Пастор Вейн Борґквардт

Проповідь на 2Коринтян 5:18-20 „Служіння примирення”

Харків, Громада Всіх Святих, 1 липня 2007р.

2-ге Коринтян 5:18-20

18 Усе ж від Бога, що нас примирив із Собою Ісусом Христом і дав нам служіння примирення,

19 бо Бог у Христі примирив світ із Собою Самим, не зважавши на їхні провини, і поклав у нас слово примирення.

20 Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом!(Переклад Івана Огієнка)

Викуплені брати і сестри,

Посли надзвичайно важливі.

Спочатку виникає потреба. Президент України не в стані щодня контактувати зі всіма закордонними державами, з якими ми співробітничаємо. А тому Президент призначає послів в Росію, Німеччину, Сполучені Штати та інші країни. Коли що-небудь відбувається, такий призначений посол в ту чи іншу країну виступає від імені України. Бути послом престижно.

Божа держава також має своїх послів. Сьогодні ми подивимося на Божих послів, розглянемо, яка в них потреба та їхні привілеї.

1

Прошу звернути увагу, що ключовим словом в нашому Біблійному тексті, який ви
слухали, є примирення.                                                                  

Коли ми приходимо в цей світ, то не належимо до Божої сім'ї. Ми навіть і не Його друзі. Ми - Його вороги. І в цьому наша провина. Ми грішні і продовжуємо грішити щоденно.

Та Бог праведний. Він не може терпіти наші гріхи. Праведний Бог повинен судити нас. «Та душа, що грішить, вона помре» - каже Писання (Єзекіїля 18:20). Ось чому люди помирають. Зверніть увагу, така смерть страшніша, ніж могила; це вічна смерть. Найгірше у вічній смерті це те, що ми відокремлені від Бога. І в тому світі ми не пізнаємо Його люблячого піклування. Ми будемо відокремлені від Нього назавжди.

Однак Господь - Бог люблячий. Він бачив, як ми, люди, котрих Він створив, відокремились від Нього. Як люблячий батько прагне повернути сина чи доньку, котрі віддалилися від нього, так і Бог шукав можливості повернути нас, Його загублених синів та дочок, до свого лона. Існувала єдина можливість зробити це, а саме: послати Свого улюбленого Сина. «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого" (Івана 3:16).

Яке чудесне життя прожив Ісус, Божий Син! Ми бачимо, як Він хлопчиком з дня в день проявляв послух своїм батькам. Він досконало виконав четверту заповідь. Ми бачимо, з якою любов'ю і співчуттям Він здійснював Своє служіння. Бачимо, як Він уздоровлював хворих і повертав зір сліпим. Він служив і ворогам своїм. Ісус досконало любив ближнього свого. Він любив так, як ми нездатні полюбити. Він прожив життя, яке ми нездатні прожити.

Він помер смертю, якою ми не можемо померти. Як Він стояв перед Понтієм Пилатом! Бачимо, які побої Він вистраждав. Це слід було б нас так побити. Який терновий вінець поклали на Його голову. Це нам на голову слід було покласти той терновий вінець. Ми бачимо, як Він помирає на хресті. Такою повинна була б стати наша смерть. Чуємо, як Він скрикнув гучним голосом: «Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?» (Матвія 27:46). Це нас повинен був покинути Бог. Він перетерпів наші страждання, вічне відокремлення від Бога. Він помер смертю, якою ми не можемо померти.

Життя і смерть Ісуса зробили можливим примирення для всіх людей. Зруйновано стіну, що відділяє людей від Бога. «Бо Бог у Христі примирив світ із Собою Самим, не зважавши на їхні провини» (вірш.19). Люди знову повернулись до Божої сім'ї. Це - примирення.

2

Однак це примирення слід принести людям. Воно повинно стати їх власним. Інакше, жодним чином не вплине на них.

А тому Бог вислав Своїх послів. Послухаймо, що каже апостол Павло в нашому сьогоднішньому тексті: «Усе ж від Бога, що нас примирив із Собою Ісусом Христом і дав нам служіння примирення» (вірш 18). Де сьогоднішнє послання церкви: примиріться із Богом! Це те, чим займається християнський служитель у вашому середовищі. Він благає вас примиритися з Богом через Христа. Божі посли, Його служителі приносять вам цю звістку.

Який високий привілей! 3 цією метою Бог міг використати інші засоби! Він міг послати ангелів. Однак замість цього Він встановив публічне служіння і поставив людей на це служіння, адже вони самі мають досвід примирення через Христа. В цьому полягає робота чоловіка, якого ви покликали служити вам пастирем.

Та це не просто ваше покликання. Це і покликання Господа. Пастир - посол (посланець) Божої держави для вас. Як апостол Павло він звертається до вас: «Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом.» (вірш 20). Яка висока честь - служити публічно!

3

Однак ще є високий привілей приватного служіння. Ця честь можлива для будь-якої викупленої дитини Божої.

Ми говоримо про Бога, що дивиться на людей, створених Ним, Він засмучений тими гріхами, які люди вчинили і тому відділилися від Бога. Ви, очевидно, знаєте багатьох людей, що не знають про любов, котру пропонує їм Бог через Христа. Ви можете стати послами Бога для таких людей.

Можливо хтось із вашої родини, може ваш син чи донька відійшли від Бога. Шукайте можливості стати послами і привести свого сина чи доньку до люблячого Спасителя. Говоріть з ними про люблячого Бога, що ми маємо у Христі. Ви можете стати тим засобом, яким Бог зможе зруйнувати стіну, що відділяє їх від Бога.

Один з сучасних творів зображає, що означає в наші час бути відділеним від Бога. Головний герой твору порівнює життя з джерелом. Щодня він іде до джерела набрати води. Води а джерелі стає все менше і менше. Одного дня джерело висихає. І це кінець.

Ось що означає жити без Христа. Ви просто щодня втрачаєте щось, і так до кінця життя. Джерело пересихає. Життя перетворюється в глухий кут. І це - могила, що чекає кожного з нас. Життя перетворюється в суцільний відчай. Ви, очевидно, знаєте людей, котрі сприймають життя таким чином.

Однак, як посли (посланці) Христа ви можете сказати: ні! УХристі могила - не глухий кут. Погляньмо на відкриту могилу на Великдень. Як Ісус воскрес із мертвих і вознісся на небеса, так буде і з тими, хто примирився з Богом через Нього. За могилою є досконале життя на небесах. І це життя Христос здобув для вас і для мене. "Примиріться з Богом» (вірш 20) і живіть в Його славі вічно.

Який же привілей проводити публічне служіння, служити Божими послами, проголошуючи Христове примирення! Яка честь для всіх викуплених у Христі, хто служить посланцями Христа для сім'ї та друзів!

Амінь.