Ми проповідуємо Христа розп'ятого (1Кор.1:23)

А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир,
Його ж ранами нас уздоровлено! Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу,
і на Нього Господь поклав гріх усіх нас! 
(Ісаї 53:5,6)

Ukrainian English Russian

Проповіді - пояснення

Book icon     audio      Video

 


 

Довгий шлях братів до членства в Церкві

 

 

 

[Ця стаття підготовлена для бюлетеня THOUGHTS OF FAITH (ToF) у липні 2009р. та опублікована в англійському перекладі в жовтневому номері за 2009 рік під назвою A Long Road to Becoming Church Members.] 

Пастор Віктор Хаустов 

Доволі часто ми, і служителі Слова і Таїнства, і миряни, переймаючись тим, що результати євангелізація відрізняються від бажаних, а громади зростають не так швидко, як нам хочеться, забуваємо, що наше завдання сіяти Слово, а зрощує віру в серцях Сам Господь Святий Дух.

 

Також доцільно звернути увагу на те, що деякі методи приносять швидкі видимі результати. Наприклад, у зв’язку з розподіленням гуманітарної допомоги зазвичай збільшується кількість людей на богослужінні. З іншого боку, ми часто спостерігаємо, що після розповсюдження християнської літератури результати не такі наочні. Але досвід показує, що люди, які приходять до церкви після ґрунтовного ознайомлення з християнською літературою, стають благословенням для громади.

Одним із прикладів, коли протягом тривалого часу Бог веде Своїх дітей до правдивого розуміння Писання, я хотів би поділитися.

Наша громада була заснована 1998 року. Це був час, з одного боку, глибокої економічної кризи, з іншого, – період, коли люди нарешті отримали можливість вгамувати духовну спрагу  після багатьох років тоталітаризму та войовничого атеїзму. Завдяки підтримці братів із ToF, був наданий гарний базис для проповіді Слова та підтримки потребуючих матеріальної допомоги. Протягом кількох місяців новозаснована місія налічувала кілька десятків людей, які протягом року були конфірмовані. Серед цієї першої хвилі відвідувачів церкви вирізнялися два рідних брата Юрій та Вадим Балабаї. Вони знали Писання дуже добре, але також особливим чином їх хвилювали певні аспекти віросповідання. Як справедливо було зауважено першим пастором громади, розуміння певних доктрин мало кальвіністський акцент. Отже вони не могли були конфірмовані.

Але хоча брати й відвідували церкву не більше 6-ти місяців, вони малу гарну нагоду познайомитися з літературою „Лютеранської Спадщини” та стати респондентами часописів „ДОБРА ЗВІСТКА” та „СТЯГ”. Пройшло 8 років після того, як вони покинули громаду, і на початку 2007 року брати знову почали відвідувати нашу церкву. Це був час коли я готувався до ординації. Ми проводили з братами довгі дискусії по доктрині вибрання, також в світлі Закону та Євангелія обговорювали питання: „Чи може правдивий віруючий відпасти від благодаті?” Якщо 1998 року, коли брати вперше прийшли до церкви, вони не дуже розуміли, чому їх не конфірмували, то 2007 року була вже видана КНИГА ЗЛАГОДИ в українському перекладі. Отже з’явилась можливість наочно порівняти відмінність віросповідання братів від конфесійного лютеранства. Я вдячний Єпископу В’ячеславу Горпинчуку за те, що під час відвідин громади 2007 року, він знайшов час для довгої та змістовної дискусії з братами. Але, знову ж таки, і 2007 року через певні обставини брати виявилися неготовими до прийняття в спільноту тіла і крові нашого Господа Ісуса Христа.

Треба зауважити, що 90-ті роки стали часом духовного пробудження в Україні. Але в 2000-чні, спочатку після певної стабілізації ситуації в суспільстві, а тепер й під час нової, вже всесвітньої економічної кризи, на жаль, „любов багатьох охолола”. Нерідко згадується ситуація з десятьма прокаженими, із яких тільки один повернувся подякувати Господу (Лк.17:11-19). Кожен пастор УЛЦ, думаю, має в пам’яті довгий список колишніх відвідувачів, які покинули спільноту. Я особисто, серед інших, з особливою гіркотою згадував саме братів Балабаїв. Можливо саме тому, що знав про щирість їхнього віросповідання.

Згадував я їх не один. Брати й надалі поштою отримували нові видання „ЛЮТЕРАНСЬКОЇ СПАДЩИНИ”. Певні публікації часопису „ДОБРА ЗВІСТКА” схвилювали брата Юрія, змусили його переглянути своє віросповідання та в січні 2009 року знову відвідати богослужіння в громаді УЛЦ. Наступного разу старший брат прийшов вже з молодшим – з Вадимом. Протягом певного часу ми знову обговорювали віросповідання братів, і я, як покликаний Божий слуга, не знайшов ніяких перешкод для конфірмації. 1 березня 2009 року брати прийняли перше причастя.

Також треба зазначити, що їхнє повернення до громади в такий важкий період (як з погляду економіки, так і духовного стану в країні), мало дуже позитивний вплив. Це стосується і дискусій під час Біблійних занять, і допомоги в євангелізації, і підтримки служіння пожертвами.

Також приємно, що брати приєдналися до дияконської програми, яка розпочалася лекціями ректора Семінарії Святої Софії Джона Воґта наприкінці травня поточного року.

Я молюся, щоб брати Юрій та Вадим й надалі були благословенням для нашої Церкви та привели багатьох до пізнання правди.

 

Віктор Хаустов, пастор Громади ВСІХ СВЯТИХ у Харкові.

13 липня 2009р. 

 

 

 

Проповіді - інші джерела

 


У Лютеранській Церкві проповідь займає центральне місце у Службі Божій (сподіваємось, що і в будь-якій іншій Християнській конфесії). Хіба що лютерани ставлять поруч із проповіддю Слова ще належне вживання Таїнства (Хрищення та Господньої Вечері). Але хіба можна уявити застосування Таїнства без проповіді Слова? Детальніше про зв’язок між проповіддю і Таїнством дивіться у розділі «ЗНАЙОМСТВО ІЗ ЛЮТЕРАНСТВОМ».

Отже, ми не випадково вибрали візуальним символом нашого сайту картину Лукаса Кранаха Старшого «Мартін Лютер проповідує Слово Боже».  Значення проповіді в Церкві неможливо переоцінити, бо тільки Слово Боже може нас спасти і змінити. Проповідь Закону Божого веде нас до пізнання гріха і власної неспроможності спастися (Рим.3:19). А проповідь Євангелія оживляє грішника, дає йому народження згори.

Бо тільки через Своє Слово Бог дає нам спасаючу віру.  Св.Павло і Святий Дух говорять: «Тож віра – від слухання, а слухання через Слово Христове» (Рим.10:17). Тільки свідчення про «Христа розп’ятого» (1Кор.1:23), тільки це «Слово про хреста» (1Кор.1:18) є «силою Божою на спасіння кожному» (Рим.1:16).

Лютеранська Церква завжди проповідували «спасіння кожному», тобто те, що Ісус помер «за всіх», «за весь світ» (Ів.1:29, Ів.3:16, 1Ів.2:2, Тита 2:11).  Ось тому і Слово Боже має бути проповідуване «для всіх»: для людей всіх вікових груп (як ви бачите на картині Кранаха, Лютер проповідує і для дорослих, і для дітей), для «всіх народів» (євреїв і греків (Рим.1:16б), німців та українців, американців і африканців тощо), таким чином, Слово повинно проповідуватися до нас особисто, а ми також маємо свідчити всім. Для публічної проповіді в Церкві Бог запровадив посади служителів, від імені яких Святим Духом говорить Апостол: «Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом! Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою праведністю в Нім!» (2Кор.5:20).  Проповідь спасіння в Ісусі – це воля Божа, яка має виконуватися до Другого приходу Спасителя.

Підсумовуючи вище сказане, підкреслимо: подібним до того, як проповідь має бути центром Служби Божої, то серцевиною проповіді є свідчення про «Христа розп’ятого» (так, як це робив Лютер і як завжди робили конфесійні лютерани; так, як це зобразив на картині Лукас Кранах).  У такій проповіді зустрічаються Закон і Євангеліє у своїх найбільш виражених проявах: наші гріхи вбили нашого Господа Ісуса, але саме через те, що наші гріхи добровільно взяв на Себе Ісус, Який «був виданий за наші гріхи і воскрес для виправдання нашого» (Рим.4:25), то й Отець «вас, що мертві були в гріхах та в необрізанні вашого тіла, Він оживив разом із Ним, простивши усі гріхи, знищивши рукописання на нас, що наказами були проти нас, – Він із середини взяв його та й прибив на хресті» (Кол.2:13-14). 

Певно, в широкому розумінні ми можемо назвати проповідями і свідчення про Ісуса нашому другу, який не знає милостивого Бога, і подібні свідчення на вуличних євангелізаціях незнайомій людині. Проповідями можна назвати й виступи служителів на різноманітних громадських заходах, і виступи на телебаченні, й інші свідчення на якусь конкретну тему і поза контекстом Служби Божої. Хоча вони нерідко і є тематичними, але їхня головна та обов’язкова ознака та, що вони виголошуються на певне місце із Святого Письма. Інша принцип, за яким підбираються проповіді для цієї сторінки: тут ви зможете ознайомитися тільки із тими проповідями Слова, які виголошені  на Службі Божій у Громаді УЛЦ «ВСІХ СВЯТИХ» у Харкові (або, часом, у місії нашої Церкви на Харківщині). Зазвичай це саме проповіді місцевого парафіяльного пастиря, хоча ми з радістю вміщуємо на цій сторінці й проповіді інших пастирів, які були виголошені ними у парафії в Харкові особисто або прочитані конфірмованими членами нашої парафії, які проводили служіння за відсутності в певну неділю місцевого пастиря. 

Пастир Віктор Хаустов

Календар

СвятийДухХрест2

Молитви

Duerer-Prayer2

 

Аудіо проповіді

st peter preaching in the presence of st mark big

Аудіо музика

Gaudenzio Ferrari 002

Час Реформації

ЧАС РЕФОРМАЦІЇ - заставка

Українське лютеранство

Blog-V-Gorpynchuka

Блог п. Т.Коковського

Blog-Tarasa-Kokovskogo

Віттенберзький соловей

Wittenberg-Nightingale

Семінарія Св.Софії

УЛБ-222