Проповідь пастора В.Хаустова на Івана 14:1-11 №13-1-В-1 Життя на 2-гу неділю по Великодню чи на одну з неділь по Трійці.

Тернопіль, Семінарія Святої Софії, Каплиця Христа-Викупителя, 30 вересня 2005р.

Харків, громада Всіх Святих, орендований зал в ДК на площі Руднєва, 7.  19 лютого 2006р.

Ізюм, місія, приватна квартира, 12 лютого 2008р.

Харків, громада Всіх Святих, орендований зал в Будинку Письменника на вулиці Чернишевська, 59. 22 травня 2016 року (№2).

Полтава, служіння для вірних УЛЦ з Харкова в розпорошенні та для гостей у храмі "ПРИМИРЕННЯ" НЄЛЦУ, 30 серпня 2022 року.

СЛУХАТИ АУДІОПРОПОВІДЬ

Івана 14:1-11 

1 Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте! 2 Багато осель у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготувати місце для вас? 3 А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я були й ви. 4 А куди Я йду – дорогу ви знаєте. 5 Говорить до Нього Хома: Ми не знаємо, Господи, куди йдеш; як же можемо знати дорогу? 6 Промовляє до нього Ісус: Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене. 7 Коли б то були ви пізнали Мене, ви пізнали були б і Мого Отця. Відтепер Його знаєте ви, і Його бачили. 8 Говорить до Нього Пилип: Господи, покажи нам Отця, і вистачить нам! 9 Промовляє до нього Ісус: Стільки часу Я з вами, ти ж не знаєш, Пилипе, Мене? Хто бачив Мене, той бачив Отця, то як же ти кажеш: Покажи нам Отця? 10 Чи не віруєш ти, що Я в Отці, а Отець у Мені? Слова, що Я вам говорю, говорю не від Себе, а Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла ті. 11 Повірте Мені, що Я в Отці, а Отець у Мені! Коли ж ні, то повірте за вчинки самі. Переклад Івана Огієнка).

Інші читання: Плач Єремії 3:18-26, Євреїв 4:14-16. Гімн 101 “Ти – шлях: Тобою біжимо від смерті!”

Валантен де Булонь (1591-1632). Таємна Вечеря.

Благодать вам та мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

     Сьогодні буде проголошено останню з циклу трьох проповідей, що базуються на словах нашого Господа Ісуса Христа: “Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене” (Ів.14:6). І сьогодні ми зосередимо увагу саме на слові ЖИТТЯ. Також особливо важливими для нас будуть вірші 8-й та 9-й: “Говорить до Нього Пилип: Господи, покажи нам Отця, і вистачить нам! Промовляє до нього Ісус: Стільки часу Я з вами, ти ж не знаєш, Пилипе, Мене? Хто бачив Мене, той бачив Отця”.

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Апостол Пилип. Ary Scheffer (1795-1858). Ісус плаче за Єрусалимом.

    Отже, ЖИТТЯ. Коротке і містке слово. Якщо порівняти це поняття із іншими двома з 6-го вірша – ПРАВДОЮ та ДОРОГОЮ, – то можна помітити дещо цікаве. Так, за певних обставин, нам важко збагнути що є правдою, а що ні; нам важко розібратися, яка дорога помилкова, а яка веде до успіху. Більш того, інколи ми навіть знаємо, що вибираємо неправду та нечесний шлях, але все одно йдемо на це заради тимчасового успіху, нехтуючи Божою волею, засуджуючи себе. Але ми ніколи не маємо сумнівів щодо життя. Для будь-якої психічно здорової людини ЖИТТЯ є добрим перед лицем смерті. Питання полягає тільки в тому, як його продовжити.

Едуард Мане (1832-1883). Мертвий тореро.

    Намагаємося ми це зробити будь-якими правдами і неправдами. З певного віку середньостатистична людина починає витрачати більше грошей на ліки, зокрема профілактичні. Частина населення починає захоплюватися „здоровим способом життя”: дієти, спорт тощо. Але молодості вже не повернути. Можна досягти якихось тимчасових успіхів: пригальмувати процес старіння; можна виглядати трохи молодшим за свої роки, особливо, якщо застосовувати сучасні косметичні засоби та технології, але… Але швидкоплинну річку нашого життя вже не повернути назад… І якщо продовжити співставлення Божих та наших характеристик відповідно до 6-го вірша сьогоднішнього Слова, то вийде такий ряд: Бог – ПРАВДА, ми – брехня; БОЖА ДОРОГА – ПРАВИЛЬНА, наші – помилкові; БОГ – ЖИТТЯ, ми – смерть.

Matthias Stomer (1600-1652/54). Портрет старої з підсвічником. Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Портрет старого аристократа.

    І чим ближче до неї, тим більше людина починає замислюватися над так званими „духовними питаннями”. У оголеному вигляді це звучить так: „Чи є життя після смерті?” Точніше: „Чи зможу Я продовжити своє існування після невідворотної фізичної смерті?” Ну, а якщо так, то має бути хтось головний: той, хто дає перепустку до потойбічного життя; той, хто „видає квитки” на кращі місця „там”. Отже, таким чином, людина починає впритул та зі щирою зацікавленістю задумуватися про існування Бога. Зауважмо, що ніяким чином на початку цих, так званих, „пошуків Бога” ми не здатні увірувати чи навіть здогадатися про Того, Хто є ДОРОГОЮ, ПРАВДОЮ та ЖИТТЯМ. Про Спасителя – про Христа. Отже, ми потребуємо об’явлення. А потім, зазвичай, ще й довгих та наполегливих пояснень.

Joseph Harry Anderson (1906–1996). Ординація апостолів Христом.

    І сьогодні наш Господь знову говорить, що тільки через Нього ми приходимо до Бога: “До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене” (в.6). Потім Ісус ще раз наголошує на тому, що “Він та Отець одне”, але тільки трохи іншими словами: “Коли б то були ви пізнали Мене, ви пізнали були б і Мого Отця. Відтепер Його знаєте ви, і Його бачили.” (в.7). І тут виникає відоме запитання Пилипа: “Господи, покажи нам Отця, і вистачить нам!” (в.8). Учень не зрозумів вчителя. Грішник не зрозумів Слова, сказаного Богом. Знайома ситуація?

    До речі, Пилип не перший, хто бажав побачити Отця. По Виходу з Єгипту на горі Сінай цього хотів весь Божий народ. А пізніше і провідник цього народу, Мойсей, звернувся до Бога із проханням: “Покажи мені славу Свою”. Але Господь відказав Мойсею: “Ти не зможеш побачити лиця Мого, – бо людина не може побачити Мене – і жити”. (Вих.33:18б,20б).

Жан-Лео́н Жеро́м (1824-1904). Господь на горі синай та Божий люд.

    Що ж, кожного разу, роздумуючи над Словом Божим, ми переконуємося у тому, що Божа Святість та наш гріх несумісні. Бог має знищити гріх. З іншого боку, Бог не хоче нашої смерті. І Він знаходить ДОРОГУ, на якій грішник може бути в Божій присутності, але не загинути. Так Мойсея Бог поміщає у розщілину скелі та закриває його Своєю рукою під час переходу Своєї слави. І коли Бог вже пройшов повз Мойсея, то Він здіймає руку і дозволяє побачити Свою славу іззаду.

Мойсей бачить Божу славу із розщилини скелі. Книжкові ілюстрації.

    А перед євреями, що були біля гори Сінай, Бог проводить кордон та освячує його, щоб грішник часом не підійшов занадто близько до Святості Господньої та не загинув. Отже, Бог завжди знаходить засоби, використовуючи які Він може захистити грішника від неминучої смерті. Навіть грішника, який страждає на таку ваду, як завелика цікавість.

    Але пригадаймо не тільки ці милостиві дії. Пригадаймо, якою була Господня відповідь словом на забаганки людей Його побачити. На горі Сінай Бог дав Своєму народові заповіді, Закон. Цікаво, що провівши перед Мойсеєм Свою славу, Господь знову дає пророку той же Закон – дві таблиці Заповіту замість перших, що були розбиті.

Philippe de Champaigne (1602-1674). Мойсей із скрижалями. 

    Отже Божа відповідь – Закон? Виконай його: покажи, що ти досконалий? Якби це була єдина Божа відповідь – це було б жахливо. Бо ніхто з нас не здатний досконало виконати хоча б одну заповідь... І Письмо говорить: “Жодна людина ділами закону не буде виправдана”. (Гал.2:16в).

    Але є інша Божа відповідь – Євангеліє. Бог стався людиною! Святий Іван свідчить: “Ніхто Бога ніколи не бачив, – Однороджений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був” (Ів.1:18).

 Бартоломе́ Есте́бан Мурі́льйо (1618-1682). Поклоніння пастухів.

   Так! Бог стався людиною в Ісусі Христі та замешкав серед гріховного і втраченого людства. Що ж, Бог не хоче смерті грішника. Він завжди знаходить можливість бути зі Своїми дітьми, захищати їх, направляти їх. Пам’ятаємо освячений кордон біля гори Сінай. Пам’ятаймо Божу лагідну руку, що оберігала Мойсея. Але тепер люди мають ще кращий захист: Слово сталося тілом, безмежний та предвічний Бог поруч. Більше того. Він сповнив усі вимоги Закону замість нас. І Він йде на хрест, де називає Себе найбільшим грішником у світі, а віруючих – праведними. На третій же день у Своєму воскресінні Він дарує вічне життя Божим дітям. Господь може це зробити, бо Він Сам є ЖИТТЯМ!

   І Христос каже про Своє та про наше воскресіння у сьогоднішньому Слові: “Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я були й ви” (в.3б).

Алекса́ндр Іва́нов (1806-1858). Група апостолів.

    Отже, ІСУС Є ЖИТТЯМ. Пригадаймо деякі вірші саме з Євангелія Івана, де говориться про Життя. Так, на самому початку апостол свідчить: “І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.”(Ів.1:4).

    У третьому розділі вже Сам Ісус говорить Никодиму: “Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.” (Ів.3:16).

Ernst Zimmermann (1898-1966) Ісус і фарисеї. 

    А пізніше Господь промовляє до фарисеїв: “Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене! Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя”. (Ів.5:39-40).

Philippe de Champaigne (1602-1674). Добрий Пастир.

    У 10-му розділі Ісус називає Себе Пастирем Добрим: “Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали. Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці.” (Ів.10:10б-11).

    А перед тим, як воскресити Лазаря, Христос говорить до Марти:“Я воскресіння й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити” (Ів.11:25б).

Nicolas Froment (1430/1435-1486). Воскресіння Лазаря. 

    ЖИТТЯ. ВОСКРЕСІННЯ. Звідки ми знаємо про це? Св. Іван записав для нас Ісусові слова: “У Пророків написано: “І всі будуть від Бога навчені.” Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене. Це не значить, щоб хтось Бога бачив, – тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога. Поправді, поправді кажу вам: Хто вірує в Мене, – життя вічне той має. Я – хліб життя!” (Ів.6:45-48).

Вінсент Ван Гог (1853-1890). Натюрмор з Біблією та романом Еміля Золя.

    Ми часто говоримо: “БІБЛІЯ – КНИГА ЖИТТЯ”. Це тому, що Сам Бог, наш Господь Ісус Христос є ЖИТТЯМ! Тому що Він є ХЛІБОМ ЖИТТЯ! Тому що Він має ВОДУ, яка тече до вічного ЖИТТЯ! І Слово Боже разом із водою Хрищення для багатьох стає початком ДОРОГИ до Бога та ДОРОГОЮ ІЗ БОГОМ із самого малечку. І Слово Боже, поєднане з хлібом та вином Господньої Вечері, творить правдиву присутність тіла й крові нашого Господа в цьому таїнстві, приносить нам прощення гріхів та покріплює нашу віру.

Carl Röchling (1855-1920). Перша Лютеранська Служба Божа в Бранденбурзі 1539 року: електор Саксонії та інші аристократи вперше приймають чашу під час Господньої Вечері (1913).

    Чи бачимо ми Господа Ісуса, коли підходимо до причастя? Може здатися, що не бачимо. Але чи не стаємо ми схожі на Пилипа: “Покажи нам Христа”? Адже саме в таїнстві вівтаря ми зустрічаємося із Господом. І тоді ми стаємо схожі на тих христових учнів, які бачили Ісуса, чули Ісуса та дотикалися до Нього. Як про це писав Іван у 1-му посланні: “Що було від початку, що ми чули, що бачили власними очима, що розглядали, і чого руки наші торкалися, про Слово життя, а життя з'явилось, і ми бачили, і свідчимо, і звіщаємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й з'явилося нам”.(1Ів.1:1-2). Це були перші рядки послання, а ось останні, і вони знов про Христа: “Він Бог правдивий і вічне життя!” (1Ів 5:20в). І ще маленький додаток: “Дітоньки, – бережіться від ідолів! Амінь!” (1Ів 5:21).

    І справді – бережіться від ідолів, бо тільки ІСУС є ДОРОГОЮ, ПРАВДОЮ та ЖИТТЯМ! І хто знає Його, той знає і Отця! Амінь!

Карл Генріх Блох (1834-1890). Портрет Христа. 

Отже, нехай серця ваші не тривожиться! Віруйте в Бога, покладайтеся на Господа нашого Ісуса Христа, довіряйте Слову Божому! Амінь!

ЧИТАТИ ПОПЕРЕДНЮ ПРОПОВІДЬ на ІВАНА 14:1-11 на тему "ДОРОГА"