Проповідь п.В.Хаустова Івана 21:1-14 ЛОВИТВА РИБИ З ГОСПОДОМ (на 3-тю неділю по Великодню)

2009-05-10-UA-Проповідь п. В.Хаустова - SerІвана 21 1-14 #012-1-ЛОВИТВА РИБИ З ГОСПОДОМ

3-та неділя по Великодню.

Тернопіль, Громада Св.Івана та Якова. 15 травня 2005р.

Харків, Громада Всіх Святих. 10 травня 2009р.(№012-1) 

СЛУХАТИ АУДІО проповідь

Джеймс Тіссо (1836-1902). Ісус втретє з'являється учням над морем Тіверіядським по Своєму Воскресінню.

Івана 21:1-14

 1 Після цього з'явивсь Ісус знов Своїм учням над морем Тіверіядським. А з'явився отак.

 2 Укупі були Симон Петро, і Хома, званий Близнюк, і Нафанаїл, із Кани Галілейської, і обидва сини Зеведеєві, і двоє інших із учнів Його.

 3 Говорить їм Симон Петро: Піду риби вловити. Вони кажуть до нього: І ми підемо з тобою. І пішли вони, і всіли до човна. Та ночі тієї нічого вони не вловили.

 4 А як ранок настав, то Ісус став над берегом, але учні не знали, що то був Ісус.

 5 Ісус тоді каже до них: Чи не маєте, діти, якоїсь поживи? Ні, вони відказали.

 6 А Він їм сказав: Закиньте невода праворуч від човна, то й знайдете! Вони кинули, і вже не могли його витягнути із-за безлічі риби...

 7 Тоді учень, якого любив був Ісус, говорить Петрові: Це ж Господь!... А Симон Петро, як зачув, що Господь то, накинув на себе одежину, бо він був нагий, та й кинувся в море...

 8 Інші ж учні, що були недалеко від берега якихсь ліктів із двісті припливли човником, тягнучи невода з рибою.

 9 А коли вони вийшли на землю, то бачать розложений жар, а на нім рибу й хліб.

 10 Ісус каже до них: Принесіть тієї риби, що оце ви вловили!

 11 Пішов Симон Петро та й на землю витягнув невода, повного риби великої, сто п'ятдесят три. І хоч стільки було її, не продерся проте невід.

 12 Ісус каже до учнів: Ідіть, снідайте! А з учнів ніхто не наважився спитати Його: Хто Ти такий? Бо знали вони, що Господь то...

 13 Тож підходить Ісус, бере хліб і дає їм, так само ж і рибу.

 14 Це вже втретє з'явився Ісус Своїм учням, як із мертвих воскрес.

Інші читання: Дії 9:1-19, Об’явлення 5:1-14. 

Якопо Тінторетто (1518-1594). Ловитва риби на Галілеському морі.

Благодать вам та мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

     Божим Словом, яке ми сьогодні будемо розглядати, є читання із Євангелія: розповідь апостола Івана про те, як наш Господь Ісус Христос втретє після Свого Воскресіння з’явився учням на Тіверіядському озері.

     Але спочатку давайте встановимо ширший біблійний контекст у якому нам будуть більш зрозумілими сьогоднішні 14 віршів. Це два останніх розділи Євангелія від Івана та два перших розділи Дій Святих Апостолів.

     Отже, євангеліст Іван у попередньому розділі спочатку говорить про Воскресіння Христа та про Його з’явлення Марії Магдалині, потім про появу перед учнями в кімнаті із зачиненими дверима, ще трохи далі про з’явлення перед учнями через тиждень вже у присутності Хоми.

Benjamin West (1738-1820). Увірування Хоми.

     У віршах, що йдуть за нашим сьогоднішнім текстом, Іван розповідає, як Господь пробачає апостолу Петру відступництво та відновлює його на посаді пастиря. А Святий Лука на початку книги Дій ніби продовжує цю розповідь. Лука говорить про Вознесіння Ісуса, про сходження Святого Духа на апостолів, передає зміст проповіді Петра та описує вражаючі наслідки цього проповідування.

     Ну а зараз повернемося безпосередньо до наших віршів. 

Emilio Ocón y Rivas (1845-1904). Приготування до ловитви риби.

     Перше, що привертає увагу, так це документальна точність оповідання та насиченість його побутовими подробицями. Святий Іван говорить про місце дії – Тіверіядське  озеро. Потім він дає точну кількість учнів – сім, та майже всіх їх називає по іменам. Бачимо тут, зокрема, і Петра, і Хому, і Зеведеєвих синів: самого оповідача – апостола Івана, та його брата Якова. (До речі, саме імена цих учнів Христових носить ця громада – громада Св. Івана та Якова.) У подальшому ж оповіданні також бачимо точність у описі інших обставин: за порадою Ісуса невід закидають саме праворуч від човна, потім говориться про конкретну відстань на якій човник був від берега – “десь ліктів із 200”, перераховується навіть точна кількість вловленої риби – 153 рибини, а у кінці уривку підкреслюється найголовніше: “Це вже втретє з’явився Ісус Своїм учням, як із мертвих воскрес”.

Грег Ольсен (1958). Ісус на березі Тіверіядського моря.

     Отже, на цей момент всі учні вже певно знали про Воскресіння нашого Господа. І ми бачимо сімох учнів, що перебували на березі Галілейського моря. Ми знаємо, що багато із них до покликання Ісусом були рибалками. І на березі моря вони зараз також не відпочивали, вони добували собі свій щоденний хліб – тобто, рибалили.      Ініціативний Петро починає, говорячи: “Піду рибу вловити”. Товариші приєднуються до нього, всі сідають у човен, рибалять протягом всієї ночі – і що? – Вони нічого не вловили. Уявляю їхнє розчарування. До речі, про подібну ситуацію ми вже читали. Св. Лука у 5-му розділі свого Євангелія говорить про іншу ловитву риби. Петро, Яків та Іван також важко працювали всю ніч – найкращу пору для рибальства, але нічого не піймали. Тоді їм на допомогу прийшов Ісус. Він порадив їм попливти на глибину і там ловити. І тоді сіті переповнились та навіть порвалися від величезної кількості риби.

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Чудова ловитва риби на Генисаретському озері.

     Тепер Ісус знов поруч, на березі. Але учні не впізнають Його. Вони не очікують бачити Господа, а відстань від човна до берега достатньо велика. Отже, Ісус їм здається якоюсь незнайомою людиною. Наш же Господь не застосовує тут Своїх Божественних можливостей: Він не опиняється чудовим чином у човні (так, як за два тижні до цього опинився в кімнаті із зачиненими дверима); Він не приходить по воді до човна, так, як Він робив це раніше. Він просто стоїть на березі, як звичайна людина, звертається так, як зазвичай звертаються старші люди навіть до дорослих людей: “Дітки”.

Грег Ольсен (1958). Закиньте свої сіті праворуч!

     І Він, певно, голосно гукає за звичаєм місцевих рибалок (адже відстань 200 ліктів – це метрів 100, далеченько): “Гей, діти, чи не піймали чогось? Чи є щось поїсти?” Уявіть, як неприємно було признаватися рибалкам у своїй невдачі. Але вони чемно відповідають: “Ні, нічого не піймали”. А потім вони, за Ісусовою порадою, закидають сіть праворуч від човна. І одразу ж піймали велику кількість риби! І тут Іван, улюблений учень Христа, здогадався, Хто їм допоміг! Певно, йому пригадався попередній лов, тоді, коли Ісус також наповнив їхні сіті та пообіцяв зробити їх ловцями людей. Іван говорить Петру: “Це ж Господь!” І запальний Петро не може чекати, накинувши на себе одяг, він кидається в озеро та пливе до Господа.

Sebastiano Ricci (1659-1734). Чудесна ловитва риби на Генісаретському озері.

     На березі учні бачать розкладений жар, рибу та хліб. Ісус наказує їм принести тієї риби, що вони вловили. Точніше буде сказати, що це та риба, якою сам Господь наповнив сіть. Улов складається із 153 рибин. Я читав, як люди будують цілі теорії навколо цього епізоду із Євангелія та числа 153. Вони роздумують: “Що це може означати?” Є ціла наука про цифри, про приховане значення різних чисел. Але це число погано вкладається у такі розрахунки. Воно якесь не кругле – не 100 і не 200, не 77 і не 666. Це число наче нічого не означає. Але схоже, що тут все значно простіше – просто в сіть потрапило саме 153 великі рибини. Зазвичай рибалки люблять вихвалятися розміром чи кількістю свого улову.

Рибалка, що хвалиться розміром риби. Невідомий автор.

     Іноді ми сміємося над ними та над їхніми перебільшеннями, говоримо про мисливські побрехеньки чи рибальські історії. Тепер же рибалки мають змогу сфотографувати вдалий улов. Елітні рибалки-спортсмени фотографуються чи знімають себе на відео поруч із такою здобиччю як акула чи риба-меч. Не забуваймо, що святий Іван також був причетним до цього великого улову. Схоже, він знайшов ще більш вдалий спосіб засвідчити свій рибальський успіх, аніж фото. Я не буду наполягати на цьому, бо Біблія, не коментуючи, нам просто говорить про кількість спійманої риби. Але, справді, це схоже на фіксацію факту, чи не так? І Іван записав це як одну із документальних подробиць про третє з’явлення Ісуса учням. Він писав про це як самовидець, так щоб у читачів не було сумнівів у дійсності цих подій.

Francisco de Goya (1746-1828). Натюрморт з рибою.

     Але повернімося від цих дрібних деталей до головної теми: раніше Господь обіцяв зробити учнів ловцями людей. Схоже, що апостоли на даний момент займалися не тим, на що обрав їх Ісус. Не своєю справою. Не проповідуванням каяття та прощення гріхів, про спасіння грішників тільки через Ісуса Христа. Були певні обставини, через які апостолів на даний момент не працювали над цим. Певно, і ми попадаємо в подібну ситуацію. Кожен християнин має поклик свідчити про Христа своєму ближньому. Чи належно ми це робимо? Або чи вірні ми своєму іншому поклику в суспільстві? Чи завжди ми належно використовуємо ті дари, якими нас наділяє Господь? Чи не закопуємо ми іноді свій талант у землю?     

     Один мій знайомий свого часу був молодим письменником, який подавав надії. Також він викладав українську літературу на кафедрі одного із університетів. Через певний збіг обставин він зазнав глибокої творчої та особистої кризи. Він покинув свій університет, давно не публікується, здається, зараз нічого не пише. Живе у селі, працює кочегаром, а рибалка стала його улюблене ділом. Він займається не своєю справою.

Васілій Пєров (1833-1882). Рибалка.

     Згадується інша історія. Іван Франко, наш великий поет, також полюбляв рибалити. Михайло Коцюбинський, згадував про свої зустрічі із Франком під час праці Івана Яковича над поемою “Мойсей”. Ви, певно знаєте, що поет читав цю поему у Тернополі. Про це свідчить меморіальна дошка на будівлі філармонії. Що ж говорить нам Коцюбинський про Франка у цю пору? “Не можу забути одного образу, який врізався мені в пам’ять. Се було ... коли я востаннє бачився з ним. В своїй убогій хаті сидів він за столом босий і плів рибацькі сіті, як бідний апостол. Плів сіті і писав поему “Мойсей”. Не знаю, чи попалася риба в його сіті, але душу мою він полонив своєю поемою.”

Іван Франко. Михайло Коцюбинський.

     Ну, що ж... Бачимо, що можна і рибалити, чи то для розваги, чи для того, щоб забезпечити собі щоденний хліб, і, водночас, бути вірним своєму покликанню.

     Але пастирський поклик особливий. Ми віримо, що Сам Бог кличе чоловіка до служіння. Про це говорить Письмо. Апостолів же Ісус покликав особисто.

     Але після арешту Христа його учні розпорошилися, розбіглися, наче ті вівці. Після цього вони не те що не свідчили іншим про спасіння, вони боялися за себе, за своє життя. А їхній провідник, Петро, привселюдно тричі зрікся Христа.

Рафаель Санті (1483-1520). Вручення ключів від Раю Петру.

    Господь же відновлює апостолів на посаді проповідників. Він, з’явившись їм вперше після Воскресіння, примирює учнів із Богом, кажучи: “Мир вам”, Він дає їм Духа Святого та владу прощати гріхи. А цього разу, з’явившись їм втретє, Він, поснідавши із учнями, відновлює Петра, колишнього відступника, на посаді пастиря. Ісус говорить Петру: “Паси вівці Мої!”

     Сьогодні ми чули, як Господь наповнив сіті апостолів рибою. Вловлене було 153 рибини. Невдовзі, на день П’ятдесятниці, Ісус покаже сповнення Своєї обіцянки зробити Петра та інших учнів ловцями людей. Після проповіді Петра про розіп’ятого та воскреслого Господа до віри навернеться близько трьох тисяч людей! Великий улов.

Дуччо ді Буонінсенья (1255-1319). П'ятдесіятниця.

     Дорогі у Христі! Сьогодні ми роздумували над віршами із Євангелія від Івана. Вони нас багато чому вчать: вони показують нашу слабкість, часто неспроможність досягти своїми силами бажаної мети. Ми бачили марні намагання рибалок знайти собі необхідну їжу. Ми бачили нашу іншу слабкість – невірність своєму поклику. Ми також часто займаємося не тією справою, до якої нас покликав Господь. Або ми не виконуємо наших обов’язків так, як належить.

     Водночас ми бачимо єдиний шлях вирішення нашої проблеми. Цей шлях – Христос! Він дає нам хліб щоденний, подібно до того, як Він наповнив сіті рибалок. Він присутній під час нашого обіду, коли ми кличемо Його Ім’я: „Прийди Господи Ісусе, будь наш гість і благослови, що кожен їсть”. І, якщо ми кличемо Господа, тоді ми знаємо, що Він особисто пригощає нас, як і апостолів біля вогнища на березі Тіверіядського моря. Але також Ісус дає нам сили бути вірним своєму покликанню, завжди дає нам другий шанс у разі нашої помилки чи невірності. Він дає нам сміливість свідчити про спасіння, яке у Ньому Самому.

Ду́ччо ді Буонінсе́нья (1255-1319). Чудова ловитва риби.

     Він заохочує нас підтримувати служіння пастирів, щоб якнайбільше грішників наверталися до Бога, ставали святими Христовою праведністю! Адже, якщо священики будуть ловити рибу для того, щоб тільки таким чином прогодувати сім’ю, то це не буде найкращим вибором. У такому разі буде страждати служіння. Головний поклик пастора – бути ловцем людей, навертати їх до Бога та спасаючи від влади диявола. Також пастир має опікуватися отарою, що ввірена йому Господом. Він має годувати її Словом Божим та Таїнством, допомагаючи вірним церкви бути якнайближче до Христа.

Невідомий художник 16-го століття. Лютер проповідує віруючим (1561).

     І Він, наш Господь, дає нам найголовніше, – те що маємо цінувати найбільше: Він дарує нам віру та безкоштовно пропонує нам вічне життя, наповнюючи сіті “ловців людей”, які проголошують Слово Боже.

     Отже, брати та сестри, Наш Господь Ісус Христос дає нам все, що нам справді необхідно!

     До речі, пам’ятаєте ті дрібні деталі із сьогоднішнього уривку Євангелія? Іван записує їх як самовидець. Іван свідчить буквально це: “Все це було так, саме так, і це – правда!” І, таким чином, Святий Дух запевняє нас у певності Ісусового Воскресіння! Як ми із впевненістю вітаємося від Великодня до Трійці? – “Христос воскрес! – Воістину воскрес!” Дорогі брати і сестри: “Воістину воскрес!” Насправді воскрес! І будьте певні всі віруючі у дійсне Воскресіння нашого Господа: і ви воістину воскреснете!

Alonso López de Herrera (1579-1648). Воскресіння Христа.

„І тому мир Божий, що вищий від усякого розуму, буде берегти серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі!” Амінь!