Дорогі брати і сестри!
Парафія «ВСІХ СВЯТИХ» УЛЦ у Харкові рада вітати Вас на сторінці розділу СТАТТІ свого офіційного сайту.
Віктор Хаустов
«ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»:
розповсюдження видань фундації «ЛЮТЕРАНСЬКА СПАДЩИНА» та Українського Біблійного Товариства серед вболівальників під час проведення УЄФА ЄВРО-2012 у Харкові
[Надруковано із скороченнями в часопису УЛЦ «СТЯГ» Число 3 (116) липень-жовтень 2011. – С12-13. ]
Волонтери ЄВРО-2012 перед столиком УЛЦ у Харкові із Християнською літературою
Ще восени минулого року, коли ми планували роботу на 2012 рік, один із членів Ради Громади, який свого часу повністю пройшов курс дияконії, поставив мені як пастирю питання: «Чи варто їхати в червні 2012 року на два тижні для продовження післядипломної освіти до семінарії до Тернополя, коли у Харкові тоді ж плануються матчі УЄФА ЄВРО-2012? Чи не краще цей час використати для євангелізації як серед харків'ян, так і серед українських та закордонних туристів?» Ідея була така: «Літні чверті в семінарії для пастирів проводяться щороку, а чемпіонат Європи з футболу буває раз за все наше земне життя…» Очевидно, брат добре запам'ятав слова професора стосовно того, що пастир не може приймати будь-яких серйозних рішень без погодження з членами Ради Громади (наприклад, «пастир не може купити новий хрест для вівтаря, якщо це рішення не схвалене Радою»), але забув інші слова того ж професора: «Яким чином, брати, ви думаєте підтримувати свого пастиря, щоб він зміг поїхати на літні чверті до семінарії?» Так чи інакше, але я сприйняв рекомендації брата як «голос з неба» і змушений був пожертвувати навчанням в семінарії, водночас радіючи, що вірним УЛЦ у Харкові не байдужий Великий Наказ нашого Господа: «Ідіть і навчіть всі народи…» (Мт.28:19).
Ми планували традиційну для нас євангелізацію – роздавати примірники часопису «ДОБРА ЗВІСТКА» та інші видання фундації «ЛЮТЕРАНСЬКА СПАДЩИНА» із запрошеннями до нашої Церкви. Звісно, ми виявилися не єдиною християнською церквою Харкова, яка збиралася проводити подібні заходи під час ЄВРО-2012. Інші християни також роздавали різноманітні буклети чи проходили вулицями міста із банерами, на яких були написані християнські гасла. Деякі церкви мали фінансову спроможність навіть облаштувати футбольні майданчики для турніру серед дитячих команд та фан-зони для трансляцій півфіналів та фіналу ЄВРО-2012 в тому районі, де знаходиться їхня парафія (заплативши, до речі, кругленьку суму УЄФА за копірайт із урахуванням кожного квадратового дециметра екрану).
Часопис ДОБРА ЗВІСТКА пропонується нідерландським вболівальникам
На зустрічах же пастирів із представниками відділу релігії при Харківській Обласній Державній Адміністрації нам було рекомендовано отримувати дозволи навіть на такі вуличні акції, як роздавання літератури та запрошення до церкви. Хоча законодавство не вимагає цього, наша Громада також звернулась із листом, що інформував муніципалітет Харкова щодо наших планів. Відповідно до законодавства, копія такого листа із даними про його реєстрацію в органах місцевої влади гарантує нам «недоторканність» від правоохоронних органів під час вуличних акцій. Хоча згодом ми отримали офіційну відповідь, у якій чиновник, який відповідає за контакти місцевої влади із об'єднаннями громадян, «не рекомендував» нам євангелізацію: «Беручи до уваги те, що під час проведення фінальної частини чемпіонату Європи ЄВРО-2012 у м. Харкові будуть присутні вболівальники різних віросповідань, християнська література може використовуватися не за цільовим призначенням, що може викликати обурення серед вболівальників-християн. Враховуючи вище викладене, вважаємо проведення даного заходу недоцільним.». Рекомендація «вважати недоцільним» не є забороною, отже, ми не відмовилися від своїх планів. Тим паче, що ми пам'ятаємо реакцію апостолів на заборону синедріону проповідувати Євангеліє: «Розсудіть, чи це справедливе було б перед Богом, щоб слухатись вас більш, як Бога? Бо не можемо ми не казати про те, що ми бачили й чули!» (Дії 4:19-20). Стосовно того, що вболівальників-християн може ображати «нецільове використання» християнської літератури, то справжні християни, які свідчать, самі стикаються із ненавистю світу та добре розуміють реакцію невіруючих, що є духовно мертвими та дітьми гніву (Еф.2:1-3). Але християни також розуміють, що невіруючий ніколи не прийде до спасіння сам, вони розуміють, що спасає тільки Бог через Своє Слово. Отже, завдання християн – надати можливість невіруючим почути голос Божий.
Ми також отримали особливе благословення для проведення вуличних євангелізацій саме під час футбольного турніру у вигляді видання Українського Біблійного Товариства. УБТ підготувало для розповсюдження вулицями та площами міст, які приймали ЄВРО-2012, Євангеліє від Івана із християнськими свідченням всесвітньо відомих футболістів: бразильців Кака, Лусіо, Едмілсона, іспанця Марко Сенни та італійця Ніколи Легратальє.
Видання має зручний формат та привертає увагу вболівальників яскравим оформленням. А коли невіруючі вболівальники бачать на обкладинці та світлинах всередині книжечки найвідоміших зірок футболу, які є практикуючими християнами, тоді ці фани буквально не ймуть віри власним очам. І тут доречними є християнські свідчення самих футболістів.
Одне з таких свідчень належить Кака – гравцю збірної Бразилії та клубів «Мілан» і «Реал Мадрид». До колекції його нагород належать КУБОК СВІТУ-2002, КУБОК КОНФЕДЕРАЦІЙ, КУБОК ЛІГИ ЧЕМПІОНІВ УЄФА, СУПЕРКУБОК УЄФА, а також призи різних років у «індивідуальних» категоріях: кращому гравцю Бразилії, Італії та Європи (ЗОЛОТИЙ М'ЯЧ), а 2007-го року Кака був визнаний і кращим гравцем світу.
Цей великий спортсмен говорить: «Моя сім’я і моя віра в Бога є речами, які справді мають значення в моєму житті… Якби в ньому не було Бога, то воно б точно не було таким, як зараз! Мене назвали найкращим футбольним гравцем світу. Це велика честь для мене. Але найбільша честь – служити Ісусу Христу, тому що Він дає мені надію.»[1] На бутсах Кака вишита фраза: «Ісус на першому місці».
Інший бразилець, що тривалий час був капітаном своєї збірної, центральний захисник Лусіо, також є чемпіоном світу 2002 року і володарем чисельних клубних та індивідуальних трофеїв, говорить: «Коли я став християнином, це повністю мене змінило. До цього в моєму житті панував цілковитий безлад.» Тепер, маючи успіх в житті і спорті, Лусіо свідчить: «Слава проходить, а всі гроші світу не можуть забезпечити справжнє щастя в житті. Це можливо тільки тоді, коли ти є частиною Божої сім’ї… Ісус – мій найкращий друг і постійний супутник. Він – вірний і завжди поруч зі мною, чи це біль поразки, чи несамовита радість перемоги. Він буде зі мною, навіть коли всі забудуть моє ім’я.»[2] На майці, яку носить Лусіо під футболкою, написано: «Я люблю Ісуса». Часто гравці, забивши гол, скидають свою футболку, демонструючи свій оголений торс, за що отримують жовту картку від арбітра. Лусіо ж, забивши гол, скидає тільки верхню футболку, свідчачи про Спасителя.
Півзахисник Едмілсон, чемпіон світу 2002р., гравець таких клубів, як «Ліон» та «Барселона», говорить про Святе Письмо: «Біблія – це наша інструкція. Якщо ти втратив керунок у житті, тобі слід її читати. Я читаю її тому що це слова, натхнені Богом… Ти можеш читати одні й ті ж слова кожного дня 10, 15 разів, і кожного разу ти знаходитимеш новий зміст, кожного дня Бог по-іншому промовлятиме до тебе.».[3]
Маючи це чудове тематичне видання та часописи «ДОБРА ЗВІСТКА», зокрема англійською мовою, ми також мали плани щодо проведення Служби Божої англійською для європейських фанів. Сподівалися вірні УЛЦ у Харкові на те, що іноземці можуть завітати на служіння, бо в Харкові, крім збірних Нідерландів та Португалії, також грали датчани та німці, які традиційно вважаються «лютеранськими» націями. Але тут доречно знову звернутися до свідчення італійського футболіста Ніколи Легротальє, який говорить, що, незважаючи на те, що його батьки були віруючими, він християнином став не відразу: «У Бога немає онуків, а є лише діти»[4]. Виявилось, що більшість європейських фанів, які прибули до Харкова, на жаль, не були дітьми Божими. Мало того, що на заплановані дві англійські Служби Божі ніхто не прийшов, але ми також відчули більшу ворожість до Божого Слова від багатьох із них під час розповсюдження християнської літератури, ніж традиційно зустрічаємо під час євангелізації серед українців. Можливо, це пов'язано із специфічністю самої аудиторії фанів. Можливо, це є ще одним підтвердженням кризового стану християнства в Західній Європі.
Наведу кілька прикладів. Зауважу при цьому, що ми переважно спілкувалися із голландськими та датськими вболівальниками.
Нідерландці перед першим матчем у Харкові. Деякі члени Громади ВСІХ СВЯТИХ пов'язали ганебний виступ блискучої нідерландської команди на ЄВРО-2012 саме із ворожим ставленням до євангелізації :)? чи :(?
Величезна частина фанів просто ввічливо відмовлялась (що мало чим відрізняється від реакції пересічних харків'ян). Інколи вони коментували свої відмови. Найцікавішою була ввічлива відповідь датчан: «Ми не католики». Один голландець пояснив, що він належить до одного із східних віросповідань (як ми зрозуміли, до одного із буддистських чи «нью-ейджівських» культів).
Цікавою була сцена біля так званого «Посольства датських фанів» – ділянки в центрі міста, на якій розташовувались столики та стільці із атрибутикою збірної Данії. Коли наш брат і наша сестра поклали туди кілька примірників англомовних християнських журналів, то згодом датчанка попрохала їх забрати назад, бо вони почали збирати свої речі, щоб іти на матч. При цьому пані не приховувала своєї зневаги до Христа. І ось якась українка, що проходила повз, побачивши яскравий християнський журнал, який «віддають просто так», схопила його і, радіючи, пішла. І тут зневага на обличчі датчанки змінилась на суміш тієї ж зневаги із подивом: «Невже в цій відсталій країні хтось вірить у таке?» Приблизно в цей же час на мою пропозицію взяти християнський часопис, один голландець показав на Розп'яття нашого Господа на обкладинці та іронічно спитав, певно, розраховуючи на реакцію товаришів: «Невже ТАК виглядає добра новина?»
Згодом на запрошення взяти християнську літературу датчанин помахав у 5-ти сантиметрах від мого обличчя маскою, що була розфарбована в кольори національного прапора, кричачи: «Ми вільні!» Питання: «Вільні від Кого і від чого? – Вільні від Христа? Вільні від Праведності? Вільні від Істини? Вільні від моралі? Вільні від сумління? Вільні від історії і традицій свого народу? – Вільні від форми національного прапора, який, як відомо, являє собою білий хрест на червоному тлі?» Очевидно, цей датський уболівальник був свідомим антихристиянином, бо його маска хоча й була розфарбована в біло-червоні кольори, але їх поєднання не утворювало хреста…
Останній випадок: сестра запропонувала голландцю «ДОБРУ ЗВІСТКУ». Він її взяв, подивився на сестру із неприхованою люттю, стримався від того, щоб кинути журнал жінці в обличчя та з усього маху жбурнув його під ноги.
Згодом один із братів, який брав участь у євангелізації, пояснив повне фіаско збірної Нідерландів, що була однією із фаворитів чемпіонату, саме особливо негативним ставленням фанів до Слова Божого. На мій коментар, що датчани не виглядали набагато кращими, брат відповів: «Все ж таки датчани дещо брали і читали…» І справді, на одній із світлин ви також можете побачити датських фанів, які тримають розгорнутою «ДОБРУ ЗВІСТКУ» №8 на тему «Віра».
Типові данські вболівальники із пляшками пива
Незважаючи на деякі негативні випадки, загалом протягом проведення ЄВРО-2012 ми розповсюдили у Харкові по кілька сотень видань УБТ (НОВИЙ ЗАПОВІТ у перекладі Р.Турконяка, спеціальні видання для молоді: «ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ» (українською та російською) і «КТО ТЫ?» (Євангелія від Марка російською у вигляді інструкції «для життя молодої людини») та видань фундації «ЛЮТЕРАНСЬКА СПАДЩИНА».
Нетипові данські вболівальники, які тримають часопис ДОБРА ЗВІСТКА
Ми мали багато цікавого спілкування із уболівальниками та із перехожими, які були далекі від футболу. Відбулися дискусії із переконаними атеїстами, із Свідками Єгови. Було і неприховане здивування деяких невіруючих уболівальників, були й теплі зустрічі з іншими християнами. Особливий контраст щодо ставлення до Божого Слова у порівнянні із реакцією фанів із Західної Європи створили дві зустрічі із іноземцями, які були щирими християнами, але походили з інших частин світу. Перша зустріч була із темношкірим африканцем, а друга – із подружжям, яке, очевидно, походило із Індії чи із однієї з сусідніх країн… Християни із задоволенням брали видання для поширення у своїх місцевих громадах. На прохання персоналу УБТ ми пропонували перехожим (зазвичай тим, які не були членами церков, але зацікавилися Євангелієм) сфотографуватися із виданням «ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ», і дехто із радістю погоджувався.
Останнім позитивним акордом стала дружня зустріч із двома харків'янами, яку відображує фото на пам'ять (світлина на початку сттатті). Вони не знали один одного, а у фіналі ЄВРО-2012 уболівали за різні команди: один – за Іспанію, інший – за Італію. Це знайомство відбулося буквально за годину до початку фінального матчу біля фан-зони на найбільшій в Європі площі – площі Свободи. Отже, нехай українці та харків'яни (звісно, як і західні європейці та й увесь світ) справді будуть вільні – але вільні від гріха, диявола та смерті. Господь говорить: «Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете, і пізнаєте правду, – а правда вас вільними зробить!» (Ів.8:31-32).
Ми пропонуємо кілька світлин, на яких ви можете побачити, яким чином розповсюджувалися ці видання вірними Громади ВСІХ СВЯТИХ УЛЦ у Харкові.
[1] ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ. Євангеліє від Івана зі свідченнями всесвітньовідомих футболістів. – Українське Біблійне Товариство. – К. – 2012. – с. 5.
[2] ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ. Євангеліє від Івана зі свідченнями всесвітньовідомих футболістів. – Українське Біблійне Товариство. – К. – 2012. – с. 8-9.
[3] ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ. Євангеліє від Івана зі свідченнями всесвітньовідомих футболістів. – Українське Біблійне Товариство. – К. – 2012. – с. 12.
[4] ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ. Євангеліє від Івана зі свідченнями всесвітньовідомих футболістів. – Українське Біблійне Товариство. – К. – 2012. – с. 16.
На цій сторінці Ви можете ознайомитися із статтями, які написані пастором, членами парафії ВСІХ СВЯТИХ УЛЦ у Харкові або нашими друзями про нас. Також тут часом розміщені інтерв’ю із служителями чи нашими братами і сестрами.
Тематика статей – переважно богословська, часом – суспільно-політична чи будь-яка інша, але обов’язковим є погляд на певну проблему через призму Слова Божого. Інколи ми розміщуємо тут і певні інформаційні статті, що стосуються служінь чи подій у нашій парафії, але, на нашу думку, ці тексти відрізняються постановкою якихось ширших питань, ніж звичайні повідомлення, що виставляються у відповідному розділі НОВИН.
Також ми вважаємо за доцільне продублювати нижче посилання на ІНШІ ДЖЕРЕЛА, де ми вміщаємо ланки на статті, які були написані іншими конфесійними лютеранами чи перебувають у злагоді із здоровою доктриною (повний список посилань Ви можете знайти на сторінці КОРИСНІ ДЖЕРЕЛА нашого сайту).
Пастир Віктор Хаустов