Проповідь п.Віктора Хаустова Євреїв 13:17 "СЛУХАЙТЕСЬ НАСТАВНИКІВ ВАШИХ" (на відкриття ЛБШ )

ДИВИТСЯ ВІДЕО ПРОПОВІДЬ

СЛУХАТИ АУДІО ПРОПОВІДЬ

Проповідь №247-1 на Відкриття Літньої Біблійної Школи. Харків,Громада Всіх Святих, 16 червня 2013р. 

Євреїв 13:17

17 Слухайтесь ваших наставників та коріться їм, вони бо пильнують душ ваших, як ті, хто має здати справу. Нехай вони роблять це з радістю, а не зідхаючи, бо це для вас не корисне. (Переклад Івана Огієнка)

Благодать вам та мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

     Дорогі брати і сестри! Слово Боже, що буде проголошено – це Послання до Євреїв, розділ 13, вірш 17: «Слухайтесь ваших наставників та коріться їм, вони бо пильнують душ ваших, як ті, хто має здати справу. Нехай вони роблять це з радістю, а не зідхаючи, бо це для вас не корисне.»

Отже, тема нашої проповіді до банального проста: «Слухайтесь ваших наставників...» Мабуть, не дуже надихає... Ми ж обсудимо це місце із Писання як з погляду людини, так і з погляду Бога. Ми розглянемо це місце і з точки зору Божого Закону, і з точки зору Божого Євангелія. Сподіваюсь, Євангеліє вас надихне.

І. «Слухайтесь ваших наставників...»

     Отже: «Слухайтесь ваших наставників та коріться їм...» Тут Писання говорить про наставників у Церкві – про пастирів, проповідників та інших служителів, які мають дати звіт Богу за душі пастви. Трохи раніше, у 7-му вірші цього ж розділу ми бачимо схожий вираз: «Спогадуйте наставників ваших, що вам говорили Слово Боже» (Євр.13:7).

      У широкому ж розумінні нашими наставниками є і батьки, і вихователі дитячого садочку та вчителі, і професори та інші викладачі університетів. Наставником є й майстер чи начальник цеху на заводі, і роботодавець на ринку, й адміністрація школи, лікарні чи іншої установи. Навіть більше: наставниками в широкому розумінні є й представники селищної чи міської влади, депутати обласної та Верховної Ради, прем’єр-міністр та Президент України. І всіх їх нам, на підставі цього та інших місць Писання, треба слухатись, їм треба коритися... Не певний, що ви в захваті... Але це вимога Слова Божого. Це сторона послуху Закону: навіть, якщо вам це не подобається – мусите робити! Бо за цим стоїть Сам Бог. Бо це Його свята воля! Насправді «слухатися наставників» – це слухатися Бога.

      Згадується старий жарт про те, як мама будить зранку сина до школи: «Вставай, вже пора йти! – Та ні, я ще трохи подрімаю... – Вставай сину, бо як на тебе всі в школі будуть дивитися, якщо ти  прийдеш заспаний? – Та ні, я ще посплю, не хочу туди йти... – Вставай сину, вся школа буде на тебе дивитися, якщо ти запізнишся! – Та мабуть я сьогодні туди не піду, бо мене там ніхто не любить. – Вставай, не можна пропускати школу. – Та ні, мамо, я їх теж не люблю, певно, сьогодні не піду. І останній мамин аргумент: Вставай сину! Тобі вже 55 років і ти – директор школи!»

Альберт Анкер (1831-1910). Екзамен в школі.

ІІ. «Слухатись наставників – слухатись Бога».

     Брати і сестри! У нас сьогодні Служба Божа, що присвячена відкриттю школи – але не звичайної, а Літньої Біблійної. Тут діти мають навчатися із радістю. Бо тут навчають про Бога. Строго кажучи, тут навчає Сам Бог. Отже, Наставником у Церкві є Сам Бог.

     Розгорнемо початок послання до Євреїв і подивимося на те, як Бог колись вчив Свій народ. «Багато разів і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до отців через пророків, а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настановив за Наслідника всього, що Ним і віки Він створив». (Євр.1:1-2). Тобто, Бог в давнину говорив не прямо, а через наставників, яких названо «пророками». Коли ж настало виповнення часу, Бог послав Свого Сина. Остаточна мета втілення Бога-Сина – приходу Ісуса Христа в світ, – перемога на Голгофському Хресті над нашим гріхом, дияволом і нашою смертю. І Він здобув цю перемогу. Але ми знаємо, що більшість людей під час земного шляху Господа зверталися до Нього: «Учителю!», тобто – «Наставнику!». І навіть одразу по Воскресінню Марія Магдалина, впізнавши Христа, звертається до Нього: «Раббуні», цебто «Вчителю мій!» (Ів.20:16б). Ми знаємо, що Господь по Своєму Воскресінню з’являвся учням протягом 40 днів, а потім – вознісся. Саме минулого четверга ми святкували Вознесіння Ісуса Христа. Вознесіння Ісуса – це завершення періоду часу, коли Бог говорив до людей прямо через Свого Сина.

Геррі Андерсон (1906-1996). Ісус говорить з апостолами перед Своїм Вознесінням.

     Про це говорить 4-й розділ Послання до Ефесян: «[Ісус] піднявся високо над усі небеса, щоб наповнити все. І Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів і вчителів, щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового» (Еф.4:10-11-12). Підсумуємо це Слово Боже: 1)Христос вознісся і тепер наповнює все; 2)Він залишив різних «наставників» (для нас нині актуальні посади пастирів і вчителів); 3)ці «наставники» готують святих і служити в Церкві, і розбудовувати Церкву. Словами сьогоднішнього вірша із Євреїв 13:17 це звучить так: «вони бо пильнують душ ваших, як ті, хто має здати справу» – здати справу Богу.

     Отже, Бог по Вознесінні Ісуса знову повертається до моделі служіння, коли Він служить через людей: наставників, пастирів, вчителів. І тому нам треба їх слухатись, бо, слухаючи їх, ми слухаємо Бога! І тут доречно пригадати слова Ісуса до учнів: «Хто слухає вас – Мене слухає, хто ж погорджує вами – погорджує Мною, хто ж погорджує Мною – погорджує Тим, Хто послав Мене». (Луки 10:16).

ІІІ. «Слухатися наставників – корисно!»

     Отже, подальший розвиток думки сьогоднішнього Слова Божого: «Слухатися наставників – корисно!» Чому? Бо «вони бо пильнують душ ваших, як ті, хто має здати справу». Як ми бачимо – пастирі і вчителі в Церкві відповідають перед Богом за духовний стан тих, кому вони «говорять Слово Боже» (Євр.13:7). А Слова Божі – є Словами Вічного Життя.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Підняття хреста.

      Отже, Слова Божі – це слова про повне прощення гріхів заради Голгофської жертви Бога-Сина. І у відповідь на це у грішника виникає віра. І ця віра спасає. Бог її зараховує вам у праведність! І ця віра приносить плоди: життя грішника змінюється у відповідь на цю новину. Але зазвичай плоди нашої віри не є досконалими. Наприклад, ми маємо спротив «бути слухняними наставникам» і в Церкві, і в світі.

     Чому у нас виникає проблема із тим, щоб бути слухняним вчителям? Очевидно, через нашу спільну проблему – проблему гріха. Коли ж зустрічаються два грішники – проблема часто подвоюється. Коли зустрічаються три грішники – може потроюватися. Коли бачите вчителя і цілий клас грішників – рахуйте можливу глибину проблеми за простою формулою: кількість учнів в класі + 1 (де 1 – це наставник). Не виключаю, що прогресія буде не арифметична, а геометрична.

     Але якщо ми кого й хотіли б слухатися – так це Ісуса. Бо Він – найкращий Вчитель, найкращий Наставник. Хоча, як показує Біблія – багато грішників не хотіли слухати і Христа. Більш того – Його вбили. Як показує наш досвід – ми не в захваті від того щоб слухати Бога, не в захваті від того, щоб додержуватися Божих заповідей. Бо проблема нашого гріха залишається з нами аж до останнього нашого подиху. Християнин остаточно звільняється від гріха тільки в момент, коли душа покидає тіло. Це стосується і християнина-учня, і християнина-вчителя (звісно, це не стосувалося Господа, але заради нас Він пройшов через смерть).

Джеймс Тіссо (1836-1902). Ісус кличе 12-ьох служити апостолами.

     Воля ж Божа, щоб християнин-учень слухався християнина-вчителя, наставника. Мені пригадується, як пастор-латиш, який викладав у нас у семінарії, слухав наші проповіді українською. Хоча йому проповіді й російською слухати було неприродно, бо він звик до латиської, англійської та німецької. Але, трохи пам’ятаючи російську, яка схожа з українською, знаючи місце із Писання, що проповідувалось, він трохи розумів, трохи здогадувався, що ми там говоримо. Але повага до проповіді Слова у нього була особлива. Це було помітно. Потім він якось сказав на заняттях: «Коли я слухаю проповідь, то я завжди слухаю її так, як би це був справжній голос Божий. Звісно, цей голос Божий може звучати не дуже виразно, він може навіть запинатися, щось говорити не дуже доладно. Цей голос може бути невпевненим і слабким. Але, все одно, це – голос Божий! Звісно, якщо в проповіді не говориться проти Біблії. Тоді це вже не проповідь, тоді це не голос Божий.» І я додам до слів пастиря те, що так часто повторював Лютер: «Яким би не був невиразним чи некрасномовним голос проповідника, але коли він проголошує Євангеліє – відпущення гріхів – це голос з неба Самого Бога, Який, використовуючи вашого наставника – слабку плоть, особисто відпускає вам гріхи!» А прощений грішник – є в Божих очах праведником. І тому Царство Небесне – його! Отже, «Слухайтеся наставників – це корисно!»

ІV. «Не слухатися наставників – не корисно!»

     4-та частина нашого плану на сьогодні: Не слухатися наставників – не корисно!». І вкорінена ця думка в словах: «Нехай вони роблять це з радістю, а не зідхаючи, бо це для вас не корисне».

Констянтин  Савицький (1844-1905). Втомлений священик.

     Дозвольте на цю тему приклад. У мене три «робочих» книги, які я використовую в Служінні. Головна, звісно – Біблія. У ній – все для роботи пастиря і життя християнина. Але є допоміжні. Перша – Служебник. У ньому порядок літургії, гімни, читання слова на різні дні церковного року. І третій – щоденник. Мій щоденник підказує, що в Україні сьогодні святкують День медичного працівника. Медики – коли ми хворіємо – також стають певного роду наставниками для нас: прописують ліки, рекомендують певний режим та дієту. І ми маємо медиків у цьому слухатися. Коли ж людина серйозно хворіє, то зазвичай готова дослухатися до кожного слова лікаря, годити йому усіляким чином, «віддячити», як говорять українці. Пригадується відомий фільм. Лікарю, коли він оглянув хворого, пропонують пообідати. Пам’ятаєте відповідь лікаря? «А почєму ж нє пообєдать... Врач сит – і бальному лєгчє…»

Антоніс ван Дейк (1599-1641). Портрет єпископа.     

     Чи не схоже на Слово Боже: «Нехай [наставники пильнують душ ваших] з радістю, а не зідхаючи, бо це для вас не корисне...» Зауважте: Святий Дух і автор Послання до євреїв, усвідомлюють глибину нашого гріха, яку можна описати так: «Я люблю себе більше, аніж Бога і більше аніж свого ближнього». Отже Бог використовує наче останній аргумент для того, щоб заохотити грішників коритися наставникам: «Слухайтесь їх, не засмучуйте пастирів і вчителів, бо вони тоді не зможуть з радістю опікуватися вашими душами! Вам же буде гірше! Слухайтесь якщо не з любові до пастиря, то із любові до себе!» Бо пастирі «пильнують ваші душі»! І якщо ви часто готові віддячити чим завгодно лікарю за те, що він допоможе (можливо!) вашому тимчасовому тілу, то з яким страхом ви маєте боятися засмутити пастиря, який опікується вашою безсмертною душею! Бо засмучуючи духовного наставника – ви засмучуєте Бога!

      Якщо вам ваш пастир чи вчитель ЛБШ чимось не подобається (а це досить ймовірно, бо Бог поставив служити вам не ангелів, але також людей), тоді можете звернутися до наступного вірша із Євреїв (13:18): «Моліться за нас, бо надіємося, що ми маємо добре сумління, бо хочемо добре в усьому поводитися». Моліться, щоб пастиря не будили останнім аргументом: «Вставай, тобі майже 50 років, ти пастор Церкви, а зараз й ще й директор ЛБШ». А дітей прошу поводися так, щоб наші волонтери не просипалися з думкою: «І чого я не залишилась на цей тиждень дома в Америці?» Бо якщо справи підуть так, то буде «це для вас не корисно».

John Bagnold Burgess  (1829-1897). Улюблений священик.

V. «Слухайте Ісуса!»

     Отже, є дві причини слухатися та коритися комусь іншому. Слухатись заради Закону: через страх покарання чи сподіваючись на заслужену нагороду. Можна це назвати «Педагогіка батога та пряника». Але слухатись і коритись ми можемо й заради Любові. Любов змінює нас. Любов змушує нас думати не про себе, а про іншого. Я обіцяв завершити проповідь євангельським посланням. А Євангелія – це Любов. Це любов Бога до вас.

І ви справді можете слухатися і ваших наставників, і коритися Богу тільки заради Любові, тільки заради Євангелія. Отже: «Слухайте Ісуса!». Бо в Ньому Бог стався людиною заради вашого спасіння.

     І Господь Ісус у дитинстві був слухняним і батькам, і вчителям. А потім Він став найкращим вчителем. Також Він став ідеальним Пастирем – Пастирем Добрим. А потім Він став найкращим Агнцем – Агнцем Божим, що поніс гріх світу.

     Ісус і нині є й найкращим лікарем. Адже скільки не годуй свого лікаря, скільки йому не плати, хоч все віддай, але прийде час, коли він не допоможе, а вам треба буде стати перед Божим судом. І тут єдиний і лікар, і єдиний психолог, і єдиний адвокат, і наставник – Ісус. Те, що вам лікарі пропонують за гроші, а також ненадовго і без гарантій – Ісус дає безкоштовно і навічно. Він дає життя, яке ніколи не закінчується. Ісус є й вашим особистим адвокатом перед Отцем, бо, як говорить Слово, «Він праворуч Бога і заступається за вас» (Рим.8:34б). Він заступається за вас, незважаючи на всі ті гріхи, які ви колись чинили проти Нього Самого! Але заради хресних мук Ісуса Отець не зараховує вам цих гріхів.

Карл Генріх Блох (1834-1890). Портрет Христа.

      Ісус є найкращим психологом. Бо те, що вам пропонує психолог чи психотерапевт для того, щоб хоча б трохи загоїти ваші рани – Ісус дарує із надлишком у Євангелії! Він запевняє про прощення гріхів, завдяки чому ви примирені і з Богом, і з ближнім, і, врешті-решт, із собою самими, що на мові Писання звучить так: «Мир в серці, що вищий всякого розуміння» (Фил.4:7).

      Можливо ви, дивлячись на своє життя не знаходите в ньому багато приводів для радощів. Можливо, воно не впорядковано, можливо у вас сама руїна... Ми буваємо поганими будівничими, поганими архітекторами нашого життя.

      Ось вам мій улюблений приклад про професора архітектури. Всі визнавали, що він прекрасний вчитель. Була у професора особлива риса зовнішності – він змолоду був абсолютно сивий. Чому? Бо колись отримав замовлення на будівництво мосту за кордоном. Збудував. А міст впав. І він посивів за одну ніч, коли втікав із тієї країни, щоб не потрапити до в’язниці на багато років. Адже збитки були дуже великі.

      Ми буваємо схожі на такого професора архітектури. Вчимо інших наче добре – а самі побудувати не можемо. Але Господь є найкращим Будівничим і Архітектором! І Він хоче і може бути будівничим вашого життя. Дозвольте Йому діяти в вашому житті! Не перешкоджайте! І ви побачите великі позитивні зміни!

      І всі ці благословення ви отримуєте вірою із Слова Божого – отримуєте від слухання Слова Божого! Отже, «Слухайтесь наставників ваших», «що вам говорять Слово Боже» (Євр.13:7,17). І будете благословенні і в цьому житті, і в віках! Амінь!

Натан Грін (сучасний американський майстер). Проповідь Слова Божого.

„І нехай мир Божий, що вищий від усякого розуму, береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі!”(Фил.4:7) Амінь!