Пастир Віктор Хаустов

(стаття написана у квітні 2012 року на прохання людей, що займаються захистом іноземців)

Християнство і расизм або

як расизм проникає в спільноту віруючих

„І нарікали Маріям та Аарон на Мойсея за жінку кушитянку, що взяв, бо він узяв був жінку кушитянку. І казали вони: Чи тільки з Мойсеєм Господь говорив? Чи ж не говорив Він також із нами? І почув це Господь.” (Числа 12:1-2)

Пророчиця Маріам і Первосвященик Аарон

У цьому Слові Божому ми бачимо, що євреї (тут пророчиця Маріам та первосвященик Аарон – відповідно – сестра та брат Мойсея), перебуваючи в пустелі після Виходу із Єгипту, виявляють незадоволення своїм провідником. Вони „нарікали ... на Мойсея за жінку-кушитянку, що взяв ... він...” (Чис.12:1). Схоже, що великою мірою Маріам та Аарон були незадоволені тим, що Мойсей був поставлений Богом вище за них: «Чи тільки з Мойсеєм Господь говорив? Чи ж не говорив Він також із нами?» (Чис.12:2а). А те, що жінка Мойсея була темношкірою (тобто кушитянкою чи ефіопкою) могло бути тільки приводом для непокори даному Богом провіднику. Слово ж Боже нам говорить: «Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе» (Филип.2:3).

Мойсей

Перед тим, як детальніше спинитися на расовій проблемі, що виникла серед лідерів давньоєврейського народу, спробуємо з’ясувати, ким була ця жінка африканка: „Чи жінкою Мойсея була Ціппора, чи це була інша жінка, яку Мойсей взяв, якщо він уже овдовів?” Прямої відповіді Біблія не дає.

Про шлюб Мойсея із Ціппорою, дочкою мідіянського жреця, про народження їхніх синів нам оповідає 2-й розділ книги Вихід. Очевидно, Ціппора належала до тої частини мідіянського народу, що мешкала на Синаї. 12-й же розділ книги Чисел свідчить, що дружина Мойсея була кушиткою, тобто темношкірою ефіопкою. Але те, що Ціппора була мідіянкою, не суперечить тому, що вона ж могла бути названа й кушиткою. Адже на підставі 10 та 11 розділів книги Буття можна зробити висновок, що частина нащадків Куша жила на Синайському півострові. У нашому ж місці із книги Чисел сам факт, що дружина Мойсея була темношкірою, настільки захоплює й обурює Маріам та Аарона, що в одному вірші Писання це підкреслено двічі, хоча саму жінку навіть не названо на ім'я (схоже на реакцію законника на притчу про Самарянина нашого Господа Ісуса, коли той навіть не хоче назвати героя притчі на ім’я, але говорить: «той, хто вчинив йому милість» (Лк.10:37).

Досить знайома ситуація. Гріх відділяє грішника не тільки від Бога, але й від ближнього: чоловіка від дружини, брата від брата, батька від сина. Замість того, щоб подивитися у дзеркало Божого Закону, визнати свій гріх та покаятися, замість того, щоб прийти до Милостивого й Люблячого Бога та змінити своє гріховне життя, „далекозорий” грішник дивиться на інших, звертаючи увагу чи то на „заскалку” в оці ближнього, (Мт.7:3), чи на речі, які не пов’язані із гріхом ближнього, але показують, що Господь створив нас відмінними одне від одного, унікальними (у Числах 12:1 – це інший колір шкіри дружини ближнього). У випадку, коли віруюча людина впадає в гріх расизму, їй варто покаятися. Але зазвичай грішник в такому стані не відчуває ані колоди у власному оці, ані не розуміє, що Бог не дивиться на обличчя. Бог же бачить наші серця та хоче привести грішника до покаяння всупереч всій нашій тілесній ворожнечі до ближнього та Бога. І в нашому випадку із наріканнями Маріам та Аарона на колір шкіри дружини Мойсея Слово Боже говорить: „І почув це Господь...” (Числа 12:2б).

Маріам та Аарон захотіли стати лідерами народу замість Мойсея, забувши, що Сам Бог покликав Мойсея вести народ. Таким чином Маріам та Аарон зневажили не тільки темношкіру жінку, не тільки Мойсея, але Самого Господа. Ми звично нарікаємо на наших світських володарів та релігійних лідерів. Часом наші царі та релігійні провідники дають підставу це робити, бо після гріхопадіння нема досконалих людей, а влада створює умови для зловживання нею грішником. Але Писання говорить про Мойсея як про особливого лідера народу: «А той муж, Мойсей, був най лагідніший за всяку людину, що на поверхні землі» (Чис.12:3). Отже, «і почув … Господь» нарікання Маріам та Аарона. «І запалав гнів Господній» (Чис.12:9) і Маріам стала прокаженою (Чис.12:10), Цікавим є те, що коли ми несправедливо нарікаємо на ближнього, то Бог, віддаючи нам «тією мірою» часто показує наш гріх: так була вражена саме шкіра Маріам. Уявіть її реакцію як жінки на це покарання! Як жінки переймаються кожною зморшкою чи плямою на обличчі! Тим більше, що тут у відповідь на нарікання на темний колір шкіри дружини Мойсея Маріам отримує шкіру «білу, як сніг» (Чис.12:10), але це не та білизна, яка красить жінку. Бо її шкіра «зотліла» і виглядає «як у тої мертвої дитини, що виходить з утроби матері своєї», (Чис.12:12). Крім того, проказа позбавляла можливості спілкуватися із іншими людьми, зокрема, позбавляла можливості поклонятися із іншими віруючими разом, також тоді проказа була невиліковною хворобою та прирікала на повільну, розтягнуту в часі на роки смерть, коли частини тіла гнили та відпадали.

Але й справді «Мойсей, був най лагідніший за всяку людину, що на поверхні землі». А ще більш Лагідним і Люблячим є Бог, Який не хоче смерті грішника, але якщо й карає, то тільки для того, щоб наставити на істинний шлях. І коли Аарон та Маріам покаялися, тоді Господь у відповідь на молитву Мойсея звільнив їх від прокляття (Чис.12:11-15).

Молитва Мойсея про зцілення Маріам від прокази (Книжна мініатюра, 13ст. Афон)

Зараз порівняння долі українського народу після 1991 року з долею Старозаповітних євреїв по Виході з Єгипту нагадує заїжджений штамп. Однак це порівняння добре працює. Багатьом старшим людям пригадується, що життя в „комуністичному рабстві” було кращим, солодшим, безтурботнішим. А дехто із молодих, подібно до Маріам та Аарона, шукає корінь проблеми не в собі, але в інших: винні чи то темношкірі африканці, чи то багаті араби, чи то емігранти, які належать до працелюбних далекосхідних народів, чи то представники інших народів колишньої комуністичної імперії, чи то нащадки тих же Мойсея, Маріам та Аарона.

На жаль, саме в традиційно толерантній в національному та релігійному плані Україні, зокрема у Харкові, останніми роками стали проявляти особливу активність скінгедівські угрупування. І це привертає увагу вже всієї України. Лідери таких профашистських угрупувань мали нагоду не раз вільно озвучувати свою програму і через засоби масової інформації, і через Інтернет, як не раз вони проводили й воєнізовані марші. Головною метою ідеологів руху є досягнення расової чистоти „української нації”. При цьому можливе застосування сили та будь-яких інших методів.

Такий підхід нагадує старий жарт про те, як різні люди відповідають на питання: „Що Ви будете робити, якщо Ваш сусід матиме кращі статки, ніж Ви?” Одні відповідають: „Буду краще працювати, щоб досягти його рівня життя!” Інший: „Хату сусідові спалю!”

Наскільки програма діяльності (та реальна діяльність) скінгедів суперечить Конституції України та нормам цивілізованого права, мають вирішити юристи та правоохоронні органи.

Тут ми слідуємо Голосу Слова Божого, а Святий Дух показує, що расизм чи інші форми націоналізму чи шовінізму, які намагаються вивищуватися за рахунок приниження інших, є антихристиянськими рухами. „Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса! Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися! Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі!” (Гал.3:26-28).

Ісус Христос, правдивий Бог, „умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини... Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерті, і то смерті хресної...” (Филип.2:7-8). Ісус зробив це в конкретний час, за конкретних історичних умов: Він народився трохи більше ніж 2000 років тому в єврейській родині для того, щоб понести провини грішників всього світу: європейців і африканців, азіатів та американців, чоловіків та жінок, бідних і багатих, дорослих і дітей... „Він був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого ” (Рим.4:25). Він помер і воскрес, щоб безкоштовно дарувати нам Небеса – життя вічне із Ним. Він помер для того, щоб гріх не панував над нами. Він помер і воскрес, щоб залишок нашого земного шляху ми жили не для себе, але щоб служили своєму ближньому.

Повернімося до початку наших роздумів над Словом Божим – до історії про дружину Мойсея, яка в одному місці названа ефіопкою, в іншому – мідіянкою (якщо мова йде про одну й ту саму жінку, саме до такої думки і схиляється автор статті). Гортаючи наступні розділи книги Чисел, читаємо про заборону євреям одружуватися із жінками інших народів (зокрема, з моавітянками та з мідіянками). Біблія зберегла для нас описи протистоянь євреїв із цими народами. Певні розділи книги Чисел нехристияни використовують для звинувачення Бога Біблії в жорстокості, часто турбують ці місця і християн.

Певно, накраще Ціппора відома сучасним дітям завдяки мультфільму "Принц Єгипту":))

З погляду ж того, що Мойсей був одружений з мідіянкою, може виникнути питання: „Чи не йде тут мова про „подвійні стандарти”? Чому Мойсею можна мати дружину з цього народу, а іншим не можна?” Біблійні віруючі знають, що на всі такі важкі питання можна знайти відповіді в самих Писаннях.

Заборона Бога на шлюб євреїв із моавськими та мідіянськими „дочками” мала духовну причину. Ці невіруючі жінки приносили з собою поклоніння неправдивим богам. Із Старого Заповіту ми знаємо, що коли євреї були зведені до поклоніння Ваалу і Астарті, то таке поклоніння супроводжувалось розпустою і принесенням у жертву власних немовлят, відповідно, вело до прокляття їх Богом у вічності. Головною ж причиною заборони шлюбу із жінками інших народів, що не сповідували віру в Правдивого Бога, було те, що Господь постановив послати Спасителя для всього людства саме через єврейський народ (насіння Сима, Авраама, Ісака, Якова, Юди, Давида). Саме для цього Бог оберігав залишок істинно віруючих юдеїв (віруючих у прихід Месії, Який є Спасителем від гріха). І дотримання Старозаповітнього церемоніального закону, і заборона на шлюб з тими, хто його не дотримується, мали нагадувати це євреям. А те, що Бог Старого Заповіту не є расистом, ми бачимо на підставі того, що в Божий народ приймали не по крові чи кольору шкіри, але на підставі віри в Єдиного Бога: «Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш – Господь один!» (Повт.Зак.6:4). А ознакою Завіту Бога із Своїм народом було обрізання єврейських хлопчиків на 8-й день (Бут.21:4), чи обрізання необрізаних з якихось причин євреїв та новонавернених з інших народів у тому віці, коли Бог їх приводив до Себе (Бут.17:10,23, Єг.5:2-6).

Що ж стосується того, чому Бог дозволив Мойсею мати дружину мідіянку чи кушитянку, то також ми маємо бути певні, – вона була віруюча в Єдиного Істинного Бога та разом з усіма Старозаповітними віруючими очікувала приходу Месії – Спасителя всього людства. Прямим свідченням цього є й обрізання Ціппорою свого сина (Вихід 4:25-26). Як відомо, обрізання – знак Божої обітниці для Його народу (Бут.17:9-14) – образ Новозаповітного Хрищення (Кол.2:11-15).

Очевидно, нас має засоромити, що багато з іноземців, які мешкають в Україні та Харкові є кращими християнами, аніж чимало корінних громадян. Особливо впадають в око темношкірі привітні чоловіки й жінки, які в неділю йдуть на Службу Божу в напрямку католицьких чи протестантських храмів.

Насправді християни українці мають особливим чином радіти християнам, що прибули з інших країн. Але якщо до нашого міста та країни прибувають люди й інших віросповідань, але при цьому вони є законослухняними громадянами інших країн, чи якщо вони стають громадянами України, тоді ми також мамо ставитися до них з любов'ю. Адже, відповідно до Конституції, наша країна має свободу віросповідання. А відповідно до Слова Божого, Ісус пролив Свою Кров за гріхи всього світу – за гріхи всіх людей з усіх народів. Отже, ми маємо бачити викупленця Христового в будь-якій людині (незалежно від віку, статі, місця народження чи кольору шкіри), бо місіонерська заповідь Христа «йти і начати всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа» (Мт.28:19) також стосується невіруючих з будь-яких народів.

Водночас щодо деяких речей громадяни України також повинні бути вимогливими: має очікуватися, що тимчасові мігранти чи натуралізовані колишні громадяни інших країн (всіх цих людей Біблія називає приходьками) будуть шанобливо ставитися і до державної мови, і до історії, і до традицій українського народу, як також будуть усвідомлювати той факт, що протягом більше ніж тисяча років Україна є християнською. А можливо, саме в Україні ці приходьки зможуть почути Добру Звістку про Ісуса?

Ефіопський євнух - скарбник цариці Кондакі у колісниці

Згадаймо Дії 8:26-40, що оповідають про зустріч диякона Пилипа із ефіопським скопцем – скарбником ефіопської цариці. Саме Пилип пояснив Писання цьому темношкірому іноземцю. І тоді ця багата і впливова на своїй Батьківщині людина пізнала із проповіді Пилипа, що Месія вже прийшов і здійснив Свій викупний труд в Ісусі. І тоді цей мандрівник прийняв Хрищення та поїхав на свою Батьківщину радіючи! А Пилип при цьому залишився благовісником на своїй Батьківщині! Нехай Святий Дух поблагословить нас, справжніх патріотів України, в Христі Ісусі бути такими благовісниками скрізь, де б нас Господь на помістив: чи в Україні, чи в іншій країні!

Сандо Ботічеллі намалював Ціппору в своєму стилі. Певно, він не був прихильником думки, що Ціппора із Виходу та жінка Мойсея кушитка із Чисел 12 - одна й та сама особа:)))

Молитва за дружбу між народами

Отче всіх людей, Який при народженні Свого Сина зіслав святих анголів проголосити добру волю до всіх людей, підтримуй і укріпи дружбу між всіма народами нашої Землі. Всели людям у всьому світі розуміння того, що не дивлячись на їх колір, расу або національні приналежнос­ті, — вони діти Твої, і нехай вони пам'ятають про свою єдність з усім людством.

Настанов політичних лідерів, щоб вони на сво­їх зустрічах дружньо вирішували всі протиріч­чя, які розділяють нації. Нехай любов, яка спо­нукала Твого Сина віддати Своє життя за викуп­лення наше, вкорениться в серцях тих, кому до­вірено керівництво національними справами. Дай їм визнати, що вони несуть відповідальність не лише перед своєю нацією, але також, що особ­ливо важливо, перед Тобою, — Правителем всіх народів. Вони зобов'язані підтримувати мир в міжнародних відносинах, наскшьки це в їх си­лах, для суспільного добробуту.

Благослови всі зусилля зміцнювати дружбу і взаєморозуміння між народами. Нехай люди всюди позбудуться думок, що диктуються наці­ональною гординею і егоїзмом, і простягнуть ру­ку допомоги і братерства людям з інших країн. Спонукай нас визнати власну провину і недолі­ки. Встанови Свою волю серед народів землі. Зроби так, молимо Тебе, в Ім'я Ісуса. Амінь.

Джерело: МІЙ МОЛИТОВНИК