Ми проповідуємо Христа розп'ятого (1Кор.1:23)

А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир,
Його ж ранами нас уздоровлено! Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу,
і на Нього Господь поклав гріх усіх нас! 
(Ісаї 53:5,6)

Ukrainian English Russian

Проповіді - пояснення

Book icon     audio      Video

 


 

Проповідь п.В.Хаустова Луки 1:26-38 "РАДІЙ! ДЛЯ БОГА НЕМА НЕМОЖЛИВОЇ ЖАДНОЇ РЕЧІ" (на Великдень)

Проповідь п.В.Хаустова Луки 1:26-38 "РАДІЙ! ДЛЯ БОГА НЕМА НЕМОЖЛИВОЇ ЖАДНОЇ РЕЧІ" (на Великдень)

 

Проповідь пастора Віктора Хаустова на Луки 1:26-38 на Великдень та Благовіщення на тему «РАДІЙ! ДЛЯ БОГА НЕМА НЕМОЖЛИВОЇ ЖАДНОЇ РЕЧІ» (№045-1-Б).

Виголошено: 8 квітня 2007 року та 25 квітня 2018 року в Громаді ВСІХ СВЯТИХ Української Лютеранської Церкви у Харкові, а також 10 квітня 2007 року в місії в місті Ізюмі.

Інші читання:   Ісаї 52:13-15, 1-ше Коринтян 5:6-8, Матвія 28:1-9а.

Гімн № 38 – Христос воскрес!

Ілюстрація: Бернард Плокгорст (1825-1907). Христос - Переможець над смертю. 

 

СЛУХАТИ АУДІО ПРОПОВІДЬ

 

 

Bernhard Plockhorst Victory over the GraveХристос воскрес! – Воістину воскрес!

     Отже, дорогі брати та сестри! Сьогодні ми вітаємося особливими словами! Коли ми говоримо „Христос воскрес!”, то знаємо, що це Великдень! Але за давнім народним українським звичаєм люди віталися так аж до самої Трійці, тобто 50 день на рік! І наша найстарша парафіянка ще пам’ятає побутування такого звичаю навіть у селах Харківщини. Нині ж вітаються „Христос воскрес!” від Великодня до Трійці чи до Вознесіння, здається, тільки в західноукраїнських селах. У нас же якщо ви скажете „Христос воскрес!” на 2-й чи на 3-й день Великодня, на вас можуть подивитися із подивом: це ж вчора було!

     Але, якщо погляди тих, хто не відвідує церкву регулярно вас непокоять, то в громаді ми вітаємося „Христос воскрес!” до Трійці, так само, як ми говоримо „Христос народився!” під час святкування Різдва, чи „Христос христився!” на Водохрещі, чи „Слава Ісусу Христу!” в інші пори року.

     Чи є ці вітання обов’язковими? Письмо нам цього не наказує, але, певно, такі вітання є добрими для вживання християнами. Є ще одна річ, яку нам Письмо не наказує робити і, тим більше, не наказує робити це в певні дні. Це святкування Великодня, Різдва та інших свят. Є різні церковні календарі. Але цей рік трохи особливий. Сьогодні і західна, і східна церкви святкують Великдень в один день. Так само, в один день, ми всі святкували Велику або Страсну П’ятницю. Але цього року за східним календарем Велика Субота співпала з Благовіщенням.

     Отже, позавчора ми під час нашої вечірньої служби читали Страсті нашого Господа; сьогодні – про Воскресіння. А проповідь буде проголошена про Благовіщення. Це Євангеліє від Луки, розділ 1, вірші із 26 по 38. Уважаймо:

Paolo Veronese - The Annunciation - WGA24828

 Паоло Веронезе (1528-1588). Благовіщення.

 

26 А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет,

27 до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія.

28 І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!

29 Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.

30 А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!

31 І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.

32 Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.

33 І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.

34 А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...

35 І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!

36 А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.

37 Бо для Бога нема неможливої жадної речі!

38 А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї. (Переклад Івана Огієнка). 

Fra-Angelico-Annunciation-2

 Фра Беато Анжеліко (1395-1455). Благовіщення.

 

     Благовіщення – буквально, – це проголошення Доброї новини – Євангелія. І сьогодні, у Великдень, ми будемо роздумувати саме над привітанням ангела Гавриїла діві Марії: „Радій, благодатная, Господь із тобою!” (в.28). Для українського вуха вітання „Радій!” звучить незвично. Одразу ми розуміємо, що сталось щось надзвичайно добре, чудове! Це не якесь просте „Добрий день!” чи „Здраствуйте!”, чи „Как дела?”. Ми вітаємося різними словами, але, зазвичай, говоримо їх автоматично. День може бути для нас і недобрим, але ми все одно говоримо: „Добрий день!”. Коли говоримо „Здраствуйте!”, ми не задумуємося, що дійсно бажаємо ближньому здоров’я. І тим більше ми буваємо неприємно здивовані, коли на наше формальне привітання: „Привіт! Як справи!” – наш знайомий починає ділитися із нами всіма своїми проблемами, забираючи наш час та псуючи настрій розповідями про свої негаразди.

     Але ангел Гавриїл не такий, як той знайомий, який наше формальне вітання сприймає буквально! Архангел Гавриїл не обтяжує нас проблемами. Він приносить Добру новину! І він починає по суті, без усіляких формальностей: „Радій!

Henry Ossawa Tanner American active France - The Annunciation

Генрі Осава Таннер (1859-1937). Добра Звістка.

 

     Справді ж це для нас вітання „Радій!” звучить несподівано та свіжо. Справа в тому, що грекомовні люди в часи земного служіння Господа зазвичай віталися саме так: „Хайре!” – „Радій!”. Певно, тоді вони так само формально говорили це, як нині ми кажемо „Добрий день!”. Але чи не є й це вітання – „Добрий день!” чудовим початком для нашої розмови. Можливо, воно не так яскраво вказує нам на Спасителя, як „Христос воскрес!”, але Хто є джерелом всього доброго? Хто створив світ? Хто подарував життя кожному із нас? Хто оберігає нас? Чи не повинні ми кожний раз, кажучи „Добрий день!”, відчувати таке: „Радій! Слава Богу! Господь подарував ще один день життя!” Можливо, нам треба постановити собі, вітаючись, завжди подумки дякувати Богу? Боюсь, нашої вдячності надовго не вистачить. Зазвичай справи світу цього досить швидко відволікають нас від духовних роздумів. Я знаю, що навіть в побожних карпатських селах вітання „Слава Ісусу Христу! – Слава навіки!” скорочується до „Слава Ісу! – Слава наві!”. І так само люди говорять це не задумуючись! Чому? Звідки ця проблема із вітаннями? Від грекомовних мешканців Близького Сходу першого століття до російськомовних людей ХХІ-го століття? Від „першостоличного” півторамільйонного Харкова до карпатської полонини? Чому ми ставимося до вітання формально?

     Спитайте краще, чому ми ставимося формально одне до одного?

Ave Caesar Morituri te Salutant Gérôme 01-1600

Жан-Лео́н Жеро́м (1824-1904). Аве, Цезарь! Ті, хто йдуть на смерть вітають тебе! (вітання цезарю римських гладіаторів перед боєм).

 

     Чому ми не підтримуємо один одного та не готові вислуховувати довгі сповіді про біди нашого ближнього? Чому ми, зустрічаючи людину, яку не любимо, говоримо їй: „Доброго дня!”, насправді не бажаючи їй ніякого добра? Чому ми, з роками, перестаємо довірити людям? Чому ми не віримо їхнім щирим вітанням: „Добрий день!” чи „Радуйся!”?

     Відповідь одна: через наш гріх. Гріх відділяє нас одне від одного. Гріх відділяє нас від Бога. І тому, так само люди байдуже говорять одне одному „Слава Ісу!”, чи „Спасибо”, забуваючи, що останнє насправді значить „Спаси Бог”!

     Через наш гріх ми нездатні довго радіти чомусь доброму. Так само, як наша шкіра старіє; так само, як наш зір тьмяніє; так само як наш слух слабне; так само, як наші відчуття притуплюються; так само, як з роками наш хребет згинається; так ми вже не радіємо життю навіть у 30-40 років так, як йому радіє двох чи трьохлітня дитина, яка відкриває світ у всій його неповторності; так само, як у 70-80 ми не можемо так добре запам’ятовувати нове, як могли у 6-7 років; так само ми втомлюємося щиро бажати добра ближньому; так само ми не сприймаємо за чисту монету їхні побажання; так само ми забуваємо щиро дякувати Господу!

MattiasStom-annonciation-1800 Матіас Стомер (1600-1650). Благовіщення.

 

     Але... Господь не забув нас. І тому Він посилає до Діви Марії Гавриїла, який говорить: „Радій, благодатная, Господь із тобою!” (в.28). Пророк же Ісая ще за 700 років до Різдва Христового пророкує: „Господь  [...]  дасть вам знака: Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім'я Йому: Еммануїл” (Іс.7:14). Ім’я ж Еммануїл так і перекладається – „Бог із тобою!”. А тепер Гавриїл говорить Марії, щоб вона назвала Сина Ісусом – що означає „Господь спасає!”.

     Милосердний Бог не хоче, щоб ми загинули! Господь не хоче, щоб ми залишалися у своїх гріхах та були відділені від Нього! Наш Небесний Отець не хоче, щоб наше життя не доставляло нам радості! Він не хоче, щоб ми формально ставилися одне до одного! Бог Сам виправляє жахливий стан, у якому перебуває гріховне людство. І Він так “...полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.” (Ів.3:16). Отже, „Радійте!

LAdoration des bergers Matthias Stomer Torino

Маттіас Стом (бл.1600-бл.1652). Поклоніння новонародженому Спасителю.

 

     Дорогі брати та сестри! Цьогорічні особливості церковного календаря мають допомогти нам усвідомити дещо важливе. Нині Благовіщення припало на Велику Суботу, коли тіло нашого Господа ще перебувало у гробі, коли Він ще не об’явився у Своєму Воскресінні. Цього року, можливо, ще більш очевидний зв’язок Благовіщення діві Марії та Різдва нашого Господа Ісуса Христа з Його смертю та Воскресінням. Подібно до нас, Ісус прийшов у цей світ, щоб зрештою померти. На відміну ж від нас, Він не заслуговував на смерть. Наперекір логіці Спаситель пішов на хрест заради нас. Але смерть над Ним, над безгрішним Агнцем, над Богочоловіком, влади не мала. І Він воскрес! Отже, „Радійте!” 

Bernhard Plockhorst-7 b      Bernhard Plockhorst Victory over the Grave

Bernhard Plockhorst (1825-1907). Розп'яття Христа. Воскресіння Христове.

 

     До речі, в Євангеліях звичайне грекомовне вітання „Радій!” використовують тільки у небагатьох випадках: перше – Благовіщення, ще двічі – в Страстях. Спочатку так вітається Юда, коли видає Ісуса під варту. Зрадник підходить до Господа і говорить: „Радій, Учителю! І поцілував Його.” (Мт.26:49б). Чому радіти? Адже Господа арештовують і ведуть на швидкий суд та страту. Чи це не є крайнім цинізмом – вітатися „Радій!”, щоб видати на смерть? Але чи не говорить Юда правду? Місія Христа по спасінню людства завершується! „Радійте!” Чи не нагадує це нам слова первосвященика Кайяфи? Коли юдейські лідери були занепокоєні популярністю Ісуса, коли вони боялися, що можуть початися заворушення, проллється кров, то Кайяфа сказав: „краще для вас, щоб один чоловік прийняв смерть за людей, аніж щоб увесь народ мав загинути!” Євангеліст додає: „А того не сказав сам від себе, але, первосвящеником бувши в тім році, пророкував, що Ісус за народ мав умерти.” (Ів.11:50-51). Отже, „Радійте!”, бо Христос вмер за всіх людей, за весь народ!

chris15

Джотто (1267-1337). Поцілунок Юди.

 

     І ще одного разу до Христа звертаються: „Радій!”. Римські воїни глузують з Господа перед розп’яттям: „І, роздягнувши Його, багряницю наділи на Нього. І, сплівши з тернини вінка, поклали Йому на голову, а тростину в правицю Його. І, навколішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: Радій, Царю Юдейський! І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били... А коли назнущалися з Нього, зняли з Нього плаща, і зодягнули в одежу Його. І повели Його на розп'яття.” (Мт.27:28-31).

giotto di bondone scenes from the life of christ crucifixion

Джотто (1267-1337). Розп'яття. 

 

     Дорогі брати та сестри! „Радійте!”, бо Ісус розіп’яв всі ваші гріхи, всі ваші слабкості, знищив всі свідчення ваших провин!

     Певно, читаючи страсні муки нашого Господа, важко радіти. Наша радість була б неможливою, якби ми не знали, що „Христос воскрес!”. У неділю зранку жінки приходять до гробу намастити мертве тіло Господа, але бачать порожню могилу та ангела, який говорить: „Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп'ятого це ви шукаєте. Нема Його тут, бо воскрес...” Жінки із страхом та великою радістю біжать, щоб поділитися новиною з учнями.І тут„перестрів їх Ісус і сказав: Радійте!” (Мт.28:5а-6,8-9а).

 Brooklyn Museum - Jesus Appears to the Holy Women-1100

Джеймс Тіссо (1836-1902). Христос зустрічає жінок по Своєму воскресінні.

 

     Дорогі брати та сестри! „Радійте!”: Христос воскрес! – Воістину воскрес! Якщо вам важко, якщо вас не розуміють ваші ближні – ідіть до Ісуса! Якщо вам ніким поділитися своїми проблемами – звертайтеся до Господа в молитві! Якщо вас лякає майбутнє – ідіть до Того, Хто є Воскресінням та Життям!

     Завершимо проповідь словами Павла із послання до Филип’ян:

Радійте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте! Ваша лагідність хай буде відома всім людям. Господь близько! Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі.”(Фил.4:4-7). Амінь!

Bloch-resurrection-of-christ-1875-2

Карл Генріх Блох (1834-1890). Христос - Переможець над смертю.

Проповіді - інші джерела

 


У Лютеранській Церкві проповідь займає центральне місце у Службі Божій (сподіваємось, що і в будь-якій іншій Християнській конфесії). Хіба що лютерани ставлять поруч із проповіддю Слова ще належне вживання Таїнства (Хрищення та Господньої Вечері). Але хіба можна уявити застосування Таїнства без проповіді Слова? Детальніше про зв’язок між проповіддю і Таїнством дивіться у розділі «ЗНАЙОМСТВО ІЗ ЛЮТЕРАНСТВОМ».

Отже, ми не випадково вибрали візуальним символом нашого сайту картину Лукаса Кранаха Старшого «Мартін Лютер проповідує Слово Боже».  Значення проповіді в Церкві неможливо переоцінити, бо тільки Слово Боже може нас спасти і змінити. Проповідь Закону Божого веде нас до пізнання гріха і власної неспроможності спастися (Рим.3:19). А проповідь Євангелія оживляє грішника, дає йому народження згори.

Бо тільки через Своє Слово Бог дає нам спасаючу віру.  Св.Павло і Святий Дух говорять: «Тож віра – від слухання, а слухання через Слово Христове» (Рим.10:17). Тільки свідчення про «Христа розп’ятого» (1Кор.1:23), тільки це «Слово про хреста» (1Кор.1:18) є «силою Божою на спасіння кожному» (Рим.1:16).

Лютеранська Церква завжди проповідували «спасіння кожному», тобто те, що Ісус помер «за всіх», «за весь світ» (Ів.1:29, Ів.3:16, 1Ів.2:2, Тита 2:11).  Ось тому і Слово Боже має бути проповідуване «для всіх»: для людей всіх вікових груп (як ви бачите на картині Кранаха, Лютер проповідує і для дорослих, і для дітей), для «всіх народів» (євреїв і греків (Рим.1:16б), німців та українців, американців і африканців тощо), таким чином, Слово повинно проповідуватися до нас особисто, а ми також маємо свідчити всім. Для публічної проповіді в Церкві Бог запровадив посади служителів, від імені яких Святим Духом говорить Апостол: «Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом! Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою праведністю в Нім!» (2Кор.5:20).  Проповідь спасіння в Ісусі – це воля Божа, яка має виконуватися до Другого приходу Спасителя.

Підсумовуючи вище сказане, підкреслимо: подібним до того, як проповідь має бути центром Служби Божої, то серцевиною проповіді є свідчення про «Христа розп’ятого» (так, як це робив Лютер і як завжди робили конфесійні лютерани; так, як це зобразив на картині Лукас Кранах).  У такій проповіді зустрічаються Закон і Євангеліє у своїх найбільш виражених проявах: наші гріхи вбили нашого Господа Ісуса, але саме через те, що наші гріхи добровільно взяв на Себе Ісус, Який «був виданий за наші гріхи і воскрес для виправдання нашого» (Рим.4:25), то й Отець «вас, що мертві були в гріхах та в необрізанні вашого тіла, Він оживив разом із Ним, простивши усі гріхи, знищивши рукописання на нас, що наказами були проти нас, – Він із середини взяв його та й прибив на хресті» (Кол.2:13-14). 

Певно, в широкому розумінні ми можемо назвати проповідями і свідчення про Ісуса нашому другу, який не знає милостивого Бога, і подібні свідчення на вуличних євангелізаціях незнайомій людині. Проповідями можна назвати й виступи служителів на різноманітних громадських заходах, і виступи на телебаченні, й інші свідчення на якусь конкретну тему і поза контекстом Служби Божої. Хоча вони нерідко і є тематичними, але їхня головна та обов’язкова ознака та, що вони виголошуються на певне місце із Святого Письма. Інша принцип, за яким підбираються проповіді для цієї сторінки: тут ви зможете ознайомитися тільки із тими проповідями Слова, які виголошені  на Службі Божій у Громаді УЛЦ «ВСІХ СВЯТИХ» у Харкові (або, часом, у місії нашої Церкви на Харківщині). Зазвичай це саме проповіді місцевого парафіяльного пастиря, хоча ми з радістю вміщуємо на цій сторінці й проповіді інших пастирів, які були виголошені ними у парафії в Харкові особисто або прочитані конфірмованими членами нашої парафії, які проводили служіння за відсутності в певну неділю місцевого пастиря. 

Пастир Віктор Хаустов

Календар

СвятийДухХрест2

Молитви

Duerer-Prayer2

 

Події

Аудіо проповіді

st peter preaching in the presence of st mark big

Аудіо музика

Gaudenzio Ferrari 002

Час Реформації

ЧАС РЕФОРМАЦІЇ - заставка

Українське лютеранство

Blog-V-Gorpynchuka

Блог п. Т.Коковського

Blog-Tarasa-Kokovskogo

Віттенберзький соловей

Wittenberg-Nightingale

Семінарія Св.Софії

УЛБ-222