Вечірні Біблійні класи на тему "Значення Старозаповітних свят для Новозаповітних віруючих"

  Протягом травня-червня 2015 року в парафії "Всіх святих" УЛЦ у Харкові в рамках традиційних Біблійних зустрічей  "у середу ввечері" пройшов цікавий цикл із 8-ми занять на тему "Значення Старозаповітних свят для Новозаповітних віруючих".

  Курс проведений за ініціативи братів Геннадія Згурського та Володимира Чернишенко (до речі, обидва нещодавно стали причасниками нашої Громади - у березні 2015 та вересні 2014 відповідно). Брат Володимир вже певний час цікавиться єврейською традицією (зокрема, в її сучасному вигляді), а брат Геннадій, будучи релігієзнавцем, культурологом та істориком, має (в додачу до ентузіазму Володимира) ще й ґрунтовні знання та широкий науковий кругозір. Брат Геннадій і був головним доповідачем.

.

Під час одного із занять. Ведучий - Геннадій Згурський.

 Біблійні віруючи, високо цінуючи Новий Заповіт, також хочуть краще знати й Старий. Бо, як говориться, "Старий Заповіт без Нового - схожий на дім без даху. А Новий без Старого - на будівлю без фундаменту чи навіть і без стін." Також не варто недооцінювати євангельське значення Старого Заповіту, адже доктрину Євангелія (виправдання грішника перед Богом самою вірою) несе й Старий Заповіт (Буття 15:6, Авакума 2:4, Псалом 31(32):1-2), хоча повністю вона об'являється в Новому Заповіті в історії народження, життя, смерті і воскресіння Ісуса Христа.

Коментарії брата Володимира Чернишенко.

  Отже брати (за участі і підтримки пастора) провели прекрасний цикл занятть з акцентом на месіанському значенні цих свят. І тут (як часто і в книгах пророків) ми бачимо два пласта, дві картини. Один пласт показує Ісуса як безвадного Агнця Божого під час Його Першого приходу, а другий пласт - Другий Прихід Христа в силах, Прихід Судді цього світу. З іншого погляду, ці свята показують не тільки Господа, але й нас: і нашу потребу в Спасителі (через наш гріх та неможливість самостійно визволитися від його влади), і нашу потребу у перемозі над гріхом в житті кожного з нас (звісно, це можливо тільки з Божою допомогою). Адже Слово засвідчує: "Бо то воля Божа - освячення ваше!" (1Сол.4:3).

Брат Геннадій проводить одне із перших занятть.

 Ми сподіваємося на те, що брат Геннадій підготує друкований варіант своїх лекцій, а в цій статті ми підкреслимо кілька головних думок, що були в центрі цього циклу занятть. Свята, які прямо запроваджені в Писаннях Господніми наказами, можна поділити на 3 групи: весняні, літні та осінньо-зимові. Головне весняне свято - Пасха, яке є найбільш знане для всіх, зокрема, і в його старозаповітному значенні. Старозаповітна Пасха показує, що завдяки пролитій крові агнця смерть пройшла повз єврейські родини в Єгипті (це описано у книзі Виход, пояснення повторюється не раз і пізніше в Біблії). 

  Повністю зрозумілою Пасха стає в контексті Нового Заповіту, який подає нам опис смерті Господа Ісуса та сповнення численних пророцтв Старого Заповіту, реалізація яких супроводжувала Його жертву. Очвидно, найпереконливішими є свідчення Євангеліста Івана, який записав слова Івана Христителя про Ісуса: "Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере" (Ів.1:29), а потім сам пояснив значення смерті Господа як принесеного в жертву Богові-Отцеві пасхального Агнця, Якому "кості ламати не будуть" (Ів.19:36). Також свято Пасхи та Опрісноків у світлі Нового Заповіту концентрують нашу увагу на визволенні. І тут визволення з єгипетського рабства є тільки образом ліпшого визволення вірних від рабства гріха та звільнення від вічної смерті. Але сучасні християни нерідко не надають уваги значенню свята Опрісноків. Його святкування починалося на другий день по Пасці. У той рік, коли Ісус був розп'ятий та воскрес, очевидно, початок святкування Опрісноків припав на Велику Суботу. Також на початку святкування  Опрісноків приносилися жертви першоплодів для Господа (зокрема, ячмінь та інші плоди, які в Ізрвїлі вже визрівають на цей час). А Новий Заповіт показує Ісуса "первістком серед покійних" (1Кор.15:20). Таким чином, Воскресіння Ісуса в час початку святкування Опрісноків також є ще одним свідченням месіанського значення всього Старого Заповіту. А ще це свято показує, що ми маємо приносити плоди в нашому християнському житті, прагнучі праведності. Ми маємо прагнути святості так, щоб не мати розчини гріха, а Святий Дух в нас збуджує бажання бути вільними від гріха: "Святкуйте не в давній розчині, ані в розчині злоби, але в опрісноках чистоти та правди" (1Кор.5:8).

  Літнє свято - це П'ятдесятниця (або Шавуот по єврейськи, тобто "свято тижнів", "сідмиць", бо святкується на 50-й день по Пасці чи то пак через 7 тижнів). Це було і свято подяки Богу за врожай (хліба щоденного, в Торі згадується 7 видів врожаю: пшениця, ячмінь, виноград, гранати, інжир, масліни, фініки), і свято подяки за врожай у Царстві Божому, тобто, за перші плоди спасених, які стали можливі тільки завдяки проповіді Слова Божого. За єврейською традицією (яка прямо не підтверджується Біблією) саме в цей день на горі Синай Божому народу по Виходу була дарована Тора. Цікаво, що також за давньою синагогальною традицією, яку наслідують і сучасні юдеї, під час служіння на Шуваот читають не тільки розділи Тори, де містяться 10 заповідей та опис проголошення Закону, але ще й книгу Рут. Чому? Бо це якраз і є свідченням місіонерського характеру Писання (яке зазвичай не часто помічається читачами Старого Заповіту). І книга Рут є яскравим прикладом цього. Бо моавитянка Рут ввійшла до Божого народу, покинувши язичницьких богів. Християнам же в світлі Нового Заповіту ці юдейські традиції, можливо, зрозумілі більш, аніж самим сучасним юдеям. Бо якщо говорити про дарування Тори (П'ятикнижжя, а в ширшому розумінні часом говорять про Тору як про весь Старий Заповіт), то для нас Святий Дух і Писання - нерозривні. Бо Дух промовляє саме через Біблію, кожен рядок і буква Біблії - натхнені Святим Духом. І Він зійшов на апостолів саме на 50-й день по Воскресіння Ісуса! І ми святкуємо на П'ятдесятницю день народження Новозаповітної Церкви. Також в книзі Дій ми бачимо, що проповідь Апостола Петра (Дії 2) по Божій волі привела до спасіння людей з усієї Римської імперії (тобто, за розумінням сучасників, людей з усього світу), і з цього дня починається виконуватися Великий Наказ Ісуса: "Тож ідіть і навчіть всі народи, христячі їх в Ім'я Отця, і Сина і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів" (Мт.28:19-20).

  І, нарешті, осінні свята (Суккот, Йом-Кіппур та Рош Гашана). Суккот - свято скіній чи наметів. Це було радісне свято подяки за врожай та згадки про сорокарічне життя Божого народу по Виходу з Єгипта. Саме тому євреї за Божим наказом напинали намети (як це роблять нині й сучасні юдеї) та жили в них протягом тижня. Дах намета має бути таким, щоб видно було вночі зірки (нагадування про час у пустелі та, можливо, і про Небесне Царство). Новозаповітні ж віруючі пам'ятають це свято, в першу чергу, завдяки свідченню євангелістів про Преображення Ісуса. Свято Суккот було третім святом (після Пасхи та П'ятдесятниці), коли все чоловіче населення мало збиратися в Єрусалимі. Саме під час одного з таких свят Господь і преобразився перед своїми трьома найближчими учнями. Якщо розуміти характер цього свята, то зрозумілішою є й пропозицію Петра зробити також намети й для Мойсея та Іллі, які явилися тоді: "Господи, добре бути нам тут! Коли хочеш, поставлю отут три шатра: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі" (Мт.17:4).

  Йом-Кіппур (День Викуплення) та Рош Гашана (свято Труб) більш акцентовані на покаянні, очікування суда Божого та на блаженстві грядущого перебування віруючих із Господом у вічності. Те, що під час свята Труб використовується ріг, в який трублять, також має пряму паралель із Новим Заповітом, коли описується Другий Прихід Христа: "Сам бо Господь із наказом, приголосі Архангола та при Божій сурмі зійде з неба, і перше воскреснуть умерлі в Христі, потім ми, що живемо й зостались, будемо схоплені разом із ними на хмарах на зустріч Господню на повітрі, і так завсіди будемо з Господом. Отож, потішайте один одного цими словами!" (1Сол.4:16-18).

 За ці 2 місяці в середньому на заняттях було по 10-12 людей щосереди, а загалом їх відвідало до 30-ти. Були представники різних конфесій та люди, які ще не є членами якоїсь християнської Церкви. Кожне заняття супроводжувалось використанням ілюстративного відео та аудіо матеріалу.

На наступний 2015-2016 "навчальний рік" заплановано ще 2 заняття з цього цикла (Відновлення храму та Пурим).

 Також пастирем було приготовлено два обряди молитовних присвят на цей цикл занятть, які включали читання антифоном важливих місць із Старого Заповіту та відповідні короткі молитви.