2016-09-11 Служіння на День Мучеництва Івана Христителя

Під час Служіння.

У Громаді ВСІХ СВЯТИХ під час служби Божої на День мучеництва Івана Христителя співалися мінорні гімни, Слово Боже було проголошено на Марка 2:14-29, а вірні мали зустріч з Господом у Причасті.

СЛУХАТИ АУДІОПРОПОВІДЬ

Під час Служіння.

По завершенні Літургії виступив гість Громади – відомий харківський театрознавець, журналіст, громадянський діяч та християнський поет Петро Джерелянський (літературний псевдонім Юрія Петровича Величко). Брат прочитав власну християнську та громадянську лірику. Брат прочитав власну християнську та громадянську лірику. На завершення виступу автор подарував власну збірку «НАДІЇ СМОЛОСКИП» для бібліотеки Громади.

Представлення Петра Джерелянського Громаді.

Відеозапис виступу Петра Джерелянського.

Подаємо вірші, прочитані під час виступу пана Петра Джерелянського:

Все починається з любови!

Все в світі має свій початок,

Невідворотним є й кінець.

Безмежні в просторі і часі

Кохання, Всесвіт і Творець…

Все починається з Різдва,

Все починається з любови,

А найвеличніші дива

Йдуть від Ісусової крови.

Чарівна зірка Віфлеємська

Пророкувала й Воскресіння —

Здолало морок той вселенський

Пасхальне світло, не осіннє…

Так і священна кров героя,

Пролита ним за рідний край,

Хоч що б підступник там не коїв,

Дарує вольности розмай!

*          *          *

Розкута думка, розум вільний.

Здається, більшого й не треба…

Обрати лет чи рух повільний?

Хтось на землі — надійний, сильний,

А когось змалку вабить небо…

Мені завжди було замало

Самою мрією прожити:

Волів, щоб слово чином стало —

Від лиха друга врятувало,

Убивцю встигло зупинити…

Наш грудень

Короткий день, похмурий вечір,

А ми щасливі, як в дитинстві…

В тумані тануть люди й речі,

Промінням — твоє товариство!

Річниці наші відсвяткуєм

Одну за одною у грудні,

І співчуття не пошкодуєм

Для тих, чий світ — суцільні будні…

Зустрінеться, бува, людина —

Сувора, як раптові грози,

А виявляється — єдина,

З якою тепло і в морози.

Такий і він, наш місяць кращий —

Похмурий ніби, а ласкавий…

Хоч мить довершеного щастя

Даруй усім нам, Боже Правий!

Ти винен!

…Єдиним джерелом влади в Україні є народ.

Конституція України

Кажу: ти винен, мій народе, —

Розтринькав сам свої скарби,

І ясні зорі, тихі води

Паплюжать зайди і раби.

Ти віру батьківську зневажив —

Як наволоч прийшла червона,

То ідоли поганські вражі

Звелись до неба на колонах…

Дозволив відібрати мову —

Згубити свою вічну душу…

Нема про що вести розмову,

Як слово згадувати мусиш.

Навіть кордон одвіку славний

Нам перекраяли чужинці.

Дарма… Від Вісли і по Каспій —

Наш терен, браття-українці!

Тебе вбивали і брехнею,

І кулею, й голодомором —

Ти ж не повстав усій землею,

Щоб кров’ю змити рабства сором.

То не чекай свого Месію,

Він забарився у дорозі,

Облиш підступну й злу Росію —

Зустрінь майбутнє на порозі!

Майбутнє без зрадливих друзів,

Без недостойних зайд при владі,

Де люди у невпиннім русі

Служити Господеві раді!

Кажу: ти винен, мій народе...

Зізнаймось в цьому, українці

(Хай свідками — Творець, Природа),

Перед собою наодинці…

Немає прощення

Ненавистю і безоглядною боротьбою

прийматимеш ворогів твоєї Нації.

Декалог українського націоналіста

Усе Господь тобі пробачить,

Як щире каяття побачить…

Немає прощення для того,

Хто зле щось мовить проти Бога

Або ганьбить свою країну

(Болить, болить за Україну!).

Я ворогові при нагоді

Правицю сам подам — і годі,

Вже друзі ми, не вороги.

А недруг Нації? Й ноги

Моєї сліду він не годен.

Ніколи серед них і жоден

Не буде прощений Творцем!

Подумай, друже мій, про це…

Тепер я розумію

Косив. Отак ось! Від плеча…

Тарас Мельничук

Ще підлітком я пробував косити,

Й заплакала коса, як в землю увійшла.

І вже зібрався був когось просити

Поради слушної, щоб справа та пішла,

Але подумав: «Сам таки зумію».

Вдихнув повітря свіжого й гайда!..

Однак, лише тепер я розумію,

Чому проходила десь осторонь біда,

Й чому завжди якась незнана сила

Виводила мене на стежку до мети,

А головне — чому єдина мила

Погодилась колись разом зі мною йти.

І хто й навіщо віршів цих рядочки

Щораз тихесенько підказував мені…

Ви повсякчас зі мною всі ці рочки —

Господь і рідний Край. Тому я на коні!