Ми проповідуємо Христа розп'ятого (1Кор.1:23)

А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир,
Його ж ранами нас уздоровлено! Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу,
і на Нього Господь поклав гріх усіх нас! 
(Ісаї 53:5,6)

Ukrainian English Russian

Літургія - пояснення

Book icon             

 


 

Співчуття на смерть Василя Марчака

Співчуття на смерть Василя Марчака

17 лютого ми із глибоким сумом дізналися, що Господь покликав до Себе доброго друга Громади ВСІХ СВЯТИХ УЛЦ у Харкові, відомого оперного співака Василя Марчака.

Народився Василь 22 вересня 1956 року у селі Нирва Борщівського району, що на Тернопільщині. Бог обдарував хлопця сильним голосом, який розвинувся в чудовий тенор. Василь не зарив свій талант у землю, але все життя присвятив музиці. Працював хоровим диригентом на Чернігівщині, 1991 року отримав звання лауреату національного конкурсу «Золота осінь» (Львів) та закінчив Харківський інститут мистецтв (клас проф. Арканової). З 1990 року був солістом Харківського Державного Академічного театру опери та балету, паралельно багато років працюючи викладачем кафедри хорознавства та хорового диригування Харківської Державної Академії Культури. За чудовий тенор Василя Марчака називали «слобожанським Солов’яненком». Разом із трупою театру гастролював у Франції, Швейцарії, Іспанії, Бельгії. В першу чергу, уславився виконанням партій в операх, що входять до скарбниці національної спадщини (Андрій – в «Тарасі Бульбі» та Петро в «Наталці-Полтавці» М.Лисенко, Андрій в «Запорожці за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського), але був прекрасним виконавцем і партій із класичного західноєвропейського репертуару (Турриду в «Сільській честі» Маскан’ї, Каніо у «Паяцах» Леонковалло, Макріко у «Трубадурі» Верді). Також співак був одним із провідних солістів міського театру народної музики України «Обереги» під орудою Юрія Алжнєва. Тішив пан  Василь харків’ян також виконанням українських народних та естрадних пісень в народному дусі і на різноманітних концертах, і в колі друзів.

Будучи вірним УПАЦ, Василь із дружиною Оксаною на наше запрошення часом відвідували урочисті святкові служіння в парафії УЛЦ «ВСІХ СВЯТИХ» у Харкові, а по завершенні таких служінь радували нас своїм співом. Перший такий виступ відбувся на Дні Християнської музики в парафії 6 лютого 2011 року. Цьому передувало наше особисте знайомство із Василем і Оксаною, яке відбулося завдяки покійному нині поету Степану Сапеляку.

Деякі виступи Василя та Оксани Марчаків залишились у відеозаписах, з якими можна ознайомитися на офіційному сайті Громади ВСІХ СВЯТИХ. За технічну недосконалість деяких з цих записів ми вибачаємось, але для нас дорогоцінна пам'ять про кожну зустріч із пані Оксаною та паном Василем.

Висловлюємо свої глибокі співчуття дружині покійного Оксані Марчак, всій родині та друзям.

17 лютого 2015 року

Пастор Віктор Хаустов


 

У розділах АУДІО та ВІДЕО ви можете познайомитися із виконаннями гімнів та частин літургії в нашій Громаді,  а у розділі ІНШІ ДЖЕРЕЛА  ми подаємо записи християнських співів, які зроблені в інших парафіях нашої Церкви.

А на ТЕКСТОВІЙ сторінці  цього розділу ви можете ознайомитися із порядком Головного та інших Богослужінь зі «СЛУЖЕБНИКА УЛЦ», інші обряди служб, які в нашій Громаді використовуються на зборах не в «День Господній» (тобто, не в неділю), але на інших служіннях у будні дні в Церкві чи вдома. Також подаємо тексти та ноти деяких гімнів, які є у вжитку в нашій парафії та в інших громадах УЛЦ.

Окремий розділ виділено для пояснення важливості Літургії (як відомо, значення цього слова – «привселюдне Богослужіння»). Лютеранська Церква традиційно є літургійною, бо в центрі її життя стоїть служіння Слова і Таїнства. Це відбувається за заповіддю нашого Господа Ісуса Христа та в злагоді із апостольською доктриною (Мт.28:18-20, Мт.26:26-28, Дії 2:42, Кол.3:16). Лютеранська Церква реалізує цю волю Божу використовуючи здорові традиційні літургійні форми, які набуті Новозаповітною Церквою впродовж майже 2000-х років її історії (хоча багато традицій укорінені ще в служінні Скінії та Храму).

Ці традиції є благословенням для Церкви, бо дозволяють проводити служіння впорядковано. Адже Слово Боже також говорить: «Бо Бог не є Богом безладу, але миру»(1Кор.14:33). З іншого боку, використання певної літургійної форми не є таким законом, який повинен нав’язуватися вірним. Звідси в лютеранстві є багатство різноманітних літургійних традицій. Хоча вважається, що одному церковному тілу (синоду або об’єднанню церков) доречно дотримуватися єдиного обряду хоча б з тієї точи зору, що це дає краще відчуття спільноти Церкви. Також збереження літургійної ідентичності допомагає й збереженню й лютеранської віросповідної ідентичності.

З погляду ж історії, Лютеранська Реформація XVI ст. відбулася в контексті західнообрядового Християнства. Відповідно, була використана краща частина й літургійної спадщини Західного Християнства. Коли в 1920-х роках на Галичині та Волині виникло Українське Лютеранство, тоді були використані й відповідні зразки спадщини Східної Церкви. Так Теодором Ярчуком була укладена реформована Літургія Івана Златоустого, яка й нині використовується в літургійному житті відродженої УЛЦ.  Д.Дж.Веббер зауважив, що Т.Ярчук «зробив для Східної Церкви те, що Мартін Лютер зробив для Західної Церкви, коли в 1523 році підготував "Formula Missae", євангельський перегляд Римської меси того часу».

Якщо вас глибше цікавить питання: «Чому Лютеранська Церква є Літургійною Церквою», то читайте однойменну статтю Д.Дж.Веббера, Передмову і Вступ до СЛУЖЕБНИКА УЛЦ та інші матеріали.

 

Пастир Віктор Хаустов

Календар

СвятийДухХрест2

Молитви

Duerer-Prayer2

 

Події

Аудіо проповіді

st peter preaching in the presence of st mark big

Аудіо музика

Gaudenzio Ferrari 002

Час Реформації

ЧАС РЕФОРМАЦІЇ - заставка

Українське лютеранство

Blog-V-Gorpynchuka

Блог п. Т.Коковського

Blog-Tarasa-Kokovskogo

Віттенберзький соловей

Wittenberg-Nightingale

Семінарія Св.Софії

УЛБ-222