Конференція з нагоди 100-ї річниці загальноосвітньої школи в селищі Липці

22 травня пастор Громади Віктор Хаустов та сестра Тетяна Романівна Сергієнко взяли участь у конференції, присвяченій 100-річчю загальноосвітньої школи в селищі Липці Харківського району. Ініціатором проведення конференції виступила сестра Світлана Хаустова, вчитель української мови та літератури, що підготувала й велику частину матеріалу.

На світлинах ви можете бачити, як пастор Віктор презентує видання НОВОГО ЗАВІТУ в перекладі Р.Турконяка та передає директору школи Дубиніній Світлані Іванівні примірники цього перекладу та візитні картки Біблійного Товариства. Загалом було передано 60 примірників НОВОГО ЗАВІТУ. В школі ж зараз навчається 200 дітей. Тобто, тепер тут є добра нагода як для самостійного вивчення Письма дітьми, так і для започаткування курсу Християнської етики.

Сестра ж Тетяна Романівна Сергієнко під час свого виступу поділилася спогадами про роботу в школі на початку 50-х років минулого століття. Також сестра презентувала свої рушники, що вишивала протягом кількох останніх десятиліть.

Доповіді учнів були присвячені історії села та школи. Особливо цікавими з погляду християнського були доповіді, що підготовлені під керівництвом сестри Світлани Хаустової. Одна з них була присвячена перебуванню Григорія Сковороди в Липцях у 1775 р., коли тут були створені найвагоміші філософські діалоги „Кольцо” та „Алфавіт або Буквар мира”. У доповіді наголошено на тому, що в основу своєї філософії Григорій Савич поклав Біблійну доктрину. Низка презентацій була присвячена історії церков в селах Липці (всі 3 зруйновані за часів більшовиків), в селі Борщовому та в селі Черкаські Тишки (Храм Різдва Богородиці, що збудований видатним архітектором доби класицизму Євгеном Васильєвим 1830 року та іконостас якого писав Ілля Рєпін 1867 року; на жаль, баня церкви зруйнована, а з іконостасу збереглося тільки 2 образи, що нині експонуються в Харківському художньому музеї). Ще одна доповідь була присвячена праці Рєпіна над полотном „Микола Мірлікійський визволяє від страти трьох невинно засуджених”. Цю картину великий художник писав для монастиря, що був у сусідньому селі Стрілечому. Було створено 3 варіанти. Один із них зберігається у РУССКОМ МУЗЕЕ в Петербурзі, інший – в Музеї Російського мистецтва в Києві, а третій, що до середини 30-х висів у монастирській трапезній, зараз зберігається у Харківському художньому музеї.

Сестра Світлана Хаустова також запросила на конференцію Ольгу Йосипівну Денисенко – мистецтвознавця, зав. відділом дореволюційного українського та російського мистецтва Харківського Художнього музею, члена спілки Художників України. Ольга Йосипівна підготувала мистецтвознавчий опис будівлі Липецької загальноосвітньої школи, та презентувала його дуже цікавим чином для широкої аудиторії, що зазвичай далека від аналізу архітектурних форм. Ця споруда архітектора Величка, тоді – міського архітектора Харкова (він також відомий багатьма цікавими будівлями міста), виконана в стилі українського стилю початку ХХ ст. Харків вважається столицею цього стилю, найбільш відомі будинки, виконані в українському стилі, це споруда Харківського Художнього училища (нині – Академія дизайну) та колишній будинок Полтавського земства (нині – краєзнавчий музей).

На конференції було чимало інших цікавих доповідей, що почули учні, вчителі та гості (включаючи представників райдержадміністрації, зав. районного відділу освіті, науковців, журналістів та учнів та педагогів із сусідніх шкіл району).

По результатам конференції з'явилася низка статей в місцевій пресі (найбільше матеріалу вміщено у газеті ТРИБУНА ТРУДЯЩИХ за 28 травня 2008 року). Весь хід конференції також задокументовано на відео.