Ми проповідуємо Христа розп'ятого (1Кор.1:23)

А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир,
Його ж ранами нас уздоровлено! Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу,
і на Нього Господь поклав гріх усіх нас! 
(Ісаї 53:5,6)

Ukrainian English Russian

Проповіді - пояснення

Book icon     audio      Video

 


 

Проповідь п.В.Хаустова Матвія 7:7-12 "ПРОСІТЬ ПРАВЕДНОСТІ БОЖОЇ" (на 24-ту неділю по Трійці)

Проповідь п.В.Хаустова №032-1 "ПРОСІТЬ ПРАВЕДНОСТІ БОЖОЇ" (на 24-ту неділю по Трійці)

Харків, Громада Всіх Святих, 25 листопада 2006р.

Інші читання: Ісая 32:1-8, Римлян 13:1-7, Марка 12:41-44.

Ілюстрація: Quentin Massys (1466–1530). Грошомін та його дружина.

 

Quentin Matsys Money Changer and His WifeБлагодать вам та мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

     Чи задумувалися ви, брати та сестри, яким чином підбираються тексти для проповіді кожного Божого дня? Лютеранська церква (як і православні та католицькі брати) використовує календарі, в яких тексти розташовані відповідно до пори церковного року. Під час святкування Різдва, Водохрещічи Великодня ми читаємо відповідні розділи Слова Божого. Під час Великого посту ми особливим чином задумуємося над нашою гріховністю. Напередодні Різдва Ісуса ми задумуємося про Його майбутній Другий прихід, про кінець цього світу.

     Зараз же у нас кінець церковного року. Зазвичай люди у кінці якоїсь справи чи в кінці певного терміну підбивають підсумки та планують подальшу працю. Християнські громади роблять так само. Підводяться підсумки духовного життя церкви. Підбиваються також інші рахунки – буквальні фінансові, бухгалтерські рахунки. Відповідно, ми звертаємося до текстів із Письма, які заохочують нас підтримувати церкву матеріально. Сьогодні ми чули читання із Євангелія від Марка про лепту вдови. Ми вже роздумували над цим текстом на біблійному занятті. Ми говорили про те, яких матеріальних пожертв очікує від нас Бог. А після Служби ми оглянемо наш бюджет на майбутній рік.

     Щоб наша сьогоднішня служба Божа не перетворилася для вас на один великий бухгалтерський семінар на тему: “Скільки кожен із вас має жертвувати”, щоб ми не втратили концентрації, фокусу нашого погляду на стосунки між нами та Богом, ми звернемося до іншого Євангельського тексту. Це частина Нагірної проповіді нашого Господа Ісуса Христа – Євангеліє Матвія, розділ 7, вірші із 7 по 12-й. У цих віршах Ісус говорить не про те, що ми маємо давати Богу, але, навпаки, про те, що Він нам дає:

Bloch-SermonOnTheMount2

 Карл Генріх Блох (1834-1900). Нагірна Проповідь.

 

7 Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам;

8 бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а хто стукає відчинять йому.

9 Чи ж то серед вас є людина, що подасть своєму синові каменя, коли хліба проситиме він?

10 Або коли риби проситиме, то подасть йому гадину?

11 Тож як ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Отець ваш Небесний подасть добра тим, хто проситиме в Нього!

12 Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. Бо в цьому Закон і Пророки. 

 

     Перед тим, як повернутися до роздумів над Словом Божим, розкажу вам маленьку історію. Моя родина, мій товариш та ще кілька постійних відвідувачів англійської Служби Божої у Тернополі очікували її початку. Один кмітливий злидень, знаючи, що цю церкву відвідують і американські брати, замість того, щоб сидіти на холоді під костьолом чи під православною церквою, зайшов до цього приміщення та обходячи нечисленних відвідувачів, став просити у них Христа ради. Мій товариш прокоментував це приблизно так: “Чому люди думають, що церква – це місце для злиднів, які просять?” Справді, в оригіналі, він це дуже виразно висловив англійською: “Why people think that the church is a place for beggars?” Beggar – злидень або вбогий; російською – “нищий, попрошайка”.

Шевченко Т.Г.  діти-байгуші

Т.Г.Шевченко (1814-1861). Діти-байгуші.

 

     Справді, чому люди думають, що церква – місце для тих, хто щось випрошує? Ми знаємо, скільки помилкових вчень розвинулося через нерозуміння наших стосунків із Богом, через нерозуміння того, чого ми маємо просити у церкві та заради Кого Бог спасає нас. Багато людей певні того, що ми можемо допомогти своєму спасінню, зокрема, якщо подаємо злидням. Інші люди вважають, що показником нашої віри та показником Божої любові до нас є наш матеріальний успіх. Вони певні, що ми можемо випросити у Бога не тільки спасіння, але що Бог купить їм і Мерседес, і новий кольоровий телевізор та інші речі. Інколи люди починають думати по-іншому: церква це не місце де Бога про щось просять, але тільки місце для Божого прославлення! Справді, прославлення Бога – це чудово!

     Але сьогодні Христос говорить: “Просіть і буде вам дано”. (в.7а). А далі Ісус знову запевняє нас: “кожен, хто просить одержує”. (в.8а). Тобто, ми все ж таки маємо щось просити у Бога. І якщо ми просимо – ми напевно щось отримаємо! А якщо ми не будемо просити? Схоже, ми не отримаємо щось важливе? Отже, давайте у контексті Нагірної проповіді з’ясуємо що, як і чому ми маємо просити.

     Господь почав Свою проповідь із благословення – із знаних блаженств. Потім він пояснив апостолам їхнє завдання та розкрив мету Свого приходу в цей світ: “Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, Я не руйнувати прийшов, але виконати”. (Мт.5:17). А далі Ісус говорить, що ми повинні мати рясну праведність – інакше ми не ввійдемо у Царство Небесне.

Kramskoy Portrait of a Woman-1400

Іван Крамський (1837-1887). Незнайома. 

 

     Із цього місця Господь починає показувати на багатьох прикладах, що перед Богом наша власна праведність – ніщо. Бо якщо ми, хоча б колись, гнівалися на свого ближнього – вже підпадаємо судові. Якщо ми, хоча б раз, сказали на свого ближнього образливе слово – ми підпадаємо геєнні огненній. Якщо чоловік із пожадливістю тільки подивився на дружину ближнього – він вже винний у перелюбі, бо вчинив його у своєму серці. Якщо ми не любимо своїх ворогів – ми не можемо бути дітьми Божими. Якщо ми хвалимося тим, що подаємо велику милостиню, якщо ми хвалимося тим, що багато молимося чи довго постуємо – ми винні у лицемірстві. Якщо ми судимо ближнього – Бог нас засудить.

La charite francois bonvin-1000

François Bonvin (1817-1887). Благодійність.

 

     І хто тепер достойний ввійти до Царства Небесного? Ми не маємо власної праведності. Це нас засуджує. Сьогодні Господь говорить: “Ви – не добрі”. На що може сподіватися така недобра людина, чого може очікувати такий в’язень гріха, що засуджений на смерть? – Тільки амністії, тільки милостивого судії. За всіма правилами юриспруденції засуджений має право просити перегляду справи та милості. Переглядати справу нічого – наша провина доведена праведним і непомильним суддею. Тому можна тільки просити милості – просити милості заради Самого Господа. Можна тільки просити Його, Божої праведності. Адже Господь її має, адже Ісус прийшов “не руйнувати [...] але виконати” Закон. І Він виконав Закон замість нас. І Він є єдиним праведним.

Christus en de boetvaardige zondaars Rijksmuseum Gerard Seghers  1591-1651-1400

Герард Зегерс (1591-1651). Ісус і грішники, що розкаюються.

 

     Знаєте, які останні слова записав Мартін Лютер? У останні часи свого земного шляху великий муж віри, оцінюючи власну праведність перед Богом, записав: “Ми всі – злидні, що просять”.

     Так, ми вбогі злидні, але Бог дає Свою праведність тим, хто її прагне. Бог дає нам прощення, якщо ми просимо. Бо Ісус запевняє: “Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам; бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а хто стукає відчинять йому.” (в.7-8). Це прощення приходить до нас, коли ми слухаємо чи читаємо Боже Слово і визнаємо свою гріховність та сповідаємо Христа єдиним Спасителе. Це прощення приходить до нас у таїнстві Хрищення, в таїнстві Господньої Вечері, бо це Ісусова правдива кров, що за нас проливається на прощення гріхів.

     І, незважаючи на те, що ми злі, незважаючи на те, що ми – “діти гніву”, незважаючи на всю нашу зіпсованість – “Чи ж то серед вас є людина, що подасть своєму синові каменя, коли хліба проситиме він? Або коли риби проситиме, то подасть йому гадину? Тож як ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Отець ваш Небесний подасть добра тим, хто проситиме в Нього!” (в.9-11).

VELÁZQUEZ - Vieja friendo huevos 1618-1400

Діє́го Вела́скес (1599-1660). Стара жінка готує яєшню. 

 

     Щоб ми знали як і чого нам просити у Бога, Ісус вчить нас молитися. Христос опікується нашими матеріальні потребами, навчаючи просити: “Хліба нашого насущного дай нам сьогодні”. (Мт.6:11). Але Господь знає, що найбільше ми потребуємо духовних благословінь, прощення гріхів, отже Він вчить нас просити: “І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим” (Мт.6:12).

     І хто тепер заперечить, що церква – це не місце для тих, хто просить? – Бо “просіть і буде вам дано”, “бо кожен, хто просить одержує”. Хто заперечить, що церковні двері – це двері куди не треба стукати? – Адже “стукайте і відчинять вам”, ї “хто стукає відчинять йому”. І хто заперечить, що ми не повинні шукати, бо “шукайте і знайдете”, “бо кожен, хто [...] шукає знаходить”! 

     Треба просто знати як просити, треба знати чого ми повинні шукати найперше. Христос говорить: “Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось? Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно. Шукайте ж найперш Царства Божого й праведності Його, а все це вам додасться.” (Мт.6:31-33).

 Antonio de Pereda - San Guillermo de Aquitania-1400

Antonio de Pereda (c.1611-1678). Покаяння Святого Гільома Желонського.

 

     І ми знаємо, де і в Кого ми можемо знайти цю праведність – у виконавця Закону, у Христа. Письмо вчить, що ця Христова праведність зараховується нам через віру. І коли ми у Божих очах стаємо праведні та святі, ми, певно, бажаємо поділитися радістю, поділитися цим нашим освяченням із ближнім. Якщо наш ближній у потребі – ми хочемо із любов’ю допомогти йому. І тоді ми діємо за Христовою порадою: “Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви”. (в.12а).

     А якщо хтось вам зауважить, що церква не місце для злиднів чи для милостині; або якщо ви почуваєте себе засмученими, якщо ви голодні та спраглі, якщо ви почуваєте себе вбогими злиднями, – пригадайте Ісусові блаженства, із яких Він починає Нагірну проповідь: 

Sermon on the Mount altarpiece by Henrik Olrik

Ole Henrik Benedictus Olrik (1830-1890). Нагірна Проповідь (фрагмент церкви вівтаря у Копенгагені)

 

     “Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне. Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені. Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони. Блаженні голодні та спрагнені праведності, бо вони нагодовані будуть. Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть. Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть. Блаженні вигнані за праведність, бо їхнє Царство Небесне.” (Мт.5:3-10)

Christ and the Penitents by Gerard Seghers-1400

Герард Зегерс (1591-1651). Ісус і прощені грішники.

 

І нехай мир Божий, що вищий від усякого розуму, береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі!” Амінь!

Проповіді - інші джерела

 


У Лютеранській Церкві проповідь займає центральне місце у Службі Божій (сподіваємось, що і в будь-якій іншій Християнській конфесії). Хіба що лютерани ставлять поруч із проповіддю Слова ще належне вживання Таїнства (Хрищення та Господньої Вечері). Але хіба можна уявити застосування Таїнства без проповіді Слова? Детальніше про зв’язок між проповіддю і Таїнством дивіться у розділі «ЗНАЙОМСТВО ІЗ ЛЮТЕРАНСТВОМ».

Отже, ми не випадково вибрали візуальним символом нашого сайту картину Лукаса Кранаха Старшого «Мартін Лютер проповідує Слово Боже».  Значення проповіді в Церкві неможливо переоцінити, бо тільки Слово Боже може нас спасти і змінити. Проповідь Закону Божого веде нас до пізнання гріха і власної неспроможності спастися (Рим.3:19). А проповідь Євангелія оживляє грішника, дає йому народження згори.

Бо тільки через Своє Слово Бог дає нам спасаючу віру.  Св.Павло і Святий Дух говорять: «Тож віра – від слухання, а слухання через Слово Христове» (Рим.10:17). Тільки свідчення про «Христа розп’ятого» (1Кор.1:23), тільки це «Слово про хреста» (1Кор.1:18) є «силою Божою на спасіння кожному» (Рим.1:16).

Лютеранська Церква завжди проповідували «спасіння кожному», тобто те, що Ісус помер «за всіх», «за весь світ» (Ів.1:29, Ів.3:16, 1Ів.2:2, Тита 2:11).  Ось тому і Слово Боже має бути проповідуване «для всіх»: для людей всіх вікових груп (як ви бачите на картині Кранаха, Лютер проповідує і для дорослих, і для дітей), для «всіх народів» (євреїв і греків (Рим.1:16б), німців та українців, американців і африканців тощо), таким чином, Слово повинно проповідуватися до нас особисто, а ми також маємо свідчити всім. Для публічної проповіді в Церкві Бог запровадив посади служителів, від імені яких Святим Духом говорить Апостол: «Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом! Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою праведністю в Нім!» (2Кор.5:20).  Проповідь спасіння в Ісусі – це воля Божа, яка має виконуватися до Другого приходу Спасителя.

Підсумовуючи вище сказане, підкреслимо: подібним до того, як проповідь має бути центром Служби Божої, то серцевиною проповіді є свідчення про «Христа розп’ятого» (так, як це робив Лютер і як завжди робили конфесійні лютерани; так, як це зобразив на картині Лукас Кранах).  У такій проповіді зустрічаються Закон і Євангеліє у своїх найбільш виражених проявах: наші гріхи вбили нашого Господа Ісуса, але саме через те, що наші гріхи добровільно взяв на Себе Ісус, Який «був виданий за наші гріхи і воскрес для виправдання нашого» (Рим.4:25), то й Отець «вас, що мертві були в гріхах та в необрізанні вашого тіла, Він оживив разом із Ним, простивши усі гріхи, знищивши рукописання на нас, що наказами були проти нас, – Він із середини взяв його та й прибив на хресті» (Кол.2:13-14). 

Певно, в широкому розумінні ми можемо назвати проповідями і свідчення про Ісуса нашому другу, який не знає милостивого Бога, і подібні свідчення на вуличних євангелізаціях незнайомій людині. Проповідями можна назвати й виступи служителів на різноманітних громадських заходах, і виступи на телебаченні, й інші свідчення на якусь конкретну тему і поза контекстом Служби Божої. Хоча вони нерідко і є тематичними, але їхня головна та обов’язкова ознака та, що вони виголошуються на певне місце із Святого Письма. Інша принцип, за яким підбираються проповіді для цієї сторінки: тут ви зможете ознайомитися тільки із тими проповідями Слова, які виголошені  на Службі Божій у Громаді УЛЦ «ВСІХ СВЯТИХ» у Харкові (або, часом, у місії нашої Церкви на Харківщині). Зазвичай це саме проповіді місцевого парафіяльного пастиря, хоча ми з радістю вміщуємо на цій сторінці й проповіді інших пастирів, які були виголошені ними у парафії в Харкові особисто або прочитані конфірмованими членами нашої парафії, які проводили служіння за відсутності в певну неділю місцевого пастиря. 

Пастир Віктор Хаустов

Календар

СвятийДухХрест2

Молитви

Duerer-Prayer2

 

Аудіо проповіді

st peter preaching in the presence of st mark big

Аудіо музика

Gaudenzio Ferrari 002

Час Реформації

ЧАС РЕФОРМАЦІЇ - заставка

Українське лютеранство

Blog-V-Gorpynchuka

Блог п. Т.Коковського

Blog-Tarasa-Kokovskogo

Віттенберзький соловей

Wittenberg-Nightingale

Семінарія Св.Софії

УЛБ-222