Харків, Громада Всіх Святих, лютий 2005р.
"Дорога до Раю"
Слава Ісусу Христу!
Благодать вам, мир та спокій від Бога Отця нашого та Господа Ісуса Христа! Амінь.
Нещодавно я вирішив придбати телефон, пройшовся по магазинах, вибрав найдешевший, а вже вдома зрозумів, що замість нового телефону мені продали бувший у користуванні, хоча ззовні він виглядав як новенький.
І я відразу згадав про те, що мені неодноразово радили власники телефонів бути дуже уважним при купівлі, мене попереджали про те, що можуть продати під видом нового бувший у користуванні телефон. Наступного дня я пішов до магазину і мені без сперечань повернули гроші. Добре, що все скінчилось так; погано, що не послухався поради мудрих людей, поради стосовно світських речей, — набагато гірше, однак, коли ми не слухаємось Бога стосовно духовних речей... Якщо дещо зі світських речей можна виправити, як наприклад, повернути гроші за нібито новий старий телефон, то, якщо хтось помре без віри в Бога — по той бік життя нічого змінити вже не вдасться — з пекла до Раю дороги немає! Про це розповідає Ісус у дійсній історії про багатого і Лазаря (Луки 16:19-26):
«Один чоловік був багатий, і зодягався в порфіру й вісон, і щоденно розкішно бенкетував. Був і вбогий один, на ім’я йому Лазар, що лежав у воріт його, струпами вкритий, і бажав годуватися кришками, що зо столу багатого падали; пси ж приходили й рани лизали йому... Та ось сталось, що вбогий умер, — і на Авраамове лоно віднесли його анголи. Умер же багатий, — і його поховали. І, терплячи муки в аду, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його. І він закричав та сказав: «Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Лазаря, — нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика прохолодить, бо я мучуся в полум’ї цім!» Авраам же промовив: «Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само — лихе; тепер він тут тішиться, а ти мучишся. А крім того всього, поміж нами та вами велика безодня поставлена, так що ті, що хочуть, переходити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас».
Якщо людина померла в невірі, вона відразу (на жаль, тому що Ісус пролив Свою кров за гріхи усіх людей!) йде до пекла; і це важливо знати нам, (особливо в так звані поминальні по померлим дні) — нам, які живуть в суспільстві з загальним упередженням про те, що можна з допомогою молитв сприяти спасінню мертвих. Мертвим вже, за Словом Божим, нічим не допоможеш, а тим, які спочили у Христі, молитви людей не потрібні, ними опікується Всемогутній Бог-Отець під час їхнього перебування на Небесах, допоки вони очікують повернення їм досконалого тіла під час Останнього приходу Ісуса на Суд. Інше питання: «Чому багатий попав до пекла, а вбогий до Раю?» Відповідь на це проста і стандартна: «Багатий попав до місця страждань не тому, що був багатий, а тому, що був невіруючий (а його байдужість до потреб вбогого Лазаря лише свідчила про те, що він не мав віри). З іншого боку, Лазар потрапив на лоно Авраамове не тому, що був бідний, а тому, що мав віру в Спасителя від гріхів — Ісуса Христа!
Життя на землі є тимчасовим і проведення його без страху Божого для невіруючих небезпечне вічним прокляттям відділення від Милостивого Бога в пеклі, а для віруючих — життя без ревного ставлення до погроз Закону (нехтування його виконанням) небезпечне втратою віри і проблемами у житті. Багатій без імені зрозумів всю серйозність Божих попереджень про заплату за гріх невіри, коли вже опинився у вогні пекла, і, певно, пожалкував, що не слухався Бога під час життя, тому далі Ісус розповідає (Луки 16:27-31):
«А він відказав: «Отож, отче, благаю тебе, щоб його ти послав у дім батька мого, бо п’ятьох братів маю, — хай він їм засвідчить, щоб і вони не прийшли на це місце страждання!» Авраам же сказав: «Вони мають Мойсея й Пророків, — нехай слухають їх!» А він відказав: «Ні ж бо, отче Аврааме, — але коли прийде хто з мертвих до них, то покаються». Йому ж він відказав: «Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, — не йнятимуть віри!»
Коли нечисті на руку продавці брали з мене гроші за бувший у користуванні телефон, мені не було ніякого знаку згори, типу з’явлення ангола, чи гучного голосу з неба: «ТЕБЕ ОБМАНЮЮТЬ!!!» — достатньо було тих попереджень, які мені давали добрі товариші. Щоби уникнути пекла — достатньо того могутнього Слова Божого, яке застерігає щодо невіри і говорить про спасіння — спочатку розкаяння у гріхах, а потім дарунок спасаючої віри через проголошення прощення переступів. Живим!!!
Головною проблемою людства є нерозуміння своєї гріховності, про яку впевнюють Законодавець Мойсей та Пророки. Чи віруючі люди добре розуміють Закон і завжди слухаються Бога? Знову-таки, на жаль, це не так і, найперше, ми не дуже поспішаємо виконувати заповідь «Пам’ятай день суботній», а в зв’язку з цим страждаємо! Перебуваємо у вірі, але страждаємо від слабкості віри! Не так давно Українське Біблійне Товариство проводило по всій Україні День Біблії. На посвяченні офісу цього Товариства в Харкові було сказано давню християнську мудрість: «Від Біблії на поличці немає ніякої користі». Тож, по-перше, Біблію треба використовувати (читати та вивчати) регулярно (ми це з вами робимо кожного Господнього дня під час уважного слухання проповіді та Біблійного заняття); а, по-друге, використовуймо Біблію завжди, коли відчуваємо особливу потребу в Божій допомозі, а також, коли вдячні Господеві за Його ласку до нас! Пам’ятайте, на кожну життєву проблему є відповідь Бога у Його Слові (причина кожної проблеми — гріх, вирішення кожної проблеми — наслідок прощення гріхів!!!). Хочемо позбутись багатьох проблем? Використовуймо дану Богом допомогу у Святому Письмі. Зараз я вам повім щось дуже важливе, хоча ви це чуєте вже не перший раз... Ми просимо у Бога допомоги через молитву. Молитва, яку ми підносимо до Бога є певною, коли наша віра є міцною; віра ж зміцнюється лише завдяки Божому Слову, в якому особисто кожному проголошується Євангеліє — Добра Звістка про прощення гріхів (про нашу гріховність написано в тому ж таки Слові). Не маю сумніву, що ви бачите зв’язок! Молитва людини з міцною вірою є більш певною, а це означає, що Бог прислуховується до цієї молитви. А як Бог слухає наші молитви, так і відповідає тією мірою, як нам це на користь. Краще життя прямо залежить від вивчення Божого Слова!!! І навіть якщо ми не станемо дуже багатими, абсолютно здоровими і в нас залишаться проблеми — (цього неможливо уникнути в зіпсутому світі) — ми зможемо міцною вірою бути задоволеними цим тимчасовим життям, як, наприклад, був ним задоволений Апостол Павло — у в’язницях, перед обличчям смерті, в переслідуваннях і хворобах (1Тим.6:6-8):
«Великий же зиск — то благочестя із задоволенням. Бо ми не принесли в світ нічого, то нічого не можемо й винести. А як маємо поживу та одяг, то ми задоволені будьмо з того».
Є якась проблема — молімось, якщо бачимо, що молитва недостатньо впевнена — читаймо Святе Письмо задля зміцнення у вірі!
На відміну від невіруючих людей, таких як багатій, які взагалі не слухають Слово, вважають його за сміття (як і Христа вважають за ніщо), ми слухаємо Бога, Який промовляє у Письмі через пророків і Самого Ісуса. І все ж — нам треба постійно розкаюватись в порушенні Заповідей! Ми не повинні по-фарисейськи заспокоювати себе в безгрішності: «Я не сплю з чужою жінкою». Навіть непристойні жарти є ображаючими Бога гріхами, і це повинно піти з нашого життя геть. «Я ніколи нікого не вбивав», знову заспокоюємо ми себе, але кожна сварка, кожен сплеск гніву (наприклад, на деяких, нечистих на руку, продавців телефонів), злі думки про щось, непрощення — є порушенням заповіді «Не вбивай!» Згадайте, також, чи були ви хоч раз поблагословлені, чи отримали колись задоволення від будь-якої сварки? Лише порожнечу розчарування від псування нервів! «Я ніколи не крав і не пожадав чужого!» Знову-таки — це обман самих себе... Незадоволення тим, що хтось має краще життя, більше грошей, більше щастя — хоч така заздрість нібито і не чинить якоїсь шкоди ближнім, бо кипить лише в середині нашого мозку — є дуже образливою для Святого Бога і, що ще страшніше, є насмішкою над пролитою Ісусом кров’ю за кожен з цих «маленьких» грішків!
Якщо зараз нам може здатись важким — діло виконання Божих заповідей, згадаймо про те, чи легко було Ісусові — Правдивому Богові, але і Правдивій ЛЮДИНІ! — під час життя задля нашого спасіння? Чи легко було Ісусові відкладати Свою божественність, чи легко було противитись спокусам диявола, переносити глузування, переслідування від Своїх створінь? Чи легко було Ісусові страждати і помирати на Хресті? Але Він це робив задля Вас, щоби Ви мали вічне життя і ви його маєте зараз! Завдяки Ісусу всі ваші гріхи, і подібні тим гріхам, про які ми з вами говорили вище, прощені. Бог дав вам силу покаятись у гріхах і віру в те, що ці гріхи (великі і «незначні») прощено. Радійте тому, дорогі брати та сестри і постійно дякуйте Господеві за Його милість до вас в Ісусі Христі. «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Івана 3:16). Бачимо, що є за що дякувати Богові: прощення гріхів, воскресіння Останнього дня і небесне життя без наслідків гріха... Там, в Небесному Раю, який буде нашим вічним блаженним пристановищем, не буде ні хвороб, ні страждань, ні матеріальних труднощів, переживань і, взагалі, поганих речей! Як не буде і, подібних моєму, випадків обману при купівлі телефону — «Життя ж наше на небі, звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа» (Филип.3:20).
Мудрість у світських речах за порадою друзів — дуже важлива, але, принципово іншою по наслідках, є мудрість у духовних речах, мудрість Божа, об’явлена у Святому Письмі! Прислуховуйтесь до цієї мудрості, а для цього регулярно відкривайте Біблію... Памятайте, від того, наскільки міцно ви привязані до Божого Слова, залежить ваше теперішнє і, що головне, вічне життя. «Тож віра від слухання, а слухання через слово Христове» (Рим.10:17), в якому міститься втішаюче послання про зароблене Ним для Вас спасіння через цілковите прощення всіх ваших гріхів. Будьте благословенні! Заради Ісуса... Амінь.
У Лютеранській Церкві проповідь займає центральне місце у Службі Божій (сподіваємось, що і в будь-якій іншій Християнській конфесії). Хіба що лютерани ставлять поруч із проповіддю Слова ще належне вживання Таїнства (Хрищення та Господньої Вечері). Але хіба можна уявити застосування Таїнства без проповіді Слова? Детальніше про зв’язок між проповіддю і Таїнством дивіться у розділі «ЗНАЙОМСТВО ІЗ ЛЮТЕРАНСТВОМ».
Отже, ми не випадково вибрали візуальним символом нашого сайту картину Лукаса Кранаха Старшого «Мартін Лютер проповідує Слово Боже». Значення проповіді в Церкві неможливо переоцінити, бо тільки Слово Боже може нас спасти і змінити. Проповідь Закону Божого веде нас до пізнання гріха і власної неспроможності спастися (Рим.3:19). А проповідь Євангелія оживляє грішника, дає йому народження згори.
Бо тільки через Своє Слово Бог дає нам спасаючу віру. Св.Павло і Святий Дух говорять: «Тож віра – від слухання, а слухання через Слово Христове» (Рим.10:17). Тільки свідчення про «Христа розп’ятого» (1Кор.1:23), тільки це «Слово про хреста» (1Кор.1:18) є «силою Божою на спасіння кожному» (Рим.1:16).
Лютеранська Церква завжди проповідували «спасіння кожному», тобто те, що Ісус помер «за всіх», «за весь світ» (Ів.1:29, Ів.3:16, 1Ів.2:2, Тита 2:11). Ось тому і Слово Боже має бути проповідуване «для всіх»: для людей всіх вікових груп (як ви бачите на картині Кранаха, Лютер проповідує і для дорослих, і для дітей), для «всіх народів» (євреїв і греків (Рим.1:16б), німців та українців, американців і африканців тощо), таким чином, Слово повинно проповідуватися до нас особисто, а ми також маємо свідчити всім. Для публічної проповіді в Церкві Бог запровадив посади служителів, від імені яких Святим Духом говорить Апостол: «Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом! Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою праведністю в Нім!» (2Кор.5:20). Проповідь спасіння в Ісусі – це воля Божа, яка має виконуватися до Другого приходу Спасителя.
Підсумовуючи вище сказане, підкреслимо: подібним до того, як проповідь має бути центром Служби Божої, то серцевиною проповіді є свідчення про «Христа розп’ятого» (так, як це робив Лютер і як завжди робили конфесійні лютерани; так, як це зобразив на картині Лукас Кранах). У такій проповіді зустрічаються Закон і Євангеліє у своїх найбільш виражених проявах: наші гріхи вбили нашого Господа Ісуса, але саме через те, що наші гріхи добровільно взяв на Себе Ісус, Який «був виданий за наші гріхи і воскрес для виправдання нашого» (Рим.4:25), то й Отець «вас, що мертві були в гріхах та в необрізанні вашого тіла, Він оживив разом із Ним, простивши усі гріхи, знищивши рукописання на нас, що наказами були проти нас, – Він із середини взяв його та й прибив на хресті» (Кол.2:13-14).
Певно, в широкому розумінні ми можемо назвати проповідями і свідчення про Ісуса нашому другу, який не знає милостивого Бога, і подібні свідчення на вуличних євангелізаціях незнайомій людині. Проповідями можна назвати й виступи служителів на різноманітних громадських заходах, і виступи на телебаченні, й інші свідчення на якусь конкретну тему і поза контекстом Служби Божої. Хоча вони нерідко і є тематичними, але їхня головна та обов’язкова ознака та, що вони виголошуються на певне місце із Святого Письма. Інша принцип, за яким підбираються проповіді для цієї сторінки: тут ви зможете ознайомитися тільки із тими проповідями Слова, які виголошені на Службі Божій у Громаді УЛЦ «ВСІХ СВЯТИХ» у Харкові (або, часом, у місії нашої Церкви на Харківщині). Зазвичай це саме проповіді місцевого парафіяльного пастиря, хоча ми з радістю вміщуємо на цій сторінці й проповіді інших пастирів, які були виголошені ними у парафії в Харкові особисто або прочитані конфірмованими членами нашої парафії, які проводили служіння за відсутності в певну неділю місцевого пастиря.
Пастир Віктор Хаустов