Проповідь пастора Ігоря Хуцішвілі

Проповідь №002-ДОБРЕ ІМ'Я БЛИЖНЬОГО

Харків, Громада УЛЦ, до серпня 2000р.

 ДОБРЕ ІМ'Я БЛИЖНЬОГО

 "Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехню говорить, не буде врятований." Прип.19:5.

 Дорогі у Христі!

Майже всі люди на землі знають, що найдорогоцінніший скарб — це людська честь та добре людське ім'я. Добрим є свідоцтво про честь, незаплямоване ім'я та репутацію, без котрої ми не можемо існувати. Людина може стерпіти все, — все, що завгодно, — окрім відкритої ганьби та публічної зневаги. Ганьба, яку, мабуть, і ви колись перетерпіли, запам'ятається вам на все життя. З часом забувається все, — але тільки не пережита вами ганьба. Тим більше, якщо ви були звинувачені, або лихословлені несправедливо. Хіба не так? Нашим спільним лихом є те, що ми хочемо чути про свого ближнього радше щось погане, аніж добре. І хоч ми настільки зіпсуті, що самі не можемо терпіти, коли хтось говорить погане про нас, втім кожен хотів би, щоб весь світ говорив про нього лише гарні слова. Божу заповідь: "Не свідчи неправдиво про свого ближнього" порушують всі. Я впевнений, що дуже багато людей говорять погане про свого ближнього поза його спиною, або розпускають плітки, зводять наклепи, обговорюють чужі помилки та недоліки. Як все це нам до болю знайоме, чи не так? Які ми сміливі, коли поза спиною людини говоримо те, про що не насмілюємося сказати їй в обличчя. Але треба пам'ятати, що коли ми, сповнені люті, починаємо обговорювати людину і виносити їй вирок, то тоді самі впадаємо в ще більший гріх.

В книзі Приповістей Соломона. написано:

"Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехню говорить, не буде врятований." (Прип.19:5).

Радше ніж обурюватись та нападати з кулаками, запропонуйте людині те, чому нас вчить наш Спаситель Ісус Христос: "А коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди і йому викажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, ти придбав свого брата" (Мт.18:15).

Не відповідайте люттю на лють, або гнівом на гнів, хамством на хамство, бо роблячи так, ви самі робитесь хамом і стаєте на один щабель з вашим супротивником. Апостол Павло нас вчить: "Тому то, неправду відкинувши, каже кожен правду до ближнього свого, бо ми члени один до одного. Гнівайтеся, та не грішіть, — сонце нехай не заходить у вашому гніві" (Еф.4:25.26).

Не судімо про ближнього свого лише на підставі пліток. Пам'ятайте зауваження Ісуса Христа: "Не судіть, щоб і Вас не судили" (Мт.7:1).

А коли Вам не вистачить терпіння, згадайте Господа нашого, якого було не тільки безневинно звинувачено, але й покарано. Згадайте, як Він страждав фізично, коли солдати прибивали Його цвяхами до хреста. Згадайте муки Отця, який з небес дивився на страту Свого Улюбленого Сина. Яка безмежна та велична Божа любов до нас. Хто з нас, батьків, віддав би свою дитину на тортури та смерть, за чужі гріхи? Читаючи про смерть і страждання Христа, я постійно пригадую слова пророка Єремії: "О, гляньте, подивіться усі, хто дорогою іде, чує біль, як мій біль, що мені заподіяли, що ним побив Господь у день лютого гніву свого" (Плач 1:12).

Диявол намагається нас знеохотити, спокушаючи нас сумніватися в нашій вірі і казати про те, як ми "відчуваємо" свою віру чи свій духовний стан. Це небезпечно, тому що почуття можуть підніматися вгору чи маліти. Бог ніколи не спокушає нас ставити під сумнів нашу віру, як і не спонукає нас спробувати визначити її рівень.

Віра — це найдорогоцінніший дар, який можна одержати від Бога. Через дар віри Бог спонукає Християн долати труднощі, перешкоди, наклепи, переслідування і, навіть, смерть. Просіть, і БОГ зміцнить вашу віру. Ісус говорить:

"Ще по-правді кажу Вам, що коли вони будуть просити за неї, — станеться їм від мого Отця, що на небі. Бо де двоє чи троє в Ім'я Моє зібрані, там Я серед них" Мт.18:19,20).

Бог зміцнює вашу віру через Своє життєдайне Слово. У Святому Писанні є гарний приклад того, яку величезну силу дає Віра. В 11-му розділі послання до Євреїв Біблія нас вчить:

"І що ще скажу? Бо не стане часу мені, щоб розповідати про Гедеона, Барака, Самсона, Євтая, Давида, Самуїла та про пророків, що вірою царства побивали, правду чинили, одержували обітниці, пащі левам загороджували, силу огневу гасили, утікали від гострого меча, зміцнювались від слабкості, хоробрі були на війні, обертали в розпач війська чужоземців, а інші зазнали рани та наруги, а також кайдани та в'язниці. Камінням побиті бували, допитувані, перепилювані, вмирали зарубані мечем, тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі. Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустелях та горах, і по печерах та проваллях земних".

Всі ці люди спромоглися подолати перепони, переслідування і навіть страх смерті через Божий життєдайний дар Віри. Бог дає нам Свій дар віри через Його Слово: "Віра від слухання, а слухання через слово Христове" (Рим 10:47).

Слава Богові за те, що у Своїй рясній благодаті Він дає нам всеперемагаючий дар віри. Цей дар віри спонукає нас долати труднощі цього життя і запевняє нас, що ми житимемо вічно в присутності Божій. "І знайте, що не тлінним сріблом або золотом відкуплені були від марного вашого життя, що передане вам від батьків, але дорогоцінною кров'ю Христа, як непорочного й чистого ягняти" (1Петр.1:18.19). АМІНЬ!