Ми проповідуємо Христа розп'ятого (1Кор.1:23)

А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир,
Його ж ранами нас уздоровлено! Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу,
і на Нього Господь поклав гріх усіх нас! 
(Ісаї 53:5,6)

Ukrainian English Russian

Проповіді - пояснення

Book icon     audio      Video

 


 

Проповідь п.В.Хаустова 2Коринтян 13:13 «БЛАГОДАТЬ. ЛЮБОВ. СПІЛЬНОТА» (На Трійцю)

Проповідь п. Віктора Хаустова №181-2 на 2Коринтян 13:13 «БЛАГОДАТЬ. ЛЮБОВ. СПІЛЬНОТА»

Свято Пресвятої Трійці.. Харків, Громада Всіх Святих, 19 червня 2016р.  

  

СЛУХАТИ АУДІОПРОПОВІДЬ

  

2Коринтян 13:13

13 Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами! Амінь. (Переклад Івана Огієнка)

13 Благодать Господа Ісуса Христа, любов Бога і спільність Святого Духа – з усіма вами! [Амінь]. (Переклад Рафаїла Турконяка)

14 Благодать Господа нашего Иисуса Христа, и любовь Бога Отца, и общение Святаго Духа со всеми вами. Аминь. (Русский Синодальный перевод)

 Antonio de Pereda Trójca Święta

Antonio de Pereda (бл.1611-1678). Пресвята Трійця.

 

Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами! Амінь. (2Кор.13:13)

     Дорогі братиі сестри! Це благословення, яке ви звикли чути досить часто на початку проповіді і почули щойно, і є нашим сьогоднішнім Словом Божим для проголошення та роздумів.

     Цей вірш, сподіваюсь, ви добре пам’ятаєте не тільки через те, що ми щонеділі використовуємо його в нашій Літургії, але, маю надію, добре пам’ятаєте ще й тому, що ми звертаємося до нього на Біблійних заняттях та під час вивчення катехізису як до одного із свідчень Бога про Свою Триєдність. Використовуємо ми цей вірш і в дискусіях із тими, хто заперечує Трійцю. Але ще ми бачимо, що цей вірш говорить не тільки про триєдність Бога, але й про нашу спільність чи навіть певною мірою єдність із Богом, причасність до Бога.

     І Слово говорить про це в категорях Благодаті, Любові та Спільноти (чи, іншими словами, Спільності, Спілкування чи Причастя). І все це – не абстрактні поняття, але конкретні прояви ставлення Бога до нас – це Благодать, Любов і Спільнота Триєдиного Бога, що виявлені до нас у дії Божій. Так описуються стосунки Бога із нами. Апостол зичить нам: «Благодать, Любов та Спільнота» «нехай будуть зо всіма вами».

Насправді ж, разом із Павлом це саме побажання промовляє до нас Святий Дух: «Нехай будуть зо всіма вами» «Благодать, Любов та Спільнота». Отже, це Слово Боже, а коли так, то це вже не просто побажання. «Бо Боже Слово живе і дієве» (Євр.4:12а). Воно втручається в наше життя, воно змінює нашу долю, воно змінює нас, змінює наші стосунки із Богом та з ближніми.

Рубльов-Трійця

Андрій Рубльов  (бл. 1360 - 1428-1430). Трійця.

 

     І в нашій сьогоднішній темі «Благодать. Любов. Спільнота» ми також виділимо два напрямки. Перший – це єдність Бога, або, краще сказати, триєдність Отця, Сина і Духа Святого. Другий напрямок – і на ньому апостол робить більший наголос – це можливість для нас мати безпосередні, прямі стосунки із Богом таким чином, що навіть можна говорити про нашу єдність із Богом. І ця єдність можлива не тому, що ми так схотіли перші, ця єдність не починається шляхом збудування якоїсь чергової Вавилонської вежі до Небес, але єдність із Господом можлива тільки тому, що Бог показує Своє любляче ставлення до грішників, до нас, об’являючись нам у Своєму Живому та дієвому Слові.

      Часом ми це забуваємо, а часом хтось цього не розуміє. Мені пригадується одна зустріч. Колись я пішов у неділю після Церкви на базар, щоб придбати лампочку. Звернувся до продавця. Вона знаходить потрібну, перевіряє, а вже потім дає її мені. І тут я бачу, що дівчина, обслуговуючи мене, відклала Біблію. У мене «прорізались» християнські сентименти (адже наше місто не є таким уже побожним). Тому я приязно спитав: «Не змогли відвідати Церкву, то перебуваєте в Слові на роботі?» Дівчина відреагували несподівано. Боюсь, що її роздратувало слово Церква, а вираз «перебувати в Слові» вона просто не зрозуміла. Тому й відповіла: «При чому тут це? Я її (Біблію) ВИВЧАЮ». І я зрозумів, що маю справу з людиною, яка не вірить у Трійцю – у Бога, Який має з нами, негідними грішниками, стосунки Благодаті, Любові і Спільноти. І ця дівчина не розуміє того, що насправді не стільки ми вивчаємо Слово Боже, скільки Слово Боже вивчає нас, змінює нас – змінює, приводячи до Бога, приводячи до Себе. Бо за кожним рядком Слова – стоїть Сам Бог Святий Дух. Звісно, нема нічого поганого в тому, коли ми кажемо, що вивчаємо Біблію. Слово часом само говорить в таких категоріях, наприклад, «дослідіть-но Писання», але не забуваймо і про вплив живого Слова на нас, не забуваймо, що це Сам Бог досліджує нас, коли ми перебуваємо у Слові. Як також Він усе знає про нас, якщо ми нехтуємо дослідженням Писання. Коли ж ми в Слові – тоді Бог має чудову нагоду працювати з нашим серцем, проявивши Свою Милість.

     2Коринтян 13:13 – особливе Тринітаріанське свідчення. Ми знаємо з ширшого контексту Біблії про досконало-гармонійні стосунки Отця, Сина і Святого Духа. Але чому сьогодні Павло починає не «за чином», не в тій черзі, як ми звикли думати про Отця як про Того, від Кого предвічно народився Син? А згодом, також предвічно, від Отця і Сина (чи «через Сина») походить Святий Дух. Чому ж тут Павло і Сам Святий Дух починають саме з Ісуса? Певно, тому що Біблія – це не підручник з християнської догматики. Бо напряму ми можемо пізнати Бога тільки із Писання, а в самому Писанні – тільки через єдиного Посередника між Ним і нами – через Людину Ісуса Христа (1Тим.2:5).

Christ praying on the Mount of Olives by Josef Untersberger 18641933

Josef Untersberger (1864–1933). Ісус на Оливній горі.

 

      А чому ж це Слово починається з Благодаті Ісуса? Хіба Отець і Святий Дух не благодатні? Насправді Трійця все робить разом. Бо Трійця – це Один Бог у трьох Особах. І кожна Особа «грає  першу скрипку» за певних обставинах (як це добре показано в нашому катехізисі щодо ролі Осіб Трійці у створенні, викупленні та освяченні). Наприклад, Творцем, в першу чергу, ми називаємо Отця, хоча також ми бачимо, що й Дух «ширяв над водами» при створенні (Бут.1:2), бачимо, що й через Сина також все повстало і все Ним також і стоїть (Ів.1:1-3, Кол.1:16-17). Але чому все починається не зі створення, а з благодаті? І чим є Благодать? – Це незаслужений нами дар. Ми – грішники. І нам, тим, хто через гріх приречений на прокляття, нам у такому нашому стані треба знати, як спастися. І це можливо тільки через Благодать – тільки через цей дарунок. Використаймо приклад з нашого земного життя. Коли ми, люблячи, даруємо щось від усього серця, ми показуємо, що буквально даруємо себе самих (найочевидніше це помічаємо у стосунках закоханих і в шлюбній церемонії). Коли Бог дарує нам спасіння – Він також у Ісусі подарував нам Себе Самого. Христос віддав Себе за нас на Хресті. Але спочатку Він народився людиною, ще перед тим – був зачатий в утробі Марії. І ми можемо пригадати інше Ім’я Господа – Еммануїл. Саме так говорив про Ісуса Ісая, так говорив про Нього Архангел Гавриїл Йосипу. І Йосип повірив Божому Слову. А Господь довірився Марії та Йосипу, які також оберігали Його, годували, тікали з ним від переслідування іродових слуг. Бог в Ісусі буквально віддав Себе  в руки (а спочатку – в утробу) Марії та під захист її чоловіка. Підростаючи, Ісус, будучи слухняним земним батькам, віддає Себе вивченню Писань. І це – для нашого спасіння! А потім, знову ж таки для нашого спасіння, віддає Себе проповідуванню, навчанню пастви. І нарешті Господь віддає Себе на Хрест та, помираючи, передає Свого Духа Отцеві. І на Хресті Ісус забирає наші переступи, подарувавши нам там і Свою праведність, і Свій мир, і життя вічне.

     І як можна нам не любити такого Спасителя?

Bartolomé Esteban Perez Murillo 003

Бартоломе Естебан Мурільо (1617-1682). Трійця земна і Небесна.

 

      І, таким чином, ми переходимо до другої частини проповіді: «Любов Бога й Отця». Отець також любить Свого Однородженого Сина. Але, незважаючи навіть на цю Любов, є причини, через які Отець видав Свого Сина на смерть. Вони виникли через те, що Благодать і Любов у Трійці пов’язані. Адже і Отець є благодатним, а Ісус є люблячим. І тому з’являються дві очевидні причини, які призвели до смерті Христа: по-перше, Отець Любить вас; по-друге, Син любить вас. Саме тому Отець видав Сина на Хрест, а Ісус пішов на смерть. Трохи раніше було сказано про досконало-гармонійні стосунки в Трійці. Але наш гріх приніс дисонанс навіть туди. Бо люблячий Отець заради нас пожертвував Сином.

     Для того, щоб зрозуміти чи відчути цю Любов краще, ми можемо пригадати історію із книги Буття – історію про Авраама та Ісака. Нам навіть важко уявити ті відчуття, які оволоділи Авраамом. Через Авраама, Ісака та їхніх нащадків мав прийти Спаситель. І ось Бог просить Авраама принести в жертву свого однородженого, єдиного сина. Авраам був слухняний Богу, він довірився Господу, він не досліджував Бога, але поклався на те, що йому було ясно сказано, хоча він, звісно, і не міг зрозуміти, чому Бог йому сказав це. А Господь, випробувавши Авраама, угледів Собі агнця (чи, краще сказати, послав агнця, який заплутався у кущах. Ангол наказує Аврааму принести в жертву не Ісака, але цього агнці. І ця жертва стала прообразом іншої жертви – коли Бог-Отець віддав Свого Однородженого Сина за грішників, за весь світ.

 Ajaccio Stomer sacrifice Isaac-1200

 Mathias Stomer (fl.1615–1649). Жертвоприношення Авраама.

 

      Звісно, ми справді маємо перебувати в Слові, бо інакше не збагнемо Божу Любов, не знайдемо шляху спасіння. Так Сам Ісус казав юдеям: «Дослідіть-но Писання. Ви думаєте, що мате в них життя вічне, вони ж свідчать про Мене» (Ів.5:39). Так і наша віра приходить від слухання Слова. І тут ми маємо перейти до особи Святого Духа, Який працює через Слово. Перед цим ми з’ясували, що і Христом, і Отець – благодатні та люблячі.

Але, не забуваймо, що Святий Дух також любить нас. І Він також є благодатним! Він приводить вас до віри через Слово і Таїнство, буквально говорячи вам про Божу Любов і Божу Благодать, приводячи до Спільноти з Богом!         Це третя частина проповіді: «Спільнота, або Причастя, Спільність, Спілкування». Саме Святий Дух приводить нас до Спілкування із Богом. До Причастя з Богом! Бо ніхто не скаже, що Ісус – то Господь, як не Духом Святим. Бо ніхто не може з серця, яке не сповнене Святим Духом, повірити, що Бог спасає по Благодаті, спасає самою вірою в Ісуса. Бо також ніхто не повірить від плоті, що у Господній Вечері ми приймаємо правдиве тіло і правдиву кров Ісуса. І що ця кров очищує нас від усякого гріха. Це все пізнається тільки духовно.

     Таким чином завдяки Святому Духу об’єктивно здобуте Ісусом для всього світу виправдання стає нашим особистим виправданням через віру. І так ми стаємо освячені Духом – освячені всією Трійцею. Трійця все робить разом. Просто в кожній дії Всемогутнього Бога якась із осіб Трійці «грає першу скрипку».

Botticelli Trinity

Сандро Ботічеллі (1445-1510). Пресвята Трійця.

 

     Ще трохи доктринального богослов’я. «Бог – всемогутній». Він може все. Крім, наскільки я знаю, двох речей. Перша: Бог не може грішити (як і терпіти гріх поруч із Собою чи будь-де). Друга: Бог не може померти. Завдяки ж втіленню Бога-Сина – нашого Господа Ісуса Христа – стала можливою й наша спільність із Богом – нашим братом по плоті; і також в Ісусі Христі стала можливою навіть смерть Бога. Або, як Біблія свідчить, стали можливими слова із Дій Апостолів: Бог набув Собі Церкву – тобто вас! – «власною кров’ю» (Дії 20:28). І навіть тут Трійця діяла разом: Люблячий Отець заради вас послав Сина на Голгофу, Син пішов на смерть, а Святий Дух підтримував Сина весь цей час. І все це – заради того, щоб ви мали спільність із Богом. Щоб ви мали спільність із Ним і у воскресінні. Щоб ми могли провести блаженну вічність спілкуючись з Ним!

     Брати і сестри! Ми – грішники. Нам притаманно ставити себе в центр родини, колективу чи всього світу. Чи навіть місцевої громади вселенської християнської Церкви. Це – гординя. Інколи ж хтось може навіть думати, що здатний без Божої допомоги, без Святого Духа дослідити Божі глибини. Така гординя, така зухвалість – засуджує нас у Божих очах, бо, відповідно до слів Святого Павла та Ісаї, горщик не може сказати своєму Творцю: «Пощо мене Ти створив?» Разом з тим, Бог не тільки Суддя. Він – Милостивий! Подивіться, яку Любов Він нам дав! Уся Трійця працює над вашим спасінням! Насправді Сам Бог служить вам! Насправді Сам Бог поставив вас у центр. Ні, не в центр світу. Більше! Триєдиний Господь поставив нас у центр Своєї опіки! Чи можна в це повірити? Але це правда Божого Слова!

     Нехай же Триєдиний Бог служить не тільки вам, але – через вас – також й іншим! І це є можливим тільки тоді, коли Святий Дух відродив нас до нового життя, коли Він народив нас удруге, народив згори. Пам’ятайте, що для вашого відродження Господь стався прокляттям, будучи повішеним на дереві. Щоб ви мали спільність Духа між собою та Спільність із Богом в усьому: спільність небес, спільність вічності, спільність праведності!

Отже:

Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і спільність Святого Духа нехай буде зо всіма вами! Нехай буде так! Амінь!

 Carlo Dolci - The Holy Family with God the Father and the Holy Spirit - WGA06376

Карло Дольчі (1616-1686). Марія та Йосип із Господом, Який являє людству Пресвяту Трійцю. 

Проповіді - інші джерела

 


У Лютеранській Церкві проповідь займає центральне місце у Службі Божій (сподіваємось, що і в будь-якій іншій Християнській конфесії). Хіба що лютерани ставлять поруч із проповіддю Слова ще належне вживання Таїнства (Хрищення та Господньої Вечері). Але хіба можна уявити застосування Таїнства без проповіді Слова? Детальніше про зв’язок між проповіддю і Таїнством дивіться у розділі «ЗНАЙОМСТВО ІЗ ЛЮТЕРАНСТВОМ».

Отже, ми не випадково вибрали візуальним символом нашого сайту картину Лукаса Кранаха Старшого «Мартін Лютер проповідує Слово Боже».  Значення проповіді в Церкві неможливо переоцінити, бо тільки Слово Боже може нас спасти і змінити. Проповідь Закону Божого веде нас до пізнання гріха і власної неспроможності спастися (Рим.3:19). А проповідь Євангелія оживляє грішника, дає йому народження згори.

Бо тільки через Своє Слово Бог дає нам спасаючу віру.  Св.Павло і Святий Дух говорять: «Тож віра – від слухання, а слухання через Слово Христове» (Рим.10:17). Тільки свідчення про «Христа розп’ятого» (1Кор.1:23), тільки це «Слово про хреста» (1Кор.1:18) є «силою Божою на спасіння кожному» (Рим.1:16).

Лютеранська Церква завжди проповідували «спасіння кожному», тобто те, що Ісус помер «за всіх», «за весь світ» (Ів.1:29, Ів.3:16, 1Ів.2:2, Тита 2:11).  Ось тому і Слово Боже має бути проповідуване «для всіх»: для людей всіх вікових груп (як ви бачите на картині Кранаха, Лютер проповідує і для дорослих, і для дітей), для «всіх народів» (євреїв і греків (Рим.1:16б), німців та українців, американців і африканців тощо), таким чином, Слово повинно проповідуватися до нас особисто, а ми також маємо свідчити всім. Для публічної проповіді в Церкві Бог запровадив посади служителів, від імені яких Святим Духом говорить Апостол: «Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом! Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою праведністю в Нім!» (2Кор.5:20).  Проповідь спасіння в Ісусі – це воля Божа, яка має виконуватися до Другого приходу Спасителя.

Підсумовуючи вище сказане, підкреслимо: подібним до того, як проповідь має бути центром Служби Божої, то серцевиною проповіді є свідчення про «Христа розп’ятого» (так, як це робив Лютер і як завжди робили конфесійні лютерани; так, як це зобразив на картині Лукас Кранах).  У такій проповіді зустрічаються Закон і Євангеліє у своїх найбільш виражених проявах: наші гріхи вбили нашого Господа Ісуса, але саме через те, що наші гріхи добровільно взяв на Себе Ісус, Який «був виданий за наші гріхи і воскрес для виправдання нашого» (Рим.4:25), то й Отець «вас, що мертві були в гріхах та в необрізанні вашого тіла, Він оживив разом із Ним, простивши усі гріхи, знищивши рукописання на нас, що наказами були проти нас, – Він із середини взяв його та й прибив на хресті» (Кол.2:13-14). 

Певно, в широкому розумінні ми можемо назвати проповідями і свідчення про Ісуса нашому другу, який не знає милостивого Бога, і подібні свідчення на вуличних євангелізаціях незнайомій людині. Проповідями можна назвати й виступи служителів на різноманітних громадських заходах, і виступи на телебаченні, й інші свідчення на якусь конкретну тему і поза контекстом Служби Божої. Хоча вони нерідко і є тематичними, але їхня головна та обов’язкова ознака та, що вони виголошуються на певне місце із Святого Письма. Інша принцип, за яким підбираються проповіді для цієї сторінки: тут ви зможете ознайомитися тільки із тими проповідями Слова, які виголошені  на Службі Божій у Громаді УЛЦ «ВСІХ СВЯТИХ» у Харкові (або, часом, у місії нашої Церкви на Харківщині). Зазвичай це саме проповіді місцевого парафіяльного пастиря, хоча ми з радістю вміщуємо на цій сторінці й проповіді інших пастирів, які були виголошені ними у парафії в Харкові особисто або прочитані конфірмованими членами нашої парафії, які проводили служіння за відсутності в певну неділю місцевого пастиря. 

Пастир Віктор Хаустов

Календар

СвятийДухХрест2

Молитви

Duerer-Prayer2

 

Події

Аудіо проповіді

st peter preaching in the presence of st mark big

Аудіо музика

Gaudenzio Ferrari 002

Час Реформації

ЧАС РЕФОРМАЦІЇ - заставка

Українське лютеранство

Blog-V-Gorpynchuka

Блог п. Т.Коковського

Blog-Tarasa-Kokovskogo

Віттенберзький соловей

Wittenberg-Nightingale

Семінарія Св.Софії

УЛБ-222