Телепрограма ЧАС РЕФОРМАЦІЇ. Випуск 5: "ВАРТБУРЗЬКИЙ ПОЛОН"

Перегляди: 372

Телепрограма ЧАС РЕФОРМАЦІЇ. Випуск 5: "ВАРТБУРЗЬКИЙ ПОЛОН"

Слава Ісусу Христу!

Вас вітає програма Української Лютеранської Церкви у Харкові «ЧАС РЕФОРМАЦІЇ».

Попередню випуск ми присвятили виступу Лютера перед Вормським сеймом 18 квітня 1521 року.

Anton Alexander von Werner (1843-1915). Лютер у Вормсі.

Сам факт можливості публічно засвідчити євангельську віру перед шляхтою всієї Німеччини простим монахом (хоча й доктором богослов’я) вже здавався чудом. Бо Рим виступав і проти проведення суду на німецькій землі, і проти суду за участі мирян. А від Лютера очкувалося, що він просто зречеться своїх книг.

Мартін Лютер прибуває до Вормсу. Гравюра.

Але підтримка саксонського курфюста Фрідріха Мудрого, лицарів на чолі з німецьким гуманістом і поетом Ульріхом фон Гуттеном, університетських викладачів, торгівців, ремісників та навіть селян зробила можливим виступ Лютера на сеймі перед Карлом V – імператором Священної Римської імперії (по суті – всієї Німеччина) і володарем Іспанії, Австрії, Бургундії, Неаполітанського королівства...

Таким чином було проголошено свідчення Лютера: «На цьому стою і не можу інакше!». І це вже було величезною перемогою. Але пізніше імператор Карл Vта сейм засудили Лютера, хоча під цим документом не поставили підписи два князя, зокрема курфюст Саксонії Фрідріх Мудрий.

Зліва направо: Фрідріх Мудрий. Карл V. Ульріх фон Гуттен.

Також курфюсту було відомо, що Лютера під час повернення до Віттенбергу збираються вбити. І тому Фрідріх Мудрий випередив зловмисників. По дорозі додому в лісі на Реформатора начеб то напали, начеб то взяли в полон та відвезли до надійного місця – до замку у Вартбурзі, де Лютер під ім’ям лицаря Георга прожив 10 місяців з травня 1521 по березень 1522 року.

І якщо виступ Лютера у Вормсі на сеймі перед імператором нагадував вимогу апостола Павла предстати не юдейського синедріону, а перед судом римського кесаря, то перебування у Вартбурзькому замку сам Лютер називав «мій Патмос». Бо єдиний апостол Христа, який не загинув мученицькою смертю – апостол Іван – також був переслідуваний та провів певний час у засланні на острові Патмос.

Юліус Шнорр фон Карольсфельд (1794-1872). Апокаліпсіс. Апостол Іван на острові Патмосі.

Як відомо, Іван Богослов, позбавлений можливості прямо служити своїй громаді в Ефесі, на Патмосі записав книгу Об’явлення (або Откровення), яка завершує канон Біблії. Лютер же, будучи відірваним від служіння пастві та студентам у Віттенберзі, за цей час розпочав перекладати Біблію. Саме у Вартбурзі й було виконано переклад Нового Заповіту німецькою з грецької мови.

Тобто, Лютер зробив доступним для всіх німців ту основу, на якій стояв сам – фундамент Слова Божого, наріжним каменем якого є сам Христос (Ефесян 2:20).

Працюючи над перекладом Біблії, Лютер здолав два великих виклики.

Замок у Вартбурзі. Сучасне фото.

Перший: він підготував текст зрозумілою німецькою мовою для мешканця будь-якої частини поділеної країни, заклавши основи німецької літературної мови.

Не можна сказати, що не було перекладів Євангелій німецькою до Лютера. Але вони тяжіли до різних діалектів та не змогли зіграти консолідуючої ролі для мешканців всіх німецьких земель.

Сам Лютер писав з приводу праці над перекладом, що спочатку він слухав: «як говорить мати з дитиною в світлиці, дитина на вулиці, селянин на базарі, буквально, заглядаючи їм до рота, а потім вже перекладав Біблію».

Лютер їде до Вормсу. Гравюра.

Другий виклик: треба було донести точне значення Слова Божого, записаного давньоєврейською та давньогрецькою. Особливо важко було з івритом. Робота над перекладом Старого Заповіту тривала десятиліття після Вартбурзького полону. Лютер згадував про це так: «Під час праці над перекладом я не шкодував сил, щоб моя німецька набула чистоти та ясності. Не раз бувало, що ми протягом двох, а то й 3-4-х тижнів шукали одне єдине слово, радилися з багатьма людьми, і, тим не менш, його не знаходили. Над книгою Йова ми працювали втрьох: Филипп Меланхтон, Матвій Аурогаллюс та я. Так ось: часом протягом чотирьох днів ми ледве могли здолати три рядки».

Така сумлінна праця принесла добрі плоди. Бо інші німецькі переклади було виконано не з оригіналу, а з латинського перекладу IV-го століття Святого Єронима – з так званої Вульґа́ти. Це був дуже гарний переклад для свого часу, але у ньому були деякі помилки, які призвели до помилкового богослов’я.

Мартін Лютер з колегами під час праці над перекладом Біблії.

Наприклад, Лютер побачив, що латиною було неправильно перекладено заклик до покаяння. Єроним подавав так: «вчиніть чи зробіть покаяння», звідки розвинулася доктрина про спасіння ділами, які треба чинити для прощення. Але насправді слово «покаяння» (грецьке «метанойя») означає «переміну мислення», «переміну в серці», в контексті Євангелія: «розвертання від гріха на 180 градусів та слідування за Ісусом». У такому разі не залишається місця для формальної релігії діл, але тільки для життя вірою в Христа та з Христом.

Мартін Лютер як лицар Йорг під час "Вартбурзького полону" 1521-22рр. Фрагмент пам'ятнику Лютеру у Вормсі.

Іншою відомою помилкою Єронима став переклад Буття 3:15 – це перше Євангеліє в Біблії про прийдешню перемогу Христа, Який народиться від Діви та зітре голову змієві-дияволові. Бог каже змію буквально так: «І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п'яту.» (Буття 3:15). «Воно» стосується «Насіння», в якому церква завжди бачила Христа, Який смертю на хресті переміг диявола. Єроним же переклав всупереч єврейській граматиці: «вона», тобто жінка – Діва Марія – зітре голову змієві. Саме так помилково передає на знаній картині це пророцтво Караваджо.

Ця помилка стала ще однією з основ для богослов’я посередництва Діви Марії між Богом і Христом з одного боку, та людьми – з іншого.

Мікельанжело Караваджо (1571-1610). Діва Марія, Христос та змій.

Перше видання перекладу Нового Заповіту Лютером вийшло у вересні 1522 року, а всієї Біблії – 1534 року.

Відомо, що за 40 років місцевий друкар розповсюдив близько 100 тисяч примірників так званої "Біблії Мартіна Лютера". Один із сучасників писав: «Новий Заповіт Лютера став таким популярним, що навіть кравці та шевці мали його, носили за пазухою, а неписьмені вчили напам’ять. За кілька місяців люди готові були вступати в диспути про віру навіть зі священиками, ченцями і докторами богослов’я.»

Після цього Реформація церкви вже було не спинити!

Біблія Мартіна Лютера. Прижиттєве видання.

Друзі! У нас є чудове знаряддя для реформації життя кожного з нас, реформації країни та Церкви – Слово Боже рідною мовою. І далеко не один переклад. Використовуймо ж цей дар Божий!

«Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами! Амінь!» (2Кор. 13:13).