інших громадах УЛЦ.
Окремий розділ виділено для пояснення важливості Літургії (як відомо, значення цього слова – «привселюдне Богослужіння»). Лютеранська Церква традиційно є літургійною, бо в центрі її життя стоїть служіння Слова і Таїнства. Це відбувається за заповіддю нашого Господа Ісуса Христа та в злагоді із апостольською доктриною (Мт.28:18-20, Мт.26:26-28, Дії 2:42, Кол.3:16). Лютеранська Церква реалізує цю волю Божу використовуючи здорові традиційні літургійні форми, які набуті Новозаповітною Церквою впродовж майже 2000-х років її історії (хоча багато традицій укорінені ще в служінні Скінії та Храму).
Ці традиції є благословенням для Церкви, бо дозволяють проводити служіння впорядковано. Адже Слово Боже також говорить: «Бо Бог не є Богом безладу, але миру»(1Кор.14:33). З іншого боку, використання певної літургійної форми не є таким законом, який повинен нав’язуватися вірним. Звідси в лютеранстві є багатство різноманітних літургійних традицій. Хоча вважається, що одному церковному тілу (синоду або об’єднанню церков) доречно дотримуватися єдиного обряду хоча б з тієї точи зору, що це дає краще відчуття спільноти Церкви. Також збереження літургійної ідентичності допомагає й збереженню й лютеранської віросповідної ідентичності.
З погляду ж історії, Лютеранська Реформація XVI ст. відбулася в контексті західнообрядового Християнства. Відповідно, була використана краща частина й літургійної спадщини Західного Християнства. Коли в 1920-х роках на Галичині та Волині виникло Українське Лютеранство, тоді були використані й відповідні зразки спадщини Східної Церкви. Так Теодором Ярчуком була укладена реформована Літургія Івана Златоустого, яка й нині використовується в літургійному житті відродженої УЛЦ. Д.Дж.Веббер зауважив, що Т.Ярчук «зробив для Східної Церкви те, що Мартін Лютер зробив для Західної Церкви, коли в 1523 році підготував "Formula Missae", євангельський перегляд Римської меси того часу».
Якщо вас глибше цікавить питання: «Чому Лютеранська Церква є Літургійною Церквою», то читайте однойменну статтю Д.Дж.Веббера, Передмову і Вступ до СЛУЖЕБНИКА УЛЦ та інші матеріали.
Пастир Віктор Хаустов