21 серпня: Йов 1:1-3:26, 1Коринтян 14:1-17,  Псалом 36(37):12-29 (РСП, NIV: 37:12-29), Приповісті 21:25-26

1Коринтян 14:1-17:

Филипп де Шампань (1602-1674). Святий Павло.

14:1 Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше щоб пророкувати.

 2 Як говорить хто чужою мовою, той не людям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне.

 3 А хто пророкує, той людям говорить на збудування, і на умовлення, і на розраду.

 4 Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує.

Фра Беато Анже́ліко (1395-1455). Святий Петро проповідує в присутності Святого Марка. 

 5 Я ж хочу, щоб мовами говорили всі, а ліпше щоб пророкували: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будувалася Церква.

 6 А тепер, як прийду я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожиток зроблю, коли не поясню вам чи то відкриттям, чи знанням, чи пророцтвом, чи наукою?

Carlo Saraceni (1579-1620). Свята Цецілія та ангол. 

 7 Бо навіть і речі бездушні, що звук видають, як сопілка чи лютня, коли б не видавали вони різних звуків, як пізнати б тоді, що бринить або грає?

 8 Бо коли сурма звук невиразний дає, хто до бою готовитись буде?

 9 Так і ви, коли мовою не подасте зрозумілого слова, як пізнати, що кажете? Ви говоритимете на вітер!

Emilio Longoni (1859-1932). Натюрмот зі скрипкою та квітами. 

 10 Як багато, наприклад, різних мов є на світі, і жадна з них не без значення!

 11 І коли я не знатиму значення слів, то я буду чужинцем промовцеві, і промовець чужинцем мені.

 12 Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, дбайте, щоб збагачуватись через них на збудування Церкви!

 13 Ось тому, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти.

Филипп де Шампань (1602-1674). Королева Анна Австрійська з родиною, Пресвятою Трійцею та Святим Бенедиктом 

 14 Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без плоду!

 15 Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом.

 16 Бо коли благословлятимеш духом, то як той, що займає місце простої людини, промовить амінь на подяку твою? Не знає бо він, що ти кажеш.

 17 Ти дякуєш добре, але не будується інший.

Псалом 36(37):12-29 (РСП, NIV: 37:12-29):

 12 Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрегоче на нього своїми зубами,

 13 та Господь посміється із нього, бачить бо Він, що наближується його день!

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Цар Давид.

 14 Безбожні меча добувають та лука свого натягають, щоб звалити нужденного й бідного, щоб порізати людей простої дороги,

 15 та ввійде їхній меч до їхнього власного серця, і поламані будуть їхні луки!

 16 Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,

 17 бо зламані будуть рамена безбожних, а справедливих Господь підпирає!

 18 Знає Господь дні невинних, а їхня спадщина пробуде навіки,

 19 за лихоліття не будуть вони посоромлені, і за днів голоду ситими будуть.

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Давид грає на арфі.

 20 Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, заникнуть, у димі заникнуть вони!

 21 Позичає безбожний і не віддає, а праведний милість висвідчує та роздає,

 22 бо благословенні від Нього вспадкують землю, а прокляті від Нього понищені будуть!

 23 Від Господа кроки людини побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;

 24 коли ж упаде, то не буде покинена, бо руку її підпирає Господь.

 25 Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.

 26 Кожен день виявляє він милість та позичає, і над потомством його благословення.

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Старий Давид грає на арфі.

 27 Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!

 28 Бо любить Господь справедливість, і Він богобійних Своїх не покине, вони будуть навіки бережені, а насіння безбожних загине!

 29 Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній.

Приповісті 21:25-26:

Пітер Брейгель Старший (1525-1569). Країна лежнів.

 25 Пожадання лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити,

 26 він кожного дня пожадливо жадає, а справедливий дає та не жалує.

Пітер Брейгель Молодший (1564-1638). Сім вчинків Милостині.

Йов 1:1-3:26:

Йов. Північно-російська ікона 17 століття. Земля Уц - розташування дискутабельне, один із варіантів - Едом.

1:1 Був чоловік у країні Уц, на ім'я йому Йов. І був чоловік цей невинний та праведний, і він Бога боявся, а від злого втікав.

 2 І народилися йому семеро синів та три дочки.

Вільям Блейк (1757-1827). Йов та його діти.

 3 А маєток його був: сім тисяч худоби дрібної, і три тисячі верблюдів, і п'ять сотень пар худоби великої, і п'ять сотень ослиць та дуже багато рабів. І був цей чоловік більший від усіх синів сходу.

 4 А сини його ходили один до одного, і справляли гостину в домі того, чий був день. І посилали вони, і кликали трьох своїх сестер, щоб їсти та пити із ними. 

 5 І бувало, як миналося коло бенкетних днів, то Йов посилав за дітьми й освячував їх, і вставав він рано вранці, і приносив цілопалення за числом їх усіх, бо Йов казав: Може згрішили сини мої, і зневажили Бога в серці своєму. Так робив Йов по всі дні.

 6 І сталося одного дня, і поприходили Божі сини, щоб стати при Господі. І прийшов поміж ними й сатана.  

Коррадо Джаквінто (1703-1766). Диявол перед Господом. 

 7 І сказав Господь до сатани: Звідки ти йдеш? А сатана відповів Господеві й сказав: Я мандрував по землі та й перейшов її.

 8 І сказав Господь до сатани: Чи звернув ти увагу на раба Мого Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає.

 9 І відповів сатана Господеві й сказав: Чи ж Йов дармо боїться Бога?

Вільям Блейк (1757-1827). Сатана перд Богом та родина Йова. Сатана побивє дітей Йова.

 10 Чи ж Ти не забезпечив його, і дім його, і все, що його? Чин його рук Ти поблагословив, а маєток його поширився по краю.

 11 Але простягни тільки руку Свою, і доторкнися до всього, що його, чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?

 12 І сказав Господь до сатани: Ось усе, що його, у твоїй руці, тільки на нього самого не простягай своєї руки! І пішов сатана від лиця Господнього.

Вільям Блейк (1757-1827). Вісник горя для Йова.

 13 І сталося одного дня, коли сини його та дочки його їли та вино пили в домі свого первородженого брата,

 14 то прибіг до Йова посланець та й сказав: Худоба велика орала, а ослиці паслися при них.

Bartolo di Fredi, also Manfredi de Battilori (1330-1410). Пограбування черід та вбивство людей Йова.

 15 Аж тут напали сабеї й позабирали їх, а слуг повбивали вістрям меча. І втік тільки я сам, щоб донести тобі... 

 16 Він ще говорив, аж прибігає інший та й каже: З неба спав Божий огонь, і спалив отару та слуг, та й пожер їх... А втік тільки я сам, щоб донести тобі... 

Джеймс Тіссо (1836-1902). Вісник горя для Йова. 

 17 Він ще говорив, аж біжить ще інший та й каже: Халдеї поділилися на три відділи, і напали на верблюдів, та й позабирали їх, а слуг повбивали вістрям меча... І втік тільки я сам, щоб донести тобі...

Bartolo di Fredi, also Manfredi de Battilori (1330-1410). загибіль дітей Йова.

 18 Поки він говорив, аж надбігає ще інший та й каже: Сини твої та дочки твої їли та вино пили в домі свого первородженого брата.

 19 Аж раптово надійшов великий вітер з боку пустині, та й ударив на чотири роги дому, і він упав на юнаків, і вони повмирали... І втік тільки я сам, щоб донести тобі...

Юліус Шнорр фон Карольсфельд (1794-1872). Біди Йова.

 20 І встав Йов, і роздер плаща свого, й обстриг свою голову, та й упав на землю, і поклонився,

 21 та й сказав: Я вийшов нагий із утроби матері своєї, і нагий повернусь туди, в землю! Господь дав, і Господь узяв... Нехай буде благословенне Господнє Ім'я!

 22 При всьому цьому Йов не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного!

Гюстав Доре (1832-1883). Йов узнає про загибіль майна та дітей.

2:1 І сталося одного дня, і поприходили Божі сини, щоб стати перед Господом: і прийшов також сатана поміж ними, щоб стати перед Господом.

 2 І сказав Господь до сатани: Звідки ти йдеш? А сатана відповів Господеві й сказав:

 3 І сказав Господь до сатани: Чи звернув ти увагу на раба Мого Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, який Бога боїться, а від злого втікає. І він ще тримається міцно в своїй невинності, а ти намовляв був Мене на нього, щоб без приводу його зруйнувати...

Вільям Блейк (1757-1827). Сатану ударяє Йова.

 4 І відповів сатана Господеві й сказав: Шкіра за шкіру, і все, що хто має, віддасть він за душу свою.

 5 Але простягни но Ти руку Свою, і доторкнись до костей його та до тіла його, чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?

 6 І сказав Господь до сатани: Ось він у руці твоїй, тільки душу його бережи!

 7 І вийшов сатана від лиця Господнього, та й ударив Йова злим гнояком від стопи ноги його аж до його черепа...

Вільям Блейк (1757-1827). Сатана, що вдарив Йова гнояками.

 8 А той узяв собі черепка, щоб шкребти себе. І він сидів серед попелу...

 9 І сказала йому його жінка: Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй? Прокляни Бога і помреш!...

Georges de La Tour (1593–1652). Дружина зневажає Йова.

 10 А він до неї відказав: Ти говориш отак, як говорить яка з божевільних!... Чи ж ми будем приймати від Бога добре, а злого не приймем? При всьому тому Йов не згрішив своїми устами...

 11 І почули троє приятелів Йовових про все те нещастя, що прийшло на нього, і поприходили кожен з місця свого: теманянин Еліфаз, шух'янин Біддад та нааматянин Цофар. І вмовилися вони прийти разом, щоб похитати головою над ним та потішити його.

Альбрехт Дюрер (1471-1528). Йов та його дружина.

 12 І звели вони здалека очі свої, і не пізнали його... І піднесли вони голос свій, та й заголосили, і роздерли кожен одежу свою, і кидали порох над своїми головами аж до неба...

 13 І сиділи вони з ним на землі сім день та сім ночей, і ніхто не промовив до нього ні слова, бо вони бачили, що біль його вельми великий...

3:1 По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день народження.

Вільям Блейк (1757-1827). Друзі прийшли потішити Йова.

 2 І Йов заговорив та й сказав:

 3 Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: Зачавсь чоловік!

 4 Нехай стане цей день темнотою, нехай Бог з висоти не згадає його, і нехай не являється світло над ним!...

 5 Бодай темрява й морок його заступили, бодай хмара над ним пробувала, бодай темнощі денні лякали його!...

 6 Оця ніч бодай темність її обгорнула, нехай у днях року не буде названа вона, хай не ввійде вона в число місяців!...

 7 Тож ця ніч нехай буде самітна, хай не прийде до неї співання!

Ілля Рєпін (1844-1930). Йов та його друзі.

 8 Бодай її ті проклинали, що день проклинають, що левіятана готові збудити!

 9 Хай потемніють зорі поранку її, нехай має надію на світло й не буде його, і хай вона не побачить тремтячих повік зорі ранньої,

 10 бо вона не замкнула дверей нутра матернього, і не сховала страждання з очей моїх!...

 11 Чому я не згинув в утробі? Як вийшов, із нутра то чому я не вмер?

Карл Брюллов (1799-1852). Італійка, що очікує дитину. 

 12 Чого прийняли ті коліна мене? І нащо ті перса, які я був ссав?

 13 Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочинок

 14 з царями та з земними радниками, що гробниці будують собі,

 15 або із князями, що золото мали, що доми свої сріблом наповнювали!...

Карл Брюллов (1799-1852). Італійка з дитиною. Васілій Пєров (1833-1882). Богоматір із Спасителем біля життєвого моря.

 16 Або чом я не ставсь недоноском прихованим, немов ті немовлята, що світла не бачили?

 17 Там же безбожники перестають докучати, і спочивають там змученосилі,

 18 разом з тим мають спокій ув'язнені, вони не почують вже крику гнобителя!...

 19 Малий та великий там рівні, а раб вільний від пана свого...

Карл Брюллов (1799-1852). Мати, що прокидається від плачу дитини

 20 І нащо Він струдженому дає світло, і життя гіркодухим,

 21 що вичікують смерти й немає її, що її відкопали б, як скарби заховані,

 22 тим, що радісно тішилися б, веселились, коли б знайшли гроба,

 23 мужчині, якому дорога закрита, що Бог тінню закрив перед ним?... 

Леон Бонна (1833-1922). Йов.

 24 Бо зідхання моє випереджує хліб мій, а зойки мої полились, як вода,

 25 бо страх, що його я жахався, до мене прибув, і чого я боявся прийшло те мені...

 26 Не знав я спокою й не був втихомирений, і я не відпочив, та нещастя прийшло!...

Джеймс Тіссо (1836-1902). Йов та його друзі.