Проповідь п.Віктора Хаустова №034-1 на 2Петра 3:3-15 "ДЕ ОБІТНИЦЯ ЙОГО ПРИХОДУ?" (на Неділю Останнього Суду)

26-та неділя по Трійці.

Харків, Громада Всіх Святих, 9 грудня 2006р. Ізюм, місія, 22 листопада 2016р.

Інші читання: Ісая 49:12-17, Лука 17:20-33.  

 СЛУХАТИ АУДІОПРОПОВІДЬ

Лукас Кранах Старший (1572-1553). Другий прихід Христа.

2 Петра 3:3-15

3 Знайте насамперед те, що в останні дні прийдуть з насмішками кепкуни, які живуть за власними пожаданнями 4 і скажуть: Де обітниця Його приходу? Бо відколи впокоїлися батьки, все залишається так, як від початку творення! 5 Тож є заховане – для тих, які цього бажають, – що небо було з прадавнини, і земля – з води та водою – створена Божим Словом; 6 через те тодішній світ, потоплений водою, загинув. 7 А сьогоднішнє небо й земля збережені тим самим Словом і тримаються для вогню на день суду і погибелі безбожних людей. 8 Це одне хай не буде приховане від вас, улюблені: один день у Господа – мов тисяча років, а тисяча років – немов один день! 9 Не бариться Господь з обітницею, хоч це деякі вважають за зволікання, але є довготерпеливий до нас, не бажаючи, аби хтось загинув, а щоб усі прийшли до каяття. 10 А Господній день прийде, мов злодій [уночі], коли небо з гуркотом пройде, а розпечені стихії розплавляться, і земля та діла, що на ній, згорять. 11 Коли все це таким чином буде знищене, то якими треба бути у святому житті й побожності вам, 12 що чекаєте й прагнете приходу Божого дня, під час якого небо, охоплене полум’ям, зникне, а розжарені стихії розплавляться? 13 Ми за Його обітницею чекаємо нових небес і нової землі, в яких проживає праведність. 14 Тому, улюблені, очікуючи цього, постарайтеся, щоб Він знайшов вас у мирі, чистими і незаплямованими. 15 А довготерпіння нашого Господа вважайте за спасіння, як і написав вам з притаманною йому мудрістю наш улюблений брат Павло. (Переклад Рафаїла Турконяка)

Благодать вам і мир хай помножаться в пізнанні Бога й Ісуса, нашого Господа! (2 Петра 1:2)

     Так благословляє всіх нас апостол Петро на початку свого 2-го Соборного Послання. І сьогодні вірші саме з цього послання будуть проповідувані: 3-й розділ, вірші із 3-го по 15.

Anton Raphael Mengs (1728-1779). Святий Петро.

     І на початку Петро нас застерігає: “Знайте насамперед те, що в останні дні прийдуть з насмішками кепкуни, які живуть за власними пожаданнями і скажуть: Де обітниця Його приходу? Бо відколи впокоїлися батьки, все залишається так, як від початку творення!” (в.3-4) Справді, скільки поколінь очікували кінця світу. Вже перші християни ждали Другого приходу Христа. Але тоді Ісус не прийшов. Не прийшов Він і через 100, і через 200, і через 1000 років, хоча лідерів багатьох сект обіцяли Його Другий Прихід у певний час. Одна сучасна релігійна група також була особливо настирлива у своїх прогнозах щодо точної дати кінця світу – це свідки Єгови. Але наш Господь і Спаситель не слухає цих людей. Отже Ісус Христос не прийшов на хмарах і 1914 року, і 1925, і 1975, і 1980. Після 1980 року організація Вартова Вежа перестала називати певну дату кінця світу.

Але Свідки Єгови, як би ми їх не критикували, принаймні хоч чогось ждуть. Нині для байдужої більшості Кінець світу, Другий прихід Господа у славі – баєчка, “опіум для народу”.

       Такі вже не очікують нічого і нікого, але живуть у своє задоволення, насміхаючись над віруючими: “Де обітниця Його приходу? Бо відколи впокоїлися батьки, все залишається так, як від початку творення!” (в.4).

Оглядаючись на все це, чи не закрадається і в нас сумнів?– Якщо ми маємо сумнів – звертаймося до Письма. Отже, “Де обітниця Його приходу?” – У багатьох книгах Біблії: у Ісаї, наприклад; у Євангеліях Матвія, Марка, Луки та Івана; той же апостол Іван присвятив цілу книгу Об’явлення тільки останнім дням, тільки обставинам приходу Ісуса! А в сьогоднішньому тексті Святий Петро посилається на слова Апостола Павла із послання до Солунян: “Адже самі з певністю знаєте, що день Господній приходить, як злодій уночі”. (1Сол.5:2).

      Сподіваюсь, цього має бути достатньо для нас. Писання має переконати та втішити нас щодо Другого Приходу. Але тих, хто ще не відроджені Святи Духом, біблійні аргументи не переконують. Особистий та історичний досвід свідчить їм: “Гм... “відколи впокоїлися батьки, все залишається так, як від початку творення!”. Схоже на правду? Якщо наші батьки чи бабусі померли, не діждавшись Другого приходу Христа, якщо їхні прабатьки не діждалися кінця світу, якщо прабатьки прабатьків ждали цього та не дочекалися... то “все залишається так, як від початку творення”? Так?

Лукас Кранах Старший (1572-1553). Рай.

     Ні, остання частина твердження цих кепкунів чи глузіїв – брехня. Петро у 15 та 16-му віршах говорить: “А довготерпіння нашого Господа вважайте за спасіння, як і написав вам з притаманною йому мудрістю наш улюблений брат Павло; так, як і в усіх посланнях, де він про це говорить. В них є дещо важко зрозуміле, що ненавчені та нестійкі перекручують, як і інші Писання, – собі на власну погибель.”

      Отже, ці люди перекручують Писання собі на власну погибель. І, я написано, вони «бажають», щоб Біблійне послання про створення, про Суд Божий,  і, таким чином, і саме Євангеліє було від них «приховано» (в.8). І це також неправда, що “все залишається так, як від початку творення”. На початку Боже твориво було добрим, і люди теж були добрими. “І Бог на Свій образ людину створив”. (Бут.1:27а). А наприкінці опису творення Слово Боже підсумовує, як все виглядало на початку: “І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, вельми добре воно!” (Бут.1:31а).

      Але добре Боже твориво зіпсували люди, бо впали у гріх, бо відділили себе від Бога. І тепер вже “все залишається так, як від гріхопадіння”.

Вигнення з Раю. Ілюстрація з Біблії Фостера (1860).

     Тепер люди грішать та не хочуть визнати свій гріх. Люди шукають собі виправдання, люди переконують себе, що не буде Останнього Суду. Герой Достоєвського казав, що «якщо нема Бога, то все дозволено». Бо тоді начебто нема й Суду Божого. Тепер люди намагаються себе переконати, що Біблія – це не Боже Слово, але міфи, перекази, баєчки. Люди намагаються себе переконати що нема Бога; нема Бога тоді – нема і судді. Цар же Давид відповідає: “Безумний говорить у серці своїм: “Нема Бога!” (Пс.13(14):1). Перефразуймо: “Безумний говорить у серці своїм: “Нема Суду!”

      Святий Петро говорить про суд, що був раніше, про Потоп. Звернімося до книги Буття. “І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно. [...] І промовив Господь: Зітру Я людину, яку Я створив, з поверхні землі...” (Бут.6:5,7а).

William Etty (1787-1849). Світ перед Потопом. 

     Чому ніхто, крім Ноя, не зробив собі ковчега, щоб урятуватися? Чи ніхто у Ноя не цікавився: “Що ти робиш?” Я дуже сумніваюся. Люди зазвичай такі цікаві, що їм треба навіть знати, що ти робиш на власному городі. Ковчег – величезна річ, “будівництво століття”. Певно, багато цікавилися у Ноя: “Що це і для чого?” Певно, Ной говорив людям про майбутню катастрофу, про Божий суд. Певно, над Ноєм сміялися: “Де обітниця Його приходу? Бо відколи впокоїлися батьки, все залишається так, як від початку творення!”

Будівництво Ноєва Ковчега. (illustration from the 1493 Nuremberg Chronicle)

     Що відповів на таке запитання Бог? Він знищив злий і невірний рід людський, окрім родини Ноя, бо “Ной знайшов милість у Господніх очах”. (Бут.6:8).

     Ми боїмося смерті. Особливо ми боїмося насильницької смерті. Ми боїмося катастроф: цунамі чи виверження вулкану, урагану чи падіння метеориту. Ми боїмося кінця світу. Ми боїмося Божого Суду. Ми боїмося навіть Другого Приходу Христа. Але віруючі не повинні боятися Спасителя.

     Апостол Петро говорить: “Тодішній світ, потоплений водою, загинув. А сьогоднішнє небо й земля [...] тримаються для вогню на день суду і погибелі безбожних людей.” (в.6-7). Так, це буде засудження тільки для безбожних, тому що Бог виправдав віруючих.

Джон Мартін (1789-1854). Знищення Содому. 

      Бог не хоче смерті грішника. Бог милосердний, тому Він не хоче навіть смерті кепкунів, які насміхаються із обіцянки Його приходу: “Не бариться Господь з обітницею, хоч це деякі вважають за зволікання, але є довготерпеливий до нас, не бажаючи, аби хтось загинув, а щоб усі прийшли до каяття” (в.9).

      Бог – Володар часу і Творець часу. Тому Святий Петро говорить: “Один день у Господа – мов тисяча років, а тисяча років – немов один день!”(в.8б). Бог дарує нам час. І це благословення неможливо переоцінити.

Давайте ще раз згадаємо питання тих кепкунів: “Де обітниця Його приходу? Бо відколи впокоїлися батьки, все залишається так”, як і раніше... Ну якби Христос прийшов удруге хоча б 100 років тому, нікого із нас просто не існувало б. Не забуваймо, що ця земля, і це небо створені для вас. Особливо не забувайте про небеса. Адже Петро говорить нам про нашого Творця та Спасителя: “Ми за Його обітницею чекаємо нових небес і нової землі, в яких проживає праведність”. (в.13).

     Бог не бариться зі Своєю обіцянкою, це просто ми буваємо нетерплячі та не розуміємо цінності того часу, що нам даний. Згадаймо, як довго прийшлося людям очікувати першого приходу Спасителя? Схоже, Єва сподівалася, що перший народжений нею син буде Спасителем. Але це був Каїн. Йшли роки та століття, минули часи Ноя, Авраама, Мойсея, Давида, Вавилонського полону. Чи не задавалися люди питанням: “Де обітниця Його приходу? Бо відколи впокоїлися батьки, все залишається так”, як і раніше... Чи Господь забув про Свою обіцянку?

Gerrit van Honthorst (1590-1656). Ісус перед первосвящеником (фрагмент)

Ні! Як настало виповнення часу Він послав Свого Сина Єдинородного, щоб кожен, хто вірує у Нього, не загинув, але мав життя вічне. І, перебуваючи тут в тілі, Ісус говорив, що Він ще прийде судити цей світ. Але Господь не буде судити віруючих, бо замість них Він Сам став під суд Божий та під суд синедріону.

Первосвященик спитав Ісуса: “Чи ти є Христос, Син Благословенного?” А Ісус сказав: Я є, і ви побачите Сина Людського, що сидітиме праворуч Сили та йтиме на хмарах небесних!” (Мр.14:61б-62). Саме за це твердження, де Христос показав Себе Богом, що судитиме живих і мертвих, синедріон засудив Його. Саме за ці слова над ним стали знущатися кепкуни, насміхаючись, б’ючи Його, плюючи Йому в обличчя. Але Бог не може бути посоромлений. Він воскрес третього дня, посоромивши всіх глузіїв. Ісус прийняв смерть на хресті, бо це була його воля. Він прийняв смерть, бо Він пророкував про це. Ісус вмер на хресті, бо ми потребували цього. І Господь воскрес із мертвих, бо обіцяв воскреснути. І Господь прийде удруге, бо це його обітниця.

Джон Мартін (1789-1854). День Господнього гніву. 

І тоді “небо з гуркотом пройде, а розпечені стихії розплавляться, і земля та діла, що на ній, згорять” (в.10б). Отже, “Коли все це таким чином буде знищене, то якими треба бути у святому житті й побожності вам, що чекаєте й прагнете приходу Божого дня” (в.11-12а) “Тому, улюблені, очікуючи цього, постарайтеся, щоб Він знайшов вас у мирі, чистими і незаплямованими.А довготерпіння нашого Господа вважайте за спасіння” (в.14-15а).

Брати та сестри! Ісус виправдав вас, Він, помираючи на Голгофському хресті, забрав всі ваші гріхи та дарував вам свою праведність, свою святість! Через віру Христос проживає в вас! Тепер ви можете перемагати гріх цією дарованою праведністю Христа! Ходімо ж стежками праведності та без страху очікуємо зустрічі з Ісусом під час Його Другого Приходу!

Завершимо сьогоднішню проповідь так, як завершую Петро своє послання:

„Зростайте в благодаті й пізнанні нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа. Йому слава і нині, і в день вічний! Амінь!”(2Петра 3:18).

Francisco de Zurbarán (1598-1664). Благословення Христове.