Церква у сучасній гібридній війні

Важко переоцінити ту роль, яку відіграє релігія в житті будь-якого суспільства. Не є виключенням і сучасна Україна, де функціонують 55 релігійних конфесій. Так, тільки в одному м. Харкові, не зважаючи на значну кількість релігійних громад (понад 800), мирно співіснують християни православного, католицького, лютеранського та інших протестантських віросповідань, а також  юдеї, мусульмани, Свідки Єгови, мормони, буддисти, кришнаїти та інші. В цілому, для Харківського регіону ніколи не були притаманні міжконфесійні конфлікти. Більш того, у важкі часи усі релігійні громади намагались підтримати своїх прихожан. Як приклад, з початку АТО у 2014 році значна кількість релігійних діячів виступали у якості волонтерів – збирали для солдат продукти, одяг та теплі речі. В період 2014-2015 рр. представники релігійних громад неодноразово проводили публічні молитви за мир в Україні. Кому, як не церкві, давати людям підтримку та втіху, втілювати відчуття впевненості у майбутньому.

На цьому фоні грубо та невпевнено виглядають прагнення деяких зовнішніх сил посіяти в регіоні міжрелігійну ворожнечу. Різкі та недоцільні виступи «спеціалістів» з гучними зверненнями щодо пригнічення віруючих ‒ лише деякі елементи маніпулювання суспільною думкою, які використовують російські політтехнологи в надії «розкачати» ситуацію в Харківському регіоні і спровокувати масові протести за участю місцевих віруючих.

Щоб не стати пішаком в чужій грі, необхідно зрозуміти ряд простих речей. Реальних передумов для конфліктів на міжрелігійному грунті в Харківському регіоні не існує. Віровчення місцевих релігійних громад засуджує агресію у всіх її проявах. Будь які спроби «зіткнути» між собою віруючих різних релігійних громад будуть на руку людям, які мають намір привести війну в наш дім і не мають жодного відношення до «захисту прав віруючих» і «поновленню історичної справедливості». І найголовніше: треба увімкнути «критичне мислення» і не довіряти панікерам та провокаторам.