Ми проповідуємо Христа розп'ятого (1Кор.1:23)

А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир,
Його ж ранами нас уздоровлено! Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу,
і на Нього Господь поклав гріх усіх нас! 
(Ісаї 53:5,6)

Ukrainian English Russian

Проповіді - пояснення

Book icon     audio      Video

 


 

Проповідь п.В.Хаустова Римлян 13:8-10 "ЛЮБИТИ БЛИЖНЬОГО (на 4-ту неділю Богоявлення)

Проповідь п.В.Хаустова на Римлян 13:8-10 "ЛЮБИТИ БЛИЖНЬОГО (на 4-ту неділю Богоявлення)

Проповідь пастиря Віктора Хаустова №040-1-Б на Римлян 13:8-10 на 4-ту неділю по Богоявленню у громаді ВСІХ СВЯТИХ УЛЦ у Харкові 3 лютого 2019 року на тему «ЛЮБИТИ БЛИЖНЬОГО».

 

СЛУХАТИ АУДІО ПРОПОВІДЬ

Pieter Verelst - Saint Paul - Walters 37272-840   Frans Hals Dutch - Saint John the Evangelist 1000

Ліворуч: Pieter Hermansz Verelst (бл. 1618- бл. 1678). Святий Апостол Павло.

Праворуч: Frans Hals (між 1580–1585 - 1666). Святий Євангеліст Іван.

  

Римлян 13:8-10:

8 Не будьте винні нікому нічого, крім того, щоб любити один одного. Бо хто іншого любить, той виконав Закона.

9 Бо заповіді: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не свідкуй неправдиво, Не пожадай й які інші, вони містяться всі в цьому слові: Люби свого ближнього, як самого себе!

10 Любов не чинить зла ближньому, тож любов виконання Закону. (Переклад Івана Огієнка)

Інші читання: Ісая 43:1-3,  Матвія 8:23-27. 

Frans Floris Caritas

Frans Floris the Elder (1517–1570). Карітас (Любов).

 

Благодать вам та мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

 

     Як ви добре знаєте, Слово Боже показує, що ми спасаємося "тільки вірою в Христа Ісуса" (Гал.2:16), "не від діл" (Еф.2:9). А послання до Євреїв характеризує віру: „А віра то підстава сподіваного, доказ небаченого”. (Євр.11:1). І тут Письмо говорить нам про віру як про певність нашої надії. І, ми також розуміємо, – віра – невидима. Подібний вираз у Письмі, у послання до Римлян, є і про надію: „Надією бо ми спаслися. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що бачить, чому б того й надіявся?” (Рим.8:24).

Faith Hope and Love Mary Lizzie Macomber   Ste Catherine 1896 Mary Lizzie Macomber

 Mary Lizzie Macomber (1861-1916). Віра, Надія та Любов. Свята Катерина.

 

     Отже, якщо ми говоримо Віра, Надія... – то одразу на уста проситься ім’я третьої сестри – Любові. І, хоча віра невидима, її плоди можна бачити: цими плодами є прояви нашої любові до ближнього. І сьогодні проповідь буде саме про любов: це послання апостола Павла до Римлян, розділ 13, вірші із 8 по 10: „Не будьте винні нікому нічого, крім того, щоб любити один одного. Бо хто іншого любить, той виконав Закона. Бо заповіді: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не свідкуй неправдиво, Не пожадай й які інші, вони містяться всі в цьому слові: Люби свого ближнього, як самого себе! Любов не чинить зла ближньому, тож любов виконання Закону.”

 Jan de Bray 001-1200

Ян де Брай (1627-1697). Вчинки Милосердя.

 

     Здається – все просто. Люби іншого – і ти вже досконалий. Але, чесно кажучи, Закон і любов – рідко гармонійно співіснують у нашому повсякденному житті. Поміркуймо над таким словосполученням: законний шлюб. Він має розумітися як законно стверджена любов або законом засвідчене кохання чоловіка та жінки. Але нині загальною думкою є та, що справжнє романтичне кохання може бути тільки до шлюбу чи поза шлюбом. І, як сказано в одному старому фільмі: „хорошее дело браком не назовут”. Чомусь багатьом цей вираз пам’ятається краще, аніж біблійні, наприклад, з нашого Слова: „любов – це виконання Закону”. Щось у нашій сучасній культурі не так. Чомусь зараз навіть у сімейній царині погано співіснують закон та любов. Багатьом запам’ятався старий телеміст часів Перебудови (коли ще не було Інтернету, Скайпу та Фейсбуку), бо на провокаційне питання з американської сторони про секс в СРСР, одна дівчина відповіла: „В СРСР сексу нема...” Усі тоді сміялися, а пізніше з'ясувалося, що це оператори просто зрізали другу частину фрази: „У нас сексу нема, у нас є любов”. Тепер, через кілька десятиліть бачимо, що по вільному сексу ми, можливо, обігнали вже й Америку, а з любов’ю у нас і нині скрутно. Це стосується не тільки любові між чоловіком та дружиною, але й звичайних стосунків між родичами, сусідами, колегами... Люди намагаються обійти один одного у конкурентній боротьбі, нажитися одне на одному, використати чи обдурити одне одного. В принципі, як і завжди…

pieter bruegel the elder - the dutch proverbs 

Пі́тер Бре́йгель Старший (близько 1525 - 1569). Нідерландські приповістки.

 

     Трохи важко любити таких ближніх. Але Слово Боже говорить: „Не будьте винні нікому нічого, крім того, щоб любити один одного” (в.8а). Слово Боже каже: „Люби свого ближнього, як самого себе!” (в.9б). Чи не важке завдання? Здається, деяких людей просто неможливо любити! Це надзадача – любити ближнього!

     І тут у Господа, коли Він дає нам таке завдання, є дві мети. Перша – показати нашу – грішників – неспроможність так любити, як вимагає Він. І так відчути потребу у Христі – в Тому, Хто полюбив нас так, як ніхто не зміг і не зможе. Мені пригадується популярна англійська колискова: "Спи дитино, я тебе дуже люблю. Але Ісус любить тебе більше…"

David Bowman artist DBA-Adoration-Print   David Bowman artist - Jesus loves you much

David Bowman (Modern American). "Віддана любов Христа". "Ісус любить тебе сильніше..."

 

     А друга мета Слова Божого – навчитися любити від Ісуса: "Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, – і Я вас заспокою! Візьміть на себе ярмо моє, і навчіться від Мене…" (Мт.11:28-29а).

     „Люби свого ближнього, як самого себе!” (в.9б), – ось чому нам треба вчитися в Ісуса! І ця тема проходить через усю Біблію. Поруч із любов'ю до Бога.

     Тора – конкретно – 3-тя книга Мойсея, наказує: "І будеш любити ближнього, як самого себе. Я – Господь!" (Лев.19:18б). Контекст же Левиту говорить про "синів свого народу" (Лев.19:18б).

     Саме тому у законника була спокуса спитати Христа: "А хто мій ближній?" (Лука 10:29б). Христос розповідає притчу про Самарянина, показуючи, що навіть ворог є нашим ближнім – навіть той, хто настільки далекий від нас, що ми й знатися з ним не хочемо.

the-good-samaritan-Rembrandt Harmensz. van Rijn 033   The Parable of the Good Samaritan Delacrua

  Добрий Самарянин: Рембрандт Харменсон ван Рейн (1606-1669). Фердина́н Вікто́р Еже́н Делакруа́ (1798-1863).

 

     Отже, виходить так: "як самих себе любіть всіх родичів (навіть некровних)"; "як самих себе любіть сусідів"; "як самих себе любіть всіх мешканців вашого міста та вашої області, включно із мерією та облдержадміністрацією"; "як самих себе любіть всіх громадян України (включно із депутатами Верховної Рад, Кабінетом Міністрів та Президентом)", "як самих себе любить кілька мільярдів мешканців нашої планети". "Як самих себе любіть ворогів ваших", бо Христос говорить: „Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує”. (Мт.5:44).

     Отже, „Не будьте винні нікому нічого, крім того, щоб любити один одного. [...] Люби свого ближнього, як самого себе!” (в.8а,9б). Ці слова Святого Павла знову повертають нас до відповіді Господа фарисею, що цікавився питанням: „Яка заповідь найбільша в Законі?”. Ісус промовив: „Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. Це найбільша й найперша заповідь. А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе.” (Мт.22:37-39).

 1886-1994 Книжник встал чтобы искушать Иисуса Le scribe se leva pour t

Джеймс Тіссо (1834-1902). Питання законника: Яка заповідь найбільша".

 

     Сьогодні ми почали із того, що згадали Віру, Надію, Любов. Якщо застосовувати аналогії з історії ранньої церкви, то чи пам’ятаєте, як звали матір цих трьох сестер? – Софія…

     І насправді, Софія означає – Мудрість. Застосуймо ж всю дану нам Богом мудрість та спробуймо розібратися, яким чином ми можемо любити ближнього „як самого себе”. Нагадаю, що ми, як християни, „говоримо не вивченими словами людської мудрости, але вивченими від Духа Святого, порівнюючи духовне до духовного”. (1Кор.2:13).

     І перше, що ми повинні зауважити в Ісусових словах: спочатку ми маємо полюбити Бога. А другою але, водночас, однаковою заповіддю вже є любов до ближнього. (Мт.22:39).

jesus-teachingin-temple-treasury-tissot-2 

Джеймс Тіссо (1834-1902). Ісус навчає біля скарбниці.

 

     Тобто, не полюбивши Бога – ми не здатні любити і ближнього. Ми можемо бути дуже моральними, чемними, допомагати іншим, але справжньою мотивацією таких наших вчинків буде або гординя, чи, як тепер говорять, закомплексованість; або розрахунок. Іншими словами, ми або розраховуємо, що нас будуть вихваляти як моральних людей; або боїмося, що про нас будуть говорити як про поганих – неморальних людей. Або, і це найчастіше, ми розраховуємо, що і до нас, у відповідь, будуть ставитися так саме добре, як ми намагаємося ставитися до інших. І нас надзвичайно травмує, коли нам, у відповідь, платять злом за добро. Але як має нас ранити те, що за такі „добрі” діла Бог відповість нам вічним засудженням:„Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований”. (Мт.25:41). Бо такі „добрі” діла, які роблять не щиро, а розраховуючи на нагороду, такі діла не є добрими перед Богом. Бо це схоже на торгівлю на базарі: ми платимо Богу добрими ділами, щоб купити в Нього вічне життя. Господь же із людьми не торгує. Бог очікує тільки щирої віри та досконалої любові без будь-якого розрахунку.

Brooklyn Museum - Jerusalem Jerusalem Jérusalem Jérusalem - James Tissot-2

Джеймс Тіссо (1834-1902). "Єрусалиме, Єрусалиме..."

 

     З іншого боку, любити свого ближнього так само необхідно і природно для християнина, як і любити Самого Бога. Чому? Тут нам допоможе людина, яку називають апостолом любові. Євангеліст Іван говорить: „Як хто скаже: Я Бога люблю, та ненавидить брата свого, той неправдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, як може він Бога любити, Якого не бачить?” (1Ів.4:20).

     Чи можемо ми себе змусити любити Господа? Чи можемо ми себе змусити любити ближнього? Любов не буває із примусу, так? Любов, як і віра – дар Божий. Це не від нас! Апостол Іван говорить: „Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми були дітьми Божими, і ними ми є.” (1Ів.3:1а). „Любов Божа до нас з'явилася тим, що Бог Сина Свого Однородженого послав у світ, щоб ми через Нього жили. Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи.Улюблені, коли Бог полюбив нас отак, то повинні любити і ми один одного!” (1Ів.4:9-11).

Jan-Ewangelista-Guido-Reni-1200

Guido Reni (1575-1642).Євангеліст Іван.

 

     А сьогодні Святий Павло нам говорить: „хто іншого любить, той виконав Закона. Бо заповіді: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не свідкуй неправдиво, Не пожадай й які інші, вони містяться всі в цьому слові: Люби свого ближнього, як самого себе!” (в.8-9).

     Але як нам бути, якщо ми все ж таки згрішили? Бо інколи ми помиляємося. Бо ми грішники не тому, що ми грішимо, але ми грішимо, тому що ми грішники.

     Святий Іван та Святий Дух втішають нас: „Діточки мої, це пишу я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного. Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу.” (1Ів.2:1-2). „Маємо спільність один із одним, і кров Ісуса Христа [...] очищує нас від усякого гріха”. (1Ів.1:7б). І це прощення та очищення від гріхів досягає нас через проповідь Слова Божого; і це прощення досягає нас, коли Христос омиває нас у таїнстві Хрищення та в таїнстві Господньої Вечері. 

Last-Supper Juan de Juanes-1500 

Joan de Joanes (1507-1579). Таємна Вечеря (1562)

 

     Любов – третя сестра – відмінна від інших двох. Певно, віра є найбільшим Божим даром, бо нею ми спасаємося. Певно, ми не можемо жити без християнської надії. Але і віра, і надія після нашої фізичної смерті та воскресіння перестануть бути такими, якими вони є. Після воскресіння у нас не буде потреби вірити в Бога в земному розумінні: ми будемо особисто знати Його, як знали перші люди у раю. Нам не потрібна буде і надія, бо всі обітниці сповняться у Божому царстві.

     Любов же Божа і наша любов до Бога будуть тривати вічно. Тому Святий Павло і говорить: „Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає! [...] А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три. А найбільша між ними любов!” (1Кор.13:4-8а,13).

     Любіть свого ближнього, бо нема тих, хто не вартий любові! Адже Господь полюбив всіх і помер за всіх. Амінь!

Pier Francesco Sacchi c.14851528 Paul

Pier Francesco Sacchi (c.1485–1528). Святий Павло.

 

„І нехай любов Божа, що вищий від усякого розуму, береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі!” Амінь!

   

 

 

Проповіді - інші джерела

 


У Лютеранській Церкві проповідь займає центральне місце у Службі Божій (сподіваємось, що і в будь-якій іншій Християнській конфесії). Хіба що лютерани ставлять поруч із проповіддю Слова ще належне вживання Таїнства (Хрищення та Господньої Вечері). Але хіба можна уявити застосування Таїнства без проповіді Слова? Детальніше про зв’язок між проповіддю і Таїнством дивіться у розділі «ЗНАЙОМСТВО ІЗ ЛЮТЕРАНСТВОМ».

Отже, ми не випадково вибрали візуальним символом нашого сайту картину Лукаса Кранаха Старшого «Мартін Лютер проповідує Слово Боже».  Значення проповіді в Церкві неможливо переоцінити, бо тільки Слово Боже може нас спасти і змінити. Проповідь Закону Божого веде нас до пізнання гріха і власної неспроможності спастися (Рим.3:19). А проповідь Євангелія оживляє грішника, дає йому народження згори.

Бо тільки через Своє Слово Бог дає нам спасаючу віру.  Св.Павло і Святий Дух говорять: «Тож віра – від слухання, а слухання через Слово Христове» (Рим.10:17). Тільки свідчення про «Христа розп’ятого» (1Кор.1:23), тільки це «Слово про хреста» (1Кор.1:18) є «силою Божою на спасіння кожному» (Рим.1:16).

Лютеранська Церква завжди проповідували «спасіння кожному», тобто те, що Ісус помер «за всіх», «за весь світ» (Ів.1:29, Ів.3:16, 1Ів.2:2, Тита 2:11).  Ось тому і Слово Боже має бути проповідуване «для всіх»: для людей всіх вікових груп (як ви бачите на картині Кранаха, Лютер проповідує і для дорослих, і для дітей), для «всіх народів» (євреїв і греків (Рим.1:16б), німців та українців, американців і африканців тощо), таким чином, Слово повинно проповідуватися до нас особисто, а ми також маємо свідчити всім. Для публічної проповіді в Церкві Бог запровадив посади служителів, від імені яких Святим Духом говорить Апостол: «Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом! Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою праведністю в Нім!» (2Кор.5:20).  Проповідь спасіння в Ісусі – це воля Божа, яка має виконуватися до Другого приходу Спасителя.

Підсумовуючи вище сказане, підкреслимо: подібним до того, як проповідь має бути центром Служби Божої, то серцевиною проповіді є свідчення про «Христа розп’ятого» (так, як це робив Лютер і як завжди робили конфесійні лютерани; так, як це зобразив на картині Лукас Кранах).  У такій проповіді зустрічаються Закон і Євангеліє у своїх найбільш виражених проявах: наші гріхи вбили нашого Господа Ісуса, але саме через те, що наші гріхи добровільно взяв на Себе Ісус, Який «був виданий за наші гріхи і воскрес для виправдання нашого» (Рим.4:25), то й Отець «вас, що мертві були в гріхах та в необрізанні вашого тіла, Він оживив разом із Ним, простивши усі гріхи, знищивши рукописання на нас, що наказами були проти нас, – Він із середини взяв його та й прибив на хресті» (Кол.2:13-14). 

Певно, в широкому розумінні ми можемо назвати проповідями і свідчення про Ісуса нашому другу, який не знає милостивого Бога, і подібні свідчення на вуличних євангелізаціях незнайомій людині. Проповідями можна назвати й виступи служителів на різноманітних громадських заходах, і виступи на телебаченні, й інші свідчення на якусь конкретну тему і поза контекстом Служби Божої. Хоча вони нерідко і є тематичними, але їхня головна та обов’язкова ознака та, що вони виголошуються на певне місце із Святого Письма. Інша принцип, за яким підбираються проповіді для цієї сторінки: тут ви зможете ознайомитися тільки із тими проповідями Слова, які виголошені  на Службі Божій у Громаді УЛЦ «ВСІХ СВЯТИХ» у Харкові (або, часом, у місії нашої Церкви на Харківщині). Зазвичай це саме проповіді місцевого парафіяльного пастиря, хоча ми з радістю вміщуємо на цій сторінці й проповіді інших пастирів, які були виголошені ними у парафії в Харкові особисто або прочитані конфірмованими членами нашої парафії, які проводили служіння за відсутності в певну неділю місцевого пастиря. 

Пастир Віктор Хаустов

Календар

СвятийДухХрест2

Молитви

Duerer-Prayer2

 

Аудіо проповіді

st peter preaching in the presence of st mark big

Аудіо музика

Gaudenzio Ferrari 002

Час Реформації

ЧАС РЕФОРМАЦІЇ - заставка

Українське лютеранство

Blog-V-Gorpynchuka

Блог п. Т.Коковського

Blog-Tarasa-Kokovskogo

Віттенберзький соловей

Wittenberg-Nightingale

Семінарія Св.Софії

УЛБ-222